вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2323/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Торговельно-виробничий центр "УКРАЇНА", м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЄЛТІ ГРУП", м. Дніпро
про стягнення заборгованості
Без виклику (повідомлення) учасників справи
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Товариство з додатковою відповідальністю "Торговельно-виробничий центр "УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " РІЄЛТІ ГРУП" (далі - відповідач) заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення № 1-09/24 від 19.03.2024р. у загальному розмірі 72 865,94 грн.
Ціна позову складається з наступних сум:
- заборгованість з орендної плати у розмірі 22 2000,00 грн;
- заборгованість з відшкодування вартості спожитих орендарем комунальних послуг у розмірі 50 665,94 грн.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.
Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об'єктивного та розумного обґрунтування.
Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Враховуючи викладене, зважаючи на перебування судді Назаренко Н.Г. з 14.07.2025 по 18.07.2025 у відпустці, 21.07.2025 здійснено розгляд справи по суті в межах розумного строку.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення № 1-09/24 від 19.03.2024 в частині повної та своєчасної оплати орендної плати та відшкодування вартості спожитих орендарем комунальних послуг.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Згідно положень ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Так, згідно даних підсистеми ЄСІТС “Електронний суд», Товариство з обмеженою відповідальністю "РІЄЛТІ ГРУП" має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації: 19.02.2024 12:44.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвалу від 12.05.2025 було доставлено до електронного кабінету відповідача 12.05.2025 (а.с.55).
Будь-яких клопотань про продовження процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов'язаних із обставинами укладання договору, наявність прострочення з оплати орендної плати та відшкодування вартості спожитих орендарем комунальних послуг.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Як убачається з матеріалів справи, між Товариством з додатковою відповідальністю "Торговельно-виробничий центр "УКРАЇНА" (далі орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІЄЛТІ ГРУП" (далі орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1-09/24 від 19.03.2024 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове оплатне користування за плату на умовах, викладених у цьому договорі і невід'ємних додатках до нього, нежитлове торгове приміщення 1 поверху (частина приміщення) в будівлі Торговельного Центру «Україна», що належить орендодавцю на праві власності, далі - Об'єкт оренди, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр.. Соборний, 147, загальною площею 25 кв.м., для здійснення орендарем діяльності, передбаченої договором, в порядку, передбаченому даним договором.
Передача об'єкта оренди в користування орендареві здійснюється за актом приймання-передачі (Додаток №1 до цього договору) не пізніше 10.04.2024, за умови виконання орендарем зобов'язань, передбачених п. 3.5 цього договору (п. 2.1. договору).
Згідно п. 2.2. договору в акті приймання-передачі об'єкта оренди зазначається: площа приміщення, технічних стан об'єкта оренди на момент передачі його в користування; наявність або відсутність обладнання, іншого майна орендодавця на території об'єкта оренди, його технічний стан - умови користування яким за необхідності обумовлюються додатковою угодою до цього договору; існуючі недоліки об'єкта оренди; тощо.
Передача об'єкта оренди в користування орендарю не тягне переходу права власності на нього. Власником об'єкта оренди є орендодавець. (п. 2.3. договору).
Згідно п. 3.1. договору, за користування об'єктом оренди (п. 1.1. договору) орендар щомісячно, починаючи з дати передачі об'єкта оренди за актом приймання-передачі (Додаток №1 до цього договору), самостійно сплачує орендодавцю орендну плату за поточний місяць не пізніше 5 числа поточного місяця, відповідно і на умовах, передбачених цим договором.
Орендна плата за місяць складається з двох частин:
Перша частина - орендна плата в розмірі 160,00 грн., у тому числі ПДВ 20%, за один метр квадратний орендованої площі.
Разом розмір першої частини орендної плати за місяць за всю орендовану площу складає 4 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% 666,67 грн.
Друга частина - щомісячні витрати на надання експлуатаційних послуг, крім випадків за спожиту електроенергію, водопостачання і каналізацію, що складають 50,00 грн., у тому числі ПДВ 20% на один метр квадратний орендованої площі.
Разом розмір компенсації втрат на надання експлуатаційних послуг, крім випадків за спожиту електроенергію, водопостачання і каналізацію, за місяць за всю орендовану площу складає 1250,00 грн, у тому числі ПДВ 20% 208,33 грн.
Загальний розмір орендної плати в місяць за об'єкт оренди становить: 5250,00 грн, у тому числі ПДВ 20% 875,00 грн.
У разі, якщо в період дії цього договору, курс долара США, встановлений Національним банком України, зросте по відношенню до офіційного курсу національної валюти (гривні) на дату укладення цього договору більш ніж на 2 відсотки, орендодавець має право збільшити розмір орендної плати, передбачений п. 3.2. цього договору в тому ж розмірі (на той же відсоток) на який зріс офіційний курс долара США по відношенню до гривні.
Орендодавець має право переглядати розмір орендної плати після кожного підвищення курсу долара США до гривні, встановленого НБУ, більш ніж на 2%.(п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 3.3. договору, відшкодування вартості спожитих комунальних послуг не включені у вартість орендної плати. Вартість комунальних послуг, спожитих орендарем в об'єкті оренди, компенсуються орендарем в обов'язковому порядку орендодавцеві з дати передачі об'єкта оренди за актом приймання-передачі (Додаток №1 до цього договору), та включають в себе:
- електроенергію, в т.ч. електроенергію, яка використовується в процесі роботи систем вентиляції і кондиціонування в об'єкті оренди, освітлення вивісок орендаря, витрати на перетворення і доставку електроенергії від трансформаторної підстанції по кабельних лініях до приладів і обладнання орендаря;
- водопостачання та каналізацію.
Пунктом 3.3.1. договору передбачено, що споживання електроенергії приладами та обладнанням орендаря, в тому числі рекламної вивіскою, розміщеною на фасаді, визначається на підставі показань лічильників.
Лічильники (3-х фазний) встановлює орендар самостійно, в точці підключення, за власні кошти, у день підписання Акту прийому-передачі площі в оренду. Установка лічильника здійснюється за безпосередньої участі головного енергетика орендодавця, який надає свою згоду на установку і використання орендарем таких приладів обліку електроенергії.
Витрати на перетворення і доставку електроенергії від трансформаторної підстанції по кабельних лініях до приладів і обладнання орендаря складають 10% від різниці показань лічильників.
Якщо лічильники не будуть встановлені або опломбовані, а також у разі виходу їх з ладу, споживання електроенергії розраховується за встановленою потужністю приладів та обладнання, встановлених на об'єкті оренди.
Сторони погодили, що всі встановлені орендарем лічильники повинні бути опломбовані представниками Сторін на дату їх установки, що фіксується відповідним актом.
В п. 3.3.2. договору сторони узгодили, що сума компенсації комунальних послуг, а саме :
- електроенергія, яка використовується в процесі роботи систем вентиляції і кондиціонування,
- водоспоживання, каналізація
розраховується орендодавцем пропорційно площі Об'єкту оренди до всіх площ Торгового центру, зданих в оренду /суборенду в Торговому центрі
Згідно п. 3.4. договору розрахунок за розрахунковий місяць, формується Орендодавцем у наступному місяці виходячи з діючих тарифів, і складається з:
- показників лічильників споживання електроенергії або за встановленою потужністю приладів та обладнання, встановлених на об'єкті оренди, а тому числі рекламної вивіскою, розміщеною на фасаді;
- витрат на перетворення і доставку електроенергії від трансформаторної підстанції по кабельних лініях до приладів і обладнання орендаря, які складають 10% від різниці показань лічильників Орендаря або від встановленої потужності приладів та обладнання Орендаря.
- показників лічильників споживання води або розрахованої орендодавцем пропорційно площі Об'єкту оренди до всіх площ Торгового центру, зданих в оренду/ суборенду в Торговому центрі.
- суми компенсації комунальних послуг, розрахованої орендодавцем пропорційно площі Об'єкту оренди до всіх площ Торгового центру, зданих в оренду / суборенду в Торговому центрі.
Розрахунки відшкодування вартості комунальних та Акти здачі-приймання робіт(надання послуг) щодо спожитих комунальних та інших послуг за розрахунковий місяць складаються Орендодавцем наступного за звітним місяцем в двох примірниках та надаються орендареві для підписання.
Орендар зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дня отримання таких документів підписати їх та по одному примірнику повернути Орендодавцеві, або в цей же строк надати обґрунтовані заперечення проти їх підписання. У разі відмови Орендаря від підписання Розрахунку відшкодування вартості комунальних та інших послуг та/або Акта здачі-приймання робіт (надання послуг) та/або ненадання обґрунтованої відмови від підписання таких документів та/або неповернення таких документів Орендодавцю протягом зазначеного строку, Розрахунки та Акт вважаються узгодженими та є обов'язковими для Сторін.
Відповідно до п. 3.4.2 договору орендар зобов'язується відшкодовувати вартість спожитих орендарем комунальних послуг у строки та порядку передбаченому цим пунктом Договору протягом усього терміну дії Договору, починаючи з дати підписання Акту прийому Об'єкта оренди в користування і закінчуючи датою підписання Акта прийому-передачі (повернення) Об'єкта оренди орендодавцеві.
Вартість спожитих орендарем комунальних послуг, за останній місяць оренди, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю після підписання сторонами Акту прийому-передачі (повернення) Об'єкта оренди в строки та в порядку, що передбачені п.п. 3.3, 3.4 даного договору.
За закінченням строку дії цього договору або при його достроковому розірванні, Орендар вивозить своє майно і повертає Орендодавцеві Об'єкт оренди за актом прийому-передачі (повернення) і обхідному листу, не пізніше останнього дня дії даного договору. У випадках, передбачених цим пунктом, орендар зобов'язаний здійснити дії в строк і порядку, передбаченому п.4.3.20. даного Договору.
Об'єкт оренди та / або прилегла територія має бути повернений в стані, не гіршому ніж при отриманні в оренду, з урахуванням природного зносу, без механічних пошкоджень (відсутність вибоїн, отворів в підлогової плитці, стелі, стінах тощо) відповідно до Акту прийому-передачі.(п. 6.1. договору).
Пунктом 6.4. договору передбачено, що в акті прийому-передачі (повернення) Об'єкту оренди Орендодавцю вказується: технічний стан Об'єкта оренди на момент його повернення; стан обладнання, Іншого майна Орендодавця, яке знаходилося на об'єкті оренди в момент передачі Об'єкту оренди в користування; Існуючі недоліки Об'єкта оренди на момент його повернення; тощо.
Згідно п. 9.1. договору, строк дії цього договору встановлюється з дати його підписання, за умови виконання орендарем зобов'язань згідно п. 3.5. цього договору, по 31 грудня 2024 р. включно, з урахуванням особливостей цього договору по оплаті орендної плати, відшкодування вартості спожитих комунальних послуг, штрафних санкцій, відшкодування збитків. Прийняті на себе зобов'язання, згідно пунктів 8.4, 8.5, 8.8 та всі інші грошові зобов'язання підлягають виконанню сторонами незалежно від строку дії договору.
Згідно акту приймання-передачі від 10.04.2024 позивач передав, а відповідач прийняв у використання нежитлове торгове приміщення 1 поверху (частина приміщення), розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 147, загальною площею 25 кв.м. (а.с. 23).
Додатковою угодою від 05.11.2024 сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3.2. та 9.1. договору та викласти їх в наступній редакції:
"3.2. Орендна плата за місяць, починаючи з 01.01.2025, складається з двох частин:
Перша частина - орендна плата в розмірі 176,00 грн., у тому числі ПДВ 20%, за один метр квадратний орендованої площі.
Разом розмір першої частини орендної плати за місяць за всю орендовану площу складає 4 400,00 грн, у тому числі ПДВ 20% 733,33 грн.
Друга частина - щомісячні витрати на надання експлуатаційних послуг, крім випадків за спожиту електроенергію, водопостачання і каналізацію, що складають 50,00 грн., у тому числі ПДВ 20% на один метр квадратний орендованої площі.
Разом розмір компенсації втрат на надання експлуатаційних послуг, крім випадків за спожиту електроенергію, водопостачання і каналізацію, за місяць за всю орендовану площу складає 1250,00 грн, у тому числі ПДВ 20% 208,33 грн.
Загальний розмір орендної плати в місяць за об'єкт оренди становить: 5650,00 грн, у тому числі ПДВ 20% 941,67 грн.
У разі, якщо в період дії цього договору, курс долара США, встановлений Національним банком України, зросте по відношенню до офіційного курсу національної валюти (гривні) на дату укладення цього договору більш ніж на 2 відсотки, орендодавець має право збільшити розмір орендної плати, передбачений п. 3.2. цього договору в тому ж розмірі (на той же відсоток) на який зріс офіційний курс долара США по відношенню до гривні.
Орендодавець має право переглядати розмір орендної плати після кожного підвищення курсу долара США до гривні, встановленого НБУ, більш ніж на 2%.
9.1. Строк дії цього договору встановлюється з дати його підписання, за умови виконання орендарем зобов'язань згідно п. 3.5. цього договору, по 31 березня 2025 р. включно, з урахуванням особливостей цього договору по оплаті орендної плати, відшкодування вартості спожитих комунальних послуг, штрафних санкцій, відшкодування збитків. Прийняті на себе зобов'язання, згідно пунктів 8.4, 8.5, 8.8 та всі інші грошові зобов'язання підлягають виконанню сторонами незалежно від строку дії договору.".
Відповідач повернув позивачу об'єкт оренди 31.03.2025, що підтверджується актом приймання передачі (повернення) нежитлового приміщення по договору оренди №1-09/24 від 19.03.2024. (а.с. 24).
Позивач зазначає, що відповідач не сплатив вартість орендної плати за спірним договором за період з грудня 2024 по березень 2025 в розмірі 22 000,00 грн., за актами приймання-передачі робіт (надання послуг) № 4574 від 31.12.2024 на суму 5250,00 грн., №116 від 31.01.2025 на суму 5650,00 гр., №454 від 28.02.2025 на суму 5650,00 грн., № 914 від 31.03.2025 на суму 5650,00 грн. (а.с.30-33).
Крім того, позивач вказує, що відповідач не сплатив вартість комунальних послуг в загальному розмірі 50 665,94 грн. за період з жовтня 2024 по березень 2025 за актами приймання-передачі робіт (надання послуг) № 3949 від 15.10.2024 на суму 8354,90 грн., №4383 від 18.11.2024 на суму 3 025,68 грн., № 4783 від 16.12.2024 на суму 10 096,14 грн., № 290 від 16.01.2024 на суму 10 211,18 грн., №707 від 17.02.2025 на суму 9 228,74 грн. № 1116 від 17.03.2025 на суму 5 190,58 грн., №1449 від 31.03.2025 на суму 4 558,72 грн.
Вказані акти та розрахунки підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень.
Таким чином, загальна заборгованість за договором становить 72 865,94 грн.
Вказане стало причиною звернення позивача до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
В силу частини шостої статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За умовами частин першої, п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини третьої статті 285, частин першої та четвертої статті 286 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно з частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Отже, виходячи із змісту частини першої статті 759 та частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Доказів оплати вартості орендної плати за спірним договором за період з грудня 2024 по березень 2025 в розмірі 22 000,00 грн., а також комунальних послуг в загальному розмірі 50 665,94 грн. за період з жовтня 2024 по березень 2025 матеріали справи не містять
Враховуючи викладене, суд задовольняє позов зі стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за спірним договором за період з грудня 2024 по березень 2025 в розмірі 22 000,00 грн., а також комунальних послуг в загальному розмірі 50 665,94 грн. за період з жовтня 2024 по березень 2025.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Відповідно до приписів п.п. 2,4,5 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Суд зазначає, що відповідач, всупереч вимогам ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, будучи обізнаним про наявність в суді справи, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (а.с.55), не надав суду жодних заперечень, пояснень у справі або доказів, які б свідчили про наявність підстав для відмови в позові.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Торговельно-виробничий центр "УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЄЛТІ ГРУП" про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЄЛТІ ГРУП" (49000, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, буд. 19, код ЄДРПОУ 44516286) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Торговельно-виробничий центр "УКРАЇНА" (69035, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, буд. 147, код ЄДРПОУ 01559519) заборгованість з орендної плати в розмірі 22 000,00 грн., заборгованість з відшкодування вартості спожитих комунальних послуг у розмірі 50 665,94 грн., судовий збір у розмірі 3028,00 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 21.07.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко