18 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/11074/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025
у справі за позовом Міністерства оборони України
до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"
про стягнення неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 33 144 548,02 грн,
Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (далі - Компанія, відповідач, скаржники) звернулася 01.07.2025 через підсистему "Електронний суд" (зареєстровано судом 02.07.2025) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 у справі № 910/11074/24 в частині стягнення з Компанії на користь Міністерства оборони України (далі - Міністерство) процентів за користування коштами попередньої оплати в сумі 9 077 772,38 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову; поновити Компанії строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 у справі № 910/11074/24; відстрочити Компанії сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду від 21.05.2025 у справі № 910/11074/24 до ухвалення Верховним Судом судового рішення у справі за результатами розгляду касаційної скарги.
Касаційна скарга позивача не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс).
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір".
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено у розмірі 3 028 ,00 грн.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що у 2024 році у справі № 910/11074/24 подано позов про стягнення з відповідача 9 077 772,38 грн процентів за користування коштами попередньої оплати, 11 142 934,33 грн пені та 12 923 841,31 грн штрафу за несвоєчасну поставку товару.
Рішенням місцевого суду від 15.01.2025 у позові Міністерства оборони України відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025; рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі № 910/11074/24 скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог Міністерства до Компанії про стягнення штрафних санкцій; стягнути з Компанії на користь Міністерства 9 077 772,38 грн процентів за користування коштами, 111 429,34 грн пені, 129 238,41 грн штрафу та 111 821,28 грн судового збору за подачу позовної заяви до суду першої інстанції; стягнуто з Компанії на користь Міністерства витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції 167 731,92 грн.
Як свідчить зміст касаційної скарги скаржник не погоджується з оскаржуваним судовим рішенням у задоволеній частині щодо стягнення процентів за користування коштами попередньої оплати в сумі 9 077 772, 38 грн.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги майновий характер спору, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір за одну майнову вимогу 217 866,52 грн (9 077 772, 38 грн х 1,5 % х 200% х 0,8).
Між тим додатки до касаційної скарги не містять документа про сплату судового збору за розгляд касаційної скарги Компанії у справі № 910/11074/24. Натомість скаржник просить відстрочити сплату судового збору. Зазначене клопотання скаржник мотивує тим, що після введення в Україні воєнного стану майновий стан відповідача суттєво погіршився, що, в свою чергу, може бути підставою для відстрочення або розстрочення судом сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги на певний строк.
Проаналізувавши зазначене клопотання на предмет дотримання чинного законодавства, якими врегульовано порядок звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Між тим, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені в пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою (є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена). Водночас положення пункту 1 частини першої статті 8 цього Закону можуть бути застосовані до сторони - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою.
Щодо третьої умови, передбаченої у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливості її застосування за суб'єктом застосування, у той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватися, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Вказане узгоджуються з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20.
Окрім того, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 цього Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
До клопотання про відстрочення сплати судового збору не долучено жодних документів, які згідно з приписами статей 74, 76, 77, 78 ГПК України можуть бути належними, допустимими та достовірними доказами підтвердження у скаржника підстав для відстрочення останньому сплати судового збору за Законом України "Про судовий збір".
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (§ 60).
За таких обставин, враховуючи положення статті 129 Конституції України, за якою основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також зважаючи на імперативний зміст статті 8 Закону України "Про судовий збір", вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: у сумі 217 866,52 грн за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;
- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
- Призначення платежу: "Судовий збір за розгляд касаційної скарги …на рішення …у справі №…".
Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
З огляду на те, що касаційна скарга відповідача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 у справі № 910/11074/24 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження у справі № 910/11074/24 буде розглянуто Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд,
1. Відмовити Державній компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
1. Касаційну скаргу Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 у справі № 910/11074/24 залишити без руху.
2. Надати Державній компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Роз'яснити Державній компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк