вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2591/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
до Фізичної особи-підприємця Легенького Вадима Анатолійовича, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання у загальному розмірі 98 762,29 грн.
Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Легенького Вадима Анатолійовича заборгованість за послугу з постачання теплоенергії за договором № 306 від 28.01.2014 та Типовим індивідуальним договором №306/жб по нежитловому приміщенню за адресою: м. Кривий Ріг вул. Федора Караманець, буд.70, прим.АДРЕСА_1 за період листопад 2021 по березень 2024 у загальному розмірі 98 762,29 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 65 655,31 грн., плата за абонентське обслуговування у розмірі 197,90грн., 3% річних у розмірі 4 778,56 грн., інфляційні втрати у розмірі 22 310,42 грн., пеня у розмірі 5 820,10 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
В зазначені строки, які встановленні ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025, сторони не подали витребувані судом документи.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025 продовжено строк розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в межах розумного строку.
Судом встановлено, що у відповідача відсутній електронний кабінет.
Отже, відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2025 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового індивідуального договору №306/жб від 01.11.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії в частині своєчасної оплати наданих послуг.
У зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору, позивачем нараховано відповідачу 3% річних, інфляційні втрати та пеню.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини другої статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".
В результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту ПАТ "Криворізька теплоцентраль", що пов'язані зі зміною типу товариства у відповідності до ЗУ "Про акціонерні товариства", змінено найменування товариства на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що 14.05.2018 внесені дані до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (копія рішення додається до заяви) до ДП "Криворізька теплоцентраль" передано об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (по новому Покровський), Інгулецькому та Саксаганському районах міста. Таким чином, з 01.10.2013 виконавцем послуги з теплопостачання для будинку №70 по вулиці Федора Караманець (колишня назва - Ватутіна) (далі -Позивач).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №425828584 від 07.05.2025, на підставі договору купівлі-продажу, ВВЕ №546549 від 25.06.2004, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Герасимовою Л.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 3145, Легенький Вадим Анатолійович (далі - Відповідач) є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 60,8 м2.
Також відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Легенький Вадим Анатолійович є фізичною особою - підприємцем.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.
Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
АТ "Криворізька теплоцентраль", як виконавець послуги з постачання теплової енергії, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті: https://tec.dp.ua розмістило Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії за посиланням: https://tec.dp.ua/typovyj-indyvidualnyj-dogovir-pro-nadannya-poslugy-z-postachannya-teplovoyi-energiyi/, який є публічним договором приєднання (дачі - Типовий договір).
Оскільки протягом 30 днів з моменту опублікування договору і розміщення інформації про договори на інформаційних стендах на адресу Позивача не надходило документів про рішення співвласників багатоквартирного будинку 70 по вулиці Федора Караманець у м. Кривий Ріг про обрання моделі договірних відносин, а також у Відповідача не виникло заперечень щодо його укладання, виходячи з практики викладеної постановою ВСУ від 22.02.2018 року по справі №641/2634/16, постановою ВСУ від 11.11.2019 по справі №646/834/17, з 01.11.2021 року з Легеньким Вадимом Анатолійовичем , який є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 у вказаному будинку фактично укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
У Позивача даний Типовий договір з Відповідачем обліковується за реквізитами №306/жб від 01.11.2021 за адресою: АДРЕСА_1.
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (пункт 2 договору).
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги (п.4 Типового договору)
Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.
Відповідно до пункту 5 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).
Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п.п. 51, 52 договору).
Факт поставки теплової енергії у період з листопада 2021 року по березень 2024 року підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок 70 по вулиці Федора Караманець у місті Кривий Ріг: акт №б/н від 27.10.2021 про подачу теплоносія, акт №226 від 01.04.2022 про припинення подачі теплоносія, акт №105 від 03.11.2022 про подачу теплоносія, акт №б/н від 23.03.2023 про припинення подачі теплоносія, акт №б/н від 13.11.2023 про подачу теплоносія, акт №б/н від 28.03.2024 про припинення подачі теплоносія (копії актів додаються).
Подача та припинення подачі теплоносія здійснюється на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону (Рішення №490 від 22.09.2021 "Про початок опалювального сезону 2021/2022", Рішення №158 від 23.03.2022 "Про закінчення опалювального сезону 2021/2022", Рішення №760 від 28.09.2022 "Про початок опалювального сезону 2022/2023", Рішення №338 від 22.03.2023 "Про закінчення опалювального сезону 2022/2023", Рішення №1162 від 20.09.2023 "Про початок опалювального сезону 2023-2024 років". Рішення №339 від 18.03.2024 "Про закінчення опалювального сезону 2023-2024 років"
В будинку 70 по вулиця Федора Караманець в місті Кривому Розі встановлено комерційний прилади обліку теплової енергії обчислювач Ергомера заводський номер 1651, який був введений в експлуатацію 26.10.2021 року (копія акту додається).
Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення.
Згідно із Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 16.07.2021 теплолічильник Ергомера заводський номер 1651 відповідає встановленим вимогам стандарту копія свідоцтва додається).
Загальна площа п'ятиповерхового житлового будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Федора Караманець, будинок 70 складає - 5704,20 м2.
Фактичне споживання послуги з постачання теплової енергії житловим будинком за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Федора Караманець, будинок 70 за період з листопада 2021 року по березень 2024 складає: листопад 2021 - 90,24 Гкал; грудень 2021 - 137,68 Гкал; січень 2022 - 138,39 Гкал; лютий 2022 - 103,29 Гкал; березень 2022 - 100,23 Гкал; листопад 2022 -80,07 Гкал; грудень 2022 - 111,45 Гкал; січень 2023 - 126,09 Гкал; лютий 2023 - 86,61 Гкал; березень 2023 - 51,60 Гкал; листопад 2023 року - 55,65 Гкал; грудень 2023 - 102,26 Гкал; січень 2024 - 111,72 Гкал; лютий 2024 - 88,56 Гкал; березень 2024 - 82,54 Гкал.
Відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) у період листопад 2021 року по березень 2024 Відповідачем, який володіє нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, було спожито теплової енергії у обсязі: листопад 2021 - 1,22 Гкал; грудень 2021 - 1,62 Гкал; січень 2022 - 1,82 Гкал; лютий 2022 - 1,14 Гкал; березень 2022 - 1,21 Гкал; листопад 2022 - 0,71 Гкал; грудень - 1,1 Гкал; січень 2023 - 1,91 Гкал; лютий 2023 - 0,81 Гкал; березень 2023 - 0,54 Гкал; листопад 2023 року - 0,48 Гкал; грудень 2023 - 0,91 Гкал; січень 2024 - 1,59 Гкал; лютий 2024 - 0,94 Гкал; березень 2024 - 0,94 Гкал на загальну суму 86 956,50 грн.
Оскільки Відповідач спожив теплову енергію для обігріву належного йому на праві приватної власності нежитлового приміщення, то Позивачем, при розрахунках вартості наданих Відповідачу послуг, застосовувалися тарифи, передбачені для групи "інші споживачі".
Згідно із рішенням виконкому Криворізької міської ради № 529 від 22.10.2021 для категорії споживачів "інші споживачі" встановлено тариф на рівні 5 344,26 грн./Гкал (з ПДВ), 4 453,70 грн./Гкал (без ПДВ). Відповідно до рішенням виконкому Криворізької міської ради №1273 від 18.10.2023 для категорії споживачів "інші споживачі" встановлено тариф на рівні 4581,12 грн./Гкал (з ПДВ), 3817,60 грн./Гкал (без ПДВ)
Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування у розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.
Відповідно до п. 5 Типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії, обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб па опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- та обсягу теплової енергії на Забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Пунктом 31 типового договору визначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).
Згідно з п. 8 Правил №830 опалювальний період - період, протягом якого теплопостачальні організації постачають теплову енергію для потреб опалення.
Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Так, відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання .послуг) та актів надання послуг з абонентського обслуговування за період листопад 2021 - жовтень 2024 Відповідачеві нараховано плату за абонентське обслуговування у розмір 288,96 грн.
Отже в період з листопада 2021 року по березень 2024 року відповідачем за адресою: Федора Караманця, будинок 70, приміщення АДРЕСА_1 було спожито теплову енергію на загальну суму 86 956,50 грн та отримано послугу з абонентського обслуговування за період листопад 2021 року по жовтень 2024 року на суму 288,96 грн.
Однак, в порушення умов договору відповідачем належним чином не виконані зобов'язання щодо оплати наданих послуг з постачання теплової енергії та сплачено частково за надані послуги у розмірі в сумі 19 908,94 грн.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати за поставлену теплову енергію у сумі 65 655,31 грн та послуги з абонентського обслуговування у розмірі 197,90 грн, що і є причиною виникнення спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
З наведеного убачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.
Водночас, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, на споживача покладається обов'язок укласти договір з теплопостачальною організацією.
Виникнення цивільних прав та обов'язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а споживач отримує такі послуги, оскільки від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався), та має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Частиною першою статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуг, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Отже, як вже було встановлено судом, з 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Фізичною особою-підприємцем Легеньким В.А. укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (позивачем присвоєно договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 306/жб).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).
Ураховуючи приписи пункту 34 договору строк оплати поставленої теплової енергії у розмірі 65 655,31 грн та послуги з абонентського обслуговування у розмірі 197,90 грн є таким, що настав.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у вказаній сумі відповідачем суду не надано.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 65 655,31 грн та послуги з абонентського обслуговування у розмірі 197,90 грн є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до пункту 45 типового договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Господарський суд встановив, що послуги, які надані відповідачу з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати за теплову енергію, позивач розрахував та просить суд стягнути суму пені у розмірі 5 820,10 грн за загальний період з 04.01.2022 по 08.05.2025.
З приводу нарахування пені, суд зазначає таке.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом встановлено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Водночас Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Так Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, який скасовано 30.06.2023.
Оскільки типовий договір на постачання теплової енергії був укладений 01.11.2021, тобто вже після внесення змін до чинного законодавства, сторони на момент укладення договору розуміли, що строк нарахування пені вже не буде обмежений 6-місячним строком.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України "Про запобігання корупції" та зазначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Отже, беручи до уваги, що карантин був скасований 30.06.2023, нарахування неустойки (штрафу та пені) з початку карантину по 30.07.2023 (тридцять днів після скасування карантину) заборонено.
Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, оскільки карантин скасований 30.06.2023, з 31.07.2023 нарахування пені обмежується шестимісячним строком від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні пені, нарахованої за зобов'язаннями, які виникли з листопада 2021 року по грудень 2022 року у зв'язку з тим, що вказаний період підпадав під дію обмежень, встановлених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
У пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
За зобов'язаннями, що виникли:
- у грудні 2023 року, строк оплати за якими настав 31.01.2024, пеня нараховується на суму боргу 4 439,81 грн за період з 01.02.2024 до 31.07.2024 і складає 80,80 грн;
- у січні 2024 року, строк оплати за якими настав 29.02.2024, пеня нараховується на суму боргу 7 529,96грн за період з 01.03.2024 до 28.08.2024 і складає 136,29 грн;
- у лютому 2024 року, строк оплати за якими настав 31.03.2024, пеня нараховується на суму боргу 4 323,26 грн за період з 02.04.2024 до 01.10.2024 і складає 79,12 грн;
- у березні 2024 року, строк оплати за якими настав 30.04.2024, пеня нараховується на суму боргу 4 197,18 грн за період з 01.05.2024 до 30.10.2024 і складає 76,81 грн;
З огляду на викладене вимога про стягнення пені задовольняється судом частково у розмірі 373,02 грн, в решті заявлених вимог про стягнення пені (5 447,08 грн) слід відмовити.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував інфляційні втрати у сумі 22 310,42 грн за період з січня 2022 року по травень 2025 року, 3% річних у сумі 4 778,56 грн за період з 04.01.2022 по 08.05.2025.
Сплата 3% річних від простроченої суми встановлений договором не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, приходить до висновку, що вони здійснені правильно та такими, що підлягають задоволенню.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, судовий збір у розмірі 2 860,00 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Легенького Вадима Анатолійовича ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1; код ЄДРПОУ 00130850) заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 65 655,31 грн., плата за абонентське обслуговування у розмірі 197,90грн., 3% річних у розмірі 4 778,56 грн., інфляційні втрати у розмірі 22 310,42 грн., пеню у розмірі 373,02 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 860,00 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 21.07.2025.
Суддя В.Г. Бєлік