21 липня 2025 року
м. Київ
справа № 946/3512/23
провадження № 51-1977 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 січня 2024 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від
22 квітня 2025 року щодо нього,
встановив:
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху із наданням строку для усунення недоліків, з огляду на таке.
Згідно з п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України);
3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як слідує зі змісту касаційної скарги, засуджений наводить аргументи, які стосуються незгоди з оцінкою доказів, яким надає власну оцінку відмінну від оцінки наданої судом першої інстанції, при цьому вказує на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що є підставами для скасування оскаржуваного судового рішення в суді апеляційної інстанції, проте в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала, із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.
Такі вимоги мають відповідати приписам ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Зі змісту касаційної скарги слідує, що ОСОБА_4 порушує перед судом вимогу про скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового вироку, яким визнати його невинуватим та виправдати за ч. 2 ст. 111 або
ч. 1 ст. 110 КК України у зв'язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, призначити новий розгляд в суді першої інстанції або закрити провадження згідно зі ст. 440 КПК України.
Однак, вказана вимога засудженого щодо результатів розгляду поданої касаційної скарги не узгоджується з приписами ст. 436 КПК України, оскільки є альтернативною і поєднує різні та взаємовиключні правомочності. В той же час, відповідно до приписів статей 373 та 420 КПК України, повноваженнями ухвалювати вирок наділені лише суди першої та апеляційної інстанцій.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття провадження за касаційною скаргою засудженого.
У зв'язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 слід залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України, не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 січня 2024 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року щодо нього залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
У разі неусунення в установлений строк недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3