2/130/329/2025
130/3251/24
"14" липня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
з участю секретаря судових засіданьМухи Р.П.,
представника позивача Кадук А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні впорядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого надпису таким, що не підлягає виконанню,
У листопаді 2024 року представник позивача звернулась в суд з цим позовом, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3915 від 14.03.2020, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості в розмірі 11353,50 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
23.03.2020 відносно позивача було відкрито виконавче провадження приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. на підставі виконавчого напису №3915, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. 14.03.2020 про стягнення з нього, на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 11 353,50 грн.
Про наявність відкритого відносно нього виконавчого провадження позивач дізнався у жовтні 2024 року при установленні на свій мобільний телефон додатку «Дія» та перевіривши за допомогою даного додатку наявні виконавчі провадження. Жодних листів, постанов, звернень ні від приватного виконавця, ні від стягувача позивач попередньо не отримував та взагалі до жовтня 2024 року не був проінформований про наявність відносно нього відкритого виконавчого провадження.
Позивач жодних договорів з відповідачем не укладав та йому не було відомо про підставу виникнення у нього зазначеної заборгованості. Також при перевірці інформації щодо актуальності контактних даних та діяльності приватного нотаріуса, яким було вчинено виконавчий напис, було виявлено, що на сьогодні нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича припинена. Більше того, Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) було розглянуто більш ніж 40 звернень громадян щодо виявлення порушень вимог діючих нормативно-правових актів приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. Нотаріальна діяльність вказаного приватного нотаріуса неодноразово зупинялась у зв'язку з неодноразовим порушенням при вчиненні нотаріальних дій та правил ведення діловодства, виявлених ЦМУ МЮ (м. Київ). В подальшому його свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю було анульоване, згідно наказу Міністерства юстиції України від 07.08.2020 від 2691/5 та припинено нотаріальну діяльність (на підтвердження надала копію листів Управління нотаріату ЦМУ МЮ (м. Київ) та копію наказу про припинення нот. діяльності Колейчика В.В.).
Як вбачається з виконавчого напису №3915 від 14.03.2020, приватний нотаріус Колейчик В.В. вчинив його щодо звернення стягнення з позивача, який є боржником за кредитним договором № 47146-А від 17.05.2017, укладеного з ТОВ «СС Лоун», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ «Фінфорс». Стягнення заборгованості проводиться за період з 26.04.2018 до 20.01.2020, сума заборгованості складає 11 353,50 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6 500,00 грн, прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом - 2 593,50 грн, строкова заборгованість за штрафами і пенею - 2 260,00 грн. За вчинення нотаріусом виконавчого напису стягнуто плати із Стягувача за домовленістю сторін. Загальна сума стягнення з боржника - 11 353,50 грн.
Представник позивача вважає вчинення виконавчого напису незаконним, оскільки він був вчинений на договорі позики, який не має нотаріального посвідчення, що є порушенням ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, на підставі виконавчих написів».
Також зазначення у виконавчому написі про те, що стягнення проводиться за період з 26.04.2018 до 20.01.2020 є безпідставним та незаконним, оскільки за цей період стягнення не може відбуватись, враховуючи, що строком повернення позики, згідно Договору є 15.06.2017.
Представник позивача вказала, що заборгованість позивача не є безспірною, так як позивач здійснював погашення позики, отриманої в ТОВ «СС Лоун». Більш того, позивач не отримував жодних повідомлень про відступлення права грошової вимоги чи вимог про повернення заборгованості .
Враховуючи вищевикладене у позивача немає іншого способу захисту своїх прав та законних інтересів, окрім як звернення до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
Відзив на позов не надходив.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ.
Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 08.11.2024.
Згідно з протоколом атоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2024, справу передано судді Верніку В.М. (а.с.36).
13.11.2024 ухвалою судді відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Як свідчать поштові повідомлення, відповідач ТОВ «Фінфорс» та третя особа приватний виконавець виконавчого округу Києва Дорошкевич В.Л. отримали копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї.
Третій особі - приватному нотаріусу Броварського районного нотаріального округу міста Києва Дорошкевич В.Л. за її місцезнаходженням було надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї. На адресу суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується поштовим повідомленням «УКРПОШТА», наявним в матеріалах справи № 0610208413093 (а.с.48).
21.11.2024 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
28.11.2024 ухвалою суду у складі судді ОСОБА_3 клопотання задоволено, витребувано докази.
26.12.2024 у відповідь на ухвалу суду надійшов лист про неможливість надання витребуваних доказів.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 09.04.2025 № 161 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_3 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, справу передано в судді Заярному А.М.
Ухвалою суду від 15.04.2025 суддею Заярним А.М. прийнято до свого провадження дану справу. Вирішено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін 14.07.2025 о 13:00.
Ухвала про прийняття до розгляду справи була надіслано відповідачу та третім особам рекомендованим листом.
14.07.2025 в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладених в позові та просила їх задовольнити.
Як свідчать поштові повідомлення, відповідач ТОВ «Фінфорс» та третя особа приватний виконавець виконавчого округу Києва Дорошкевич В.Л. отримали копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї.
Третій особі - приватному нотаріусу Броварського районного нотаріального округу міста Києва Колейчик В.В. за його місцезнаходженням було надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї. На адресу суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується поштовим повідомленням «УКРПОШТА», наявним в матеріалах справи № 0610249206310 (а.с.98).
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно частини 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи.
З огляду на вищевикладене, за умов існування усіх підставі, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи.
На підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача та третьої особи.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. про стягнення боргу з ОСОБА_2 в сумі 11353,50 грн, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 61612710 від 23.03.2020 (а.с.10).
Як вбачається з виконавчого напису №3915 від 14.03.2020, приватний нотаріус Колейчик В.В. вчинив його щодо звернення стягнення з ОСОБА_2 , який є боржником за кредитним договором № 47146-А від 17.05.2017, укладеного з ТОВ «СС Лоун», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ «Фінфорс». Стягнення заборгованості проводиться за період з 26.04.2018 до 20.01.2020, сума заборгованості складає 11 353,50 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6 500,00 грн, прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом - 2 593,50 грн, строкова заборгованість за штрафами і пенею - 2 260,00 грн. За вчинення нотаріусом виконавчого напису стягнуто плати із Стягувача за домовленістю сторін. Загальна сума стягнення з боржника - 11 353,50 грн. Як зазначено, приватним нотаріусом вчинення виконавчого напису здійснено на підставі статей 87-89 Закону України «Про нотаріат» і п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (а.с.11).
Як вбачається з договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №47146-А (далі - Договір) від 17.05.2017, між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_2 був укладений договір (шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором), відповідно до якого позикодавець надає позичальнику у позику, а позичальник зобов'язується повернути позику та проценти за користування позикою відповідно до умов договору (п.1.1 Договору). Сума позики - 6500 гривень (п.1.1.1 Договору). Термін платежу - 16.05.2017 (п.1.1.4 Договору). Проценти за користування кредитом складають 1,33% в день (п.1.1.2 Договору). Проценти за користування позикою нараховуються з дня надання позики до дня, зазначеного в п.1.1.4 Договору (15.06.2017). У випадку прострочення Терміну платежу, позичальник зобов'язується сплатити пеню в розмірі 3% від суми позики за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення (п.5.3 Договору). Пеня нараховується з першого до шістдесятого дня включно прострочення терміну платежу (п.5.4 Договору). До правовідносин за цим Договором застосовується загальний строк позовної давності, визначений законодавством України, тривалістю у 3 (три) роки (п.9.12 Договору).
Як вказано в «Графіку платежів до договору позики №47146-А від 17.05.2017»: сума позики - 6500 грн; проценти за користування позикою 2593,50 грн; загальна сума до сплати - 9093,50 грн; термін платежу - 15.06.2017 (12-16).
З заявою до приватного виконавця Дорошкевич В.Л. про примусове виконання рішення щодо стягнення з ОСОБА_2 коштів в розмірі 11 353,50 грн звернуся представник ТОВ «Фінфорс» (а.с.17).
Станом на сьогодні нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича припинена. Більше того, Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) було розглянуто більш ніж 40 звернень громадян щодо виявлення порушень вимог діючих нормативно-правових актів приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В.. Нотаріальна діяльність вказаного приватного нотаріуса неодноразово зупинялась у зв'язку з неодноразовим порушенням при вчиненні нотаріальних дій та правил ведення діловодства, виявлених ЦМУ МЮ (м. Київ). В подальшому його свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю було анульоване, згідно наказу Міністерства юстиції України від 07.08.2020 від 2691/5 та припинено нотаріальну діяльність, що вбачається з копій листів (а.с.18-21 на звороті).
Як вбачається з листа Київського обласного державного нотаріального архіву документи не внесені до Національного архівного фонду приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. за 2005-2021 роки було вилучено для знищення (а.с.85-87).
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.
МОТИВИ СУДУ. НОРМИ ПРАВА, ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ.
Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі - Порядок № 296/5).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3.1 глави 16 розділу II Порядку № 296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 (пункт 3.2 глави 16 розділу II Порядку №296/5).
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4 глави 16 розділу II Порядку № 296/5).
Пунктом 3.5 глави 16 цього ж Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року по справі № 569/8884/17 визначено, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).
Суд прийшов до висновку, що документи, які підтверджують безспірність заборгованості сторонами не надані, оскільки про наявність спору щодо заборгованості свідчить те, що у виконавчому написі зазначені суми зі стягнення як самого тіла кредиту так і простроченої строкової заборгованості, які в свою чергу розраховуються у відсотковому відношенні до боргу і можуть бути оскаржені.
Крім того, у оспорюваному виконавчому написі вказано, що підставою його здійснення є, зокрема, постанова КМУ №1172 від 29 червня 1999 року, в яку постановою КМУ №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа №826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року вказані вище зміни, які дозволяли нотаріусам вчиняти виконавчі надписи за кредитними договорами, які не мали нотаріального посвідчення. Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 14.03.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року (у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса), стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Згідно з частинами 5 та 6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, які беруть участь у справі. Доказуванню не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, враховуючи, що станом на час вчинення виконавчого напису зазначена у ньому заборгованість не була безспірною, а також те, що нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису застосовано не чинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі, зважаючи, що відповідачем не надані жодні заперечення по суті позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи, а відтак підлягають задоволенню.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ.
З врахуванням задоволення позову на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сума судового збору в розмірі 1816,80 грн (а.с.5,27), та документально підтверджені витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн (а.с.28-35). При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд звернув увагу на таке. У розумінні положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, Суд
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3915 від 14.03.2020, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості в розмірі 11353,50 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» на користь ОСОБА_2 витрати у розмірі 7816,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 );
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (ЄДРПОУ 41717584, місцезнаходження: 01042 м. Київ, Новопечерський провулок, буд. 19/3, корп. 2 оф. 9);
Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович (місцезнаходження: 07400, м. Бровари Київської області, вул. Грушевського, буд. 15, під'їзд 5, прим. 6);
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна (місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, оф. 71-А).
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ
Дата складання повного судового рішення 18.07.2025