Справа № 373/2064/25
Номер провадження 2-н/373/491/25
18 липня 2025 року м. Переяслав
Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Опанасюк І.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
Представник заявника Кермач А.І. звернувся до суду із заявою та просить видати судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 1476 грн 40 коп., інфляційні втрати в сумі 52 грн 25 коп., 3% річних в сумі 9 грн 03 коп.
Також просить стягнути з боржника витрати по сплаті судового збору в сумі 302 грн. 80 коп.
Наказне провадження - один із видів проваджень цивільного судочинства, у якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, видається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти.
Відповідно до частини 1, 2 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до частини 1-3 статті 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
У заяві повинно бути зазначено, зокрема, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) боржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Із змісту заяви вбачається, що заявник просить стягнути з боржника інфляційні витрати та 3% річних за період з 26.09.2021 по 23.02.2022.
Разом з тим, підпункт 4 пункт 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 533-ІХ від 17.03.2020 встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до заяви про видачу судового наказу Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» просить стягнути із ОСОБА_1 інфляційні нарахування та три відсотки річних, нарахованих на суму заборгованості, за період з 26.09.2021 по 23.02.2022, що включає період дії карантину.
Таким чином, стягувачом пред'явлено вимогу про стягнення заборгованості за фактично спожиті житлово-комунальні послуги із застосуванням заходів цивільно-правової відповідальності, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільним кодексом України (нарахування 3% річних та індексу інфляції), що суперечить вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)».
Крім цього, заявник звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за спожитий природний газ за місцем проживання боржника за адресою : АДРЕСА_1 .
За відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру зареєстроване місце реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено по АДРЕСА_2 .
Водночас, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що боржник є власником будинкуАДРЕСА_1 .
Відповідно пункту 8 частини 1 статті 165 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Отже, враховуючи викладене, з огляду на зазначені положення закону, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до частини 1 статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку , встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до частини 2 статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачом позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 165, 166, 260 ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя І.О. Опанасюк