707/2697/25
3/707/1144/25
17 липня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Морозов В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; старшого солдата, статистика медичної служби військової частини НОМЕР_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-
Згідно із протоколом про військове адміністративне правопорушення № 704 від 09 липня 2025 року, «08 липня 2025 року близько 22 години 30 хвилин старший солдат ОСОБА_1 вжив алкогольні напої та виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані на території військової частини НОМЕР_1 , що дислокується в АДРЕСА_2 . 09 липня 2025 року о 00 годин 30 хвилин був доставлений до Черкаського обласного наркологічного диспансеру, де був встановлений діагноз - Алкогольне сп'яніння, що підтверджується висновком з амбулаторної картки № 700 від 09 липня 2025 року та свідками правопорушення».
Указані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_1 було роз'яснено права відповідно до вимог статті 268 КУпАП, а також положення статті 63 Конституції України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, не визнав та пояснив, що він 08 липня 2025 року помітив ОСОБА_2 , який був в стані схожому на стан сп'яніння чи отруєння та він вирішив допомогти останньому дістатися до розташування військової частини. Йшовши до військової частини вони по дорозі зустріли ОСОБА_3 , який вважав, що і ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. В подальшому, його відвезли до Черкаського обласного наркологічного диспансеру де ознак сп'яніння не виявлено. Також ОСОБА_1 зазначив, що 08 липня 2025 року він не вживав алкогольні напоїв. Однак зауважив, що на передодні він був у звільнені та вжив алкогольні напоїв, а тому можливо від нього було чутно якийсь не приємний запах. При цьому, вказав, що протягом дня він вживав енергетичні напої та дві банки білого квасу.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надав суду покази про те, що 08 липня 2025 року близько 22 години 30 хвилин на території розташування військової частини виявлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 останній був у стані алкогольного сп'яніння та йому ОСОБА_1 допомагав дійти до розташування військової частини. Зокрема, вказав, що запідозрив у ОСОБА_1 запах алкоголю та його відвезли до Черкаського обласного наркологічного диспансеру та після проходження огляду в ОСОБА_1 не встановлено алкогольного сп'яніння, висновком встановлено факт вживання алкоголю. При цьому, зауважив, що він особисто не бачив як і де вживав ОСОБА_1 алкогольні напої.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , допитавши свідка ОСОБА_3 , вивчивши матеріали справи, вважаю необхідним зазначити наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У протоколі про адміністративне правопорушення, зміст якого передбачений ст. 256 КУпАП, обов'язково має бути зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозиція ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частиною 3 статті 172-20 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Протоколом про військове адміністративне правопорушення № 704 від 09 липня 2025 року ОСОБА_4 інкримінується те, що він 08 липня 2025 року вжив алкогольні напої та виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані на території військової частини НОМЕР_1 , що дислокується в АДРЕСА_2 та 09 липня 2025 року о 00 годин 30 хвилин був доставлений до Черкаського обласного наркологічного диспансеру, де йому був встановлений діагноз - Алкогольне сп'яніння.
При цьому, до протоколу про військове адміністративне правопорушення долучено висновок виданий КЗ «Черкаський обласний наркологічний диспансер» № 700 від 09 липня 2025 року, у якому, у графі «Діагноз», вказано: «Ознак сп'яніння не виявлено. Факт вживання алкоголю», що не узгоджується із інкримінованим ОСОБА_1 правопорушенням.
Однак, жодних доказів, які б підтверджували стан алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , як зазначено у протоколі про військове адміністративне правопорушення № 704 від 09 липня 2025 року, матеріали справи не містять.
При цьому слід зазначити, що у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушенню, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо висновку виданого КЗ «Черкаський обласний наркологічний диспансер» № 700 від 09 липня 2025 року, у якому, у графі «Діагноз», вказано: «Ознак сп'яніння не виявлено. Факт вживання алкоголю», то варто зауважити, що жодними зібраними до матеріалів протоколу про військове адміністративне правопорушення не підтверджено факт вживання ОСОБА_1 алкоголю.
У контексті вищенаведеного слід зазначити, що факт вживання алкоголю не завжди призводить до виникнення у особи стану сп'яніння, оскільки рівень концентрації спирту в організмі може не перевищувати допустиму норму.
За таких обставин суд приходить до висновку, що належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно, поза розумним сумнівом, підтверджували факт того, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння суду не надано.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин: відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, прихожу до висновку про необхідність закриття провадження по справі на підставі положень п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 172-20, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до судової палати у кримінальних справах Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: В. В. Морозов