21 липня 2025 року м. Харків Справа № 917/980/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Тихий П.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , Полтавська область, Кременчуцький район, м. Глобино,(вх.№1396 П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 у справі № 917/980/23 (суддя Ореховська О.О., постановлену в м.Полтава, дата складення повного тексту - 25.11.2024)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий район" (нова назва ТОВ "Добрі ліки"), м. Київ,
до боржника Приватного підприємства Агрофірми "Славутич", Полтавська область, Глобинський район, с. Горби,
про банкрутство,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діловий район" звернулось до господарського суду Полтавської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства Агрофірми "Славутич".
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.01.2024 у справі №917/980/23 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ПП Агрофірми "Славутич" за заявою кредитора - ТОВ "Діловий район"; відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 (вх. №25 від 02.01.2024) про залучення до участі у справі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача; залишено без розгляду заяву арбітражного керуючого Косякевича С.О. про участь у справі залишено без розгляду.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Діловий район" задоволено, ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.01.2024 у справі №917/980/23 скасовано; справу №917/980/23 направлено для продовження розгляду до господарського суду Полтавської області.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.04.2024 прийнято справу №917/980/23 до провадження та призначено підготовче засідання у справі.
На стадії підготовчого засідання ТОВ "Добрі ліки" подано до господарського суду Полтавської області надійшло клопотання (вх. № 7668), в якому останнє повідомило про зміну найменування ініціюючого кредитора з ТОВ "Діловий район" на ТОВ "Добрі ліки".
На підтвердження зазначеного ТОВ "Добрі ліки" було надало такі документи: Статут ТОВ "Добрі ліки" (Нова редакція), Рішення № 01/24 єдиного учасника ТОВ "Діловий район" від 19.03.2024, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Добрі ліки".
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 у справі № 917/980/23 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства Агрофірми "Славутич"; визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Добрі ліки" у розмірі 1087140,00грн., з яких: 1000000,00грн. - основний борг, 26840,00грн. - судовий збір та 60300,00грн. - авансування винагороди арбітражному керуючому; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - Приватного підприємства Агрофірми "Славутич"; введено процедуру розпорядження майном боржника - Приватного підприємства Агрофірми "Славутич"; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 40 від 31.01.2023) з наданням йому повноважень відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства; встановлено основну грошову винагороду арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Приватного підприємства Агрофірми "Славутич" із розрахунку трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
ОСОБА_1 з ухвалою суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 у справі № 917/980/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "ДОБРІ ЛІКИ" у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 у справі № 917/980/23.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/980/23; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
30.06.2025 матеріали справи №917/980/23 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2025 залишено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 у справі № 917/980/23 без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом не було надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також не обґрунтовано та не надано доказів в підтвердження того, що він був позбавлений можливості оскаржити ухвалу суду про відкриття провадження у справі про банкрутство від 14.11.2024, після визнання його грошових вимог (13.05.2025) протягом розумного строку, який не мав перевищувати 10 днів (ч. 1 ст. 256 ГПК України) з моменту набуття ним статусу кредитора.
14.07.2025 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№8626), в якому просить суд звільнити його від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» або зменшити розмір судового збору не вище 1 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць.
Обґрунтовуючи підстави для задоволення вказаного клопотання посилається на те, що й річний дохід за 2024 рік складає 0 грн., що підтверджується довідкою Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 11.07.2025 №1603-25-12343, а також наявністю заборгованості по кредиту в АТ «КБ» «Приватбанк» в сумі 20288,56грн., що підтверджується довідкою від 10.07.2025 №J4LMLD22DK6GDVNM про наявність заборгованості в банку.
Крім того, скаржник зазначає про те, що вироком Полтавського апеляційного суду від 11.12.2024 у справі № 527/1096/19 було задоволено його цивільний позов до ОСОБА_3 та присуджено йому сплатити завдані збитки потерпілій ОСОБА_1 у розмірі понад два мільйони гривень.
На підставі виконавчого листа від 26.12.2024 у справі №527/1096/19 виданого Глобинським районним судом Полтавської області, суддя Свістєльнік Ю.М. приватним виконавцем Гречин Н.В. 24.01.2025 відкрито виконавче провадження НОМЕР_2. Боржник: ОСОБА_3 РНОКПП: НОМЕР_1 . Стягувач: ОСОБА_1 .
В резолютивній частині виконавчого листа зазначено: цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2384380,00гривень. Сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом: 2384380,00грн.
Проте, як стверджує апелянт, за виконавчим листом грошові кошти не стягнуто.
Також, скаржник звертає увагу суду на те, що проживає разом з двома повнолітніми дітьми, які є студентами вищих навчальних закладів України. Окрім, навчання син працює, і з його заробітної плати ми сплачуємо комунальні послуги та купуємо продукти харчування, донька не працює.
Розглянувши вказане клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» або зменшення розміру судового збору не вище 1 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць (вх.№8626 від 14.07.2025), судова колегія зазначає наступне.
Закон України "Про судовий збір" є спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, а отже, саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, підлягають застосуванню під час вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом України "Про судовий збір" (стаття 2 цього Закону).
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також, положеннями частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.
Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Водночас, за змістом пункту 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" документи про майновий стан мають містить інформацію, на підставі якої суд може встановити відсоткове співвідношення розміру судового збору до річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи ("FC Mretebi v. Georgia", № 38736/04, п. 47).
З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов'язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету.
Тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Судова колегія наголошує, що Законом України "Про судовий збір" чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору апелянт повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору або зменшити його розмір.
На підтвердження скрутного матеріального становища апелянтом додано довідку Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 11.07.2025 №1603-25-12343, з якої вбачається, що річний дохід за 2024 рік складає 0 грн., а також довідку АТ «КБ» «Приватбанк» від 10.07.2025 №J4LMLD22DK6GDVNM, з якої вбачається наявність заборгованості по кредиту в сумі 20288,56грн.
Згідно з пунктом 2 розділу І Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, Державний реєстр створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Судова колегія зазначає, що довідка Державного реєстру фізичних осіб - платників податків не є достатніми доказами на підтвердження скрутного матеріального становища відповідача, яким підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо) для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору.
Апелянтом, незважаючи на зазначення про відсутність будь-яких доходів у 2024 році, не надано документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.
Крім того, колегія суддів зазначає, що надана скаржником довідка Державного реєстру фізичних осіб - платників податків також не містять відомостей про можливі доходи, які не оподатковуються страховими внесками (від оренди майна, від реалізації майна, надходження від прав на інтелектуальну власність, від виконання цивільно-правових угод, як дарунок, повернення поворотної фінансової допомоги та інше (у розумінні, положень ст. 165 Податкового Кодексу України).
З вказаного випливає, що надані апелянтом відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників не охоплюють виплати, які не підлягають оподаткуванню, тому такі відомості самі по собі не є достатнім доказом дійсного майнового стану особи.
Наведене у сукупності свідчить про те, що апелянтом не доведена належними доказами наявність скрутного матеріального становища, непомірність та надмірність для останнього суми судового збору, що є передумовою для застосування судом права на звільнення такої особи від сплати судових витрат або зменшення їх розміру.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом спору у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю правовідносини сторін.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 у справі № 917/980/23 про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства Агрофірми "Славутич", тобто відповідні підстави для звільнення від сплати судового збору також відсутні.
Доказів існування у скаржника пільг щодо сплати судового збору, визначених законом, до клопотання додано не було.
Таким чином, апелянтом не доведено належними та допустимими доказами скрутного матеріального становища, тому суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність правових підстав для застосування судом дискреційного права на звільнення відповідача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Разом з цим, невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворює дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання апелянта про звільнення його від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» або зменшення розміру судового збору не вище 1 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць.
В той же час, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/22, наведено, що "у разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.
У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.
Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Якщо скаржник звернувся до суду із заявою про продовження або поновлення встановленого судом або законом строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору, то суд може продовжити або поновити пропущений строк, прийняти докази сплати судового збору та відкрити апеляційне провадження, якщо визнає причини його пропуску поважними, або відмовити у продовженні, поновленні пропущеного строку та повернути апеляційну скаргу".
Тобто, повернення скарги з розглядом клопотанням не має збігатись у часі, а суд при розгляді клопотання сторони має пересвідчитись в отриманні заявником ухвали з результатом її розгляду судом та достатності часу на усунення недоліку, визначеного ухвалою про залишення скарги без руху, який не повинен перевищувати п'яти днів (за нормою ч.6 ст. 260 ГПК України).
Враховуючи викладені обставини та з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду висловлену у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22, суд апеляційної інстанції надає ОСОБА_1 строк для ознайомлення зі змістом цієї ухвали та виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2025 у справі №917/980/23 в частині сплати судового збору в сумі розмірі 36336,00грн.
Керуючись статтями 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд -
1.Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» або зменшення розміру судового збору не вище 1 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць (вх.№8626 від 14.07.2025) за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 у справі № 917/980/23.
2.Надати ОСОБА_1 строк для виконання вимог ухвали суду від 04.07.2025 та усунення недоліків апеляційної скарги у справі №917/980/23 в частині сплати судового збору у розмірі 36336,00грн. не пізніше 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
В разі невиконання вимог суду настають наслідки, визначені ч. 4 ст. 174, ч.6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя П.В. Тихий