вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" липня 2025 р. Справа№ 910/14256/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
без участі представників сторін, у спрощеному провадження у відповідності до вимог ст. 247 Господарського процесуального кодексу України розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"
на рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2025
у справі №910/14256/24 (суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"
до Служби безпеки України
про стягнення 56 579, 41 грн,
У листопаді 2024 році ТОВ "Київські енергетичні послуги" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Служби безпеки України про стягнення основного боргу у розмірі 56 579, 41 грн за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії від 24 березня 2021 року №40958012П-Т121.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" відмовлено повністю.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що відсутність бюджетного фінансування в силу приписів статті 48 Бюджетного кодексу України позбавляє відповідача права на оплату боргу у розмірі 56 579, 41 грн за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії від 24 березня 2021 року №40958012П-Т121.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/14256/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що суд першої інстанції здійснив неправильне застосування норм матеріального права, оскільки, враховуючи практику та рішення ЄСПЛ, відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов'язань. Уклавши договір, відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати позивачу вартості використаної (купованої) електричної енергії (п.1.1 договору), а підписавши додаткову угоду №3 від 27.08.2021 до договору - зобов'язання здійснювати оплату за вказаною у ній ціною з розрахункового періоду «серпень 2021». Обсяги споживання належним чином підтверджені оператором системи розподілу (ОСР) визначені у додатку №24 до листа ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» №3/01/3/41879 від 20.12.2021. При цьому обставини споживання електричної енергії за договором у жовтні 2021 не заперечуються відповідачем. Отже позивач зі свого боку виконав зобов'язання за договором, поставивши електричну енергію, а тому зазначений обсяг електричної енергії, який спожито відповідачем має бути оплачений.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 апеляційну скаргу у справі №910/14256/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 прийнято до розгляду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Витребувано у господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14256/24.
29.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/14256/24.
06.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
09.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2021 між ТОВ "Київські енергетичні послуги" (постачальник) та службою безпеки України (споживач) укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №40958012П-Т121. (а.с. 6-10)
За умовами договору, постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 1.1. договору).
Відповідно до пунктів 2.1-2.4 договору строк (термін) поставки товару: 01.03.2021 по 31.12.2021. Споживач має право змінювати постачальника відповідно до процедури, викладеної в ПРРЕЕ, та положень цього договору. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційні пропозиції постачальника, яка є додатком до цього договору.
Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього договору становить 2,842 грн за 1кВт*год з ПДВ. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією.
Згідно Комерційної пропозиції "Тендерна" (а.с. 11) постачальника електричної енергії ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", яка є додатком 2 до договору №40958012П-Т121 від 24.03.2024, на момент укладення договору ціна сформована за результатами переговорної процедури, згідно ст. 40, п. 2, п.п. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" та становить (2,842 грн з ПДВ). Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу.
Умовами пунктів 4.3-4.6 договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць. Вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 1.3 цього договору, та становить: 595 126, 64 грн, крім того ПДВ 119 025, 33 грн, всього з ПДВ 714 151, 97 грн, у тому числі: Загальний фонд - 714 151, 97 грн, враховуючи ПДВ 119 025, 33 грн.
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також можуть містити інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки. Якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у передбачені договором строки або не допустив представників постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у порядку, визначеному ПРРЕЕ.
Згідно п. 5.2 договору споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору згідно з умовами цього договору.
Пунктами 7.1, 7.2 договору сторони передбачили, що постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об'єкта споживача від електроживлення у випадку порушення споживачем строків оплати за спожиту електричну енергію за цим договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості. Припинення електропостачання не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за спожиту електричну енергію за цим Договором.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до "31" грудня 2021 року, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 12.1 договору).
27.08.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору №40958012П-Т121 від 24.03.2024 (а.с. 14), за умовами якої:
1. Сторони погодили збільшити на розрахунковий період з серпня 2021 р. ціну за одиницю товару у зв'язку із зміною середньозваженої ціни закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" (ЦРДН), пов'язаної з коливанням ціни на ринку, що визначається за оперативними даними Державного підприємства "Оператор ринку".
2. Внести зміни до договору та додатків до договору, що містять інформацію про ціну за одиницю (грн/кВт*год), та викласти ціну за одиницю в наступній редакції:
"Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що з серпня 2021 р. становить 2.89634 грн/кВт*год. (без ГІДВ)".
3. Інші умови договору залишаються незмінними та є обов'язковими для Сторін.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IХ, глави 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311.
Позивач листом №25/4/7/10/32455 від 08.10.2021 повідомив відповідача про дострокове розірвання договору №40958012П-Т121 від 24.03.2024 з 01.11.2021 (останній день дії договору - 31.10.2021) (а.с. 15).
На підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії позивачем сформовано та видано рахунок за розрахунковий період "жовтень 2021 р." від 01.11.2021 № 40958012/10/1 на суму - 67 212, 98 грн. (а.с. 17)
З матеріалів справи вбачається, що нарахування за розрахунковий період "жовтень 2021 р." скориговано позивачем, зокрема:
- рахунком від 19.11.2021 №40958012/11/1 здійснено коригування в сторону зменшення на суму - 18, 35 грн; (а.с. 18)
- рахунком від 17.05.2022 №40958012/5/1 здійснено коригування в сторону зменшення на суму - 10 810, 57 грн; (а.с. 18 зворот)
- рахунком від 16.04.2024 №40958012/4/1 здійснено донарахування на суму 195, 35 грн. (а.с. 19)
24.05.2024 позивачем було направлено відповідачу вимогу №25/4/7/20/17068, про сплату заборгованості за жовтень 2021 року в сумі 56 579, 41 грн.
Оскільки зазначена вимога про сплату боргу за поставлену електричну енергію за договором, відповідачем залишена без відповіді та виконання, позивач звернувся з позовними вимогами про стягнення з відповідача, з урахуванням донарахувань / коригувань, заборгованості в розмірі 56 579, 41 грн за період 01.10.2021 по 31.10.2021 (розрахунковий період «жовтень 2021»).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відсутність бюджетного фінансування в силу приписів 48 Бюджетного кодексу України позбавляє відповідача права на оплату боргу у розмірі 56 579, 41 грн за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії від 24.03.2021 №40958012П-Т121.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Відповідно до вимог ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статей 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
В силу статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.
За умовами пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відсутність бюджетного фінансування в силу приписів статті 48 Бюджетного кодексу України позбавляє відповідача права на оплату боргу у розмірі 56 579, 41 грн за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії від 24.03.2021 №40958012П-Т121.
Як вже зазначалось, 24.03.2021 між позивачем та відповідачем було укладено договір, за предметом якого, постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
За умовами п. 5.2 договору споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору згідно з умовами цього договору.
Разом з тим, положення статті 48 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) регулюють внутрішній бюджетний процес та відповідальність розпорядників бюджетних коштів, а не звільняють їх від виконання господарських договорів.
Бюджетним Кодексом України регулюються відносини, що виникають виключно у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 БК України).
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В свою чергу бюджетним зобов'язанням є будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (п. 7 ч. 1 ст. 2 БК України).
Таким чином, чинне законодавство розрізняє поняття «бюджетне зобов'язання» та «господарське зобов'язання».
Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Так, в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 18 жовтня 2005 року у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та від 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №916/1345/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 03.04.2018 у справі №908/1076/17.
Окрім того, Верховний Суд в постанові від 23.03.2023 у справі №910/1193/22 (п. 8.48.2) та постанові від 05.09.2024 у справі №910/14074/23 зазначив: «Судами відхилено посилання відповідача на відсутність його вини у простроченні виконання зобов'язань, з огляду на те, що:
- відповідач є юридичною особою, яка самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається;
- між сторонами виникли господарські відносини, а приписи ГК України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов'язань;
- факт відсутності бюджетного фінансування не може звільняти відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати послуг;
- відсутність бюджетних асигнувань чи будь яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання».
Таким чином, зобов'язання з оплати електричної енергії виникає внаслідок її фактичного споживання, незалежно від невиконання зобов'язань розпорядником бюджетних коштів.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково ототожнив бюджетні обмеження із відсутністю зобов'язання відповідача по оплаті, а тому дійшов хибного висновку, що постачальник електричної енергії має нести ризики, пов'язані із бюджетними обмеженнями розпорядника, отже, враховуючи наведену практику та рішення ЄСПЛ, відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов'язання.
Отже, як свідчать матеріали справи, позивачем формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IХ, глави 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311.
Обсяги споживання належним чином підтверджені оператором системи розподілу (далі - ОСР) у додатку №24 до листа ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» №3/01/3/41879 від 20.12.2021 (а.с. 16). При цьому, обставини споживання електричної енергії за договором у жовтні 2021 р. не заперечуються відповідачем.
На підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії позивачем сформовано та видано рахунок за розрахунковий період «жовтень 2021 р.» від 01.11.2021 №40958012/10/1 на суму - 67 212, 98 грн. (а.с. 17)
Крім того, нарахування за розрахунковий період «жовтень 2021 р.» було скориговано позивачем зокрема:
- рахунком від 19.11.202 №40958012/11/1 здійснено коригування в сторону зменшення на суму - 18, 35 грн з ПДВ; (а.с. 18)
- рахунком від 17.05.2022 №40958012/5/1 здійснено коригування в сторону зменшення на суму - 10 810, 57 грн з ПДВ; (а.с. 18 зворот)
- рахунком від 16.04.2024 №40958012/4/1 здійснено донарахування на суму - 195, 35 грн з ПДВ. (а.с. 19)
Таким чином, матеріалами справи належним чином доведено виконання позивачем зобов'язань за договором поставки електричної енергії, в свою чергу відповідачем не виконано зобов'язання щодо погашення боргу за спожиту електричну енергію, за період 01.10.2021 - 31.10.2021 (розрахунковий період «жовтень 2021 р.»), тому вимоги щодо стягнення з відповідача суми заборгованість в розмірі 56 579, 41 грн (з урахуванням донарахувань/коригувань) є обґрунтованими, доведеними та такими що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновок місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2025 підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" на рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/14256/24 задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/14256/24 скасувати та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" задовольнити.
Стягнути з Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33, код: 00034074) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31, код: 41916045) заборгованість у розмірі 56 579, 41 грн, судовий збір у розмірі 2 180, 16 грн за подання позовної заяви та судовий збір у розмірі 3 633, 60 грн за подання апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
Матеріали справи №910/14256/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук