вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" червня 2025 р. Справа№ 372/1073/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Сибіги О.М.
Кравчука Г.А.
за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 25.06.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.04.2025 (повний текст ухвали складено та підписано 28.04.2025)
у справі №372/1073/20 (суддя Сокуренко Л.В.)
за позовом керівника прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради
до 1) Обухівської районної державної адміністрації Київської області,
2) ОСОБА_1 ,
3) ОСОБА_2 ,
4) ОСОБА_3 ,
5) ОСОБА_4 ,
6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалфі Девелопмент Груп"
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог:
1) ОСОБА_5 ,
2) ОСОБА_6 ,
3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Затишне"
про визнання незаконним та скасування розпоряджень в частині, витребування майна з чужого незаконного володіння
На розгляді Обухівського районного суду Київської області перебувала справа № 372/1073/20 за позовом керівника прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалфі Девелопмент Груп" про визнання незаконним та скасування розпоряджень в частині, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позов мотивований тим, що Обухівська райдержадміністрація, видавши розпорядження в частині передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 2 га для ведення особистого селянського господарства, порушила положення статті 59 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України, а також статей 3, 21, 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та розпорядилася земельними ділянками, які віднесені до земель водного фонду, поза межами наданих їй повноважень. Вказані земельні ділянки в подальшому ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були відчужені на користь ОСОБА_7 , яка звернулась до Обухівської райдержадміністрації із заявою про зміну цільового призначення об'єднаної земельної ділянки із кадастровим номером 3223155400:03:031:0319 площею 8 га із "ведення особистого селянського господарства" на "ведення садівництва". Обухівська райдержадміністрація своїм розпорядженням № 588 від 13.05.2009 року вказану заяву задовольнила та змінила цільове призначення земельних ділянок на індивідуальне садівництво, у зв'язку з чим ОСОБА_7 отримала державний акт на право власності на землю із вищевказаним цільовим призначенням. В подальшому, зазначена земельна ділянка в порядку спадкування перейшла до ОСОБА_5 , який подарував її своєму батькові ОСОБА_6 .. Останній вніс вказану земельну ділянку до статутного фонду ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп".
Прокурор зазначив, що вказані земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту в межах прибережної захисної смуги Канівського водосховища, тобто належать до земель водного фонду України, тому Обухівська райдержадміністрація не мала права ними розпоряджатись, що свідчить про відсутність в неї відповідних повноважень на розпорядження земельними ділянками водного фонду. Оскільки спірні земельні ділянки знаходяться в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро та відносяться до земель водного фонду, тому зміна цільового призначення зазначеної земельної ділянки із "ведення особистого селянського господарства" на "ведення садівництва" суперечить положенням статей 88, 89 ВК України та статей 60, 61 ЗК України.
Прокурор, з урахуванням прийнятої заяви про зміну предмета позову, просив суд:
- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської райдержадміністрації № 36 від 16.01.2009 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради" в частині передачі у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради;
- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської райдержадміністрації № 588 від 13.05.2009 "Про затвердження технічної документації щодо зміни цільового використання земельних ділянок ОСОБА_7 з "ведення особистого селянського господарства" на "ведення садівництва" в межах Козинської селищної ради";
- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп".
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 у справі № 372/1073/20, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 15.02.2023, позов прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації задоволено.
Усунуто перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської райдержадміністрації № 36 від 16.01.2009 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради" в частині передачі у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради.
Усунуто перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської райдержадміністрації Київської області № 588 від 13.05.2009 "Про затвердження технічної документації щодо зміни цільового використання земельних ділянок громадянки ОСОБА_7 з "ведення особистого селянського господарства" на "ведення індивідуального садівництва" в межах Козинської селищної ради".
Усунуто перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп".
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп" на користь Київської обласної прокуратури судові витрати у розмірі 1 477, 14 грн з кожного, а всього 7 385, 72 грн.
Не погоджуючись із прийнятою постановою Київського апеляційного суду від 15.02.2023 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 у справі № 372/1073/20, ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 15.02.2023, а провадження у справі закрити.
Також, не погоджуючись із прийнятою постановою Київського апеляційного суду від 15.02.2023 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 у справі № 372/1073/20, ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп" подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 15.02.2023, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині усунення перешкод у здійсненні Київською облдержадміністрацією права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою шляхом визнання незаконними та скасування розпоряджень Обухівської райдержадміністрації № 36 від 16.01.2009 та № 588 від 13.05.2009 відмовити, в частині позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні Київською облдержадміністрацією права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою шляхом її повернення на користь держави в особі Київської облдержадміністрації з незаконного володіння ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп" - закрити.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2023 у справі № 372/1073/20 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Касаційну скаргу ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп" задоволено.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 15.02.2023 в частині позовної вимоги прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 36 від 16.01.2009 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради" в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, стягнення судового збору з ОСОБА_2 - скасовано.
У задоволенні позовної вимоги прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 36 від 16.01.2009 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради" в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області відмовлено.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 15.02.2023 в частині позовної вимоги прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення з ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп" судового збору на користь Київської обласної прокуратури - скасовано.
Провадження у справі № 372/1073/20 в частині позовної вимоги прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - закрито.
Повідомлено керівника Київської обласної прокуратури, що розгляд цієї справи в частині позовної вимоги прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою віднесений до юрисдикції господарського суду.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 15.02.2023 в частині позовних вимог прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 36 від 16.01.2009 в частині передачі у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 7 земельних ділянок площею по 2 га кожна для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та № 588 від 13.05.2009 "Про затвердження технічної документації щодо зміни цільового використання земельних ділянок" ОСОБА_7 з "ведення особистого селянського господарства" на "ведення садівництва" в межах Козинської селищної ради, стягнення судового збору з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - залишено без змін.
Поновлено дію рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 в частині позовних вимог прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 36 від 16.01.2009 в частині передачі у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 земельних ділянок площею по 2 га кожна для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та № 588 від 13.05.2009 "Про затвердження технічної документації щодо зміни цільового використання земельних ділянок" ОСОБА_7 з "ведення особистого селянського господарства" на "ведення садівництва" в межах Козинської селищної ради та стягнення судового збору з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
28.08.2023 заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 06.09.2023 заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про направлення справи за встановленою юрисдикцією задовольнив. Справу № 372/1073/20 в частині позовних вимог прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою передав для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.
Так, ухвалою Господарського суду Київської області від 27.09.2023 прийнято справу № 372/1073/20 до розгляду. Постановлено розгляд справи № 372/1073/20 в частині позовних вимог прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції, судом було призначено судову земельно-технічну експертизу по справі № 372/1073/20, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерту поставлено наступні питання:
- Чи знаходиться земельна ділянка площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319 в адміністративних межах смт Козин Обухівського району Київської області?
- Чи відносилась земельна ділянка площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах смт Козин Обухівського району Київської області до земель водного фонду станом на дату її формування?
- Чи відноситься земельна ділянка площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах смт Козин Обухівського району Київської області до земель водного фонду станом на теперішній час?
Провадження у справі № 372/1073/20 зупинялося до завершення судової земельно-технічної експертизи.
Однак, ухвала суду від 18.04.2024 про призначення комплексної судової земельно-технічної експертизи залишена експертною установою без виконання, у зв'язку з тим, що станом на 10.02.2025 вартість експертизи не оплачена.
26.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "Затишне" надійшла заява про закриття провадження у справі та скасування заходів забезпечення позову, в обґрунтування якої третя особа зазначає, що у справі відсутній предмет спору, оскільки рішенням суду, що набрало законної сили, було скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп" у ДРРП на спірну земельну ділянку та скасовано державну реєстрацію спірної земельної ділянки. У зв'язку із цим, на думку третьої особи, наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2024 у справі № 372/1073/20.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.04.2025 у справі №372/1073/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Затишне" про закриття провадження у справі та скасування заходів забезпечення позову задоволено.
Закрито провадження у справі № 372/1073/20 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2024 у справі № 372/1073/20, якою було накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319 загальною площею 8 га із цільовим призначенням: для індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: Київська обл., Обухівський район, сщ/рада Козинська, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 627436932231, право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Амалфі Девелопмент Груп".
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Заступник керівника Київської обласної прокуратури 08.05.2024 (згідно поштового трекера на конверті) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 24.04.2025 у справі №372/1073/20, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, така ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 372/1073/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Кравчук Г.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.04.2025 у справі №372/1073/20 залишено без руху, запропоновано апелянту усунути недоліки, надавши докази, що підтверджують cплату судового збору в сумі 2102,00 грн.
29.05.2025 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від Київської обласної прокуратури на адресу Північного апеляційного господарського суду засобами поштового зв?язку надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, з доказами сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.04.2025 у справі №372/1073/20, розгляд справи призначено на 25.06.2025.
У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ «Затишне» проти задоволення скарги заперечило, мотивуючи тим, що доводи, викладені у апеляційній скарзі не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях скаржника, а ухвала місцевого суду від 24.04.2025 прийнята з дотриманням норм процесуального права. У зв'язку з чим, третя особа просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.
24.06.2025 від Обухівської районної державної адміністрації Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника.
У судове засідання 25.06.2025 з'явилися прокурор. Інші представники учасників справи у судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Разом з тим, як зазначалося вище, Обухівська районна державна адміністрація Київської області у своєму клопотанні просила справу розглядати за відсутності їхнього представника.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представника скаржника у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Прокурор у судовому засіданні надав суду свої пояснення по справі в яких підтримав подану апеляційну скаргу на підставі доводів зазначених уній. Просив, апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі.
Статтею 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист. Відповідно до пункту 1 частини 1 цієї статті Конституції України основними засадами судочинства, в тому числі є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.11.2024 у справі № 927/1187/23, від 18.07.2023 у справі № 906/1357/20, від 22.02.2022 у справі № 917/957/20, від 19.10.2021 у справі № 904/5506/18.
Положення цієї норми можуть бути застосовані судом лише у разі встановлення обставин відсутності між сторонами спірного матеріального правовідношення (постанова Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/18700/20).
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04.
Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 904/5506/18, від 22.10.2024 у справі № 911/2392/23, від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23, від 01.01.2024 у справі № 910/5635/22.
Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладом відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 4.14 постанови від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Матеріально-правова вимога у даній справі, що була передана ухвалою Верховного Суду від 06.09.2023 для продовження розгляду до Господарського суду Київської області, є вимога прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп" про усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп".
Підставою позову прокурор зазначив порушення Обухівською райдержадміністрацією положення статті 59 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України, а також статей 3, 21, 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядившись земельними ділянками, які віднесені до земель водного фонду, поза межами наданих їй повноважень, видавши розпорядження в частині передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 2 га для ведення особистого селянського господарства.
Тобто у даній справі необхідно було дати оцінку доводам прокурора про те, що вказані земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту в межах прибережної захисної смуги Канівського водосховища. Встановити, чи належать спірні земельні ділянки до земель водного фонду України. За доводами прокурора, спірні земельні ділянки, знаходяться в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро та відносяться до земель водного фонду, зміна цільового призначення зазначеної земельної ділянки із "ведення особистого селянського господарства" на "ведення садівництва" суперечить положенням статей 88, 89 ВК України та статей 60, 61 ЗК України.
Закриваючи провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України суд першої інстанції виходив з того, що в процесі розгляду Господарським судом Київської області даної справи земельна ділянка площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, яка є предметом розгляду у даній справі, припинила існувати як предмет позовних вимог, посилаючись на прийняте судове рішення Господарського суду Київської області від 15.04.2024 у справі № 372/1364/21, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024.
Так, рішенням Господарського суду Київської області від 15.04.2024 у справі № 372/1364/21 позов ТОВ "Затишне" до ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп" у частині вимог про усунення перешкод ТОВ "Затишне" з боку ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп" у користуванні земельною ділянкою площею 11,6113 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0134 шляхом: скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 627436932231 на земельну ділянку площею 8,000 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, за адресою: Київська область, Обухівський район, селищна рада Козинська; скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 8,000 га із кадастровим номером 3223155400:03:031:0319 у Державному земельному кадастрі; припинення права власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Амалфі Девелопмент Груп" на земельну ділянку площею 8,000 га із кадастровим номером 3223155400:03:031:0319 задоволено.
Усунуто перешкоди ТОВ "Затишне" у користуванні земельною ділянкою площею 11,6113 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0134 з боку ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп" (код 39755924), а саме:
Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп" (код 39755924) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 627436932231, а саме на земельну ділянку площею 8,000 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, за адресою: Київська область, Обухівський район, селищна рада Козинська.
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 8,000 га із кадастровим номером 3223155400:03:031:0319 у Державному земельному кадастрі.
Припинено право власності ТОВ "Амалфі Девелопмент Груп" (код 39755924) на земельну ділянку площею 8,000 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, за адресою: Київська область, Обухівський район, селищна рада Козинська.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявний запис про об'єкт нерухомого майна - спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319.
Тобто, у даній справі 372/1073/20 предмет позову - спірна земельна ділянка існує як об'єкт цивільних прав.
Загальними вимогами процесуального законодавства, закріпленими у ст.ст. 2, 236 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12 № 6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Проте, в порушення основоположних принципів цивільного судочинства, закриваючи провадження у даній справі судом першої інстанції не вжито заходів щодо повної та об'єктивної перевірки доводів прокурора, на яких грунтується позов, одночасно в такий спосіб суд самоусунувся від обов'язку створення необхідних рівних умов усім без винятку учасникам судового процесу для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування норм законодавства.
Тобто судом першої інстанції, не досліджено доводи прокурора про факт відведення спірної земельної ділянки за рахунок земель водного фонду, та залишено не захищеним право Козинської селищної ради на користування та розпорядження спірною земельною ділянкою.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Кузнецов та інші проти російської федерації» та «Краска проти Швейцарії», одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були «почуті», тобто суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Аналогічні висновки висловлені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 11-228сап21.
Принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Мала проти України», «Богатова проти України»). Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Серявін та інші проти України», «Бендерський проти України», «Сокуренко і Стригун проти України» послідовно констатує, що пункт 1 статті 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях. Щоб судове рішення вважалося належно мотивованим, недостатньо просто процитувати закон та перерахувати докази, надані сторонами. Важливо навести ті висновки, яких дійшов суд за результатами оцінки доказів, та знайти настільки вагомі й одночасно зрозумілі аргументи на користь прийнятого рішення, щоб вони переконали в законності й справедливості вирішення спору навіть ту сторону, яка в цьому спорі програла.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.06.2021 у справі № 11-104сап21 дійшла висновку, що вмотивованість - це вимога до суду наводити письмово в рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою для висновку суду. Це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.
Водночас мотивувальна частина оскаржуваної ухвали суду першої інстанції не містить висновків щодо фактичних обставин, які б свідчили про законність відведення спірної земельної ділянки чи відсутність порушення прав власника у зв'язку із цим; мотивованої оцінки аргументів учасників справи і усіх поданих доказів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, на переконання колегії суддів, місцевим господарським судом помилково закрито провадження у даній справі на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України та передчасно скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2024 у справі № 372/1073/20.
Закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України можливе лише тоді, коли між сторонами відсутній спір та немає неврегульованих питань, що у даній справі не вбачається. Судом першої інстанції не встановлено обставин, які свідчать про відсутність між сторонами спору та неврегульованих питань, зокрема, судом не надано оцінку доводам прокурора про те, що вказані земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту в межах прибережної захисної смуги Канівського водосховища. Та не встановлено, чи належать спірні земельні ділянки до земель водного фонду України.
Отже, закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали місцевого суду згідно з ст.280 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги при перевірці в апеляційному порядку, знайшли своє підтвердження, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Київської області від 24.04.2025 - скасуванню. Матеріали справи слід повернути до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.04.2025 у справі №372/1073/20 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 24.04.2025 у справі №372/1073/20 - скасувати.
3. Матеріали справи №372/1073/20 повернути до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття на яку може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 18.07.2025.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді О.М. Сибіга
Г.А. Кравчук