Ухвала від 17.07.2025 по справі 381/1434/25

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/1022/25

381/1434/25

УХВАЛА

Іменем України

17 липня 2025 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Анапріюк С.П.,

з участю секретаря Куценко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Дорофєєва Дмитра Володимировича про призначення експертизи у цивільній справі за позовною заявою Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати,

встановив:

У провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовною заявою Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2025 року у справі відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено її до розгляду по суті.

16.07.2025 через систему «Електронний Суд» представник відповідача подав до суду клопотання про призначення експертизи. Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що у зв'язку з математичною розбіжністю у вартості, а відповідно і обрахунках, а також різними показниками нормативної грошової оцінки з документації, що надав позивач, та отриманої з Держгеокадастра інформації, з'явилась необхідність провести експертну оцінку для визначення дійсної (ринкової) вартості земельної ділянки, що перебуває у користуванні відповідача. Вказане, на його думку, впливає на правильний обрахунок суми, вказаної у позовних вимогах, та на ціну позову. Вважає, що обставин та інформації необхідно залучити фахівців (експертів) для проведення оціночно-земельної експертизи.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дорофєєв Дмитро Володимирович підтримав вказане клопотання з підстав, що у ньому зазначені. Пояснив, що, на його думку, необхідно встановити площу земельної ділянки, яка реально використовується відповідачкою, що дозволить визначити реальний розмір орендної плати за користування землею а в подальшому укласти договір оренди. Також зазначив, що вважає безпідставним визначений позивачем розмір орендної плати, оскільки відповідач не використовує всю земельну ділянку. Проведення експертизи вважає підставою для подальшого врегулювання спору, а також підставою для відкорегування розміру земельної ділянки, яка реально використовувалась відповідачкою раніше та використовується зараз. Також заявив клопотання про здійснення судом повернення до стадії підготовчого розгляду справи.

На запитання суду зазначив, що не заявив клопотання про призначення експертизи у справі під час підготовчого провадження, оскільки не мав усіх доказів, які міг надати позивач, а також у зв'язку з не встановленням судом статусу відзиву, не наданням позивачем відповіді на відзив. Також додав, що не знає, які ще докази подасть позивач суду. Чекав рішення суду щодо поданого ним відзиву та відповіді на відзив представника позивача.

На запитання суду повідомив про те, що йому відомо як цивільний процесуальний закон регламентує право, обов'язок, а також строк та порядок подання учасниками справи доказів у справі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення цього клопотання та просив суд відмовити у його задоволенні. Вказав про те, що розмір земельної ділянки, на якій знаходяться об'єкти нерухомості, які на праві власності належать відповідачам, встановлений у договорі купівлі-продажу цих об'єктів нерухомості. Земельна ділянка має визначені межі, їй присвоєний кадастровий номер. Розмір орендної плати обрахований виходячи з цих обставин, а також з урахуванням рішення сільської ради про затвердження нормативної оцінки землі, яка застосовується при оренді державного та комунального майна, та ставок орендної плати. Вважає, що у матеріалах справи наявні докази, які дозволяють визначити розмір орендної плати. Оскільки експертиза призначається у випадку необхідності у спеціальних знаннях для встановлення певних обставин, а клопотання представника відповідача не містить обґрунтувань та вказівок щодо того, які саме знання необхідні, вважає недоцільним призначення експертизи.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися. Про місце, день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подали.

Дослідивши матеріали справи та вказане клопотання суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно із ч.1 чт. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною другою статті 116 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що одним із способів забезпечення судом доказів у справі є призначення експертизи.

Однією з основних засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розумність строків розгляду справи є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Цивільно-процесуальний закон детально регламентує строки вчинення учасниками судового процесу процесуальних дій. Така деталізація покликана мінімізувати можливі випадки зловживання учасниками процесу процесуальними правами.

Строки та завдання підготовчого провадження у справі визначені ст. 189 ЦПК України, згідно з якою, завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (ч. 3 ст. 189 ЦПК України).

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч. 1 ст. 196 ЦПК України).

Перелік питань, які підлягають вирішенню у підготовчому засіданні, визначений ч. 2 ст. 197 ЦПК України, зокрема у підготовчому засіданні вирішується питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів.

Отже, клопотання про призначення експертизи може бути подане учасником справи до закриття підготовчого засідання.

Лише у разі існування обставин, які об'єктивно перешкоджали стороні звернутися до суду з клопотанням про призначення експертизи на стадії підготовчого провадження, суд має право вирішити таке клопотання на стадії розгляду справи по суті. При цьому, існування таких обставин має бути підтверджено належними та переконливими доказами, поданими особою, яка звертається до суду з зазначеним клопотанням після закриття підготовчого провадження (ст. 222 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для учасника справи вчинити певну процесуальну дію у встановлений законом строк. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до приписів ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ч.4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Так згідно п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя, в тому числі щодо виконання судового рішення, як завершальній стадії судового розгляду. При цьому Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Водночас ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у ст. 6 Конвенції, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення від 28.05.1985 у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії», рішення від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Вирішення питання щодо поновлення строку процесуального строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для такого поновлення.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципам рівності сторін та юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 29.10.2015 у справі «Устименко проти України»).

Чинне процесуальне законодавство гарантує справедливий судовий розгляд не тільки позивачу, а й іншій стороні ? відповідачу, в тому числі при вирішенні питання про поновлення строків для вчинення процесуальних дій.

Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом та є сталими.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд бере до уваги, що звертаючись до суду з клопотанням про призначення експертизи, представник відповідача не подав до суду заяву про поновлення процесуального строку для звернення до суду із цим клопотанням, а також не надав суду докази існування обставин, які об'єктивно перешкоджали йому звернутися до суду з клопотанням про призначення експертизи на стадії підготовчого провадження. Також представник відповідача не зазначив про існування поважних причин, які об'єктивно унеможливили звернення до суду з цим клопотанням у встановлений процесуальним законом строк.

Також суд бере до уваги, що представник відповідача брав участь у підготовчому розгляді справи та на запитання суду повідомив про відсутність у нього клопотань, а також про те, що подав суду усі докази на обґрунтування заперечень проти позову, не заперечував проти закриття підготовчого розгляду справи та призначення справи до розгляду по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 ЦПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З огляду на вказані обставини суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду клопотання представника відповідача про призначення експертиз и у справі.

Керуючись ст. 222, 258-260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Залишити без розгляду клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Дорофєєва Дмитра Володимировича про призначення експертизи у цивільній справі за позовною заявою Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Повна ухвала виготовлена 21.07.2025.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК

Попередній документ
128960749
Наступний документ
128960751
Інформація про рішення:
№ рішення: 128960750
№ справи: 381/1434/25
Дата рішення: 17.07.2025
Дата публікації: 22.07.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Фастівський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; що виникають з договорів оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (05.08.2025)
Дата надходження: 19.03.2025
Предмет позову: про стягнення безпідставно збережених коштів
Розклад засідань:
19.05.2025 11:00 Фастівський міськрайонний суд Київської області
11.06.2025 12:00 Фастівський міськрайонний суд Київської області
14.07.2025 10:00 Фастівський міськрайонний суд Київської області
17.07.2025 10:00 Фастівський міськрайонний суд Київської області