16.07.2025 року м. Дніпро Справа № 904/4655/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: Мадалиць В.В.
від відповідача-3: не з'явився
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Екпрес"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 р.
про закриття провадження
( суддя Назаренко Н.Г., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 16.04.2025 р.)
у справі
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Екпрес",
м. Дніпро
до відповідача-1:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва",
м. Дніпро,
відповідача-2:
ОСОБА_1 ,
сел. Дослідне, Дніпровський район, Дніпропетровська область,
відповідача-3:
ОСОБА_2 ,
сел. Дослідне, Дніпровський район, Дніпропетровська область
третя особа -1: яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
на стороні відповідача
Державна спеціалізована фінансова установа
"Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву"
м. Київ.
третя особа-2: яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
на стороні відповідача
Приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу
Бондаренко Ростіслав Олександрович,
м. Дніпро
про визнання договорів недійсними,
скасування рішення про державну реєстрацію та
визнання права власності
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй-Екпрес" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва", відповідача-2: ОСОБА_1 , відповідача-3: ОСОБА_2 , в якому просило:
1. Визнати договір купівлі-продажу майнових прав №3МП від 19.06.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва" та ОСОБА_1 , недійсним.
2. Скасувати рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68815311 від 10.08.2023, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростіславом Олександровичем.
3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй-Експрес" (код ЄДРПОУ: 32228350) право власності на новозбудоване майно - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 37,5кв.м, житловою площею 15,5кв.м.
4. Визнати договір купівлі-продажу майнових прав №4МП від 05.10.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва" та ОСОБА_2 , недійсним.
5. Скасувати рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68875955 від 15.08.2023, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростіславом Олександровичем.
6. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй-Експрес" (код ЄДРПОУ: 32228350) право власності на новозбудоване майно - квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 36.3кв.м, житловою площею 14,6кв.м.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 р. у справі № 904/4655/24 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Екпрес" про витребування доказів залишено без розгляду. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва" про закриття провадження у справі - задоволено. Провадження у справі № 904/4655/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ-ЕКСПРЕС" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва", відповідача-2: ОСОБА_1 , відповідача-3: ОСОБА_2 , Третя особа-1: яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна спеціалізована фінансова установа "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" Третя особа-2: яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Бондаренко Ростіслав Олександрович про визнання договорів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію та визнання права власності закрито. Роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Строй-Екпрес", що розгляд справи віднесено до цивільної юрисдикції.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй-Екпрес" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду, а справу направити до суду першої інстанції, для продовження розгляду.
3. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду про те, що спір має розглядатися саме за правилами цивільного, а не господарського судочинства. Скаржник вважає, що зазначений висновок суду першої інстанції є необгрунтованими, такими, що прийнятий з порушенням процесуального права.
При цьому, Скаржник зазначає, що у цій справі розглядається позов юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Експрес» у тому числі про визнання права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Строй-Експрес» на новозбудоване майно квартири АДРЕСА_6. У даному спорі наявні правовідносини в розумінні ГК України, оскільки спір стосується права, яке було порушено Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр молодіжного будівництва» у зв'язку із незаконним укладанням договорів купівлі-продажу майнових прав на квартири належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Строй-Експрес».
Скаржник наголошує на тому, що першочергово правовідносини виникли на підставі договорів купівлі-продажу майнових прав па нерухоме майно, укладених між юридичними особами, а саме, Товариством з обмеженою відповідальністю «Строй-Експрес» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр молодіжного будівництва», саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр молодіжного будівництва» в подальшому незаконно було передано майнові права на квартири фізичним особами.
На переконання Скаржника, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, слід дійти висновку, що позовні вимоги згідно з пунктом 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України мають розглядатися у порядку господарського судочинства.
Відтак, на думку Скаржника, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 р. у справі № 904/4655/24 є такою, що прийнята з грубим порушення норм процесуального права, без врахування ефективного використання процесуальних засобів для відновлення порушеного права Позивача, а отже є такою, що підлягає скасуванню.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідачі та Треті особи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Дармін М.О., Іванов О.Г..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2025 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/4655/24.
Матеріали справи № 904/4655/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду .
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 16.07.2025 р..
Розпорядженням керівника апарату суду від 16.07.2025р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Іванова О.Г., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 904/4655/24, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025р. №1.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2025 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Екпрес" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025р. у справі № 904/4655/24 до свого провадження.
Позивач, Відповідачі -1, -3 та Треті особи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Відповідачів -1, -3 та Третіх осіб.
В судовому засіданні 16.07.2025 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй-Екпрес" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва", відповідача-2: ОСОБА_1 , відповідача-3: ОСОБА_2 , в якому просило:
1. Визнати договір купівлі-продажу майнових прав №3МП від 19.06.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва" та ОСОБА_1 , недійсним.
2. Скасувати рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68815311 від 10.08.2023, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростіславом Олександровичем.
3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй-Експрес" (код ЄДРПОУ: 32228350) право власності на новозбудоване майно - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 37,5кв.м, житловою площею 15,5кв.м.
4. Визнати договір купівлі-продажу майнових прав №4МП від 05.10.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва" та ОСОБА_2 , недійсним.
5. Скасувати рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68875955 від 15.08.2023, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростіславом Олександровичем.
6. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй-Експрес" (код ЄДРПОУ: 32228350) право власності на новозбудоване майно - квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 36.3 кв.м, житловою площею 14,6кв.м.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладені договору купівлі-продажу майнових прав № 3МП від 19.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва" та ОСОБА_1 та договору купівлі-продажу майнових прав № 4МП від 05.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва" та ОСОБА_2 , останніми були порушенні права позивача як власника майнових прав на об'єкт купівлі-продажу у вигляді новозбудованого майна, а саме квартири АДРЕСА_5 , а тому відповідно до вимог ст. 203 ЦК України договори купівлі-продажу майнових прав № ЗМП від 19.06.2018 р. та 4МП від 05.10.2021 р. є недійсними.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 р. у справі № 904/4655/24 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Екпрес" про витребування доказів залишено без розгляду. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва" про закриття провадження у справі - задоволено. Провадження у справі № 904/4655/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ-ЕКСПРЕС" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва", відповідача-2: ОСОБА_1 , відповідача-3: ОСОБА_2 , Третя особа-1: яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна спеціалізована фінансова установа "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" Третя особа-2: яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Бондаренко Ростіслав Олександрович про визнання договорів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію та визнання права власності закрито. Роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Строй-Екпрес", що розгляд справи віднесено до цивільної юрисдикції.
Судове рішення мотивоване тим, що у справі, яка розглядається, ТОВ "Строй-Експрес" оспорює право власності на квартири, які станом на дату розгляду справи зареєстровані за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та просить визнати право власності на ці квартири за ним, тобто спір фактично виник, між юридичною особою, і фізичними особами з приводу права власності на майно. Оскільки власниками спірних квартир є фізичні особи, такий спір за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, його вирішення впливає на права та обов'язки фізичних осіб ( власників квартир ), тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1. ч. 1 ст. 231 ГПК України.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Відповідача -2, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Предметом спору у цій справі є вимоги ТОВ "Строй-Екпрес" до ТОВ "Центр молодіжного будівництва", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про: визнання недійсними договір купівлі-продажу майнових прав, укладених між ТОВ "Центр молодіжного будівництва" та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; визнання за ТОВ "Строй-Експрес" право власності на новозбудоване майно - квартири вказаних фізичних осіб.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 р. у справі № 904/4655/24 про закриття провадження у справі з підстав передбачених п. 1. ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як зазначає Верховний Суд - поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, серед іншого, таку складову як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.10.2020 р. у справі № 635/551/17 виснувала, що судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з пунктами 1, 6, 13 частини 1 ст. 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (пункт 1 частини 1 цієї статті); справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (пункт 6 частини 1 цієї статті); вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункт 13 частини 1 цієї статті).
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 р. у справі № 904/1083/18.
Відповідно до частини 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 р. у справі № 922/1830/19 виснувала, що при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами на першому місці - зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб'єктному складу (фізична чи юридична особа). Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб-підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб'єкта господарювання. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною 1 статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
За змістом частини 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча би одна із сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними. Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 р. у справі № 922/1830/19.
Визначаючи юрисдикцію спору, необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб'єктний склад учасників у цій справі. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 28.04.2023 р. у справі № 915/390/22.
У справі, яка розглядається, ТОВ "Строй-Експрес" оспорює право власності на квартири, які станом на дату розгляду справи зареєстровані за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та просить визнати право власності на ці квартири за ним, тобто спір фактично виник, між юридичною особою, і фізичними особами з приводу права власності на майно. Докази оспорення ТОВ "Центр молодіжного будівництва" права власності на спірне майно в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, зважаючи на встановлені склад учасників цієї справи, зміст і предмет позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що цей спір має розглядатися саме за правилами цивільного, а не господарського судочинства, оскільки власниками спірних квартир є фізичні особи, і такий спір за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а його вирішення впливає на права та обов'язки фізичних осіб ( власників квартир ), тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1. ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Екпрес" - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2025 р. у справі № 904/4655/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 21.07.2025 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус