вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/1022/25
381/1434/25
21 липня 2025 року м. Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Анапріюк С.П.,
з участю секретаря Куценко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати,
У березні 2025 року представник Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області - Панчоха О.С. звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача грошові кошти, як безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати, які особи мали сплатити за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 3224983301:01:006:004, на якій знаходились належні їм на праві власності об'єкти нерухомого майна за період з 01.01.2023 по 28.12.2023. Також просить тягнути з ОСОБА_1 на користь позивача грошові кошти, як безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати, які вона мала сплатити за користування цією земельною ділянкою, на якій знаходились належні їй на праві власності об'єкти нерухомого майна за період з 29.01.2023 по 31.12.2024.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 19.04.2016 № 648, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В., на праві власності належить нежиле приміщення, склад будматеріалів та приміщення сушки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та має наступний опис: 1 склад буд мат. - 74,5 кв.м, 2 цемент. Склад -23,2 кв.м, 3 Котель. - 17,7 кв.м, 4 Сушка - 20,4кв.м, 5 Сушка - 20,4кв.м, 6 Сушка - 20,1кв.м, 7 Корид. - 5,2 кв.м,- кабін бриг. -13,0 кв.м, битова - 53,9 кв.м, битова - 22,5кв.м. 1.2.
ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 19.04.2016 № 647, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В., на праві власності належало нежиле приміщення, приміщення столярного цеху та кузні, загальною площею 201,7 кв. м., та має наступний опис: 1 кузня- 33,8 кв.м; 2 цех -135,1 кв.м; 3 кузня - 32,8 кв.м, яке розташоване за адресою:
АДРЕСА_1 з відомостями державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 29.12.2023 ОСОБА_2 відчужив на користь ОСОБА_1 зазначений об'єкт нерухомого майна за договором дарування, серія та номер: 90, виданий 29.12.2023, видавник Каменєва-Тинів Н.В., приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області.
Згідно з відомостями державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у розділі «Актуальна інформація про об'єкт речових прав» в графі «Земельні ділянки місця розташування» зазначено: «Кадастровий номер: 3224983301:01:006:0004, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості».
Отже, обидва об'єкти нерухомого майна знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером: 3224983301:01:006:0004, цільове призначення якої ? для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначена земельна ділянка має площу 0,8 га; 27.08.2021 ця земельна ділянка зареєстрована як комунальна власність Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області.
Згідно з витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 3224983301:01:006:0004 розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення ? для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості .
З часу придбання зазначених об'єктів нерухомого майна відповідачі не оформили право користування (оренди) зазначеною земельною ділянкою.
Позивач зазначає, що з 01.01.2023 діє, затверджена рішенням Томашівської сільської ради Фастівськогот району Київської області №11-25-VIII, нормативна грошова оцінка земель села Дорогинка, де розташована замельна ділянка, на які знаходяться вказані об'єкти нерухомості.
Також позивач зазначає, що за період з 01.01.2023 по 28.12.2023 відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 безпідставно зберегли грошові кошти в розмірі 69839,64 грн, які як орендна плата підлягали сплаті до місцевого бюджету Томашівської сільської територіальної громади.
Крім того, за період з 29.01.2023 по 31.12.2024 відповідач ОСОБА_4 безпідставно зберегла грошові кошти в розмірі 93090,99 грн, які як орендна плата підлягали сплаті до місцевого бюджету Томашівської сільської територіальної громади.
З метою врегулювання спору у досудовому порядку позивач надсилав на адресу відповідачів відповідну претензію, яка повернулась без вручення адресату з зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою».
Оскільки відповідачі не сплатили вказані кошти у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 19.05.2025.
Учасникам справи надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, якою відповідачам встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
19.05.2025 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дорофєєва Д.В. підготовче засідання відкладено на 11.06.2025.
05.06.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дорофєєв Д.В. подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначає про те, що вважає позов безпідставним з огляду на наступне.
З посиланням на ст. 125 Земельного кодексу України, представник відповідача зазначає, що право користування земельною ділянкою виникає лише з моменту державної реєстрації відповідного права. Проте ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 не реєстрували право оренди чи користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3224983301:01:006:004, а тому не можуть вважатися орендарями.
Факт того, що сільська рада як орган власника не ініціювала укладення договору оренди протягом багатьох років, вказує на мовчазну згоду на користування земельною ділянкою.
Крім того, вказує, що, відповідно до ст. 125, 126 ЗК України, саме набуття права власності на об'єкт нерухомості породжує законне право на користування земельною ділянкою.
Щодо твердження позивача про безпідставне збереження коштів відповідачами, зазначає про те, що, згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2280/18, будь-яке користування землею без договору не створює грошового зобов'язання, якщо між сторонами не було встановлено конкретних умов сплати.
Зазначає, що не можна ототожнювати поняття «збереження коштів» із «неперерахуванням орендної плати» за відсутності відповідного договору, оскільки такий підхід суперечить суті ст. 1212 ЦК України.
На його думку, позивач вдається до умовного нарахування орендної плати, виходячи з нормативної грошової оцінки, хоча договір з відповідачами не укладено і ставка плати не погоджена з відповідачами.
Вважає, що рішення сільради про ставки орендної плати є локальними нормативними актами і не можуть бути автоматично застосовані до фізичних осіб без укладеного правочину. Методика розрахунку, наведена позивачем, є оціночним припущенням, не підтвердженим договором чи актом приймання-передачі, тому не має юридичної сили. Позивач намагається застосувати солідарну відповідальність без достатніх підстав. Застосування аналогії права щодо солідарної відповідальності суперечить принципу персоналізації зобов'язань та порушує права відповідачів.
Крім того, звертає увагу на те, що позивач зазначає про надсилання претензії, яка не була отримана відповідачами, а неотримання кореспонденції не є доведеним фактом ухилення чи недобросовісної поведінки відповідачів і не може свідчити про їхню вину. Зазначає, що відсутність договору оренди є наслідком бездіяльності саме органу місцевого самоврядування, який мав ініціювати оформлення договору землекористування.
Також просить суд звернути увагу на те, що позивач не може визначитись з сумою, яку хоче неправомірно стягнути з відповідачів, адже в претензії, що надана у матеріалах справи, сума складає 198139,85 грн, а вже у позовній заяві сума зменшилась до 162930,63 грн.
Позивач не довів того, що відповідачі вели господарську чи іншу діяльність на зазначеній земельній ділянці. Відповідно до ст. 12 Господарського кодексу України, підприємницька діяльність - це систематична діяльність, спрямована на отримання прибутку. Доказів такої діяльності немає. Є доказ розташування споруд, що належать відповідачу, на землі комунальної власності, але чи використовуються такі споруди відповідачем, Томашівською сільською радою чи третіми особами не вказано.
Земельна ділянка, ймовірно, використовується відповідно до її цільового призначення - розміщення будівель промисловості, тому відсутні підстави для тверджень про протиправне чи незаконне користування. Відповідачі не були повідомлені належним чином про обов'язок укласти договір, жодного разу не отримували офіційної пропозиції щодо умов оренди. Ціна позову не враховує об'єктивних факторів ? зміни ставок, наявності правових підстав для користування, непричетності відповідачів до затримки укладення договору.
Вважає позовні вимоги Томашівської сільської ради необґрунтованими, надуманими, не сформульованими однозначно і некоректно вирахуваними, такими, що базуються на некоректному застосуванні норм матеріального права, а також суперечать позиціям рішень та практиці Верховного Суду.
Просить поновити строк на подачу відзиву та відмовити у задоволенні позову.
Разом із відзивом подав клопотання про продовження строку подання відзиву на позовну заяву, мотивуючи його тим, що представник відповідача ? адвокат Дорофєєв Д.В. зміг повністю ознайомитися з матеріалами справи лише 25 травня 2025 року.
09.06.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Дорофєєв Д.В. подав до суду зустрічний позов, у прохальній частині якої міститься клопотання про продовження строку для подання зустрічного позову.
10.06.2025 представник позивача - Панчоха О.С. подав до суду заперечення на клопотання про продовження строку на подання відзиву, зазначаючи про те, що 18.04.2025 відповідачу ОСОБА_1 надано доступ до матеріалів справи в підсистемі «Електронний Суд» за її заявою, поданою засобами такої підсистеми. Отже, у строк встановлений судом, тобто до 05.05.2025 , відповідач ОСОБА_1 могла реалізувати своє право на подання відзиву, однак таким правом не скористалась. ОСОБА_1 надала повноваження адвокату Дорофєєву Д.О. на представництво її інтересів, який теж має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний Суд».
Представник позивача посилається на вимоги ст. 126 ЦПК України, та зазначає, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Матеріали справи не містять заяви відповідача ОСОБА_1 чи її представника про продовження процесуального строку, встановленого судом, а саме строку на подання відзиву, яка була б подана до суду до закінчення цього строку. Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Дорофєєвим Д.В. не наведено причин, які можна було визнати поважними для пропуску строку для подання відзиву. Справа № 381/1434/25 в повному обсязі сформована в електронному вигляді в підсистемі «Електроний Суд» до якої мали і мають доступ усі учасники справи, відповідно, доводи представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дорофєєва Д.В. про отримання можливості для ознайомлення з матеріалами справи 25.05.2025 неспроможні для підтвердження поважності пропуску процесуального строку встановленого судом. Відповідно, відповідачем ОСОБА_1 (її представником адвокатом Дорофеєєвим Д.В.) процесуальний строк, встановлений судом, а саме строк на подання відзиву, пропущено без поважних причин, процесуальним наслідком чого є вирішення судом справи за наявними матеріалами.
Просить відзив представника відповідача залишити без розгляду.
10.06.2025 представник позивача - Панчоха О.С. подав до суду заперечення на клопотання про продовження строку на подання зустрічної позовної заяви. Просить зустрічний позов повернути заявнику.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дорофєєва Дмитра Володимировича про поновлення строку на подачу зустрічного позову. Відмовлено у прийнятті до спільного розгляду з первісним позовом зустрічної позовної заяви Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 14.07.2025 року.
14.07.2025 розгляд справи відкладено на 17.07.2025 у зв'язку з відпусткою судді.
10.07.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дорофєєв Д.В. подав до суду додаткові пояснення у справі у яких зазначає про те, що позивач намагається покласти на відповідачів солідарну відповідальність без достатніх правових підстав.
Крім того, вважає, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна, з якими закон пов'язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб'єктивних прав та обов'язків.
У зв'язку з тим, що відсутній договір оренди земельної ділянки, є незрозумілим те, яка саме площа земельної ділянки використовувалася або могла б використовуватися у випадку якби договір був би укладений. Відповідачі неодноразово зверталися до Томашівської сільської ради з питанням про площу земельної ділянки, під якою знаходяться належні їм будівлі та саме необхідну земельну ділянку для їх обслуговування, але домовленості з цих питань, а також з питання укладення договору оренди досягнуто не було.
Представник відповідача звертає увагу на те, що позивач як власник земельної ділянки не ініціював жодних законних дій для визначення умов, площі чи нормативної грошової оцінки земельної ділянки як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 03.11.2021 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель». Щодо можливого досудового врегулювання цього спору жодних дій чи пропозицій від Томашівської сільської ради відповідачам не надходило.
У зв'язку з невідповідністю нормативної грошової оцінки з земельно-технічної документації, що надав позивач, та інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, вважає, що з'явилась необхідність провести нормативно грошову та експертну оцінку.
Представник відповідача просить суд звернути увагу на те, що позивач некоректно обрахував суму позову, оскільки у претензії сума вимоги складає 198139,85 грн, а у позовній заяві сума інша - 162930,63 грн. Окрім цього, у зв'язку з простою арифметичною розбіжністю у вартості цієї земельної ділянки в різних документах, обрахунок орендної плати за користування нею, також потребує з'ясування та уточнення спеціалістом, яким може бути експерт. Відповідач не вважає надані документи легітимними і такими, що можуть бути використані у справі як доказ, тому виникає необхідність звернутися з клопотанням до суду про проведення судової земельно- технічної експертизи.
Просить відмовити у задоволенні позову.
16.07.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дорофєєв Д.В. подав до суду клопотання про призначення судової оціночно-земельної експертизи.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2025 року залишено без розгляду клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Дорофєєва Дмитра Володимировича про призначення експертизи у цивільній справі за позовною заявою Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати.
16.07.2024 представник позивача - Панчоха О.С. подав до суду клопотання про долучення доказів.
Протокольною ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2025 року на підставі ст. 222 ЦПК України це клопотання залишене без розгляду.
Представник позивача Панчоха О.С. у судовому засіданні підтримав вимоги позову з підстав, що у ньому зазначені. Додатково пояснив, що підставою звернення до суду з цим позовом слугувала та обставина, що протягом вказаного у позові періоду часу на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності позивача перебували об'єкти нерухомості, які в різний час належали відповідачам спільно та одноособово відповідачці ОСОБА_1 . Відповідачі не уклали з позивачем договір оренди земельної ділянки, на якій знаходяться належні їм на праві власності об'єкти нерухомості, та користувались земельною ділянкою безоплатно, у зв'язку з чим безпідставно зберегли кошти, які повинні були сплатити до бюджету місцевої громади як орендну плату. Оскільки у добровільному порядку ці кошти відповідачі не сплатили, просить стягнути з них суму, що зазначена у позові.
Стосовно різниці суми, зазначеної у позові, з сумою, що вказана у претензії, пояснив, що в претензії помилково зазначений розмір суми орендної плати, обрахований за ставкою для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У позовній заяві зазначена правильна сума, що підлягає сплаті, яка обрахована за ставкою, застосовною до фізичних осіб.
Також додав, що користування землею за законодавством України є платним. Розмір такої плати для земель комунальної власності визначається з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановленої відповідним рішенням Томашівської сільської ради, яке у передбачений законом спосіб оприлюднене, діє, є чинним та має бути загальному доступі. Для розрахунку суми орендної плати взято дані нормативної грошової оцінки, сформовані за допомогою електронних засобів земельного кадастру. Земельна ділянка сформована, має визначені межі та площу. Ніхто інший, крім відповідачів, майно яких розташоване на ній, не міг використовувати цю ділянку.
Вважає вимогу солідарного стягнення коштів з відповідачів ефективним способом захисту порушених прав позивача, оскільки відповідачі не надали доказів щодо роздільного режиму користування чи іншого правового режиму, встановленого між ними.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подала.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дорофєєв Дмитро Володимирович у судовому засіданні вимоги позову не визнав та заперечив проти нього повністю, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив про те, що позов надуманий. Вказав, що право користування земельною ділянкою виникає з моменту реєстрації такого права. Відповідачі не реєстрували, не укладали договори оренди, а тому не можуть вважатись користувачами. З посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду зазначив про безпідставність вимог позивача про стягнення орендної плати з відповідачів.
Також вказав, що солідарна відповідальність може бути застосована лише як винятковий правовий механізм, допускається лише у випадках, передбачених законом, та у разі спільного користування.
Крім цього, вважає, що позивач не довів факт ведення відповідачами господарської діяльності на цій земельній ділянці, з яким, на його думку, має бути пов'язана вимога сплати оренди. На його думку, позивач некоректно виклав позовні вимоги та некоректно застосовує норми права, посилається на некоректну практику Верховного Суду.
Зазначає, що відсутність договору оренди виключає існування зобов'язання, у межах якого може мати місце право стягнення орендної плати. Незрозумілим є факт яка саме площа використовувалась або могла бути використана відповідачами у випадку укладення договору, оскільки на звернення відповідачів щодо цього з позивачем не досягнуто згоди. Позивач не погоджується на перемовини з відповідачами та не погоджує меншу площу, за яку належить сплаті оренда. Представник відповідача вважає, що орендна плата може бути стягнута лише за фактичну площу ділянки, що використовується, а не по факту наявності на ній нерухомості. З огляду на це вважає, що сума боргу підлягає дослідженню та коригуванню. Позивач не довів використання відповідачами всієї земельної ділянки.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
В судовому засіданні 17.07.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його ухвалення та проголошення на 21.07.2025.
Заслухавши учасників справи, які з'явилися у судове засідання, перевіривши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд встановив таке.
Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 19 квітня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 648, ОСОБА_5 купила у ОСОБА_6 нежиле приміщення, склад будматеріалів та приміщення сушки, на плані під літ. Б.- сушка 31, літ. В - склад будматеріалів, загальною площею 270,9 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 27-30).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, витяг № 58110829, сформований 25.04.2016, нежиле приміщення, склад будматеріалів та приміщення сушки, розміщені на земельній ділянці кадастровий номер 3224983301:01:006:0004, цільове призначення ? для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, належить ОСОБА_5 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29410089 від 25.04.2016 (а.с. 25-26).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 272539498 від 31.08.2021, власником земельної ділянки з кадастровим номером 3224983301:01:006:0004, площею 0,8 га є Томашівська сільська рада Фастівського району Київської області, код ЄДРПОУ - 04359991 (а.с.31-32).
Відповідно до витягу № НВ-9900036202025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 02.01.2025, кадастровий номер земельної ділянки 3224983301:01:006:0004, нормативно грошова оцінка земельної ділянки - 1850244,15 гривень (а.с.11).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 14.02.2019 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини зазначене як « ОСОБА_9 » (а.с.12).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, витяг № 418346929, сформований 18.03.2025, нежиле приміщення, приміщення столярного цеху та кузні, кадастровий номер 3224983301:01:006:0004, належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29410089 від 25.04.2016 (а.с. 52-54).
Відповідно до рішення Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області восьмого скликання «Про встановлення ставок і пільг із сплати земельного податку на 2023 рік» № 05-25- VIII від 12.07.2022, встановлено ставки земельного податку згідно з додатком № 1, пільги для юридичних та фізичних осіб, надані відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України, за переліком згідно з додатком № 2. Затверджено Положення про встановлення плати за землю, згідно з додатком № 3. Рішення набрало чинності з 01 січня 2023 року (а.с.33).
Згідно з рішенням Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області восьмого скликання «Про перейменування провулку Колгоспний в селі Дорогинка Фастівського району Київської області» №11-44- VIII від 17.01.2024, провулок Колгоспний села Дорогинка Фастівського району Київської області перейменовано на провулок Промисловий села Дорогинка Фастівського району Київської області.
Рішенням Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області від 12.07.2022 № 11-25-VIII, яке діє з 01.01.2023, затверджена нормативна грошова оцінка земель села Дорогинка Фастівського району Київської області, де розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3224983301:01:006:004.
На підтвердження вжиття заходів досудового врегулювання спору позивач надав до суду претензію про сплату безпідставно збережених коштів від 07.01.2025 та докази її надсилання відповідачам.
Нормативно-правове обґрунтування.
Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 80 ЗК України, суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно з пунктом в) частини першої статті 96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки ? це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому орендна плата справляється у грошовій формі.
Пунктом 289.1 статті 289 ПК України, передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пункт 288.5 статті 288 ПК України).
Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а також застосування передбачених законом способів захисту прав.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд дійшов до таких висновків.
Вирішуючи спір у цій справі, суду належить встановити чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову у їх задоволенні.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд зазначає таке.
Системний аналіз законодавства, що регулює спірні правовідносини свідчить про те, що у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію розміру неотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою в порядку, визначеному статтею 1212 ЦК України.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Для кондикційних зобов'язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).
Зазначений правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 та висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19.
У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України.
Тобто в такому разі суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі № 925/230/17).
Частиною першою статті 79 ЗК України передбачено, що земельна ділянка ? це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до частини першої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Згідно з частинами першою та другою статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр», земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.
Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Суд встановив, що відповідачам на підставі відповідних договорів купівлі-продажу у різний час протягом спірного періоду часу на праві власності належали об'єкти нерухомості, яка розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером: 3224983301:01:006:0004, цільове призначення якої ? для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Ця земельна ділянка належить до земель комунальної власності позивача.
Тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що до правовідносин, які виникли між сторонами, має застосовуватися спеціальна норма закону, а саме стаття 120 ЗК України у редакції, чинній на час укладення договору купівлі-продажу, в якій не передбачалося необхідності формування земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав при придбанні нежитлових будівель, таким чином, для застосування положень статті 1212 ЦК України не є обов'язковим встановлення сформованості земельної ділянки.
Відповідно до частини одинадцятої статті 120 ЗК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин, якщо об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об'єкта нерухомого майна зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 виклала правовий висновок про те, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомо ще за часів Давнього Риму (superficies solo cedit ? будівництво приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він передбачений як потребами обороту, так і загалом самої природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктах нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація ? будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто, крім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, інакше вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Отже, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій знаходиться цей об'єкт, враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на її території будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об'єкт, стає фактичним користувачем цієї земельної ділянки, на якій розташований такий об'єкт нерухомого майна, а відносини з фактичним користуванням земельною ділянкою без оформлення права на цю ділянку (без укладення) договору оренди тощо та недотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом умовними.
Подібні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у собі вартість, яка має заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути таку вартість власника земельної ділянки на підставі положення частини першої статті 1212 ЦК України.
Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору про стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положення статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належної на те правової підстави земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно, насамперед, з'ясувати: 1) фактичне користування земельною ділянкою 2) площу земельної ділянки 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки) 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд в межах розгляду цієї справи встановив, що об'єкти нерухомості, що в спірному періоді різний період часу належали на праві власності відповідачам, розташовані на належній позивачу на праві комунальної власності земельній ділянці, яка має визначену/зафіксовану у визначений законом спосіб площу, має свої межі та конфігурацію.
Вказане також підтверджується договорами купівлі-продажу об'єктів нерухомості, належних відповідачам.
Відповідачі та представник ОСОБА_1 - адвокат Дорофєєв Д.В. протягом розгляду справи не надали доказів на спростування факту користування ними земельною ділянкою площею 0,8 га, на якій знаходяться належні їм на праві власності об'єкт нерухомого майна, чи користування докази цією земельною ділянкою іншою особою.
Згідно з правовими висновками, які неодноразово викладав Верховний Суд, а також відповідно до ч. 11 ст. 120 ЗК України, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку.
Отже, саме власник нерухомого майна зобов'язаний ініціювати процес оформлення прав на земельну ділянку.
Згідно з пунктом «в» частини 1 статті 96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до статті 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Враховуючи викладене, суд вважає, що єдиною формою здійснення плати за користування спірною земельною ділянкою для відповідачів як землекористувачів могла бути орендна плата. Таким чином, розмір безпідставно збережених коштів за користування спірною земельною ділянкою має визначатися як розмір неодержаної орендної плати за землю.
Згідно з частиною другою статті 21 Закону України «Про оренду землі», розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 287.1 статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У пункті 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Згідно з частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель», дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель», витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Суд встановив, що рішенням Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області від 12.07.2022 № 11-25-VIII, яке діє з 01.01.2023, затверджена нормативна грошова оцінка земель села Дорогинка Фастівського району Київської області, де розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3224983301:01:006:004.
З огляду на це розмір безпідставно збережених коштів відповідачів і спірні періоди розраховано позивачем як розмір орендної плати за земельну ділянку комунальної власності у вигляді орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою органом місцевого самоврядування.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь ? не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Оскільки відповідачі використовували спірну земельну ділянку для експлуатації та обслуговування об'єктів нерухомості, право власності на які у різний час протягом спірного періоду було зареєстровано за ними, без оформлення права користування, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення із власників об'єктів нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені.
Отже, відповідачі як фактичні користувачі земельної ділянки, які без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегли у себе кошти, мали сплатити кошти за користування нею, а тому зобов'язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 121-1214 ЦК України).
Вказане відповідає правовим висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 та у постановах Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19, від 21 грудня 2023 року у справі № 643/13463/20.
Визначаючи розмір недоотриманого доходу від користування земельною ділянкою, суд ураховує рішення Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області від 12.07.2022 № 11-25-VIII, яке діє з 01.01.2023, яким затверджена нормативна грошова оцінка земель села Дорогинка Фастівського району Київської області, де розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3224983301:01:006:004, та вважає, що наведений позивачем розрахунок неотриманого доходу підтверджується належними доказами та належним чином обґрунтований.
Водночас суд бере до уваги те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів спростування відповідачами, наданого позивачем розрахунку недоотриманого доходу.
Також суд вважає, що за період з 01.01.2023 по 28.12.2023 сума недоотриманого доходу підлягає стягненню солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів щодо встановлення ними у визначений законом спосіб роздільного режиму користування земельною ділянкою чи іншого правового режиму, встановленого між ними, щодо цієї земельної ділянки.
З огляду на встановлені судом обставини справи та приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
З огляду на вказане, вирішуючи спір у цій справі, суд бере до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02 липня 2024 року у справі № 644/8837/19.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 , п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи результат вирішення цієї справи з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Задовольнити позов Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області 69839 (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот тридцять дев'ять) гривень 64 копійки як безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, які підлягали сплаті за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 3224983301:01:006:004, на якій знаходились належні їм на праві власності об'єкти нерухомого майна за період з 01.01.2023 по 28.12.2023.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області 93090 (дев'яносто три тисячі дев'яносто) гривень 99 копійок як безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, які підлягали сплаті за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 3224983301:01:006:004, на якій знаходяться належні їй на праві власності об'єкти нерухомого майна за період з 29.12.2023 по 31.12.2024.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 21.07.2025.
Суддя Сніжана АНАПРІЮК
Реквізити учасників справи:
Позивач: Томашівська сільська рада Київської області, ЄДРПОУ - 04359991, адреса місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, с. Томашівка, вул. Перемоги, буд. 9.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .