Справа № 373/964/25
Номер провадження 2/373/683/25
09 липня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Керекези Я.І.,
за участі секретаря судових засідань Ткалі І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 373/964/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дівичківської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування на частки в будівельних матеріалах та обладнанні, які були використанні в процесі будівництва домоволодіння, та визнання права на завершення приватизації земельної ділянки,
представник позивачів адвокат Довбаш С.М.,
представник відповідача адвокат Вак О.В.,
встановив:
Представник позивачів адвокат Довбаш С.М. звернувся до суду з позовом в інтересах позивачів та просить визнати за ОСОБА_1 право на 3/4 частини, за ОСОБА_2 - на 1/4 частину будівельних матеріалів та обладнання, які були використанні в процесі будівництва садового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 ) та право на завершення приватизації земельної ділянки для колективного садівництва, площею 0,0511 га, кадастровий номер 3223387200:06:014:0637, в тих же частинах.
Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є його дружина ОСОБА_4 , з якою він зареєстрував шлюб 24 листопада 2006 року, та онук ОСОБА_2 за правом представлення. За час спільного проживання у шлюбі із позивачем ОСОБА_1 спадкодавець став членом Садового товариства «Меліоратор», що розташовувалося на території Переяслав-Хмельницького (зараз - Бориспільського) району Київської області, та побудував на земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1 в даному кооперативі, будинок з господарськими будівлями та спорудами. Крім того, ОСОБА_3 за життя також розпочав оформлення вищезазначеної земельної ділянки. Позивач ОСОБА_1 мала впевненість про юридичне оформлення спадкодавцем за життя вищезазначеного майна. Нотаріус відмовив позивачам в оформленні вищезазначеного спадкового майна в з зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього.
Ухвалою від 15 квітня 2025 року було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справ в порядку загального позовного провадження (а.с.86).
Ухвалою від 02 травня 2025 року було закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.90).
В судове засіданні позивачі та їх представник адвокат Кияшко М.В. не з'явилися. Представник позивачів направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності його довірителів, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.
Представник відповідача адвокат Вак О.В. в судове засідання не з'явилася, направила заяву про розгляд справи у її відсутності. Не заперечує проти ухвалення рішення за наявними у матеріалах справи доказами.
Судом встановлено наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Бориспіль Київської області помер ОСОБА_3 . що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 23 вересня 2023 року Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с.44).
Позивач ОСОБА_1 перебувала із померлим ОСОБА_3 у шлюбі, зареєстрованому 24 листопада 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, реєстраційний запис № 674 (а.с.47).
Від попереднього шлюбу померлий ОСОБА_3 мав доньку ОСОБА_5 (а.с.46, 43), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.45).
Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 10 грудня 20001 року Мирненською сільською радою Бориспільського району Київської області (а.с.42).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 29 липня 2015 року Виконавчим комітетом Мирненської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.45).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно. Частина спадкового майна була оформлена в установленому законом порядку (а.с.37-38).
02 березня 2024 року між позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений Договір про поділ спадщини, що був зареєстрований приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Спірідоновою А.Ю. (реєстровий номер 281).
Постановою № 23/02/31 від 22 березня 2024 року приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Спірідонова А.Ю. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, що складається із майна, яка є предметом даного спору, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього (а.с.39-41).
Згідно копії довідки СТ «Меліоратор» № 4 від 28 березня 2024 року (а.с.71) ОСОБА_3 з 12 січня 2014 року є членом садівничого товариства, що розташоване в с.Стовп'яги Бориспільського району Київської області, та йому надана земельна ділянка для колективного садівництва, площею 0,05 га, що розташована по АДРЕСА_1 даного товариства. На даній земельній ділянці побудований житловий будинок, який не був зданий в експлуатацію.
Із наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26 жовтня 2015 року(а.с.54) вбачається, що ОСОБА_3 надано у власність земельну ділянку для колективного садівництва, площею 0,0511 га (кадастровий номер 3223387200:06:014:0637), що розташована по АДРЕСА_1 ).
Як вбачається з інформації Державного земельного кадастру (а.с.48) земельна ділянка для колективного садівництва, площею 0,0511 га, що розташована по АДРЕСА_1 ), кадастровий номер 3223387200:06:014:0637., перебуває у державній власності.
Відповідно до відповіді Дівичківської сільської ради Бориспільського району Київської області № 955/0227 від 04 липня 2024 року (а.с.52-53), надано на запит адвоката (а.с.49-50), у сільській раді відсутні:
- будівельний паспорт на початок будівельних робіт на ім'я ОСОБА_3 ;
- інформація щодо можливості подачі декларації про готовність об'єкту до експлуатації від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
- декларація про готовність об'єкту до експлуатації на ім'я ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Крім того, на підтвердження позовних вимог представником позивача подано: копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3204874102015 від 07 серпня 2015 року (а.с.55-59); копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9934316282024 від 22 березня 2024 року (а.с.60-68); координати поворотних точок меж земельної ділянки (а.с.69-70).
Суд приймає до уваги подані позивачем докази, на підставі яких встановлені дані обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 цього Кодексу, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Відповідно до ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (ч.1 ст.60 СК України).
Відповідно до ч.1 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна) (ч.3 ст.331 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Як вбачається із поданих доказів, позивач ОСОБА_1 перебувала із померлим ОСОБА_3 у шлюбі, зареєстрованому 24 листопада 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, реєстраційний запис № 674 (а.с.47).
Позивач ОСОБА_2 є онуком померлого ОСОБА_3 , що підтверджується поданими представником позивача доказами (а.с.42,43, 46). Відповідно до копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 , виданого 29 липня 2015 року Виконавчим комітетом Мирненської сільської ради Бориспільського району Київської області, його мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3
ОСОБА_3 став членом Садового товариства «Меліоратор» із 12 січня 2014 року (а.с.71). Збудований ним за час перебування шлюбі з позивачем ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 , на території Стовп'язької сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_3 належним чином оформлений не був.
Враховуючи вищевикладене, позивач ОСОБА_1 має право на 3/4 частини будівельних матеріалів, що були використані при будівництві даного домоволодіння (1/2 частина - як спільна сумісна власність подружжя, 1/4 - в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 ). Позивач ОСОБА_2 має право на спадкування 1/4 частини вищезазначених будівельних матеріалів в порядкування спадкування за законом після померлого діда - ОСОБА_3 , за правом представлення
Що стосується порядку спадкування спірної земельної ділянки, слід зазначити наступне.
Однією з підстав набуття права власності на землю громадянами України є прийняття спадщини.
Відповідно до чинного законодавства, спадкування, у тому числі й спадкування земельних ділянок, здійснюється за законом та за заповітом.
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як це визначено в ст. 81 ч.1 п. «г» Земельного кодексу України.
У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За змістом ст. 1296 Цивільного кодексу України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеного у листі №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
З правових позицій Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 19 червня 2024 року у справі № 570/4304/20, вбачається, що у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв'язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.
Що стосується вимоги про визнання за позивачем ОСОБА_1 права на завершення приватизації 1/2 частини вищезазначеної земельної ділянки, як частини спільної сумісної власності подружжя, то слід зазначити наступне.
Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до статті 61 СК України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя» від 11 січня 2011 року статтю 61 СК України доповнено частиною п'ятою такого змісту: об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації. Вказана норма набула чинності з 08 лютого 2011 року, однак була виключена на підставі Закону України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка» N 4766 від 17 травня 2012 року, який набрав чинності 13 червня 2012 року. Натомість статтю 57 СК України доповнено пунктом 5 частини першої, згідно з яким особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації.
Із урахуванням вказаних змін до СК України правовий режим земельної ділянки змінювався. При цьому тільки в період часу з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації, визнавалась спільною сумісною власністю подружжя; до 08 лютого 2011 року та після 12 червня 2012 року така земельна ділянка належала до особистої приватної власності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду.
Враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_3 , звернувшись до відповідних органів з метою приватизації спірної земельної ділянки (період його звернення не підпадає під період з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року), реалізовував своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду, то позивач ОСОБА_1 не має права на 1/2 її частину, як частину у спільній сумісній власності подружжя.
Разом з тим, позивачі, прийнявщи спадщину після смерті ОСОБА_3 , набули право на спадкування усіх його прав та обов'язків, що належали йому на момент смерті, включно з правом на завершення приватизації земельних ділянок. Отже, за кожним із позивачів слід визнати право на завершення приватизації 1/2 частини вищезазначеної земельної ділянки.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вищевикладеного, відповідно до ст. 60, 61 СК України, ст. 15, 331, 1216, 1218, 1225, 1261, 1267 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 211, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дівичківської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування на частки в будівельних матеріалах та обладнанні, які були використанні в процесі будівництва домоволодіння, та визнання права на завершення приватизації земельної ділянки - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частину будівельних матеріалів, що були використані при будівництві житлового будинку, загальною площею 66,4 кв.м., житловою площею 30,5 кв.м., та господарських будівель, що розташовані по АДРЕСА_1 ) (на 1/4 частину - в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , на 1/2 частину - як спільну сумісну власність подружжя).
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину будівельних матеріалів, що були використані при будівництві житлового будинку, загальною площею 66,4 кв.м., житловою площею 30,5 кв.м., та господарських будівель, що розташовані по АДРЕСА_1 ), в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та державну реєстрацію за нею права власності на 1/2 частини земельної ділянки для колективного садівництва, площею 0,0511 га, кадастровий номер 3223387200:06:014:0637, що розташована по АДРЕСА_1 ), в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Визнати за ОСОБА_2 право на завершення приватизації та державну реєстрацію за ним права власності на 1/2 частини земельної ділянки для колективного садівництва, площею 0,0511 га, кадастровий номер 3223387200:06:014:0637, що розташована по АДРЕСА_1 ), в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зареєстрована по АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ;
позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований по АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 ;
відповідач - Дівичківська сільська рада Бориспільського району Київської області; адреса місцезнаходження: Київська область, Бориспільсьикй район, с.Дівчики, вул.Сонячна, 1а; код ЄДРПОУ 04361491.
Суддя: Я. І. Керекеза