вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2829/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Державного підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОВОЗОБУДІВНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 051482 від 21.10.2013 в загальному розмірі 466 966,65 грн.
Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради, через систему "Електронний суд", звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Державного підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОВОЗОБУДІВНИЙ ЗАВОД" заборгованість за договором про постачання теплової енергії № 051482 від 21.10.2013 в загальному розмірі 466 966,65 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 429 744,35 грн., інфляційні збитки у розмірі 6 908,26 грн., 3% річних у розмірі 2 688,65 грн. та пеня у розмірі 27 625,39 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2025 запропоновано учасникам справи подати до суду документи, але станом вказані документи поданні не були.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення - отримано одержувачем 09.06.2025.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позиція позивача викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № № 051482 від 21.10.2013, а саме в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленої позивачем теплової енергії за період з листопада 2024 року по березень 2025 року, в наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 429 744,35 грн.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов'язаних з укладенням договору, встановлення факту постачання теплової енергії, встановлення факту невиконання відповідачем умов договору в частині оплати теплової енергії та правомірності вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2013 між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі (далі - позивач, енергопостачальна компанія) (надалі - Енергопостачальна організація, позивач) та Державним підприємством "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" (далі - Споживач, відповідач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 051482 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Згідно з п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (172 доби).
Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. На кінець опалювального сезону проводити звіряння розрахунків з енергопостачальною організацією (п. 3.2.2 договору).
Пунктом 3.2.3 договору визначено, що споживач зобов'язується своєчасно повідомляти теплопостачальну організацію про всі об'єкти теплоспоживання, підключені до теплових мереж споживача (найменування, максимальні теплові навантаження, обсяги теплоспоживання, займана площа орендарів тощо).
Споживач теплової енергії зобов'язується письмово сповіщати теплопостачальну організацію про зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місце знаходження, банківських реквізитів, тощо, а також про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача (субспоживачів) не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій (п.3.2.5 договору).
Згідно правил користування тепловою енергією, споживач зобов'язаний встановити прилади обліку теплової енергії, Облік споживання теплової енергії проводиться по приладам обліку, встановленого на вводі опалення розрахунковим способом по вул. житлового будинку по вул. Червоних бійців, 1 (гуртожиток) (п. 5.1. договору).
Згідно з п. 6.1 договору тарифи на теплову енергію, що споживається за цим договором встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України.
Пунктом 6.2 договору встановлено, що тариф для розрахунків по цьому договору складає:
Теплова енергія (1 Гкал) - 268,74грн (з ПДВ).
Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку 4 (п. 7.2 договору).
Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати Теплопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з зазначенням періоду за який він сплачує (п. 7.3 договору).
Відповідно до п. 7.4 договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку теплопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.
В разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення (п. 8.2.3 договору).
Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2016 (п. 11.1 договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 11.4. договору).
Докази, які б свідчили про припинення дії договору в матеріалах справи відсутні, а отже договір є чинним.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
До договору сторонами було підписано додатки №№ 1 - 5.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріали справи не містять доказів того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.
На підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 28/12 від 27.07.2016 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об'єктів і мереж теплопостачання", акта приймання - передачі об'єктів і мереж теплопостачання, Комунальне підприємство "Теплоенерго" отримало від Комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" засоби для теплопостачання приміщень відповідача.
Наведені обставини призвели не лише до заміни сторони-кредитора, але й зумовили неможливість подальшого виконання Комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" обов'язків з теплопостачання об'єктів за Договором, оскільки виконання зазначених функцій в повній мірі перейшли до КП "Теплоенерго".
Позивач зазначив, що Відповідачу було запропоновано укласти Додаткову угоду до Договору, предметом якої є зміна енергопостачальної організації та внесення відповідних змін до основного договору в частині його сторін та їх реквізитів. Повідомлення про зміну енергопостачальної організації та Додаткову угоду було вручено нарочно представнику Відповідача, що підтверджується підписом на Повідомленні від 05.10.2016 № 2555/1665. Однак, на час звернення до суду Додаткова угода Відповідачем не підписана та на адресу Позивача не повернута.
З даного приводу відмітимо, що відповідно до п. 3.4. Додаткової угоди, у разі неотримання Новою Енергопостачальною організацією підписаної Угоди або обґрунтованих заперечень в її підписанні на протязі 30 днів з дня її отримання, Додаткова угода вважається погодженою.
Відповідно до положень Додаткової угоди, КП "Теплоенерго" є Новою Енергопостачальною організацією та набуває прав і обов'язків, належних Енергопостачальній організації за основним Договором, укладеним зі Споживачем і стає стороною за основним договором.
Права, зобов'язання та відповідність за основним договором переходять до Нової Енергопостачальної організації в тому обсязі, в якому вони належали Енергопостачальній організації (п. 1.1.4. Додаткової угоди).
З урахуванням вищевикладеного, Додаткова угода до Договору вважається погодженою, а КП "Теплоенерго" набуло усіх прав та обов'язків сторони-виконавця за основним Договором.
Пізніше Державним підприємством "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" було змінено власне найменування на Державне підприємство "Дніпровський електровозобудівний завод". За даної підстави між Сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 15.02.2017, предметом якої є зміна наіменування Споживача.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.08.2020р. № 999-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" в акціонерне товариство", наказів Фонду державного майна України від 03.01.2019 № 4 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод", від 17.08.2020р. № 1366 "Про перетворення державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" в приватне акціонерне товариство" та від 18.11.2020р. № 1845 "Про припинення державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" шляхом перетворення", Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод" було припинено шляхом перетворення в Акціонерне товариство "Дніпровський електровозобудівний завод".
Також, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Акціонерне товариство "Дніпровський електровозобудівний завод" є правонаступником Державного підприємства "Дніпровський електровозобудівний завод".
Враховуючи викладене, 10.08.2021 між Сторонами укладено Додаткову угоду, відповідно до якої всі права та обов'язки по договору 051482 від 21.10.2013 року про постачання теплової енергії гуртожитку по вул. Кобзарська, буд.1 переходять до Акціонерного товариства "Дніпровський електровозобудівний завод" (АТ "ДЕВЗ").
На виконання умов Договору, Позивач прийняв на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію, а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.
Позивач стверджує, що від Відповідача не надходило звернень щодо порушень договірних зобов'язань з боку Позивача, що є свідченням належного виконання Позивачем обов'язків за Договором. Виконання вказаного обов'язку, Відповідачем не здійснено, а також Відповідач не сповіщав Позивача про будь-які зміни вказаних обставин, що є підставою вважати їх такими, що не змінились.
Позивач здійснював відправку рахунків та Актів Відповідачеві відповідно до приписів Договору, за адресою м. Дніпро, вул. Орбітальна, 13. у наступні дати:
За листопад 2024 року - Акт та рахунок направлено 20.12.2024, отримано 24.01.2024 (відповідно до трекінгу відправлення, що додається), останнім днем для оплати є 30.01.2024, зобов'язання порушено з 06.02.2024.
За грудень 2024 року - Акт та рахунок направлено 15.01.2025, отримано 21.01.2025 (відповідно до трекінгу відправлення, що додається), останнім днем для оплати є 26.02.2025, зобов'язання порушено з 27.02.2025.
За січень 2025 року - Акт та рахунок направлено 04.03.2025, отримано 07.03.2025 (відповідно до трекінгу відправлення, що додається), останнім днем для оплати є 12.03.2025, зобов'язання порушено з 13.03.2025.
За лютий 2025 року - Акт та рахунок направлено 17.03.2025, отримано 19.03.2025 (відповідно до трекінгу відправлення, що додається), останнім днем для оплати є 25.03.2025, зобов'язання порушено з 26.03.2025.
За березень 2025 року - Акт та рахунок направлено 18.04.2024, отримано 22.04.2025 (відповідно до трекінгу відправлення, що додається), останнім днем для оплати є 27.04.2025, зобов'язання порушено з 28.04.2024.
Матеріали справи не містять доказів незгоди відповідача із обсягами поставленої йому теплової енергії з листопада 2024 року по березень 2025 року, вартість яких включена до актів прийому-передачі теплової енергії та рахунків за відповідні місяці. При цьому, у відповідності до умов договору підставою для здійснення оплати за відпущену теплову енергію є саме рахунок енергопостачальної організації.
Підтвердженням надсилання вищевказаних документів є опис-вкладення, накладна Укрпошта Стандарт, список згрупованих відправлень та фіскальний чек "Укрпошти".
Таким чином, Позивачем вживались додаткові заходи із повідомлення Відповідача про наявну в нього заборгованість та пропонувалось таку заборгованість сплатити.
Отже, має місце порушення строків виконання зобов'язання, визначеного договором, що є підставою для нарахування відповідачеві пені у розмірі передбаченому договором, 3% річних та інфляційних збитків.
Таким чином, враховуючи приписи п.5 ч.2 ст. Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Договору, Відповідач є належним чином обізнаний про існування в нього заборгованості за послуги з теплопостачання перед КП "Теплоенерго", проте продовжує по сьогоднішній день ігнорувати свої обов'язки із оплати спожитої ним послуги, чим порушує права підприємства на отримання оплати за надані послуги з теплопостачання у встановлений законодавством строк.
Також позивач зазначив, що Відповідач оплату спожитої теплової енергії не проводив, у зв'язку із чим і сформувалась заборгованість, що і є причиною виникнення спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки теплової енергії.
Щодо суми основного боргу
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Як встановлено судом вище, строк оплати за поставлену теплову енергію на суму 429 744,35 грн. є таким, що настав.
Доказів оплати вартості поставленої теплової енергії сторонами суду не надано.
З огляду на вказане, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 429 744,35 грн.
Щодо суми пені
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом, або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 8.2.3. договору в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки.
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Перевіривши розрахунки пені за загальний період з 06.02.2025 по 29.05.2025 судом встановлено, що сума пені розрахована позивачем відповідно до вимог діючого законодавства та договору, в межах строку позовної давності .
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача: 27 625,39 грн. - пені.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 2 688,65 грн. за період з 06.02.2025 по 29.05.2025 та інфляційних втрат у розмірі 6 908,26 грн. за період з лютого 2025 року по травень 2024 року.
Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є вірними.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач заперечень проти заявленого позову не висунув, доказів у спростування обставин, викладених в обґрунтування позовних вимог, суду не надав.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 5 603,60 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 191, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ержавного підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОВОЗОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, буд. 13; код ЄДРПОУ 32495626) на користь Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 29, офіс 504, код ЄДРПОУ 32688148) основну заборгованість у розмірі 429 744,35 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 908,26 грн., 3% річних у розмірі 2 688,65 грн., пеню у розмірі 27 625,39 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 603,60 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 21.07.2025.
Суддя В.Г. Бєлік