печерський районний суд міста києва
757/28793/22-к
1-кп-1800/25
25 червня 2025 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно вчинення ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України,
На розгляді суду перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100000000349 від 14.06.2022 року, стосовно вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України.
Від захисника надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу. В обгрунтування клопотання захисник вказує, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України прокурором не доведені. Крім того, вказала, що обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки, має неповнолітніх дітей на утриманні, та має можливість орендувати житло, у разі зміни запобіжного заходу. Зазначила, що обвинувачений вже тривалий час перебуває під вартою та саме через це немає офіційної роботи та доходів. Також зазначила, що ОСОБА_5 має аудиторію в соціальних мережах Інстаграм, що у разі зміни запобіжного заходу дасть йому можливість працювати з аудиторією, активно просувати свою книгу, надавати послуги реклами на своїй сторінці та монетизувати Інстаграм. Крім того вказала, що визначений розмір застави є непомірним.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, зокрема, ризик переховування, оскільки за вчинення інкримінованих ОСОБА_5 діянь передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсурсорів, ризик впливу на свідків, оскільки свідки ще не допитувались судом.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала, просила задовольнити.
У судовому засіданні захисник заперечувала проти продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, а також просила задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу та змінити запобіжний захід на більш м'який, або у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі 300 000 гривень.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Вирішуючи питання стосовно продовження чи зміни міри запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 суд виходить з наступного.
Вирішуючи зазначені питання суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно зі ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тобто обов'язковою умовою для застосування чи продовження запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора, окрім наявності обґрунтованості підозри, надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Статтею 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зазначається, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, зокрема, характер та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення.
Відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинене кримінальне правопорушення, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за кримінальне правопорушення, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.
Також, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув?язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв?язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.
Крім того, відповідно до положень ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Тобто із вказаних норм випливає, що зміна запобіжного заходу щодо обвинуваченого допускається за наявності на те підстав, для його зміни, а саме наявності нових обставин.
Так ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні, зокрема, тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі.
Підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може, зокрема, переховуватися від суду, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Так, суд враховує доводи прокурора, що з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для його застосування.
Зокрема, суд вважає доведеною ту обставину, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наразі є триваючими, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки за вчинення інкримінованих діянь, одне з яких є тяжким, передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі, а також може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни їх показань, оскільки вони безпосередньо у судовому засіданні не допитувались.
Також суд зазначає, що при визначенні ризиків кримінальний процесуальний закон не вимагає беззаперечних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза будь-яким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.
Щодо доводів сторони захисту про те, що ризики прокурором не доведені, зокрема, ризик впливу на свідків відсутній, то відповідно до положень ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки в цьому кримінальному провадженні свідки наразі недопитані, то у суду існують підстави вважати, що існує ризик впливу на них з метою зміни чи відмови від наданих ними показань.
Також, щодо клопотання захисника про зміну запобіжного заходу суд вважає, що виключних обставин для зміни запобіжного заходу немає, оскільки нових даних чи обставин, які б не були відомі при застосуванні обвину ваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу та його продовженні, в сукупності з тяжкістю інкримінованих діянь та даними про особу обвинуваченого, зокрема, щодо наявності стійких соціальних зв'язків, не можуть слугувати виключною підставою для зміни йому запобіжного заходу на більш м'який.
Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити уникнення вказаних ризиків та виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов'язків.
Крім того, суд враховує обставини, вказані у клопотанні щодо наявності боргу за несплату аліментів та щодо можливості отримання доходу через соціальну мережу Інстаграм, просування своєї книги, надання послуг реклами на своїй сторінці для отримання офіційного доходу, однак вважає, що вказані дані, не нівелюють можливість вчинення ним дій, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, у разі застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Таким чином, виходячи з цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним продовжити строк дії застосованого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до 22.08.2025.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Разом з тим, суд бере до уваги доводи захисника щодо непомірності для обвинуваченого застави у розмірах, що перевищує вимоги передбачені п. 2 ч. 5 ст. 182 УПК України, оскільки вони підтверджуються фактичними обставинами - подальшим перебуванням під вартою ОСОБА_5 під вартою протягом всього строку запобіжного заходу.
З огляду на встановлені ризики, враховуючи при цьому особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України.
Однак, суд також бере до уваги положення ч. 5 ст. 182 КПК, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які є тяжкими, суд вважає, що застава у розмірі 340 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як передбачено ч.2 п. 5 ст.182 КПК України, буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків.
Отже, задовольняючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне зменшити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, визначивши його у розмірі 340 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 029 520 (один мільйон двадцять дев'ять тисяч пятсот двадцять) гривень.
Застосований до обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості ще не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості інкримінованих діянь, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленням від суду, стан його здоров'я на даний час не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196,201, 205, 376, 392 Кримінального процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Міру запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк дії цього запобіжного заходу до 22.08.2025 включно.
Визначити заставу у розмірі 340 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 029 520 (один мільйон двадцять дев'ять тисяч пятсот двадцять) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:
р/р UA128201720355259002001012089;
МФО (код банку) 820172;
Одержувач ТУ ДСАУ в м. Києві;
ЄДРПОУ банку: 26268059;
Банк одержувача Державна казначейська служба України м. Київ.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Печерського районного суду м. Києва.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1