17 липня 2025 року
м. Київ
справа № 592/10951/24
провадження № 51-2264ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 листопада 2024 року щодо нього,
встановив:
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2025 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 через її невідповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) залишено без руху і встановлено п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, з дня отримання ним копії вказаного судового рішення. При цьому в ухвалі засудженому було роз'яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху,
в установлений строк, касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
У межах наданого строку засуджений ОСОБА_4 повторно звернувся до суду
з касаційною скаргою, однак недоліки, зазначені в ухвалі Верховного Суду
від 19 червня 2025 року, не усунув.
За п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції.
Згідно ч. 3 ст. 33 КПК кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд, однак всупереч зазначеним вимогам закону касаційна скарга засудженого знову адресована до Верховного Суду України.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 427 КПК передбачено, що у касаційній скарзі необхідно зазначити судові рішення, що оскаржуються.
Однак засуджений, як убачається із касаційної скарги, не усунув суперечності щодо зазначення судових рішень, які він оскаржує, оскільки як у мотивувальній, так і
у прохальній частині скарги він просить про скасування вироку місцевого суду і нічого не зазначає про оскарження ухвали апеляційного суду, якою вирок щодо нього було залишено без змін.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, засуджений
у касаційній скарзі, як і попереднього разу, не наводить конкретних порушень закону, допущених судом першої інстанції під час постановлення судового рішення щодо нього, які б відповідно до положень ч. 1 ст. 438 КПК з урахуванням приписів статей 412-414 цього Кодексу були б підставами для його скасування.
Натомість засуджений у касаційній скарзі в обґрунтування незаконності ухваленого судового рішення щодо нього знову, надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження,
що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Також касаційна скарга, як і попереднього разу, взагалі не містить обґрунтування незаконності чи необґрунтованості рішення апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК з урахуванням статей 412-414 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи,
яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Однак засудженим знову не вказано, що суд касаційної інстанції має зробити з ухвалою апеляційного суду, якою вирок щодо нього залишено без змін, за наслідками розгляду його касаційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак подана скарга знову
не містить жодних застережень щодо цієї обставини.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа
не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Враховуючи вказані положення КПК, колегія суддів уважає, що касаційну скаргу засудженого слід повернути особі, що її подала, з усіма доданими до неї матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 429 КПК, повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Повернути засудженому ОСОБА_4 його касаційну скаргу
на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 листопада 2024 року щодо нього з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3