вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.07.2025м. ДніпроСправа № 904/1057/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Губи К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрокапітал» м. Білицьке, Покровський район, Донецька область
до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» м. Дніпро
про стягнення суми боргу в розмірі суми боргу у розмірі 3403835грн61коп, пені у розмірі 312673грн99коп, 3% річних у розмірі 32124грн04коп, інфляційних втрат у розмірі 103074грн41коп.
представники:
від позивача: Жданова І.М. - на підставі ордеру АН №1659251 від 31.03.2025, адвокат.
від відповідача: Корсун С.О. - діє на підставі довіреності №25 від 19.12.2024, адвокат.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Макрокапітал» звернулось до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 3403835грн61коп, пені в розмірі 138891грн56коп, 3% річних в розмірі 14269грн68коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язань за договором постачання вугільної продукції №1612/24пр від 16.12.2024(з урахуванням додаткової угоди №1 від 28.01.2025).
Позивач вказав, що на виконання договору №1612/24пр від 16.12.2024 поставив відповідачу вугільну продукцію на загальну суму 10265876грн69коп:
- за специфікацією №1 від 16.12.2024 вугілля марки ГЖП 0-100 у кількості 1099,5тон партіями на загальну суму 6862041грн08коп. Це підтверджується актами прийому-передачі вугільної продукції від 25.12.2024 №122501 на суму 2161901грн80коп, від 28.12.2024 №122801 на суму 2569442грн76коп, від 28.12.2024 №122802 на суму 2130696грн52коп та залізничними накладними №49836000 від 20.12.2024, №49837826 від 21.12.2024, №49837834 від 21.12.2024, №49842511 від 24.12.2024, №49842651 від 24.12.2024;
- за специфікацією №2 від 09.01.2025 вугілля марки ГЖП 0-100 у кількості 530,90тон партіями на загальну суму 3403835грн61коп. Це підтверджується актами прийому-передачі вугільної продукції від 12.01.2025 №011201 на суму 1710573грн26коп, від 16.01.2025 №011601 на суму 834770грн, від 16.01.2025 №011602 на суму 858492грн35коп та залізничними накладними №40863764 від 10.01.2025, №49863814 від 10.01.2025, №49864630 від 11.01.2025.
Позивач повідомив, що платіжними інструкціями №416 від 09.01.2025 на суму 1309529грн66коп та №415 від 09.01.2025 на суму 2194586грн71коп відповідач сплатив вчасно вартість отриманого товару в розмірі 3504116грн37коп.
Позивач вказав, що платіжними інструкціями №462 від 14.01.2025 на суму 1299777грн90коп, №463 від 14.01.2025 на суму 2164605грн73коп відповідач сплатив вартість отриманого товару в розмірі 3464383грн63коп з порушенням встановленого строку.
Позивач послався на пункт 4 специфікацій №1 від 16.12.2024, №2 від 09.01.2025 та повідомив про підписання сторонами актів-коригування на загальну суму 106458грн92коп до актів прийому-передачі вугілля (№122501/1 від 09.01.2025 до акту №122501 від 25.12.2024 на суму 32684грн91коп; №122801/1 від 09.01.2025 до акту №122801 від 28.12.2024 на суму 19503грн38коп; №122801/2 від 14.01.2025 до акту №122801 від 28.12.2024 на суму 20361грн42коп; №122802/1 від 15.01.2025 до акту №122802 від 28.12.2024 на суму 33909грн21коп).
Позивач зазначив, що станом на день пред'явлення позову сума боргу з оплати поставленого товару за специфікацією №2 від 09.01.2025 становить 3403835грн61коп.
Пославшись на пункт 9.2 договору від 16.12.2024 №1612/24пр, за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 138891грн56коп за періоди з 11.01.2025 по 13.01.2025 та з 18.01.2025 по 10.03.2025.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 14269грн68коп за періоди з 11.01.2025 по 13.01.2025 та з 18.01.2025 по 10.03.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 суд залишив позов без розгляду та запропонував позивачу усунути недоліки.
На адресу суду 18.03.2025 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача від 18.03.2025 про усунення недоліків разом з доказами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 08.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2025 суд задовольнив заяву позивача від 02.04.2025 про участь представника - адвоката Жданової І.М. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
На адресу суду 04.04.2025 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява представника позивача про вступ у справу як представника.
На адресу суду 08.04.2025 надійшов сформований в системі «Електронний суд» відзив відповідача про незгоду з позовними вимогами.
Відповідач послався на пункт 4 специфікації №2 та зазначив, якщо на дату оплати продукції відбуваються зміни курсу НБУ до долара США, ціна продукції підлягає коригуванню і плата за продукцію здійснюється покупцем в гривнях за курсом НБУ до долару США на дату оплати.
Відповідач вказав, що на момент пред'явлення позову (12.03.2025) курс гривні до долара США становив 41грн4124коп, тому розмір грошових зобов'язань відповідача перед позивачем менший, ніж зазначено в позові, та становить 3337451грн88коп.
Відповідач зазначив, що долучений до позову розрахунок суми пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати товару фактично є розрахунком 3% річних.
Призначене на 08.04.2025 об 11:00год підготовче засідання не відбулось, у зв'язку з оголошенням на території Дніпропетровської області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2025 суд призначив підготовче засідання на 23.04.2025.
На адресу суду 16.04.2025 надійшла сформована в системі «Електронний суд» відповідь позивача на відзив.
Позивач вказав, що договором передбачено коригування на дату оплати за продукцію. Оплата товару не здійснена. Дата подання позову не є підставою для розрахунку суми коригування.
Позивач також долучив до матеріалів справи новий розрахунок сум пені та 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати товару та просив суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 3403835грн61коп, пеню в розмірі 141120грн68коп, 3% річних в розмірі 14498грн70коп.
На адресу суду 17.04.2025 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача про збільшення позовних вимог.
Позивач послався на здійснений перерахунок заявлених штрафних санкцій та просив стягнути:
- суму боргу в розмірі 3403835грн61коп;
- 3% річних в розмірі 14498грн70коп. за періоди з 11.01.2025 по 13.01.2025 та з 18.01.2025 по 10.03.2025;
- пеню в розмірі 141120грн68коп. за періоди з 11.01.2025 по 13.01.2025 та з 18.01.2025 по 10.03.2025.
На адресу суду 23.04.2025 надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання відповідача про відкладення судового засідання.
У підготовчому судовому засіданні від 23.04.2025 суд розглянув заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог. Оскільки заява позивача від 17.04.2025 про збільшення розміру позовних вимог подана з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2025 суд відклав підготовче засідання до 21.05.2025 о 11:30год.
На адресу суду 24.04.2025 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив відповідача.
Відповідач вказав, що згідно з договором від 16.12.2024 №1612/24пр сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Оскільки платіж ще не здійснений, підлягає стягненню сума у гривнях, визначена еквівалентно за офіційним курсом НБУ до долару США на дату оплати. На момент пред'явлення позову (12.03.2025) курс гривні до долара США становив 41,4124грн. Тому сума грошових зобов'язань відповідача становить 3337451грн88коп.
Відповідач стверджував, що пунктом 9.2 договору від 16.12.2024 №1612/24пр не передбачена відповідальність покупця за порушення строків оплати продукції.
На адресу суду 13.05.2025 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача про зміну предмету позову, згідно з якою позивач просив стягнути:
- суму боргу у розмірі 3403835грн61коп;
- пеню у розмірі 312673грн99коп. за періоди з 18.01.2025 по 12.05.2025, з 22.01.2025 по 12.05.2025;
- 3% річних у розмірі 32124грн04коп. за періоди з 11.01.2025 по 13.01.2025, з 18.01.2025 по 12.05.2025;
- інфляційні втрати у розмірі 103074грн41коп за лютий - квітень 2025року.
На адресу суду 20.05.2025 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» додаткові пояснення відповідача.
Відповідач пояснив, що при укладенні договору від 16.12.2024 №1212/24пр сторони не визначили відповідальність покупця за порушення строків оплати. Законодавством не передбачено обов'язок та умови сплати пені за порушення грошового зобов'язання.
Відповідач зазначив, що у випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, не стягуються інфляційні нарахування, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України. У такому випадку втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти. Тому не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення інфляційних втрат в сумі 103074грн41коп.
На адресу суду 21.05.2025 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» додаткові пояснення позивача.
Позивач пояснив, що у пункті 9.2 договору від 16.12.2024 №1612/24пр помилково змінені місцями сторони договору. Відповідальність за несвоєчасну сплату покладається на сторону, що оплачує товар, тобто, на покупця.
Позивач вказав, що у специфікації №2 до договору ціна за вугільну продукцію зазначена у гривні. Коригування ціни, у разі зміни курсу долара США не є абсолютним та обов'язковим, а є договірним.
У підготовчому судовому засіданні від 21.05.2025 суд розглянув заяву позивача про зміну предмету позову. Оскільки заява позивача від 13.05.2025 про зміну предмету позову подана з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду. Таким чином предметом розгляду є позовні вимоги про стягнення:
- суми боргу у розмірі 3403835грн61коп;
- пені у розмірі 312673грн99коп. за періоди з 11.01.2025 по 13.01.2025, 18.01.2025 по 12.05.2025, з 22.01.2025 по 12.05.2025;
- 3% річних у розмірі 32124грн04коп. за періоди з 11.01.2025 по 13.01.2025, з 18.01.2025 по 12.05.2025;
- інфляційних втрат у розмірі 103074грн41коп за лютий - квітень 2025року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2025 суд закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 17.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2025, занесеною до протоколу судового засідання від 17.06.2025, суд оголосив перерву у судовому засіданні до 01.07.2025.
У судовому засіданні від 01.07.2025 суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 10.07.2025 о 16:30год.
На адресу суду 03.07.2025 надійшло сформоване у системі «Електронний суд» клопотання відповідача про долучення доказів.
Відповідач повідомив, що 01.07.2025 о 14:05год (після завершення судових дебатів у справі №904/1057/25, але до ухвалення судового рішення у справі) платіжною інструкцією від 01.07.2025 №6368 на суму 100000грн товариство здійснило часткову оплату товару, поставленого на підставі специфікації №2 до договору та акту від 12.01.2025 №011201.
Відповідач зазначив, що з огляду на часткову оплату товару позивач направив на адресу відповідача рахунок-коригування від 01.07.2025 №011201/1 та акт-коригування від 01.07.2025 №011201/1. Згідно з цими документами вартість товару, поставленого за актом від 12.01.2025 №011201, зменшена на 1094грн60коп.
Відповідач пояснив, що долучені ним до клопотання докази не могли бути подані раніше з об'єктивних причин (платіж здійснений після завершення дебатів).
Відповідач просив при ухваленні рішення врахувати часткову оплату товару та коригування його вартості.
На адресу суду 03.07.2025 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява представника відповідача - адвоката Корсун С.О. про участь у судовому засіданні, призначеному на 10.07.2025 о 16:30год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2025 суд задовольнив заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні від 10.07.2025 суд повернувся до стадії дослідження доказів та з'ясування обставин справи, оскільки надані відповідачем докази не досліджувались судом та впливають на результат розгляду справи.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представників сторін під час розгляду справи, суд установив таке.
Між Приватним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний завод» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макрокапітал» (далі - постачальник) був укладений договір від 16.12.2024 №1612/24пр постачання вугільної продукції (далі - договір від 16.12.2024).
Відповідно до пункту 1.1 договору від 16.12.2024 постачальник постачає, а покупець придбає вугільну продукцію, іменовану надалі продукція. Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами у специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 3.1 - 3.4 договору від 16.12.2024 одиницею виміру продукції приймається метрична тонна.
Кількісні і якісні показники продукції повинні відповідати показникам, зазначеним у додатках (специфікаціях) до цього договору з урахуванням розміру базової похибки випробування встановленої ДСТУ 4096-2002.
Постачальник поставляє продукцію є залізничних вагонах на умовах, визначених додатками (специфікаціями), за адресами та реквізитами вказаними покупцем у письмових повідомленнях.
Строк поставки продукції встановлюється у додатках (специфікаціях) до цього договору.
Базисні умови поставки продукції, вказуються у додатках (специфікаціях) до цього договору (згідно з Міжнародними правилами Інкотермс у редакції 2010 року).
Право власності на товар переходить від постачальника до покупця за датою штемпеля станції призначення у залізничній накладній.
Датою поставки товару вважається дата відмітки у залізничній накладній про прибуття товару на станції призначення, якщо інші умови поставки не узгоджені сторонами у специфікації (додатку) до договору.
Пунктами 4.1 - 4.3, 5.1, 5.2 договору від 16.12.2024 визначено, що ціна за одиницю продукції є договірною та визначається у додатках (специфікаціях) до цього договору. Вугілля постачається з ПДВ.
Загальна сума договору складає суму всіх додатків (специфікацій) до цього договору.
Вартість продукції зазначається у додатках (специфікаціях) до цього договору без урахування знижок та приплат.
Розрахунки по цьому договору здійснюються покупцем шляхом прямого перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника за продукцію, що поставляється, в строк, встановлений у специфікаціях до цього договору.
Можлива інша форма розрахунків і терміни сплати за відвантажену продукцію за попередньою домовленістю сторін у додатках (специфікаціях) до цього договору.
Покупець має право здійснити передплату за узгоджену партію продукції за попередньою домовленістю сторін у додатках (специфікаціях) до цього договору.
Розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України.
Відповідно до пунктів 12.1 - 12.6 договору від 16.12.2024 цей договір складений при повному розумінні сторонами предмету договору та замінює будь-яку іншу угоду з цього предмету, укладену раніше в усній або письмовій формі.
Будь-які зміни та доповнення до цього договору є дійсними, тільки якщо вони зроблені письмово і належним чином оформлені вповноваженими представниками зацікавлених сторін.
Якщо додатком до цього договору передбачені умови, що відрізняються від умов, встановлених цим договором, або додаткові стосовно цього договору, застосовуються умови, передбачені відповідним додатком.
Всі документи, підписані вповноваженими особами, завірені печаткою та передані іншій стороні факсом або електронною поштою мають юридичну силу й вважаються прийнятими до виконання і протягом 30 (тридцяти) календарних днів повинні бути підтверджені оригіналом. На стороні, яка передає цей документ, лежить відповідальність у максимально короткий термін переслати оригінал документа кур'єром або рекомендованим листом.
Жодна зі сторін не має права передавати свої права та обов'язки третій стороні по цьому договору, без письмової згоди на те іншої сторони.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2025, а в частині невиконаних зобов'язань сторін - до повного їх виконання, Якщо за 30днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не висловить бажання розірвати цей договір, то він автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік.
Відповідно до підписаної сторонами специфікації від 16.12.2024 №1 до договору від 16.12.2024 постачальник зобов'язався поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити - вугілля кам'яне ГЖП (0-100) у кількості 1000т (+/-10%); ціна за одиницю - 5200грн88коп (без ПДВ); загальна вартість - 6241056грн (з ПДВ). У специфікації сторони також визначили показники якості продукції, умови постачання, строк відвантаження.
Згідно з пунктами 4, 5 специфікації від 16.12.2024 №1 до договору від 16.12.2024 ціна вугілля встановлюється за одну тонну на умовах DDР станція призначення і станом на 16.12.2024 дорівнює 5200грн88коп (без ПДВ), що еквівалентно 125,00 доларам США (за курсом НБУ, який становить 41,607грн за 1 долар США). Крім того розмір ПДВ становить 1040грн18коп. Разом - 6241грн06коп.
У разі, якщо на дату оплати продукції відбуваються зміни курсу НБУ до долару США, ціна продукції підлягає коригуванню і плата за продукцію здійснюється покупцем у гривні за курсом НБУ до долару США на дату оплати.
Розрахунки за цією специфікацією здійснюються до 10.01.2025.
На виконання договору від 16.12.2024 та специфікації від 16.12.2024 №1 позивач поставив відповідачу продукцію - вугілля марки ГЖП (0-100) у кількості 1099,5тон відповідно до:
- акту прийому-передачі вугільної продукції від 25.12.2024 №122501 на суму 2161901грн80коп про поставку вугілля марки ГЖП (0-100) у кількості 346,4тон; залізничної накладної від 20.12.2024 №49836000 (календарний штемпель прибуття вантажу на станцію призначення - 25.12.2024); посвідчення про якість від 20.12.2024 №874; листа про власність;
- акту прийому-передачі вугільної продукції від 28.12.2024 №122801 на суму 2569442грн76коп про поставку вугілля марки ГЖП (0-100) у кількості 411,7тон; залізничної накладної від 21.12.2024 №49837826 (календарний штемпель прибуття вантажу на станцію призначення - 28.12.2024) на поставку 343,2тон; залізничної накладної від 21.12.2024 №49837834 (календарний штемпель прибуття вантажу на станцію призначення - 28.12.2024) на поставку 68,5тон; посвідчення про якість від 21.12.2024 №877; листа про власність;
- акту прийому-передачі вугільної продукції від 28.12.2024 №122802 на суму 2130696грн52коп про поставку вугілля марки ГЖП (0-100) у кількості 341,4тон; залізничної накладної №49842511 від 24.12.2024 (календарний штемпель прибуття вантажу на станцію призначення - 28.12.2024) на поставку 273,1тон; залізничної накладної №49842651 від 24.12.24 (календарний штемпель прибуття вантажу на станцію призначення - 28.12.2024) на поставку 68,3тон; посвідчення про якість №884 від 24.12.2024; листа про власність.
Загальна вартість поставленої позивачем продукції за специфікацією від 16.12.2024 №1 та актами прийому-передачі вугільної продукції від 25.12.2024 №122501, від 28.12.2024 №122801, від 28.12.2024 №122802 становила 6862041грн08коп.
Згідно з пунктом 5 специфікації від 16.12.2024 №1 відповідач повинен був сплатити вартість отриманої продукції до 10.01.2025.
Платіжними інструкціями №416 від 09.01.2025 на суму 1309529грн66коп та №415 від 09.01.2025 на суму 2194586грн71коп відповідач сплатив вчасно вартість отриманого товару в розмірі 3504116грн37коп.
Платіжними інструкціями №462 від 14.01.2025 на суму 1299777грн90коп, №463 від 14.01.2025 на суму 2164605грн73коп відповідач сплатив вартість отриманого товару в розмірі 3464383грн63коп з порушенням встановленого строку.
На підставі пункту 4 специфікації від 16.12.2024 №1 внаслідок зміни курсу НБУ до долару США на дату оплати продукції відбулось корегування вартості поставленої продукції шляхом складення та підписання актів-коригування на загальну суму 106458грн92коп
- акту-коригування від 09.01.2025 №122501/1 на суму 32684грн91коп до акту прийому-передачі вугільної продукції від 25.12.2024 №122501;
- акту-коригування від 09.01.2025 №122801/1 на суму 19503грн38коп до акту прийому-передачі вугільної продукції від 28.12.2024 №122801;
- акту-коригування від 14.01.2025 №122801/2 на суму 20361грн42коп до акту прийому-передачі вугільної продукції від 28.12.2024 №122801;
- акту-коригування від 15.01.2025 №122802/1 на суму 33909грн21коп до акту прийому-передачі вугільної продукції від 28.12.2024 №122802.
Відповідно до підписаної сторонами специфікації від 09.01.2025 №2 (у редакції додаткової угоди від 28.01.2025 №1 до договору) постачальник зобов'язався поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити - вугілля кам'яне ГЖП (0-100) у кількості 500т (+/-10%); ціна за одиницю - 5342грн87коп (без ПДВ); загальна вартість - 3205722грн (з ПДВ). У специфікації сторони також визначили показники якості продукції, умови постачання, строк відвантаження.
Згідно з пунктами 4, 5 специфікації від 09.01.2025 №2 до договору від 16.12.2024 ціна вугілля встановлюється за одну тонну на умовах DDР станція призначення і станом на 09.01.2025 дорівнює 5342грн87коп (без ПДВ), що еквівалентно 126,50 доларам США (за курсом НБУ, який становить 42,2361грн за 1 долар США). Крім того розмір ПДВ становить 1068грн57коп. Разом - 6411грн44коп.
У разі, якщо на дату оплати продукції відбуваються зміни курсу НБУ до долару США, ціна продукції підлягає коригуванню і плата за продукцію здійснюється покупцем у гривні за курсом НБУ до долару США на дату оплати.
Розрахунки за цією специфікацією здійснюються протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту надходження вугілля на станцію призначення, що підтверджується штампом станції отримання на залізничній накладній.
На виконання договору від 16.12.2024 та специфікації від 09.01.2025 №2 позивач поставив відповідачу продукцію - вугілля марки ГЖП (0-100) у кількості 530,90тон відповідно до:
- акту прийому-передачі вугільної продукції від 12.01.2025 №011201 на суму 1710573грн26коп про поставку вугілля марки ГЖП (0-100) у кількості 266,8тон; залізничної накладної №40863764 від 10.01.2025 (календарний штемпель прибуття вантажу на станцію призначення - 12.01.2025);
- акту прийому-передачі вугільної продукції від 16.01.2025 №011601 на суму 834770грн про поставку вугілля марки ГЖП (0-100) у кількості 130,2тон; залізничної накладної №49863814 від 10.01.2025 (календарний штемпель прибуття вантажу на станцію призначення - 16.01.2025);
- акту прийому-передачі вугільної продукції від 16.01.2025 №011602 на суму 858492грн35коп про поставку вугілля марки ГЖП (0-100) у кількості 133,9тон; залізничної накладної №49864630 від 11.01.2025 (календарний штемпель прибуття вантажу на станцію призначення - 16.01.2025).
Показники якості поставленої позивачем продукції наведені у посвідченнях якості від 10.01.2025 №23 (397,0тон) та від 11.01.2025 №25 (133,90тон).
Загальна вартість поставленої позивачем продукції за специфікацією від 09.01.2025 №2 та актами прийому-передачі вугільної продукції від 12.01.2025 №011201, від 16.01.2025 №011601, від 16.01.2025 №011602 становила 3403835грн61коп.
Враховуючи пункт 5 специфікації від 09.01.2025 №2, відповідач повинен був сплатити вартість поставленої продукції:
- до 17.01.2025 включно за актом прийому-передачі вугільної продукції від 12.01.2025 №011201;
- до 21.01.2025включно за актом прийому-передачі вугільної продукції від 16.01.2025 №011601;
- до 21.01.2025включно за актом прийому-передачі вугільної продукції від 16.01.2025 №011602.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення суми боргу у розмірі 3403835грн61коп, позивач стверджував про порушення відповідачем зобов'язання з оплати поставленої продукції за специфікацією від 09.01.2025 №2.
Заперечуючи проти задоволення позову в частині стягнення суми боргу, відповідач посилався на зміну офіційного курсу гривні щодо долару США станом на момент подання позову до суду та зменшення внаслідок цього розміру грошового зобов'язання відповідача з 3403835грн61коп до 3337451грн88коп.
Положеннями статті 524 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Зазначені положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов'язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов'язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України. Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі №910/10191/17 та постановах Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №910/20365/17, від 15.01.2021 у справі №904/2357/20.
Положеннями статті 524 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом з тим частина 2 статті 533 Цивільного кодексу України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №905/192/18, від 15.01.2021 у справі №904/2357/20, від 16.03.2021 у справі №905/392/20.
Під час розгляду справи платіжною інструкцією від 01.07.2025 №6368 на суму 100000грн відповідач частково оплатив вартість товару, поставленого на підставі специфікації від 09.01.2025 №2 до договору та акту прийому-передачі вугільної продукції від 12.01.2025 №011201.
Крім того згідно з підписаним сторонами актом-коригування від 01.07.2025 №011201/1 до акту прийому-передачі вугільної продукції від 12.01.2025 №011201 вартість поставленої продукції зменшена на 1094грн60коп.
На підставі пункту 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми боргу у розмірі 101094грн60коп (100000грн + 1094грн60коп), у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Станом на 01.07.2025 вартість поставленої продукції за актом прийому-передачі вугільної продукції від 12.01.2025 №011201 (з урахуванням підписаного сторонами акту-коригування від 01.07.2025 №011201/1) дорівнює 1709478грн40коп (1710573грн26коп - 1094грн60коп).
Сторони не складали акти коригування відносно решти продукції, поставленої згідно з актом прийому-передачі вугільної продукції від 16.01.2025 №011601 на суму 834770грн та актом прийому-передачі вугільної продукції від 16.01.2025 №011602 на суму 858492грн35коп.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Посилання відповідача на те, що розмір вартості отриманої вугільної продукції має бути зменшений, суд відхиляє.
З огляду на існуючу практику коригування вартості продукції, що склалась між сторонами, коригування відбувається шляхом узгодження та підписання сторонами акту коригування до акту прийому-передачі вугільної продукції за фактом оплати відповідачем продукції. Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для самостійного коригування спірної вартості вугільної продукції.
На момент вирішення спору відповідач не скористався правом та не ініціював коригування вартості продукції, поставленої за актами прийому-передачі вугільної продукції від 16.01.2025 №011601, від 16.01.2025 №011602.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 3302741грн01коп, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 3302741грн01коп підлягають задоволенню.
Згідно з пунктом 9.2 договору від 16.12.2024, у разі порушення строків оплати продукції, передбачених умовами цього договору, постачальник сплачує на користь покупця пеню в розмірі 0,08% від суми простроченого до оплати платежу за кожен день такого прострочення.
На підставі пункту 9.2 договору від 16.12.2024 за порушення строку оплати поставленого товару за актами прийому-передачі вугільної продукції від 28.12.2024 №122802, від 12.01.2025 №011201, від 16.01.2025 №011601, від 16.01.2025 №011602 позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 312673грн99коп за періоди з 11.01.2025 по 13.01.2025, 18.01.2025 по 12.05.2025, з 22.01.2025 по 12.05.2025.
Договір від 16.12.2024 був підписаний сторонами без зауважень та заперечень. У матеріалах справи відсутні докази внесення змін до договору від 16.12.2024 шляхом укладення додаткових угод, у тому числі, відсутні докази зміни редакції пункту 9.2 договору від 16.12.2024. Пунктом 9.2 договору від 16.12.2024 не передбачена відповідальність покупця за порушення строків оплати товару.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 312673грн99коп за періоди з 11.01.2025 по 13.01.2025, 18.01.2025 по 12.05.2025, з 22.01.2025 по 12.05.2025.
Посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України за порушення строку оплати вартості поставленого товару позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 32124грн04коп за періоди з 11.01.2025 по 13.01.2025, з 18.01.2025 по 12.05.2025 та інфляційні втрати у розмірі 103074грн41коп за лютий - квітень 2025року.
Суд перевірив складений позивачем розрахунок 3% річних. Розрахунок виконаний з дотриманням вимог чинного законодавства та є арифметично правильним. Суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 32124грн04коп.
Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат у розмірі 103074грн41коп за лютий - квітень 2025року за порушення строку оплати вартості поставленої продукції за специфікацією від 09.01.2025 №2 до договору від 16.12.2024, суд зазначає таке.
Пунктом 4 специфікації від 09.01.2025 №2 передбачено, що ціна вугілля встановлюється за одну тонну на умовах DDР станція призначення і станом на 09.01.2025 дорівнює 5342грн87коп (без ПДВ), що еквівалентно 126,50 доларам США (за курсом НБУ, який становить 42,2361грн за 1 долар США). Крім того розмір ПДВ становить 1068грн57коп. Разом - 6411грн44коп. У разі, якщо на дату оплати продукції відбуваються зміни курсу НБУ до долару США, ціна продукції підлягає коригуванню і плата за продукцію здійснюється покупцем у гривні за курсом НБУ до долару США на дату оплати.
За статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то частина друга статті 625 Цивільного кодексу України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні.
У випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі №6-284цс17. Такий висновок не був змінений, і Верховний Суд від нього не відступав. Крім того, цей висновок Верховного Суду України був неодноразово застосований, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №296/10217/15-ц, постановах Касаційного цивільного суду від 25.11.2019 у справі №130/1058/16, від 23.10.2019 у справі №369/661/15-ц, від 23.09.2019 у справі №638/4106/16-ц, від 20.02.2019 у справі №638/10417/15-ц, постановах Касаційного господарського суду від 11.10.2018 у справі №905/192/18, від 16.03.2021 у справі №905/392/20.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 103074грн41коп за лютий - квітень 2025року.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 40018грн38коп стягуються з відповідача.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 3, 4, 13, 41, 42, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 231, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрокапітал» до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про стягнення суми боргу у розмірі 3403835грн61коп, пені у розмірі 312673грн99коп, 3% річних у розмірі 32124грн04коп, інфляційних втрат у розмірі 103074грн41коп - задовольнити частково.
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми боргу у розмірі 101094грн60коп, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» (Ідентифікаційний код 05393056; адреса місцезнаходження: 49064, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрокапітал» (Ідентифікаційний код 44294746; адреса місцезнаходження: 85043, Донецька область, Покровський район, м. Білицьке, вул. Миру, буд. 31) суму боргу у розмірі 3302741грн01коп, 3% річних у розмірі 32124грн04коп, витрати зі сплати судового збору у розмірі 40018грн38коп.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 312673грн99коп, інфляційних втрат у розмірі 103074грн41коп.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
У судовому засіданні 10.07.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошене скорочене рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 21.07.2025
Суддя Р.Г. Новікова