вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" липня 2025 р. Справа№ 910/9347/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Овчинніковій Я.Д.;
за участю представників сторін:
від позивача: Цуперяк І.В.;
від відповідача: Плискань І.О., Давиденко Д.В.;
від третьої особи: Дуднік-Дубіняк Д.І.;
Розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей "Кампус"
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 (повний текст складено 07.02.2025)
у справі №910/9347/24 (суддя Маринченко Я.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей "Кампус"
за участю третьої особи Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі"
про стягнення 1 229 071,66 грн,-
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей "Кампус" про стягнення 1 229 071,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, в частині повної та своєчасної оплати отриманої електричної енергії, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 1 168 795,69 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 17 934,35 грн та інфляційні втрати у розмірі 42 341,62 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 у справі №910/9347/24 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей "Кампус" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" заборгованість у розмірі 1 168 795, 69 грн, 3% річних у розмірі 17 934,35 грн, інфляційні втрати у розмірі 42 341,62 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 14 748, 86 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що оскільки загальна сума основного боргу відповідача за Договором, що виникла у спірний період, яка складає 1 168 795,69 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, або докази, що підтверджують відсутність у відповідача обов'язку зі сплати цієї суми коштів, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позовних вимог позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей "Кампус" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 у справі №910/9347/24 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- оскаржуваним рішенням суд фактично поклав на відповідача обов'язок сплачувати за електричну енергію, спожиту власниками квартир та нежитлових приміщень;
- третьою особою не враховано 6 лічильників під час формування відповідачу рахунків за електроенергію;
- відповідачу нараховують обсяги споживання квартир, які не уклали індивідуальні договори, та квартир, які не передали показники до постачальників електричної енергії;
- суд не з'ясував обставини справи щодо звернення відповідача до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з приводу незгоди з рахунками;
- суд не з'ясував обставини щодо наданого відповідачем альтернативного розрахунку обсягів та вартості спожитої електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/9347/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою суду від 10.03.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 15.04.2025.
25.03.2025 через підсистему Електронний суд від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 07.04.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
14.04.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 15.04.2025 розгляд справи відкладено на 13.05.2025.
13.05.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 13.05.2025 розгляд справи відкладено на 20.05.2025.
Ухвалою суду від 20.05.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 10.06.2025.
Протокольною ухвалою суду від 10.06.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 24.06.2025.
Ухвалою суду від 24.06.2025 оголошено перерву до 15.07.2025 та витребувано у сторін:
- належні докази (первинна документація), які підтверджують показники засобів обліку мешканців квартир, що проживають за адресою: м. Київ вул. Нижньоключова, 14 та з якими укладені індивідуальні договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, та інших непобутових споживачів, засоби обліку яких послідовно підключені до засобів обліку ТОВ "Місто для людей "Кампус", у період з листопада 2023 по березень 2024, на підставі яких було визначено обсяг спожитої відповідачем електричної енергії за спірний період;
- розгорнутий розрахунок поставленої відповідачу електричної енергії у період з листопада 2023 по березень 2024 з урахуванням спожитої електроенергії мешканцями квартир/іншими непобутовими споживачами у будинку за адресою: м. Київ вул. Нижньоключова, 14, в якому відомості в частині обсягів споживання електроенергії наведені окремо по кожному мешканцю квартир та окремо по відповідачу.
Позиції учасників справи
26.03.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей «Кампус» (далі - відповідач, споживач) шляхом подання Товариству з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (далі - позивач, постачальник) підписаної заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних приєднався до умов публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) на умовах публічної Комерційної пропозиції «Побутова» постачальника універсальних послуг ТОВ «Київські енергетичні послуги» для побутових споживачів.
Датою початку постачання електричної енергії в заяві-приєднання визначено 19.02.2021. Відповідачу присвоєно особовий рахунок - № 75374013.
Відповідно п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. (п.2.1. Договору)
Згідно з абз. 1 п. 5.1 договору споживач розраховується із постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.
Пункт 5.8 договору визначає, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.
Відповідно до абз. 1 розділу 5 Комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку.
Абзацом 2 розділу 5 Комерційної пропозиції передбачено, що рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі "Особистий кабінет". В інших випадках рахунок формується та надається постачальником Споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий Споживачем у відповідному енергоофісі постачальника.
Згідно абз. 3 розділу 5 Комерційної пропозиції у разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.
Як вбачається з матеріалів справи, з 16.02.2021 розподіл електричної енергії на житлові будинки за адресою м. Київ вул. Нижньоключова, 14 здійснюється на підставі Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі".
За період з листопада 2023 року по березень 2024 року позивачем було сформовано та виставлено відповідачу рахунки від 06.11.2023 № 75374013/11/1 - на суму 312 929,76 грн; від 06.12.2023 № 75374013/12/1 - на суму 355 275,36 грн; від 06.01.2024 № 75374013/1/1 - на суму 337 766,88 грн; від 06.02.2024 № 75374013/2/1 - на суму 362 596,08 грн; від 06.03.2024 № 75374013/3/1 - на суму 304 392,00 грн, а також позивачем проводились коригування.
Так за період з 01.11.2023 по 31.03.2024 відповідачу було нараховано до сплати 1 672 960,08 грн.
Як вказує позивач та не заперечується учасниками справи, відповідачем здійснювались часткові оплати за отриману електричну енергію на загальну суму 504 164,39 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про надходження коштів із зазначенням відповідних призначень платежів.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснено своєчасної та повної оплати переданої йому електричної енергії за Договором, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 1 168 795,69 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що оскільки загальна сума основного боргу відповідача за договором, що виникла у спірний період, яка складає 1 168 795,69 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, або докази, що підтверджують відсутність у відповідача обов'язку зі сплати цієї суми коштів, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позовних вимог позивача.
Однак колегія суддів частково не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Закон, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище є Закон України "Про ринок електричної енергії" (далі Закон № 2019-VIII).
Пунктом 14 ч. 1, ст. 4 Закону № 2019-VIII визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: про постачання електричної енергії споживачу.
Частинами 1, 2 ст. 56 Закону № 2019-VIII визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Пунктом 10 ч. 7 ст. 56 Закону № 2019-VIII передбачено, що умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються: строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору;
Відповідно ст. 58 Закону № 2019-VIII споживач має право: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
А згідно ч. 3 тієї ж статті споживач зобов'язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Частинами 1, 2, 4, 9 ст. 72 Закону № 2019-VIII передбачено, що роздрібний ринок функціонує для задоволення потреб споживачів у електричній енергії та пов'язаних з цим послуг. Учасниками роздрібного ринку електричної енергії є споживачі, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачам.
Постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку. Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Регулятора та електропостачальників. Споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку.
Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Пунктом 3.1.7 Правил встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач приєднався до умов договору шляхом підписання заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.
Так, згідно абз. 1 глави 5 комерційної пропозиції, розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку.
Відповідно до абз. 2, 3 глави 5 комерційної пропозиції, рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет». В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійсню оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.
Відповідно до п.п.4.21, 4.29 ПРРЕЕ, оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу. Порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).
Підпунктами 4.3, 4.12 п.4 Правил РРЕЕ передбачено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 2 статті 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» адміністратор комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до правил ринку, кодексу комерційного обліку та інших нормативно-правових актів: надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку; створює та управляє базами даних комерційного обліку електричної енергії, а також централізованими реєстрами постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії.
З 1 січня 2019 року відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» (третя особа) є оператором системи розподілу в м. Києві та здійснює ліцензійну діяльність щодо розподілу (передачі) електричної енергії на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 року №1411.
Як вбачається з матеріалів справи, рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії за період з листопада 2023 по березень 2024 формувались відповідно до даних комерційного обліку, отриманого від оператора системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».
Відповідач заперечував проти таких обсягів фактично спожитої електричної енергії, зазначаючи, що вони були розраховані без врахування лічильників № 02506357, 02506374, 02508056, 02506286, 02584520, 02506354, які встановлені на побутове навантаження квартир.
Відповідно до пункту 3.1.6 глави 3.1 розділу ІІІ ПРРЕЕ, постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: 1) об'єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; 2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; 3) споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач; 4) за усіма точками комерційного обліку на об'єкті (об'єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; 5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики; 6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі.
Згідно з пунктами 3.1.8 - 3.1.9 глави 3.1 розділу ІІІ ПРРЕЕ договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем і передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Зокрема, згідно з пунктом 2.1.12 ПРРЕЕ невід'ємними частинами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є: 1) паспорти точок розподілу, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) заява-приєднання у разі її надання споживачем; 3) інші додатки, оформлені сторонами за взаємною згодою.
У пункті 1.2.4 ПРРЕЕ визначено, що точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи.
Відповідно до пункту 2.1.11 ПРРЕЕ під час оформлення заяви-приєднання, паспорта точки розподілу/передачі оператор системи використовує наявну у нього інформацію за об'єктом розподілу, достатню для проведення розрахунків, зокрема: 1) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) щодо однолінійної схеми електропостачання об'єкта; 3) щодо розрахункових засобів вимірювальної техніки обсягу активної та реактивної електричної енергії та рівня потужності (тип, марка, технічні характеристики тощо); 4) щодо дозволеної (договірної) величини електричної потужності; 5) щодо технічних даних силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі/розподілу електричної енергії, якими здійснюється розподіл електричної енергії (для об'єктів споживачів, для яких розрахункові засоби вимірювальної техніки встановлені не на межі балансової належності).
Тобто, як вбачається із даних положень норм законодавства, за усіма точками комерційного обліку на об'єкті (об'єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, має бути укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії.
Згідно з пунктами 2.3.1, 2.3.2 глави 2.3 розділу ІІ ПРРЕЕ, на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку. Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.
Як вбачається із заяви-приєднання, якою позивач приєднався до договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, позивач зазначив перелік об'єктів та точок комерційного обліку споживача, в яких відсутні лічильники № 02506357, 02506374, 02508056, 02506286, 02584520, 02506354, на які посилається відповідач.
Крім того, у додатку № 3 до Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії також відсутні відомості стосовно точок комерційного обліку, про які зазначає відповідач.
Відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Колегія суддів враховує, що відповідач направляв на адресу третьої особи та відповідача лист від 09.06.2024 про включення даних засобів обліку до договорів про постачання та розподіл електричної енергії.
На вказаний лист третя особа надала пояснення в листі від 20.06.2024, в яких зазначила, що вказані лічильники встановлені на побутове навантаження квартир та Товариством не були опломбовані. Також третя особа зазначила, що проєктом електропостачання погоджено встановлення в ГРЩ-1 секції А, Б, Г окремих засобів обліку на побутове навантаження квартир, які визначені технічними, тобто такими, що не приймають участі у комерційних розрахунках.
Згідно п. 5.2.1. ККОЕЕ електроустановки споживачів та інших учасників ринку мають бути забезпечені повіреними, введеними в експлуатацію та прийнятими до розрахунків (введеними в облік) вузлами обліку, а також (за потреби) засобами для контролю та реєстрації параметрів якості електричної енергії, частоти та тривалості перерв в електропостачанні.
Відповідно до п. 5.2.2. ККОЕЕ вузли обліку у замовників встановлюються відповідно до технічних рекомендацій, технічних умов (у разі приєднання до електричних мереж) та проєктних рішень (проєктів).
Згідно п. 5.2.6. ККОЕЕ технічні рекомендації, технічні умови та проєктні рішення (проєкти) на установлення вузлів обліку мають відповідати вимогам чинних на дату їх видачі нормативно-правових актів та нормативних документів щодо комерційного обліку електричної енергії та можуть бути типовими або індивідуальними.
Відповідачем не доведено, що лічильники № 02506357, 02506374, 02508056, 02506286, 02584520, 02506354, відповідають технічним рекомендаціям, технічним умовам та проєктним рішенням щодо встановлення комерційного засобу обліку.
Матеріали справи також не містять доказів, що відповідач після вказаного листа третьої особи вчиняв дії щодо внесення змін до проектних рішень та в подальшому звертався до третьої особи та відповідача із проханням внесення змін до договорів шляхом включення нових точок комерційного обліку споживача.
Крім того, відповідні листи були направлені у червні 2024, тоді як заборгованість відповідача із постачання електричної енергії утворилась за період з листопада 2023 по березень 2024.
А тому суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання відповідача на лічильники № 02506357, 02506374, 02508056, 02506286, 02584520, 02506354.
Водночас, з урахуванням заперечень відповідача, що на нього фактично покладають обов'язок сплачувати за електричну енергію, спожиту власниками квартир та нежитлових приміщень, колегія суддів враховує пояснення третьої особи, що згідно схеми електропостачання, погодженої проєктно-технічною документацією, обсяг спожитої електричної енергії відповідача розраховується ОСР, як обсяг електричної енергії, облікований встановленими загальнобудинковими електролічильнками з відрахуванням обсягів електричної енергії, спожитої субспоживачами - мешканцями квартир і власниками нежитлових приміщень, з якими у ОСР наявні договірні відносини.
Пунктом 8.1 ККОЕЕ передбачено, що ППКО (у ролі ОЗД) повинен у межах регламентів, встановлених АКО, провести збір (або забезпечити прийом) результатів вимірювання та даних про стан з лічильників для всіх ТКО, за які він несе відповідальність, та передати їх ППКО (у ролі ОДКО). Покази лічильників для кожної ТКО за період інтеграції мають зчитуватися АС ППКО зі всіма цифрами після коми. Покази лічильників в індивідуальних побутових та малих непобутових споживачів мають зчитуватися в цілих кВт·год. Жодна із заінтересованих сторін не має права обмежувати доступ (технічну можливість доступу) ППКО (у ролі ОЗД) у межах його відповідальності до вузлів обліку (зокрема апаратних інтерфейсів та/або каналів зв'язку) для регулярного зчитування даних з лічильників.
Відповідно до п. 8.6.1 ККОЕЕ зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.
Пунктом 8.6.2 ККОЕЕ встановлено, що індивідуальні побутові споживачі зобов'язані щомісяця зчитувати фактичні покази зі всіх лічильників, встановлених на об'єкті споживача, для яких відсутня можливість дистанційного зчитування даних, та надавати їх до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, відповідному оператору системи розподілу або ППКО (у ролі ОЗД) в один із таких способів:
1) через особистий кабінет на сайті оператора системи розподілу або ППКО (у ролі ОЗД);
2) за телефоном чи іншими електронними засобами;
3) шляхом зазначення цих показів у сплаченому рахунку;
4) через особисте звернення або іншим зручним та прийнятним для сторін способом згідно з укладеним договором.
Пунктами 8.6.5 - 8.6.7 ККОЕЕ визначено, що в разі неотримання оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) від споживача фактичних показів лічильника(ів) до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, та за умови, що з технічних причин покази не отримані за допомогою засобів дистанційної передачі даних, оціночні покази лічильника на початок першої доби цього календарного місяця визначаються оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) шляхом додавання до останнього отриманого ними фактичного показу лічильника величини добутку середньодобового споживання на кількість днів (діб) між датою останнього зчитування фактичних показів та першим числом цього календарного місяця.
Зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. При обладнанні вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних інформація про покази лічильників за розрахунковий місяць формується відповідним ППКО через канали дистанційного зв'язку.
Пунктом 8.6.8. ККОЕЕ передбачено, що непобутові та колективні побутові споживачі зобов'язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. Наведені у звіті останні фактичні покази лічильників вважаються показами на початок першої доби календарного місяця.
Пунктом 5.9.1 ККОЕЕ визначено, що обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем та субспоживачами, визначається залежно від порядку (схеми) приєднання вузла обліку з урахуванням втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача.
Відповідно до п. 5.9.2 ККОЕЕ у разі послідовного приєднання лічильників основного споживача та субспоживача:
1) якщо точка передачі/розподілу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать на праві власності основному споживачу та субспоживачу: для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів); обсяг електричної енергії, спожитої субспоживачем, визначається відповідно до показів лічильника субспоживача;
2) якщо точка передачі/розподілу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, що належать на праві власності основному споживачу та ОС або іншому споживачу: для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів); для визначення обсягу електричної енергії, спожитої субспоживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, додається до обсягу електричної енергії, отриманої субспоживачем.
Відповідно до п. 5.9.4 ККОЕЕ, якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків відповідно до обраної основним споживачем комерційної пропозиції електропостачальника в розрахунковому періоді.
Згідно з актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (Додаток № 6 до договору) по кожному окремому будинку визначена межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем - ТОВ "Місто для людей «Кампус» та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі".
Тобто, із долучених доказів, що і не заперечується сторонами, вбачається, що обсяг спожитої відповідачем електричної енергії розраховується шляхом відрахування електричної енергії, спожитої мешканцями (власниками/користувачами квартир) житлових будинків на об'єктах споживання від електролічильників загального навантаження.
Так, ухвалою суду апеляційної інстанції від 24.06.2025 у сторін було витребувано:
- належні докази (первинна документація), які підтверджують показники засобів обліку мешканців квартир, що проживають за адресою: м. Київ вул. Нижньоключова, 14 та з якими укладені індивідуальні договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, та інших непобутових споживачів, засоби обліку яких послідовно підключені до засобів обліку ТОВ "Місто для людей "Кампус", у період з листопада 2023 по березень 2024, на підставі яких було визначено обсяг спожитої відповідачем електричної енергії за спірний період;
- розгорнутий розрахунок поставленої відповідачу електричної енергії у період з листопада 2023 по березень 2024 з урахуванням спожитої електроенергії мешканцями квартир/іншими непобутовими споживачами у будинку за адресою: м. Київ вул. Нижньоключова, 14, в якому відомості в частині обсягів споживання електроенергії наведені окремо по кожному мешканцю квартир та окремо по відповідачу.
На виконання вимог ухвали третьою особою були надані письмові пояснення, до яких надано інформацію про показники та обсяги споживання мешканців та відповідача у спірні періоди за адресою: м. Київ, вул. Нижньоключова, 14.
Відповідачем на виконання вимог ухвали суду надано власний розрахунок обсягу та вартості спожитої електричної енергії за спірний період за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається із пояснень сторін, учасники справи визнають покази обліку електролічильників загального навантаження буднику за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в наступних розмірах: 241 180 кВт у листопаді 2023, 278 230 кВт у грудні 2023, 263 900 кВт у січні 2024, 281 401 кВт у лютому 2024 та 237 305 кВт у березні 2024.
Як вказує відповідач та третя особа, всього власникам/користувачам квартир у будинку за адресою: АДРЕСА_1 у спірний період було нараховано 122 646 кВт у листопаді 2023, 143 656 кВт у грудні 2023, 135 958 кВт у січні 2024, 144 050 кВт у лютому 2024 та 122 005 кВт у березні 2024, а тому відповідач здійснював розрахунок суми заборгованості виходячи із електричної енергії у наступних розмірах: 118 534 кВт у листопаді 2023, 134 574 кВт у грудні 2023, 127 942 кВт у січні 2024, 137 351 кВт у лютому 2024 та 115 300 кВт у березні 2024.
Водночас, як вбачається із наданої третьою особою інформації про показники та обсяги споживання мешканців у спірні періоди за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне споживання електричної енергії всіх мешканців у даному будинку становить: 194 703 кВт у листопаді 2023, 169 782 кВт у грудні 2023, 189 797 кВт у січні 2024, 193 064 кВт у лютому 2024 та 160 104 кВт у березні 2024.
Колегія суддів також дослідила наданий відповідачем розрахунок загального споживання будинку у розрізі споживання електроенергії побутовими споживачами.
Водночас, відповідний розрахунок не містить детальної інформації щодо споживання електричної енергії окремо по кожному власнику/користувачу квартир в будинку за адресою: м. Київ, вул. Нижньоключова, 14, а містять зведений розмір споживання.
Відповідач на виконання вимог ухвали також не надав відповіді належні докази (первинну документацію), які підтверджують показники засобів обліку мешканців квартир за адресою: АДРЕСА_1 , які зазначені ним у власному, зведеному, розрахунку.
Стосовно заперечень відповідача на надану третьою особою інформацію про показники та обсяги споживання мешканців у спірні періоди, колегія суддів зазначає, що такі заперечення не підтверджені належним чином.
Колегія суддів враховує, що у наданій третьою особою інформації стосовно обсягів споживання мешканців містяться як попередні показники засобів обліку, так і поточні показники, які дають змогу вирахувати обсяг використання електроенергії мешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_1 у спірний період і наведено загальний обсяг електроспоживнання.
Більше того, колегія суддів враховує, що згідно з пунктом 9.14.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, АКО має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.
Відповідно до пункту 12.4.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб:
функції щодо ведення реєстрів точок комерційного обліку та агрегації даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії;
оператори системи забезпечують приймання даних комерційного обліку від ППКО, учасників ринку та/або споживачів, їх обробку, формування, профілювання, валідацію та передачу для розрахунків на ринку;
ППКО виконують функції та надають послуги із зчитування, обробки, формування, валідації, приймання та передачі даних комерційного обліку у межах своєї відповідальності та повноважень за рахунок замовників цих послуг.
При цьому за приписами пункту 8.6.15 ККОЕЕ дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Обставина, про яку стверджує сторона, підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20)).
Аналогічний стандарт доказування застосувала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює потребу співставлення судом доказів. Отже, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
А тому, оскільки дані, надані третьою особою, як оператором системи розподілу, є більш пріорітетними відносно даних, отриманих від відповідача, як споживача, з огляду на більшу деталізацію в розрізі надання інформації стосовно споживання електричної енергії окремо по кожному мешканцю, враховуючи стандарт доказування «вірогідності доказів», колегія суддів при визначені розміру спожитої відповідачем електричної енергії приймає відомості стосовно спожитої мешканцями квартир за адресою: м. Київ, вул. Нижньоключова, 14, надані третьою особою.
Таким чином, відрахувавши наведені вище обсяги спожиття електричної енергії власників/користувачів квартир за адресою: АДРЕСА_1 від загального розміру споживання електричної енергії за будинком, колегія суддів дійшла до висновку, що розмір спожитої відповідачем електричної енергії становить наступні показники: 46 477 кВт у листопаді 2023, 108 448 кВт у грудні 2023, 74 103 кВт у січні 2024, 88 337 кВт у лютому 2024 та 77 201 кВт у березні 2024.
Враховуючи встановлений у комерційній пропозиції встановлений тариф у розмірі 2,20 грн/кВт (2,64 грн/кВт з ПДВ), у відповідача виник обов'язок з оплати спожитої електричної енергії (з ПДВ) в наступних сумах: 122 699,28 грн за листопад 2023, 286 302,72 грн за грудень 2023, 195 631,92 грн за січень 2024, 233 209,68 грн за лютий 2024 та 203 810,64 грн за березень 2024, а всього 1 041 654,24 грн.
Колегія суддів враховує пояснення позивача, які відповідачем не заперечуються, що у зв'язку із проведенням коригувань нарахувань розрахункових періодів, що передували позовному та які повністю оплачені відповідачем, у останнього утворився надлишок з оплат на загальну суму 226 940,63 грн (у довідці про надходження коштів відображено як кінцеве мінусове сальдо за розрахункові періоди «квітень 2021» - «жовтень 2023 р.», стовпчик 16).
Також, колегією суддів враховуються наступні здійснені відповідачем проплати за спірний період: за грудень 2023 р. відповідачем сплачено 54 904,61 грн; за січень 2024 р. - 69 009,07 грн; за лютий 2024 р. - 95 050,56 грн за березень 2024 р. - 58 259,52 грн.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відтак, враховуючи здійснені судом апеляційної інстанції розрахунки спожитої електричної енергії, враховуючи проведені відповідачем оплати, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення позову шляхом стягнення з відповідача 537 489,85 грн заборгованості.
Позивачем, у зв'язку із простроченням оплати наданих послуг, були нараховані 3 % річних розмірі 17 934,35 грн та інфляційні втрати у розмірі 42 341,62 грн.
Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Колегія суддів, здійснивши власний розрахунок 3 % річних за загальний період нарахування з 11.01.2024 по 26.07.2024 та інфляційних втрат за період з 01.02.2024 по 30.06.2024 (враховуючи, що заборгованість за листопад 2023 у зв'язку із здійсненим судом розрахунком вважається погашеною через надлишок з оплат на загальну суму 226 940,63 грн, який визнається позивачем), враховуючи здійснені відповідачем проплати протягом цього періоду, дійшла до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9 217,38 грн 3 % річних та 20 399,10 грн інфляційних втрат.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей "Кампус" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 у справі № 910/9347/24 - скасуванню з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно із ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей "Кампус" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 у справі № 910/9347/24 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 у справі № 910/9347/24 частково скасувати, виклавши абзаци 1 та 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей «Кампус» (03028, м. Київ, вул. Стратегічне шосе, буд. 2; ідентифікаційний код 42078362) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31; ідентифікаційний код 41916045) заборгованість у розмірі 537 489,85 грн, 3 % річних у сумі 9 217,38 грн, інфляційні втрати у розмірі 20 399,10 грн та 6 805,28 грн судового збору за подачу позову.
В решті позовних вимог відмовити.»
3. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 у справі № 910/9347/24 в частині повернення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» судового збору у сумі 540,69 грн залишити без змін.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31; ідентифікаційний код 41916045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей «Кампус» (03028, м. Київ, вул. Стратегічне шосе, буд. 2; ідентифікаційний код 42078362) 11 915,37 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 910/9347/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повна постанова складена 21.07.2025
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко