вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2484/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Чорноморська інвестиційна група", м. Одеса
про стягнення 645 260,49 грн.
Без участі представників сторін.
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 490 078,19 грн., що складають суму заборгованості за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, 27 481,64 грн. - річних, 120 014,37 грн. - інфляції грошових коштів та 7 686,29 грн. - пені.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, який у позивача обліковується за № 090221 від 26.06.2008, в частині повної та своєчасної оплати за спожиту у період з листопада 2021 року по березень 2025 року теплову енергію та надані послуги з абонентського обслуговування.
У межах визначеного законом строку сторонам була надана можливість скористатись своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.
Відповідач відзив на позов не надав.
Ухвалою від 20.05.2025 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/2484/25, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом слід зазначити таке.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.05.2025 була надіслана на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засобами поштового зв'язку 21.05.2025.
Станом на 02.06.2025 конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.
За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії в частині повної та своєчасної оплати за спожиту у період з листопада 2021 року по березень 2025 року теплову енергію та надані послуги з абонентського обслуговування.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, нежилі приміщення № 44а загальною площею 155,2 кв.м та № 44б загальною площею 42,2 кв.м, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ (Дніпро), вул. Робоча (Красногвардійський район), будинок 91, належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Чорноморська інвестиційна група", на підставі свідоцтв про право власності САС №№ 590276, 590277, 16.04.2010, видані виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.
26.06.2008 Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - постачальник, позивач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Чорноморська інвестиційна група" (далі - споживач, відповідач у даній справі) укладено договір про відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання № 221 (далі - договір).
Відповідно до Розділу 1 зазначеного договору постачальник здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення та гарячого водопостачання споживачу по його об'єкту, розміщеного за адресою: вул. Робоча, 91, прим. 44а, 44б, від джерела теплопостачання: вул. Уральська, 19.
Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2010. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін (пункти 11.1., 11.6.).
Матеріали справи не містять доказів того, що сторони договору мали намір припинити його дію.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги", в редакції Закону № 2454-VIII від 07.06.2018 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг", договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України.
04.09.2019 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" (далі - Правила 830), яка деталізує положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 і діє на сьогоднішній день
На виконання вказаних Правил 830 позивачем опубліковано на своєму сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є договором приєднання.
Таким чином, з моменту набрання чинності Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір приєднання) відносини сторін стали регулюватись договором приєднання.
Згідно з пунктом 13 Постанови 830 послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Оскільки протягом 30 днів з моменту опублікування договору і розміщення інформації про договори на інформаційних стендах у відповідача не виникло заперечень щодо його укладання (доказів зворотнього матеріали справи не містять), між позивачем та відповідачем діє Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Як зазначає позивач у позовній заяві, даний типовий договір з відповідачем обліковується за № 090221 від 26.06.2008.
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).
Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
У пункті 5 договору встановлено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до пункту 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу).
Пунктом 17 договору встановлено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.
Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця teploenergo.dp.ua.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року) (пункт 30 договору).
Згідно з пунктом 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (пункт 32 договору).
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (пункт 33 договору).
Згідно з пунктом 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Пунктом 45 договору встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Відповідно до пункту 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Приписами пункту 51 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
У матеріалах справи наявні розпорядження Дніпровського міського голови про початок та закінчення опалювального періоду, а саме:
- розпорядження Дніпровського міського голови від 19.10.2021 № 1-19/10-р "Про початок опалювального сезону 2021 - 2022 рр. у м. Дніпрі";
- розпорядження Дніпровського міського голови від 31.03.2022 № 1-31/3-р "Про закінчення опалювального сезону 2021 - 2022 рр. у м. Дніпрі";
- розпорядження Дніпровського міського голови від 01.11.2022 № 1-1/11-р "Про початок опалювального сезону 2022 - 2023 рр. у м. Дніпрі";
- розпорядження Дніпровського міського голови від 21.03.2023 № 1-21/3-р "Про закінчення опалювального сезону 2022 - 2023 рр. у м. Дніпрі";
- розпорядження Дніпровського міського голови від 08.11.2023 № 13-8/11-р "Про початок опалювального сезону 2023 - 2024 рр. у м. Дніпрі";
- розпорядження Дніпровського міського голови від 25.03.2024 № 1-25/3-р "Про закінчення опалювального сезону 2023 - 2024 рр. у м. Дніпрі";
- розпорядження Дніпровського міського голови від 18.10.2024 № 1-18/10-р "Про початок опалювального сезону 2024 - 2025 рр. у м. Дніпрі";
- розпорядження Дніпровського міського голови від 27.03.2025 № 1-27/3-р "Про закінчення опалювального сезону 2024 - 2025 рр. у м. Дніпрі".
Позивач вказує про те, що тарифи, згідно яких формувались рахунки за договором у спірний період затверджені рішеннями Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 1103 від 19.10.2021, № 1137 від 29.10.2021 та № 6-24/9 від 24.09.2024, копії яких наявні в матеріалах справи.
Зазначає останній і про те, що надання послуги з постачання теплової енергії підтверджується актами споживання теплової енергії за період з листопада 2021 по березень 2025 та довідкою про розподіл теплової енергії, в якій зафіксовані показники будинкового приладу обліку за адресою надання послуги у спірний період, які долучено до позовної заяви.
На виконання умов договору, позивач у період з 01.11.2021 по 31.03.2025 надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування у загальному розмірі 490 078,19 грн, що підтверджується залученими до матеріалів справи актами прийому-передачі послуг від 30.11.2021 на суму 23 766,60 грн., 31.12.2021 на суму 23 024,59 грн., 31.01.2022 на суму 47 819,62 грн., 28.02.2022 на суму 33 442,26 грн., 31.03.2022 на суму 32 227,27 грн., 30.11.2022 на суму 18 001,14 грн., 31.12.2022 на суму 27 434,71 грн., 31.01.2023 на суму 26 948,59 грн., 28.02.2023 на суму 32 428,97 грн., 31.03.2023 на суму 20 545,42 грн., 30.11.2023 на суму 14 375,65 грн., 31.12.2023 на суму 21 402,36 грн., 31.01.2024 на суму 23 594,42 грн., 29.02.2024 на суму 15 982,46 грн., 31.03.2024 на суму 15 991,98 грн., 30.11.2024 на суму 16 110,09 грн., 31.12.2024 на суму 23 771,46 грн., 31.01.2025 на суму 25 598,02 грн., 28.02.2025 на суму 32 002,67 грн., 31.03.2025 на суму 15 609,91 грн., які підписано виконавцем в односторонньому порядку.
Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначає про те, що відповідач за поставлену теплову енергію та послуги з абонентського обслуговування за загальний період з листопада 2021 по березень 2025 не розрахувався, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, який у позивача обліковується за № 090221 від 26.06.2008, у загальному розмірі 490 078,19 грн.
22.04.2025 позивач звернувся до відповідача із досудовою вимогою щодо оплати послуг з постачання теплової енергії за спірним договором в сумі 490 078,19 грн., на підтвердження чого останнім до матеріалів справи залучено опис вкладення до цінного листа, список згрупованих відправлень та фіскальний чек від 22.04.2025.
Вказана вимога залишилась відповідачем без відповіді та належного реагування, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (частина 2 статті 275 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
З огляду на положення спірного договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34).
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказів сплати заборгованості за поставлену теплову енергію та послуги з абонентського обслуговування за загальний період з листопада 2021 по березень 2025 в сумі 490 078,19 грн. за спірним договором відповідачем на момент розгляду спору суду не надано.
З огляду на викладене вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 01.01.2022 по 12.05.2025 в сумі 27 481,64 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з січня 2022 по квітень 2025 в сумі 120 014,37 грн.
Розрахунки річних та інфляції грошових коштів позивачем здійснено відповідно до вимог чинного законодавства та умов спірного договору, у зв'язку з чим зазначені у розрахунках суми підлягають до примусового стягнення з відповідача.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Як вже було зазначено вище, пунктом 45 спірного договору встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Так, згідно з наданим позивачем розрахунком сума пені за загальний період прострочення з 01.01.2022 по 12.05.2025 складає 7 686,29 грн.
Розрахунок пені позивачем здійснено відповідно до вимог чинного законодавства та умов спірного договору, у зв'язку з чим зазначена у розрахунку сума підлягає до примусового стягнення з відповідача.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Чорноморська інвестиційна група" (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Катерининська, буд. 4, код ЄДРПОУ 33218265) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, оф. 504, код ЄДРПОУ 32688148) 490 078,19 грн. - основного боргу, 7 686,29 грн. - пені, 120 014,37 грн. - інфляції грошових коштів, 27 481,64 грн. - річних та 7 743,13 грн. - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 653 003,62 грн.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 21.07.2025.
Суддя І.Ф. Мельниченко