ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17.07.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/548/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач"
до відповідача: Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Івано-Франківської філії концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 3 521 514,26 грн, а саме: 3 415 035,51 грн - боргу за спожиту електричну енергію, 79 241,68 грн - інфляційні втрати, 27 237,07 грн - 3% річних
за участю:
від позивача: Пелех Любомир Юрійович
установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Івано-Франківської філії концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 4 537 672,05 грн, а саме: 4 431 193,30 грн - боргу за спожиту електричну енергію, 79 241,68 грн - інфляційних втрат, 27 237,07 грн - річних нарахувань.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині здійснення повної оплати за отриману електричну енергію на підставі Договору про постачання електричної енергії споживачу №10879 від 29.04.2024, у зв'язку з чим виникла заборгованість за спожиту електричну енергію за період листопад 2024 року-лютий 2025 року в розмірі 4 431 193,30 грн. За порушення грошових зобов'язань, відповідно до чинного законодавства, відповідачу нараховано інфляційні втрати та 3% річні.
14.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№ 8096/25 від 14.05.2025), в якому відповідач роз'яснив підстави виникнення заборгованості, мотивуючи складним фінансовим становищем внаслідок воєнного стану в Україні. При цьому зазначив, що ним вживались та вживаються всі можливі заходи по виконанню своїх зобов'язань перед позивачем.
30.05.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява за вх. № 9156/25 про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості на суму 156 157,79 грн і просить стягнути 4381514,26 грн, з них: 4 275 035,51 грн - боргу за спожиту електричну енергію, 79 241,68 грн - інфляційних втрат, 27 237,07 грн - 3% річних. Просить повернути судовий збір, у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог, в розмірі 1873,89 грн.
Ухвалою від 04.06.2025 суд прийняв заяву про зменшення позовних вимог до розгляду, встановив, що предметом спору залишилась вимога про стягнення заборгованості в сумі 4 381 514,26 грн, з них: 4 275 035,51 грн - боргу за спожиту електричну енергію, 79241,68 грн - інфляційних втрат, 27 237,07 грн - 3% річних; та повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" з Державного бюджету судовий збір в розмірі 1 873,89 грн.
01.07.2025 через систему "Електронний суд" позивач подав заяву за вх.№5764/25 про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості на суму 860 000,00 грн і просить стягнути 3521514,26 грн, а саме: 3 415 035,51 грн - боргу за спожиту електричну енергію, 79 241,68 грн - інфляційні втрати, 27 237,07 грн - 3% річних. Просить повернути судовий збір, у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог, в розмірі 10 320,00 грн.
Суд, з урахуванням приписів п.2 ч.2 ст. 46 ГПУ України прийняв заяву про зменшення позовних вимог, тому спір вирішується відповідно до зменшених позовних вимог.
Отже, предметом спору є стягнення 3 521 514,26 грн, а саме: 3 415 035,51 грн - боргу за спожиту електричну енергію, 79 241,68 грн - інфляційні втрати, 27 237,07 грн - 3% річних.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, та просив про його задоволення.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка про доставку електронного листа (ухвали суду від 02.07.2025) в його електронний кабінет.
За наведеного та беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а його явка не визнавалась судом обов'язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку позовні вимоги задовольнити.
Фактичні обставини справи вказують на те, що Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за № 429 від 14.06.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Довіреністю №944/9.1.-9 від 09.06.2022 Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення уповноважено директора Івано-Франківської філії Концерну РРТ бути представником Концерну з питань що стосуються діяльності Філії у господарських судах з усіма правами згідно норм ЦПК, КПК, ГПК, КАС України, а також визначено обсяг повноважень, зокрема щодо укладення договорів.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (по договору - постачальник/по справі - позивач) та Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі директора Івано-Франківської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (по договору - споживач/по справі - відповідач) укладено 29.04.2024 Договір про постачання електричної енергії споживачу №10879 (далі - Договір) на умовах комерційної пропозиції "Індивідуальна", відповідно до п. 1.1-1.2 яких Договір про постачання електричної енергії постачальником встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), шляхом приєднання споживача до цього Договору згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком №1 до цього договору. Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 та є однаковими для всіх споживачів.
Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1 Договору).
Постачальник за Договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що визначена у комерційній пропозиції, яка є Додатком 3 до Договору ( п. 3.3 Договору).
Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов Договору ; відшкодувати постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або Договором (до п. 6.2 Договору).
Згідно п.5.5. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію; проводити разом зі споживачем звіряння фактично спожитих обсягів електричної енергії з підписанням відповідного акта ( п. 7.1 Договору).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).
Договір набирає чинності з дати погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання. В частині виконання зобов'язань щодо оплати діє до повного виконання споживачем зобов'язань (п. 13.1 Договору ).
Відповідачем підписано заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії споживачем (Додаток 1 до Договору постачання електричної енергії споживачу №10879 від 29.04.2024).
Заява-приєднання містять інформацію щодо найменування споживача, відомості про вид та адресу об'єкта, ЕІС-код точки комерційного обліку, інформацію про те, що оператором системи, з яким споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, є АТ "Тернопільобленерго" та початок постачання - з 01.05.2024.
Погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), споживач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до цього Договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому Правилами роздрібного ринку порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов'язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинного законодавства України.
Комерційною пропозицією "Індивідуальна" в розділі "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати" встановлено, що остаточний рахунок за спожиту електричну енергію надається постачальником та отримується споживачем не пізніше сьомого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Наданий постачальником рахунок підлягає оплаті споживачем протягом п'яти робочих днів з дати отримання. Якщо рахунок за електричну енергію не був отриманий споживачем сьомого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду, то він вважається таким, що вручений споживачу на сьомий робочий день і споживач з рахунком ознайомлений.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу електроенергію в період листопад 2024 року-лютий 2025 року та виставив відповідачу рахунки для оплати спожитої активної енергії, які споживач не оплатив, у зв'язку із чим виникла заборгованість у сумі 4431 193,30 грн.
Під час розгляду справи відповідач частково сплачував основну заборгованість, зокрема на загальну суму 1 016 157,79 грн, в підтвердження чого до справи долучені платіжні інструкції №3010 від 12.05.2025 на суму 56 157,79 грн, №3038 від 19.05.2025 на суму 100 000,00 грн, №3241 від 26.06.2025 на суму 400 000,00 грн та №3248 від 27.06.2025 на суму 460 000,00 грн. За цих обставин позивач зменшив суму позовних вимог в частині стягнення основного боргу до 3 415 035,51 грн, про що подано суду двічі заяви про зменшення позовних вимог (вх.№ 9156/25 від30.05.2025 на суму 156 157,79 грн та вх.№5764/25 від 01.07.2025 на суму 860 000,00 грн). Суми заборгованості інфляційних втрат та 3% річних за прострочення грошового зобов'язання залишились в розмірі заявленому в позові.
Правовідносини, що склалися між сторонами, за своєю правовою природою є такими, що випливають із договору постачання електроенергії, укладання та виконання якого регулюється Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом (далі-ГК України), Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 ( далі - Постанова №312), та іншими нормативними актами.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства ( ч. 2, 3 ст. 11 ЦК України).
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 ЦК України).
Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови ( п. 2 Постанови №312).
Відповідно до ч.1ст.275 ГК України, ст.714 ЦК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 526, 530 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України).
Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором щодо повної та своєчасної оплати за отриману та спожиту електричну енергію не виконав в обумовлені строки, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість на суму 3 415 035,51 грн
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 10879 від 29.04.2024 за спожиту електричну енергію у період листопад 2024 року-лютий 2025 року .
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачені ст. 625 ЦК України, втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником.
Позивач за прострочення виконання зобов'язань за договором здійснив нарахування 27 237,07 грн - 3% річних та 79 241,68 грн - інфляційних втрат. Судом перевірено правильність нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат та встановлено правомірність та арифметично вірне їх нарахування.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, вірогідними (ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд, при ухвалені рішення, вирішує питання щодо розподілу судових витрат по справі.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 54 452,06 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1130 від 22.04.2025.
В ухвалі суду від 04.06.2025, у зв'язку із зменшенням позовних вимог, вирішено питання щодо повернення позивачу з Державного бюджету судового збору в розмірі 1873,89 грн .
У заяві про зменшення позовних вимог на суму 860 000,00 грн (вх.№ 5764/25 від 01.07.2025) позивач просить повернути йому 10 320,00 грн судового збору з Державного бюджету, пропорційно зменшеній сумі позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 1, ч.2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, в разі, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
За наведеного, враховуючи заявлене клопотання позивача та перевіривши відповідність суми переплаченого судового збору, у зв'язку із зменшенням позовних вимог на підставі заяви за вх.№5764/25 від 01.07.2025, суд приходить до висновку про правомірність повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору в розмірі 10 320,00 грн, сплаченого згідно платіжної інструкції №1130 від 22.04.2025.
З урахуванням наведеного вище, приписів ст. 129 ГПК України та результату задоволення позовних вимог суд приходить до висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судовий збір в розмірі 42 258,17 грн.
Керуючись ст. 46, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільелектропостач" до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Івано-Франківської філії концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 3 521 514,26 грн, а саме: 3 415 035,51 грн - боргу за спожиту електричну енергію, 79 241,68 грн - інфляційні втрати, 27 237,07 грн - 3% річних - задовольнити.
Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (вул. Дорогожицька,10, м. Київ, 04112, код 01190043) в особі Івано-Франківської філії концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (вул.Чорновола,19, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код 76018, код 34926709) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільелектропостач" (проспект Злуки, буд. 2В, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46016, код 42145798, банківський рахунок - ІВАN: НОМЕР_1 у ТВБВ №10019/03 філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк») 3 415 035,51 грн - боргу за спожиту електричну енергію.
Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (вул. Дорогожицька,10, м. Київ, 04112, код 01190043) в особі Івано-Франківської філії концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (вул.Чорновола,19, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код 76018, код 34926709) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільелектропостач" (проспект Злуки, буд. 2В, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46016, код 42145798, банківський рахунок - ІВАN: НОМЕР_2 у ТВБВ №10019/03 філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк») 79 241,68 грн - інфляційних втрат, 27 237,07 грн - 3% річних та 42 258,17 грн - судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Товариству з обмеженою відповідальністю Тернопільелектропостач" (проспект Злуки, буд. 2В, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46016, код 42145798) повернути з Державного бюджету судовий збір в розмірі 10 320,00 грн, сплаченого згідно платіжної інструкції №1130 від 22.04.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 21.07.2025.
Суддя С. М. Кобецька