Іменем України
18 липня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/427/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом: Чернігівської окружної прокуратури
вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000, код 0291011426
в інтересах держави в особі
позивача: Тупичівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області
вул. Чернігівська, 75, с. Тупичів, Чернігівський район, Чернігівська область, 15150, код 04415235
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц систем", вул. Броварської сотні, 3, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07403, код 45067285
про стягнення 91978,07 грн
без виклику сторін
30.04.2025 через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тупичівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц систем" про стягнення коштів в сумі 91978,07 грн, з яких: 88009,20 грн основного боргу, 3115,30 грн інфляційних нарахувань та 853,57 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про закупівлю № 97 від 25.11.2024, у зв'язку з чим вартість неотриманого дизельного палива А-95 Євро-5 у кількості 1740 л за ціною 50,58 грн/л підлягає стягненню на підставі статей 670, 693 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 05.05.2025 вказану позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена прокуратурі та позивачам до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 07.05.2025, 14:44, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
20.05.2025 від відповідача через систему “Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що прокурором не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту невиконання свого обов'язку саме відповідачем, зокрема, не надано талони, щодо яких зазначена неможливість отримання товару (невідпуск) пального. Відповідач звертає увагу на те, що відповідно до умов договору товаром є дизельне паливо, а бланки-дозволи (талони) є лише способом отримання такого товару; до матеріалів справи надано лише складений безпосередньо позивачем реєстр невикористаних карток/талонів на бензин за Договором, тому неможливо встановити як факт нездійснення відпуску товару, так і кількість начебто невідпущеного пального. Додані до матеріалів справи службові записки складені безпосередньо позивачем, містять підписи осіб, повноваження та зв?язок яких з підприємством взагалі не можливо встановити. На підставі зазначених документів не можливо встановити факт відмови автозаправної станції (місця поставки товару) від здійснення відпуску товару; документи не містять підпису співробітників АЗС чи їх будь-яких письмових пояснень про відмову. Позивачем не доведено факту відмови у видачі оплаченого товару та факту звернення до відповідача з претензією. За доводами відповідача позивач неправильно трактує правову природу перерахованих грошових коштів, оскільки визначає їх як передплату, тоді як договором встановлено оплату за фактом здійснення поставки товару, тобто післяплату. Оскільки між сторонами укладено договір, на виконання якого продавець передав, а покупець оплатив товар, то позовна вимога про зобов'язання повернення попередньої оплати є безпідставною та задоволенню не підлягає. На думку відповідача застосування відповідальності у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних у даному випадку є безпідставним.
23.05.2025 від прокуратури через систему “Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій прокурор зазначає про те, що доводи відповідача є суперечливими, оскільки відповідач безпідставно ототожнює факт передачі талонів, які лише дають право на отримання бензину, із належним виконанням зобов'язань за договором щодо постачання пального. Позивач, сплативши попередню оплату за товар, набув право на його отримання на підставі відповідних паливних талонів на автозаправних станціях, пов?язаних договірними відносинами з постачальником, але не отримав його у фактичне володіння, оскільки заправні станції не працюють, вони закриті, працівники на АЗС відсутні. За доводами прокурора на підставі службових записок, складених довіреною особою позивача, беззаперечно встановлено факт припинення роботи АЗС постачальника відповідно до додатку №2 Договору №2 від 14.10.2024 (АВІАС, ANP) та неможливість отримання пального за талонами, що свідчить про неналежне виконання зобов'язань за договором з боку постачальника. Більше того, на АЗС постачальника будь-які працівники відсутні, а тому отримання підписів, пояснень або складення актів із залученням працівників АЗС є фактично неможливим, що додатково підтверджує обґрунтованість використання службових записок довірених осіб позивача як єдиного можливого та допустимого засобу фіксації факту відсутності можливості отримання пального. Твердження відповідача про недоведеність віднесення талонів до Договору №97 від 25.11.2024 є безпідставними та необґрунтованими. Позивачем здійснено попередню оплату товару, який підлягав поставці, однак відповідач визначений договором товар покупцю в повному обсязі не передав, доказів на спростування обставин, наведених у позові, не надав, тому вимоги позивача про стягнення вартості недопоставленого відповідачем палива є обґрунтованими.
23.05.2025 від позивача через систему “Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає про те, що твердження відповідача щодо виконання умов договору стосовно передачі позивачу дизельного палива Євро-5 є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Через недобросовісні дії відповідача позивач змушений був провести незаплановані закупівлі, що спричинило додаткові витрати грошових коштів місцевого бюджету. Службові записки, за результатами виїзду уповноважених представників позивача, складені уповноваженими особами; лист-претензія надсилалася постачальнику на електронну пошту та засобами поштового зв?язку з повідомленням про вручення на поштову адресу відповідача, проте відповідач належним чином не відреагував. Позивач підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
30.10.2024 Тупичівською сільською радою на веб-порталі публічних закупівель “Prozorro» розміщено оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2024-10-30-011952-а на закупівлю дизельного палива Євро-5 у кількості 3500 літрів.
У листі №10001 від 05.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц систем" зазначило про те, що учасник повинен забезпечити заправку бензину за довірчими документами (талони, скретч-карти) номіналом 10л, 15л, 20л на АЗС АЗК по Україні. Наявність щонайменше однієї АЗС АЗК в радіусі 25 км від місця поставки товару, а саме: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Тупичів, вул. Чернігівська, 75 обов?язкова; строк поставки до 31.12.2024; місце поставки: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Тупичів, вул. Чернігівська, 75. Термін дії талонів, карток, за якими буде здійснюватися відпуск нафтопродуктів на АЗС учасника чи його партнерів, має бути не менше 6 місяців з дня передачі товару (видаткової накладної) з можливістю безкоштовної пролонгації їх дії у разі їх невикористання протягом шестимісячного строку.
В інформаційній довідці (термін дії талонів) №10007 від 05.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц систем" повідомило Тупичівську сільську раду про те, що термін дії талонів складає не менше 6 місяців з дня передачі товару (видаткової накладної) з можливістю безкоштовної пролонгації їх дії, у разі їх невикористання протягом шестимісячного строку.
В гарантійному листі (отримання палива з АЗС) №10010 від 05.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц систем" гарантує Тупичівській сільській раді як замовнику отримання палива із запропонованих АЗС за талонами, скретч-картами, які будуть поставлені за укладеним договором, зразки яких надано у складі тендерної пропозиції.
За результатами проведених торгів переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерференц систем».
25.11.2024 між Тупичівською сільською радою (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерференц систем» (постачальник) укладено Договір про закупівлю №97 (далі - Договір про закупівлю №97 від 25.11.2024), відповідно до п. 1.1., 1.2. якого постачальник зобов'язується у 2024 році відповідно до умов, зазначених у Договорі та технічній специфікації (додаток №1), передавати замовнику товар на АЗС/АЗК постачальника чи його партнерів (додаток №2) з використанням карток або талонів тощо, а замовник зобов'язується приймати у власність товар та оплачувати його вартість (ціну) в порядку та на умовах, визначених у Договорі.
Найменування товару: дизельне паливо Євро-5(ЄЗС ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти. Номенклатура, асортимент та ціна товару наведені у технічній специфікації (додаток №1) до Договору.
Картка/талон - це документ встановленого зразка та форми одноразового використання, який посвідчує право замовника та/або уповноваженого ним користувача на одержання певної кількості та певної марки пального на АЗС/АЗК. Картка/талон надає право замовнику або довіреній особі отримати товар на АЗС/АЗК. Картка/талон не є платіжним документом, що підтверджує оплату (п. 2.3. Договору про закупівлю №97 від 25.11.2024).
Згідно з п. 4.1. Договору про закупівлю №97 від 25.11.2024 загальна ціна Договору становить 177030,00 грн у т.ч. ПДВ. Джерело фінансування: кошти місцевого бюджету.
Відповідно до п. 5.1., 5.2., 5.4., 5.7. Договору про закупівлю №97 від 25.11.2024 замовник сплачує вартість товару протягом 10 робочих днів з дня отримання рахунку та видаткової накладної за наявності бюджетного фінансування.
Підставою для оплати є рахунок та видаткова накладна постачальника на кожну поставлену партію.
Замовник здійснює оплату у національній валюті України.
Оплата за Договором здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Джерелом фінансування є кошти місцевого бюджету.
За умовами п. 6.1.-6.6. Договору про закупівлю №97 від 25.11.2024 поставка за Договором здійснюється постачальником цілодобово за карткою/талоном тощо з АЗС/АЗК постачальника чи його партнерів, перелік яких міститься в додатку №2 до Договору. Картка/талон не є засобом розрахунків/платежів між сторонами. Картка/талон містить інформацію про вид і об?єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт замовника при наданні такої картки/талону на АЗС/АЗК протягом терміну дії такої картки/талону. Талони діють на території України.
Строк передачі товару: з дати укладення договору до 31.12.2024.
Строк дії Договору: до 31.12.2024, а в частині розрахунків - до повного виконання його умов сторонами (п.11.1. Договору).
Загальна сума Договору: 177030,00 грн у т.ч. ПДВ (п. 4.1. Договору).
Постачання товару здійснюється впродовж строку дії Договору партіями згідно з письмовими заявками (телефонним зв?язком або електронною скринькою).
Строк передачі карток/талонів - протягом 2 робочих днів з дати отримання попередньої оплати. Передача карток/талонів здійснюється за видатковою накладною, що формується постачальником та надається замовнику.
Місце поставки товару - АЗС/АЗК постачальника чи його партнерів, перелік яких міститься в додатку №2 до Договору.
Термін дії талону: не менше 6 місяців з дня передачі товару (видаткової накладної).
Виходячи з умов п. 7.2.2., 7.3.1., 7.3.5. Договору про закупівлю №97 від 25.11.2024, замовник має право отримувати товар на АЗС/АЗК постачальника та АЗС/АЗК, що входять у систему безготівкових розрахунків за картками/талонами постачальника.
Постачальник зобов'язаний забезпечити передачу товару замовнику у кількості, за якістю і на умовах, встановлених договором; забезпечити наявність пального за першою вимогою замовника за фактом пред'явлення ним картки/талону на певній АЗС/АЗК.
Пунктом 8.1. Договору про закупівлю №97 від 25.11.2024 визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.
Відповідно до п. 11.1. Договору про закупівлю № 97 від 25.11.2024 договір набирає чинності з дати йoгo підписання сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків - до повного виконання його умов сторонами.
У технічній специфікації (додаток №1 до Договору) зазначено, що поставці підлягає дизельне паливо - Євро у кількості 3500 л загальною вартістю 177030,00.
У додатку №2 до Договору про закупівлю № 97 від 25.11.2024 зазначений перелік заправних станцій (дислокацій АЗС/АЗК).
У позовній заяві прокурор зазначає про те, що, починаючи із 01.01.2025 та станом на даний час, на АЗС постачальника та його партнерів Тупичівській сільській раді відмовляють у відпуску пального, у зв'язку із чим постачальником фактично недопоставлено Тупичівській сільській раді 1740 літрів дизельного палива на суму 88009,20 грн; за результатами неодноразового виїзду уповноважених осіб сільської ради за місцем розташування АЗС постачальника та його партнерів встановлено, що заправні станції не працюють, є закритими та паливо не відпускають, про що складено відповідні службові записки та проведено фотофіксацію.
Як вбачається із Реєстру невикористаних карток/талонів на бензин А-95 Євро-5 за Договором про закупівлю від 25.11.2024 № 97, станом на 31.03.2025 залишок невикористаних талонів/карток складає 90 шт на 1740 л дизельного палива Євро-5, зокрема:
- 20 літрів * 18 штук з № 304623200080 по 304623200097 включно;
- 20 літрів * 60 штук з № 304623200100 по 304623200159 включно;
- 15 літрів * 6 штук з № 304113184610 по 304113184615 включно;
- 15 літрів * 2 штуки з № 304113184628 по 304113184629 включно;
- 15 літрів * 4 штуки з № 304113184670 по 304113184673 включно.
У службовій записці від 17.01.2025 механіка відділу освіти, культури, молоді та спору Тупичівської сільської ради зазначено про те, що, починаючи з 01.01.2025 і станом на 17.01.2025 шкільні автобуси, які належать Тупичівській сільській раді, не змогли заправитись паливом на АЗС ANP, котра розташована за адресою: с. Хрипівка, вул. І.Коваля, 2а, а також на АЗС АВІС ПЛЮС у м. Чернігів за адресою: вул. Любецька, 28 та вул. Михайла Грушевського, 178 у зв'язку з відсутністю палива на АЗС. Для виконання державної програми “Шкільний автобус» на один робочий тиждень шкільним автобусам потрібно дизельного палива 250 л, бензину - 120 л. Відсутність пального ставить під загрозу виконання державної програми “Шкільний автобус» та порушення освітнього процесу в закладах освіти Тупичівської сільської ради.
У службовій записці від 03.03.2025 заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Тупичівської сільської ради зазначено про те, що 28.02.2025 проведено фотофіксацію непрацюючого стану автозаправної станції ANP за місцезнаходженням: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Хрипівка, вул. 1-го Травня, 2а, на якій у 2024 році здійснювалося постачання бензину та дизельного палива, зокрема, за договором про закупівлю №97 від 25.11.2024, укладеним між Тупичівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерференц систем». Станом на 28.02.2025 вищезазначена автозаправна станція ANP не працює, є закритою, працівники на даній автозаправній станції відсутні.
У службовій записці від 26.03.2025 спеціаліста 1-ої категорії юристом загального відділу Тупичівської сільської ради зазначено про те, що ним 28.02.2025 проведено фотофіксацію непрацюючого стану автозаправних станцій, розміщених в м. Чернігові за переліком, зазначеним у додатку №2 до договору про закупівлю №97 від 25.11.2024, укладеним між Тупичівською сільською радою як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерференц систем» як постачальником, на поставку замовнику дизельного палива Євро-5. Станом на 25.03.2025 автозаправні станції АЗС АВІС ПЛЮС (місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Любецька, 28; вул. Михайла Грушевського, 178) та АЗС ANP (місцезнаходження: м. Чернігів, проспект Миру, 306; вул. Любецька, 149а) є не працюючими, закритими, працівники на цих автозаправних станціях відсутні.
На підтвердження інформації, викладеній у службових записках, прокурором надано до матеріалів справи фотографії того, що АЗС постачальника та його партнерів є закритими та не працюють (а.с. 42 оборот-49).
Матеріали справи містять претензію №02-19/92 від 20.01.2025, адресовану Тупичівською сільською радою Товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерференц систем» (на адресу: 03124, м. Київ, вул. Василенка Миколи, буд. 14Г), з вимогою провести допоставку 1740 л дизельного палива Євро-5 або повернути попередньо сплачені за нього грошові кошти в розмірі 88009,20 грн. До зазначеної претензії додано копії фіскального чеку від 28.01.2025, штрихкодового ідентифікатору Укрпошти 1515004840562 від 28.01.2025 та довідки про повернення поштового відправлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 51-52).
Як вбачається з матеріалів справи, Тупичівською сільською радою направлено Чернігівській обласній державній адміністрації повідомлення №02-18/88, №02-18/87, №02-18/89 від 20.01.2025, у яких викладено проблемну ситуацію внаслідок неналежного виконання постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерференц систем», зобов?язань за договором про закупівлю, укладеним за результатами проведених відкритих торгів № UA-2024-10-30-011952-а на закупівлю дизельного палива Євро-5 (а.с. 54-56).
У листі №01-01-18/1902 від 19.02.2025 Чернігівська обласна державна адміністрація повідомила Тупичівську сільську раду про звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерференц систем» з листом стосовно повідомлення причин невиконання договірних зобов?язань та сприяння вирішення проблемного питання.
За доводами прокурора, неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором про закупівлю №97 від 25.11.2024 стало підставою для звернення до суду з позовом.
Відповідач відповіді на претензію №02-19/92 від 20.01.2025 не надав.
Вищевказані обставини відповідачем під час розгляду справи не спростовані.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, всебічно та повно дослідивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Щодо підстав представництва інтересів держави Чернігівською окружною прокуратурою у даній справі суд зазначає таке.
Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрите за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) “Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачена важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді в виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття “інтерес держави».
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що “інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.
“Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація “інтересів держави», особливо в сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
За частинами 4, 7 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи така відповідь взагалі не отримана, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Чернігівською окружною прокуратурою скеровано позов до суду в інтересах держави в особі Тупичівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області з метою захисту і відновлення державних та суспільних інтересів, з огляду на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань, що спричинило неефективне використання бюджетних коштів та створило критичну ситуацію щодо реалізації державної цільової соціальної програми «Шкільний автобус».
У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі, держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 61 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
Отже, Тупичівська сільська рада є суб'єктом владних повноважень, який бере участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов'язаний забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.
Чернігівська окружна прокуратура листом №55-77-2811вих-25 від 03.04.2025 зверталася до Тупичівської сільської ради у якому повідомила про те, що неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерференц систем» порушено інтереси держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель, тому просила надати інформацію про вжиття заходів щодо усунення вказаних порушень, зокрема, щодо звернення до суду із позовною заявою (а.с. 18-20).
Тупичівська сільська рада у листі № 02-18/426 від 07.04.2025 повідомила прокуратуру про те, що у зв?язку з важким фінансовим становищем не має можливості здійснення заходів до усунення порушень шляхом звернення до суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерференц систем» про стягнення з постачальника грошових коштів за недопоставлене пальне за Договором №97 від 25.11.2024 (а.с.21-22).
Отже, підставою реалізації прокуратурою представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є компетентним органом у спірних правовідносинах, і у разі виявлення порушень законодавства має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів, однак цього не зробив.
У порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор листом №55-77-3220вих-25 від 17.04.2025 повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Тупичівської сільської ради (а.с. 58-60).
За таких обставин у їх сукупності суд дійшов висновку про доведення з боку Чернігівської окружної прокуратури бездіяльності Тупичівської сільської ради як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів.
Щодо стягнення з відповідача попередньої оплати суд зазначає таке.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
За ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Судом установлений факт укладення 25.11.2024 між Тупичівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерференц систем» Договору про закупівлю №97, за умовами якого відповідач зобов'язався до 31.12.2024 поставити позивачу товар - дизельне паливо Євро-5 у кількості 3500 л на АЗС/АЗК постачальника чи його партнерів (додаток №2) з використанням карток або талонів тощо, а замовник зобов?язується приймати у власність товар та оплачувати його вартість (ціну) в порядку та на умовах визначених у цьому Договорі.
Виходячи з умов п. 4.1. Договору про закупівлю №97 від 25.11.2024 загальна сума договору становить 177030 грн 00 коп.
Виходячи з умов п. 6.1., 6.3., 6.5. Договору про закупівлю №97 від 25.11.2024, поставка за Договором здійснюється постачальником цілодобово за карткою/талоном тощо з АЗС/АЗК постачальника чи його партнерів, перелік яких міститься в додатку №2 до Договору. Карка/талон не є засобом розрахунків/платежів між сторонами. Картка/талон містить інформацію про вид і об?єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт замовника при наданні такої картки/талону на АЗС/АЗК протягом терміну дії такої картки/талону. Талони діють на території України.
Постачання товару здійснюється впродовж строку дії Договору партіями згідно з письмовими заявками (телефонним зв?язком або електронною скринькою).
Місце поставки товару - АЗС/АЗК постачальника чи його партнерів, перелік яких міститься в додатку №2 до Договору (всього 28 АЗС/АЗК).
При цьому з умов п. 6.4. Договору про закупівлю №97 від 25.11.2024 випливає, що протягом 2 робочих днів з дати отримання попередньої оплати підлягають передачі картки/талони за видатковою накладною, що формується постачальником та надається замовнику.
За доводами прокурора та позивача починаючи з 01.01.2025 та станом на даний час на АЗС постачальника та його партнерів Тупичівській сільській раді відмовляють у відпуску пального, у зв'язку із чим постачальником фактично не допоставлено Тупичівській сільській раді 1740 літрів дизельного палива на суму 88009,20 грн.
Прокурор надав до матеріалів справи реєстр невикористаних карток/талонів на дизельне паливо Євро-5 за Договором про закупівлю № 97 від 25.11.2024 (станом на 31.03.2025), за якими за його твердженнями, позивач не зміг отримати дизельне паливо за 90 невикористаними картками/талонами.
Натомість відповідач стверджує, що він виконав свій обов'язок щодо передачі позивачу дизельного палива Євро-5, що підтверджується видатковою накладною №2100 від 28.11.2024 на суму 177030,00 грн (а.с. 39).
Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п. 10.3.3.1 Інструкції).
Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (п. 10.3.3.2 Інструкції).
За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС картку (талон) на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону / картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого талон / картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.
Таким чином, покупець як власник талонів / карток на пальне, отриманих від постачальника, володіє законним правом на отримання на АЗС, визначених угодою, товару (пального) по талонах / картках у кількості, маркуванні, визначеному у талонах на пальне.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №903/666/22.
Пунктом 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМУ від 20.12.1997 №1442, передбачено, що розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про поставку постачальником замовнику товару за договором, оскільки фактично позивачу передані талони на пальне, які надають право замовнику на отримання відповідної кількості вже попередньо оплаченого товару (палива) за Договором в майбутньому.
Згідно з п. 2.3. Договору відпуск товару здійснюється за скретч-картами/еквівалент продавця безпосередньо на автомобільних заправних станціях, що обслуговують скретч-карти/еквівалент продавця окремими партіями згідно потреб покупця шляхом обміну талону на товар в кількості та асортименті зазначених в скретч-картах/еквівалент.
Таким чином, доводи відповідача у справі про повне виконання ним умов укладеного сторонами договору у частині поставки товару з посиланням на факт підписання відповідної видаткової накладної спростовуються умовами договору та обставинами справи щодо подальшої видачі та реалізації скретч-карток/еквіваленту.
На підтвердження неможливості отримати 1740 літрів дизельного палива Євро-5 на суму 88009,20 грн прокурор надав перелічені вище службові записки працівників позивача.
При цьому у позовній заяві прокурор зазначив, що за результатами неодноразового виїзду уповноважених осіб сільської ради за місцем розташування АЗС постачальника та його партнерів встановлено, що заправні станції не працюють, є закритими та паливо не відпускають, про що складено відповідні службові записки та проведено фотофіксацію.
Виходячи з умов п. 6.5. Договору про закупівлю №97 від 25.11.2024 місце поставки товару - АЗС/АЗК постачальника чи його партнерів, перелік яких міститься в додатку №2 до Договору. При цьому додаток №2 до Договору про закупівлю № 97 від 25.11.2024 містить перелік 28 заправних станцій (дислокацій АЗС/АЗК).
Відповідно до видаткової накладної №2100 від 28.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерференц систем» передало, а Тупичівська сільська рада прийняла дизельне паливо у кількості 3500 л на загальну суму 177030,00 грн, який оплачено Тупичівською сільською радою згідно з платіжними інструкціями №2492 від 02.12.2024 на суму 15174,00 грн та №2494 від 02.12.2024 на суму 151856,00 грн призначення платежу «придбання дизельного палива зг. договору №97 від 25.11.2024, накладна №2100 від 28.11.2024».
Під час судового розгляду справи судом досліджено наявні в матеріалах справи фотозображення (а.с. 42 оборот-49), проте вони не можуть бути розцінені судом як належний доказ на підтвердження того, що того не працюють, є закритими та палива не відпускають саме автозаправна станція ANP за місцезнаходженням: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Хрипівка, вул. І.Коваля (1-го Травня, 2а); автозаправні станції АЗС АВІС ПЛЮС (місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Любецька, 28; вул. Михайла Грушевського, 178) та АЗС ANP (місцезнаходження: м. Чернігів, проспект Миру, 306; вул. Любецька, 149а), оскільки фотозображення (а.с. 42 оборот, а.с.47 оборот) містить вивіску АЗС 16 ТОВ «ВЄГАРТ ОІЛ» Чернігівська область, Чернігівський район, с. Хрипівка, вул. І.Коваля, 2а та вивіску АЗС 11 ТОВ «ВЄГАРТ ОІЛ» м. Чернігів, проспект Михайла Грушевського, 178 з відмітками на них «працює цілодобово»; на фото (а.с.43, 45, 46) містяться зображення дверей та розрахункових віконець з вивісками «АЗС не працює», «заправка не працює», проте із зазначених фото, так само як і з наданих фото зображень автозаправочних станцій та її складових (а.с. 43 оборот-44 оборот, 45 оборот, 46 оборот, 47, 48-49) не можна зробити беззаперечного висновку про те, які саме автозаправочні станції, де саме та за якими адресами місцезнаходження на них розміщені.
Як вбачається зі змісту службової записки від 17.01.2025, починаючи з 01.01.2025 і станом на 17.01.2025 шкільні автобуси, які належать Тупичівській сільській раді, не змогли заправитись паливом на трьох автозаправних станціях, а саме: АЗС ANP, яка розташована за адресою: с. Хрипівка, вул. І.Коваля, 2а, а також на АЗС АВІС ПЛЮС у м. Чернігів за адресою: вул. Любецька, 28 та вул. Михайла Грушевського, 178 у зв'язку з відсутністю палива на АЗС.
У позовній заяві прокурор посилається на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 97 від 25.11.2024, Тупичівською сільською радою підготовлено лист-претензію до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерференц систем», який надіслано на юридичну адресу та електронну пошту постачальника, проте лист з повідомленням на юридичну адресу повернувся замовнику не отриманим.
Прокурором додано до матеріалів справи претензію №02-19/92 від 20.01.2025, адресовану Тупичівською сільською радою Товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерференц систем» (на адресу: 03124, м. Київ, вул. Василенка Миколи, буд. 14Г), з вимогою провести допоставку 1740 л дизельного палива Євро-5 або повернути попередньо сплачені за нього грошові кошти в розмірі 88009,20 грн. На підтвердження доказів направлення зазначеної претензії надано копії фіскального чеку від 28.01.2025, штрихкодового ідентифікатору Укрпошти 1515004840562 від 28.01.2025 та довідки про повернення поштового відправлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 51-52).
Оскільки опис вкладення до зазначеного рекомендованого відправлення відсутній, неможливо встановити, яка саме кореспонденція була направлена Товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерференц систем».
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
У даному випадку судом враховується те, що фактично станом на дату закінчення строку дії укладеного сторонами у справі Договору - 31.12.2024 (п. 11.1. Договору), а також після закінчення цього строку залишилися невиконаними зобов?язання відповідача у справі щодо поставки палива на суму передплати у розмірі 88009 грн 20 коп.
Договір про закупівлю №97 від 25.11.2024 сторонами не продовжувався і є припиненим з 01.01.2025. Позивач втратив можливість отримання палива після припинення договору.
Вказані обставини не заперечуються відповідачем у справі.
Доказів поставки палива у повному, передбаченому договором та додатками до нього, обсязі, саме на суму передплати у розмірі 177030 грн 00 коп (яка була внесена позивачем і що підтверджено матеріалами справи) відповідачем під час розгляду справи не надано.
Станом на дату звернення прокурора до суду з даним позовом з моменту закінчення укладеного сторонами Договору про закупівлю №97 від 25.11.2024 спливло 4 місяці і за цей період відповідач жодним чином не комунікував із позивачем з приводу допоставки палива у повному обсязі.
Доказів поставки (копії фіскальних чеків на поставку) палива відповідач суду не надав.
При цьому у відповіді на відзив від 23.05.2025 позивач - Тупичівська сільська рада Чернігівської області, надав копії невикористаних талонів.
В свою чергу відповідач у справі, стверджуючи, що увесь обсяг палива за Договором позивач отримав одномоментно, за видатковою накладною №2100 від 28.11.2024 на суму 177030 грн 00 коп (арк.3 відзиву), не пояснює мету видачі у такому випадку великої кількості талонів на отримання палива вже після (за доводами відповідача) отримання товару.
Порушення логіки вчинення дій та невідповідність доводів відповідача дослідженій судом доказовій базі і установленим під час судового розгляду фактичним обставинам справи є підставою для критичної оцінки судом наведених відповідачем доводів.
За таких обставин вимоги в частині стягнення 88009,20 грн основного боргу підлягають задоволенню.
Щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних суд зазначає таке.
Прокурором заявлено до стягнення 3115,30 грн інфляційних нарахувань за період прострочення з 02.01.2025 по 29.04.2025 та 853,57 грн 3% річних за період прострочення з 02.01.2025 по 29.04.2025.
Згідно з п. 8.1. Договору про закупівлю №97 від 25.11.2024 у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов?язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та договором.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Судом встановлено прострочку виконання відповідачем договірних зобов?язань, тому, враховуючи приписи ч.1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, задоволенню підлягають вимоги про стягнення 3115,30 грн інфляційних нарахувань та 853,57 грн 3% річних в межах заявлених позовних вимог.
За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, постанови Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23, від 02.07.2024 у справі № 910/12295/23, від 14.05.2024 у справі № 910/4437/23).
З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність задоволення позову у повному обсязі.
При ухваленні рішення у справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню, за рахунок відповідача Чернігівській обласній прокуратурі підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 53, 55, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц систем" (вул. Броварської сотні, 3, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07403, код 45067285) на користь Тупичівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (вул. Чернігівська, 75, с. Тупичів, Чернігівський район, Чернігівська область, 15150, код 04415235) 88009,20 грн основного боргу, 3115,30 грн інфляційних нарахувань, 853,57 грн 3% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц систем" (вул. Броварської сотні, 3, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07403, код 45067285) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114, одержувач: прокуратура Чернігівської області, UA248201720343140001000006008, банк ДКСУ м. Київ) 2422,40 грн судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Рішення складено та підписано 18.07.2025.
Суддя М.О. Демидова