Справа № 158/366/24 Головуючий у 1 інстанції: Сіліч І. І.
Провадження № 22-ц/802/838/25 Доповідач: Матвійчук Л. В.
16 липня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Матвійчук Л. В.,
суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,
з участю секретаря судового засідання - Губарик К. А.,
представника заінтересованої особи Виконавчого комітету Ковельської міської ради Ковельського району Волинської області - Шуляк Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Ковельської міської ради Ковельського району Волинської області, ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 14 травня 2025 року
У лютому 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Воробей О. В. звернулася до суду із зазначеною заявою, обґрунтовуючи вимоги тим, що її двоюрідний брат ОСОБА_2 є інвалідом 2-ї групи загального захворювання та за станом свого здоров'я потребує постійного стороннього догляду. Внаслідок хвороби він не здатний у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити над ним опіку та призначити її його опікуном.
Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 14 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на постійному місці проживання в Олицькому психоневрологічному інтернаті за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним строком на 2 роки з дня набрання рішенням законної сили.
Роз'яснено, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку визначеного судом.
Встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на постійному місці проживання в Олицькому психоневрологічному інтернаті за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном відмовлено.
До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на постійному місці проживання в Олицькому психоневрологічному інтернаті за адресою: АДРЕСА_1 , обов'язки зі здійснення опіки над ним покладено на Виконавчий комітет Ковельської міської ради Ковельського району Волинської області як орган опіки та піклування.
Компенсовано з Державного бюджету України кошти на покриття витрат, пов'язаних із проведенням судово-психіатричної експертизи.
В апеляційній скарзі представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду першої інстанції в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про призначення її опікуном ОСОБА_2 .
На переконання скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви в частині щодо призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 у цій справі. Суд не звернув уваги на те, що відповідно до положень ЦПК України строк дії рішення суду про визнання особи недієздатною становить два роки з дня набрання нми законної сили, але строк здійснення опіки у рішенні не встановлюється. Заявник пропустила строк подачі клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, тому звернулася із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатним та призначення її його опікуном. До заяви приєднано чинний висновок від 08 квітня 2021 року про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , який суд помилково не взяв до уваги та який був врахований Ковельським міськрайонним судом Волинської області 19 квітня 2021 року при ухваленні рішення про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки. Положеннями цивільного законодавства та Правилами опіки та піклування не встановлено строку дії висновку про можливість призначення опікуном. Вважає, що вказаний висновок мав бути врахований судом при вирішенні питання про призначення опікуном ОСОБА_1 . Крім того, законодавством чітко визначено перелік підстав для звільнення опікуна від повноважень та припинення опіки. З моменту набрання законної сили рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 квітня 2021 року ОСОБА_1 не припиняла здійснювати обов'язки опікуна. При цьому покладення оскаржуваним рішенням суду обов'язку зі здійснення опіки над ОСОБА_2 на Виконавчий комітет Ковельської міської ради Ковельського району Волинської області як орган опіки та піклування, не відповідає вимогам чинного законодавства. ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , інших близьких родичів він не має, а тому призначення заявника його опікуном буде відповідати вимогам ч. 4 ст. 63 ЦК України.
Відзивів на апеляційну скаргу заінтересовані особи не подали.
Заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, але 07 липня 2025 року (документ сформований в системі 04 липня 2025 року) представник заявника через підсистему «Електронний суд» подала до апеляційного суду заяву, в якій просила проводити апеляційний розгляд справи за її та заявника відсутності. Просила апеляційну скаргу задовольнити.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судове засідання також не з'явилася, але 14 липня 2025 року засобами електронної пошти подала до апеляційного суду заяву, в якій просила проводити апеляційний розгляд справи за її відсутності. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині без змін.
Колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності заявника ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_3 та представника заінтересованої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_5 згідно з вимогами ст. 372 ЦПК України, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представника заінтересованої особи Виконавчого комітету Ковельської міської ради Ковельського району Волинської області, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з копією довідки МСЕК від 19 грудня 1995 року та копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 15 червня 2016 року ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 квітня 2021 року у справі № 159/4565/20 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено ОСОБА_1 його опікуном.
Строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним встановлено 2 роки з дня набрання рішенням законної сили. На даний час термін дії рішення суду закінчився 19 квітня 2023 року.
Судом також встановлено, що заявник ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , що підтверджується копіями їх свідоцтв про народження, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження їх батьків, копією свідоцтва про шлюб заявника.
Згідно з копією довідки № 23 від 30 січня 2024 року, виданої адміністрацією Олицького психоневрологічного інтернату, підопічний ОСОБА_2 , перебуває на постійному місці проживання в Олицькому психоневрологічному інтернаті на повному державному забезпеченні з 03 серпня 2021 року.
Як вбачається з висновку судово-психіатричного експерта № 85 від 04 лютого 2025 року, ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у формі параноїдальної шизофренії. Наявний психічний розлад позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Оскільки ОСОБА_2 внаслідок стійкого психічного розладу позбавлений можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, суд дійшов висновку, що його необхідно визнати недієздатним.
Відповідно до ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
У ч. 1 ст. 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (ч.1 ст. 300 ЦК України).
Відповідно до ст. 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
У частинах 2-5 ст. 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Отже, фізична особа може бути призначена опікуном лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов'язки опікуна, подає до органу опіки та піклування клопотання перед судом про призначення її опікуном. До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров'я заявник може бути опікуном. Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна, складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна.
Згідно зі ст. 64 ЦК України опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.
Опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (ч. 1 ст. 67 ЦК України).
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Згідно з підпунктами 3.2., 3.3. Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.
Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов'язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі №753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24).
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення її опікуном недієздатного двоюрідного брата ОСОБА_2 , обґрунтовано виходив з того, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Встановивши, що заявник ОСОБА_1 не приєднала до заяви подання або висновок органу опіки та піклування щодо можливості призначення її опікуном ОСОБА_2 , суд дійшов правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для призначення її опікуном ОСОБА_2 , визнаного оскаржуваним рішенням суду недієздатним.
Обставин, які б давали заявнику право бути опікуном, що може виникнути лише у разі звернення до суду вже з обґрунтованим поданням відповідного органу опіки та піклування про призначення особи опікуном, судом не встановлено
Доводи представника заявника про те, що до заяви було приєднано чинний висновок від 08 квітня 2021 року про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , який суд помилково не взяв до уваги та який був врахований Ковельським міськрайонним судом Волинської області 19 квітня 2021 року при ухваленні рішення про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки, колегією суддів до уваги не приймаються. Зазначений висновок був прийнятий ще у 2021 році та був врахований Ковельським міськрайонним судом Волинської області саме при ухваленні рішення 19 квітня 2021 року про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки. Висновок, зважаючи на наведені правові норми, був чинний на час вирішення зазначеного питання Ковельським міськрайонним судом Волинської області у 2021 році. Згаданий висновок, на який посилається представник заявника, був підставою для призначення ОСОБА_1 опікуном у 2021 році та не може бути підставою для призначення її опікуном у цій справі з огляду на законодавчо визначений порядок призначення опікуна. Тому для того щоб ОСОБА_1 отримала право опіки, їй необхідно звернутися із відповідною заявою до органу опіки та піклування та у подальшому отримати подання такого органу, скероване до суду, для призначення її опікуном. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна, оскільки після закінчення дворічного строку дії рішення суду, яким особа була визнана недієздатною і над нею була встановлена опіка та призначений опікун, можуть змінитися обставини, які суттєво впливатимуть на можливість опікуна здійснювати свої обов'язки. Вирішуючи питання про призначення опікуна, суд не діє самостійно, а приймає рішення на підставі подання органу опіки та піклування лише за заявою особи, яка бажає бути опікуном недієздатної особи.
Оскільки у цій справі відсутнє відповідне подання органу опіки та піклування, законодавчо визначений порядок призначення опікуна не дотримано, тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність передбачених законом підстав для призначення заявника опікуном недієздатного ОСОБА_2 .
Отже, висновки суду першої інстанції в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка. Суд правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків суду.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про законність та обґрунтованість ухваленого у цій справі рішення в оскаржуваній частині та відсутність підстав для його скасування.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування в оскаржуваній частині відсутні.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 14 травня 2025 року у цій справі в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя
Судді: