ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.07.2025Справа № 910/5166/25
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51/А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПН Консалтинг" (03028, м. Київ, просп. Науки, буд. 13, офіс 1)
про стягнення 260 121,87 грн, -
24.04.2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПН Консалтинг" (відповідач):
- суми заборгованості за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2020 року по листопад 2021 року в розмірі 17 877,36 грн, з урахуванням інфляційних втрат в розмірі 11 259,20 грн, 3% річних в розмірі 2 744,71 грн,
- за послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по лютий 2025 року в розмірі 179 494,53 грн, з урахуванням інфляційних втрат в розмірі 33 701,26 грн, 3% річних в розмірі 8 739,72 грн та пені в розмірі 4 058,58 грн,
- суми заборгованості за оплату внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії за період з ІІІ кварталу 2020 року по ІІІ квартал 2021 року в розмірі 239,68 грн,
- суми плати за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по лютий 2025 року в розмірі 1 317,68 грн;
- суми заборгованості за абонентське обслуговування з постачання гарячої води за період з березня 2024 року по лютий 2025 року в розмірі 689,15 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи №910/5166/25 передано на розгляд судді Морозову С.М.
Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.
Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.
З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялась ухвала суду від 21.05.2025 року.
Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №061024822437 ухвалу суду від 21.05.2025 про відкриття провадження у справі не отримав, у зв'язку з чим конверт було повернуто до Господарського суду міста Києва.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення з відбитком календарного штемпелю про повернення поштового відправлення вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/5166/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».
За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
З 01.05.2018 року постачання теплової енергії здійснює КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».
Між позивачем (далі - теплопостачальна організація) та ТОВ «ПН Консалтинг» 10.09.2020 року було укладено Договір №8031043-0102 на постачання теплової енергії (надалі - Договір), відповідно до якого теплопостачальна організація зобов'язалась постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати обсяг спожитої теплової енергії.
Відповідно до умов Договору послуги надаються до приміщення за адресою: м. Київ, пр. Науки, будинок 13, загальною площею 173,2 кв.м. (Додаток №8 до Договору).
Відповідно до Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.04.2019 №39-19 нежитлове приміщення загальною площею - 173,2 кв.м. розташованих за адресою: 03028, м. Київ, просп. Науки, 13 передано в оренду ТОВ «ПН Консалтинг».
Позивач здійснює постачання теплової енергії безперебійно до будинку 13 по просп. Науки в м. Києві, що підтверджується корінцями нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон та відомостями реєстрації параметрів теплоспоживання за вказаною адресою.
Відповідач не вносив плату в належному розмірі за поставлену теплову енергію, в результаті чого за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року, з урахуванням перерахунку, утворилась заборгованість у розмірі 17 877,36 грн.
Окрім того, розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.12.2019 № 2244 у відповідності до ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» встановлено внески за обслуговування КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» вузлів комерційного обліку комунальних послуг, а саме вузлів комерційного обліку послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води.
Таким чином у відповідача виник обов'язок зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії, встановленого за адресою: м. Київ, проспект Науки, будинок 13.
Позивачем складено акти виконаних робіт з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії, в якому зазначено - період, ціна без ПДВ, всього з ПДВ за період з III кварталу 2020 по III квартал 2021 року.
Позивачем сформовано рахунок на оплату внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії за період з III кварталу 2020 по III квартал 2021 року в розмірі 239,68 грн. та акт звіряння взаєморозрахунків з оплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії Відповідача сумою 239,68 грн.
Також, 30.09.2021 року позивачем на офіційному веб-сайті КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (https://kte.kmda.gov.ua/) було опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання гарячої води за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022.
Відповідач, який є орендарем зазначених вище нежитлових приміщень, після публікування позивачем тексту Договору про надання послуги з постачання гарячої води за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022 не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Позивачем було розміщено повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг в приміщеннях ЦОК.
З огляду на наведені обставини, Договір про надання послуги з постачання гарячої води між КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та ТОВ «ПН Консалтинг» є укладеним.
На підставі п. 31 Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Положеннями п. 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.
Відповідно до п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до актів надання послуг з постачання теплової енергії, акту звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової енергії, розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, деталізованої інформації про коригування нарахувань за послугу з постачання теплової енергії для опалювального нежитлового приміщення загальною площею 173,2 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, проспект Науки, будинок 13, що є у користуванні відповідача. Позивач належним чином надав послугу з постачання теплової енергії відповідачу.
Позивачем включено в акти надання послуг з постачання теплової енергії обсяг теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи опалення.
Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії Відповідачу розмір якої складає 179 494,53 грн.
Відповідно до п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Проте, відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором у повному обсязі та не сплатив вартість отриманої послуги з постачання теплової енергії повністю.
Згідно з розрахунком заборгованості за послуги з постачання теплової енергії відповідачу за особовим рахунком № 803104311800102 вихідне сальдо станом на лютий 2025 року становить 179 494,53 грн.
Окрім того, у відповідача існує обов'язок сплати позивачу плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
Позивачем складено акти виконаних робіт з плати за абонентське обслуговування Відповідачу в якому зазначено - період, ціна без ПДВ, всього з ПДВ за період з листопада 2021 року по лютий 2025 року; акт звіряння взаєморозрахунків з плати за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії розмір якої складає 1317,68 грн; акт звіряння взаєморозрахунків з плати за абонентське обслуговування з постачання гарячої води розмір якої складає 689,15 грн.
Позивачем сформовано рахунок з плати за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії в розмірі 1317,68 грн та рахунок на оплату плати за абонентське обслуговування з постачання гарячої води в розмірі 689,15 грн.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати:
- суми заборгованості за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2020 року по листопад 2021 року в розмірі 17 877,36 грн, з урахуванням інфляційних втрат в розмірі 11 259,20 грн, 3% річних в розмірі 2 744,71 грн,
- за послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по лютий 2025 року в розмірі 179 494,53 грн, з урахуванням інфляційних втрат в розмірі 33 701,26 грн, 3% річних в розмірі 8 739,72 грн та пені в розмірі 4 058,58 грн,
- за оплату внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії за період з ІІІ кварталу 2020 року по ІІІ квартал 2021 року в розмірі 239,68 грн,
- за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по лютий 2025 року в розмірі 1 317,68 грн;
- за абонентське обслуговування з постачання гарячої води за період з березня 2024 року по лютий 2025 року в розмірі 689,15 грн.
Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором енергопостачання, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання, визначені Законом України "Про теплопостачання".
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про теплопостачання" він регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;
- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;
- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
- теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії;
- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про теплопостачання" проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Пунктами 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (надалі - Правила) Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (п. 1 Правил).
Умовами п.п. 4, 14 Правил користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Споживач зобов'язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1 статті 9 Закону України "Про теплопостачання").
Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Будинок за адресою просп. Науки, 13 в м. Києві орендується відповідачем, а позивач здійснює централізоване водопостачання гарячої води та теплової енергії безперебійно до вкзаного будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.
На підставі ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитої споживачем гарячої води визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється суб'єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб'єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості надання такої послуги, а також рентабельності суб'єкта господарювання, що провадить таку діяльність.
Згідно п. 1 Розділу II Базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг Наказу від 22.11.2018 року МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО- КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ «Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» - загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку гарячої води (Vгвпбуд) визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку ГВП або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати. Загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі/будинку на гаряче водопостачання (Qгвпбуд) визначається за допомогою вузла обліку теплової енергії або розрахунково, як приведений до обсягу теплової енергії загальний обсяг спожитої будівлею/будинком гарячої води (Vгвпбуд).
Відповідач не вносив плату в належному розмірі за поставлену теплову енергію, в результаті чого за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року, з урахуванням перерахунку, утворилась заборгованість у розмірі 17 877,36 грн.
Крім того, згідно з розрахунком заборгованості за послуги з постачання теплової енергії Відповідачу за особовим рахунком № 803104311800102 вихідне сальдо станом на лютий 2025 року становить 179494,53 грн.
Таким чином матеріалами справи підтверджується постачання позивачем теплової енергії відповідачу загальною вартістю 197 371,89 грн (з жовтня 2021 року по листопад у розмірі 17 877,36 грн та з листопада 2021 року по лютий 2025 року у розмірі 179 494,53 грн), а відповідачем в свою чергу не спростовано надання йому таких послуг.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Витрати, пов'язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.
Таким чином, у відповідача існує обов'язок сплати позивачу:
- внески за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії за період з III кварталу 2020 по III квартал 2021 року в розмірі 239,68 грн;
- плату за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по лютий 2025 року в розмірі 1317,68 грн;
- плату за абонентське обслуговування з постачання гарячої води в розмірі 689,15 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів оплати відповідачем вказаних платежів відповідачем суду не надано.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано тверджень позивача щодо наявності у нього заборгованості перед Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", а саме заборгованості зі сплати за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2020 року по листопад 2021 року в розмірі 17 877,36 грн, заборгованості зі сплати за послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по лютий 2025 року в розмірі 179 494,53 грн, заборгованості зі сплати у внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії за період з ІІІ кварталу 2020 року по ІІІ квартал 2021 року в розмірі 239,68 грн, заборгованості зі сплати за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по лютий 2025 року в розмірі 1 317,68 грн, заборгованості зі сплати за абонентське обслуговування з постачання гарячої води за період з березня 2024 року по лютий 2025 року в розмірі 689,15 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та обсяг боргу відповідача за Договором у зазначеному розмірі підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 4 058,58 грн, нараховану на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по лютий 2025 року.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми пені.
Здійснивши перевірку наданого до позовної заяви розрахунку пені, Судом встановлено, що здійснений він арифметично вірно та у відповідності до норм закону і укладеного між сторонами Договору, а тому до стягнення з відповідача підлягає стягненню сума пені в розмірі 4 058,58 грн.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 11 259,20 грн і 3% річних у розмірі 2 744,71 грн, нарахованих на суму заборгованості в розмірі 17 877,36 грн та інфляційних втрат у розмірі 33 701,26 грн і 3% річних у розмірі 8 739,72 грн, нарахованих на суму заборгованості в розмірі 179 494,53 грн.
Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, за відсутності жодних заперечень відповідача з приводу правильності такого розрахунку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у загальному розмірі 44 960,46 грн та 3% річних у загальному розмірі 11 484,43 грн є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано, водночас позивачем не доведено суду наявності правових підстав для покладення на відповідача відповідальності за неналежне виконання умов договору у вигляді санкцій понад суми, визнані судом обґрунтованими.
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково із стягненням з відповідача боргу у загальному розмірі 199 618,40 грн (17 877,36 грн + 239,68 грн + 179 494,53 грн + 1 317,68 грн + 689,15 грн), пені в розмірі 4 058,58 грн, інфляційних втрат у розмірі 44 960,46 грн (11 259,20 грн + 33 701,26 грн) та 3% річних у розмірі 11 484,43 грн (2 744,71 грн + 8 739,72 грн).
При цьому, судом зазначається, що в позовній заяві, вимогу про стягнення з відповідача суми з оплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії в розмірі 239,68 грн заявлено двічі, у зв'язку з чим, продубльована позовна вимога задоволенню не підлягає.
Судовий збір, у розмірі 3 901,83 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПН Консалтинг» (ідентифікаційний номер 42937249, місцезнаходження: 03028, м. Київ, просп. Науки, буд. 13, офіс 1) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації "Київтеплоенерго" (ідентифікаційний код 40538421, місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5) суму заборгованості в розмірі 199 618,40 грн (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімнадцять гривень 40 копійок), суму пені в розмірі 4 058,58 грн (чотири тисячі п'ятдесят вісім гривень 58 копійок), суму інфляційних втрат в розмірі 44 960,46 грн (сорок чотири тисячі дев'ятсот шістдесят гривень 46 копійок), суму 3% річних в розмірі 11 484,43 грн (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири гривни 43 копійки) та суму судового збору в розмірі 3 901,83 грн (три тисячі дев'ятсот одна гривна 83 копійки).
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Сергій МОРОЗОВ