Справа № 369/2052/24
Провадження №1-кп/369/1056/25
03.07.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретаря ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
законного представника
неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
перекладача ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023116380001091 від 31 липня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Азербайджану, азербайджанки, громадянки республіки Азербайджан, яка має посвідку на постійне проживання на території України, з середньою освітою, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 172 Кримінального кодексу України (далі - КК України),-
встановив:
06 лютого 2024 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023116380001091 від 31 липня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 172 КК України.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_6 обвинувачується у грубому порушенні законодавства про працю щодо неповнолітнього, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , будучи зареєстрованою як фізична особа-підприємець та власницею дитячого закладу «Kids Club», який знаходиться в ТЦ «Sofia Mall» за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, проспект Героїв Небесної Сотні 24/83, грубо порушила законодавство про працю. 30.07.2023 ОСОБА_6 , грубо порушуючи законодавство України про працю, прийнявши на роботу офіціантом до дитячого закладу «Kids Club» неповнолітню ОСОБА_5 без офіційного оформлення, використовувала її працю з режимом роботи з 09:00 годин ранку до 21:00 годин вечора, без обідньої перерви 08.06.2023, 09.06.2023, 10.06.2023, 11.06.2023, 12.06.2023, 15.06.2023, 17.06.2023, 18.06.2023, 24.06.2023, 25.06.2023, 26.06.2023, 27.06.2023, 07.07.2023, 19.07.2023, 01.07.2023, 08.07.2023, 09.07.2023, 11.07.2023, 2.07.2023, 22.07.2023, 19.06.2023, 02.07.2023, 15.07.2023, 20.07.2023, 23.07.2023, 24.07.2023, 26.07.2023, 27.07.2023, 28.07.2023, 29.07.2023, 30.07.2023, що є порушенням ст. 51 КЗпП України, відповідно до якої передбачено, що для працівників віком від 16 до 18 років тривалість робочого часу становить 36 годин на тиждень.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 КЗпП України передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.
Натомість, в порушення вимог ст. 24 КЗпП України ОСОБА_9 не уклала з неповнолітньою ОСОБА_5 письмовий трудовий договір та не повідомила центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, встановленому КМУ.
Крім того, в порушення вимог ст. ст. 169, 191 КЗпП України ОСОБА_10 була допущена до роботи без проведення попереднього медичного огляду, який так і не був організований в подальшому протягом її роботи з 08.06.2023 по 30.07.2023.
Внаслідок неофіційного працевлаштування ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 також порушено вимоги ст. ст. 253, 254 КЗпП України, так як остання не сплачувала за ОСОБА_5 страхові внески, внаслідок чого не обліковувався трудовий стаж працівника.
Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, за таких обставин.
30.07.2023 близько 13:00 год. (більш точного часу не встановлено), ОСОБА_6 , перебуваючи в ТЦ «Sofia Mall» за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, проспект Героїв Небесної Сотні 24/83, знаходячись у власному робочому кабінеті дитячого розважального центру «Kids Club», на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинила конфлікт з неповнолітньою потерпілою ОСОБА_5 .
Так, ОСОБА_6 , маючи прямий умисел, направлений заподіяння тілесних ушкоджень останній, тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - здоров'я людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, після словесних образ, нанесла неповнолітній ОСОБА_5 декілька ударів долонею своєї лівої руки по правій щоці, в результаті чого остання декілька разів вдарилась потилицею об стіну позаду неї.
Після цього ОСОБА_6 нанесла ще один удар долонею правої руки по лівій щоці ОСОБА_5 , один удар кистю лівої руки в область правої брови, від якого потерпіла вдарилась потилицею об стіну та відчула запаморочення в голові.
У подальшому, ОСОБА_6 нанесла один удар долонею лівої руки в область губи ОСОБА_11 з правої сторони, від чого остання відчула присмак крові в роті.
При судово-медичному огляді у ОСОБА_5 були виявлені наступні тілесні ушкодження: 2 забійні рани слизової оболонки верхньої губи справа, синець лівої виличної ділянки.
Згідно з висновком експерта № 152 від 14.08.2023 рани відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, синець відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 лютого 2024 року, кримінальне провадження № 12023116380001091 від 31 липня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 172 КК України призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 вересня 2024 року, кримінальне провадження № 12023116380001091 від 31 липня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 172 КК України, призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 та законний представник потерпілої ОСОБА_4 звернулися до суду з усним клопотанням про закриття кримінального провадження № 12023116380001091 від 31 липня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у зв'язку з відмовою від обвинувачення, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Вказане клопотання мотивували тим, що претензій до обвинуваченої не мають, оскільки шкоду відшкодовано повністю, просили закрити провадження на підставі їх відмови від приватного обвинувачення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор не заперечувала проти задоволення вищевказаного клопотання потерпілої.
Обвинувачена ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 просили клопотання потерпілої ОСОБА_5 та законного представника потерпілого ОСОБА_4 задовольнити.
Разом з тим, від захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 у судовому засіданні надійшло клопотання про закриття кримінального провадження в порядку ст. 48 КК України, яке він просив задовольнити в повному обсязі. При цьому, стверджував, що обвинувачена перестала бути суспільно небезпечною особою, оскільки на день розгляду кримінального провадження обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлює вчинення нею будь-яких кримінальних правопорушень та долучив до матеріалів провадження витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким з 29 вересня 2023 року обвинувачена не веде підприємницьку діяльність, також надали розписку про відшкодування потерпілій матеріальної шкоди.
Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала клопотання свого захисника та просила його задовольнити, вказавши, що вину у вчиненому визнає у повному обсязі, розкаюється у вчиненому, відповідні висновки для себе зробила та запевняла суд, що в подальшому подібного не вчинятиме.
У судовому засіданні прокурор не заперечувала проти звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття провадження по справі з вказаних вище підстав.
Потерпіла ОСОБА_5 та законний представник потерпілої ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо вирішення даного клопотання покладалися на розсуд суду, цивільний позов просила залишити без розгляду.
Заслухавши учасників судового провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
За змістом п. 1 ч.1ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальне провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, визначених законом.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов'язаного з домашнім насильством.
У силу засади диспозитивності і змагального характеру кримінального судочинства до числа процесуальних прав потерпілого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення належить його право на відмову від обвинувачення. Оскільки приводом до початку кримінального переслідування у такому провадженні є порушення приватного права, що належить конкретній особі, ця особа повинна мати можливість вибору форми його правового захисту, у тому числі й право впливати на рух кримінального провадження. З огляду на це законодавець передбачив підставу закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, що безпосередньо залежить від волевиявлення особи, яка постраждала від кримінального правопорушення, відмову потерпілого від обвинувачення (п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України). Обов'язковим наслідком відмови потерпілого від обвинувачення є закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК України відмова потерпілого, а у випадках, передбачених КПК, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ст. 48 КК України - особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розгляду кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Суспільна небезпечність особи полягає, насамперед, у вчиненні кримінального правопорушення, а у подальшому визначається, у першу чергу, ступенем можливості вчинення нею нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення.
Необхідною підставою для застосування ст. 48 КК України є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення кримінального правопорушення, змінилася таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення.
Також, із змісту статті 48 КК України випливає, що зміна обстановки повинна мати місце після дня вчинення кримінального правопорушення і до часу або в період розслідування чи розгляду в суді кримінальної справи щодо особи. яка вчинила це кримінальне правопорушення.
Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» передбачено, що судам слід мати на увазі, що в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності: втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила. При цьому треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності. Для застосування ст.48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у грубому порушенні законодавства про працю щодо неповнолітнього, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України та в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
При цьому судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_5 є потерпілою, обвинувачена ОСОБА_6 вчинила кримінальний проступок (ч. 2 ст. 125 КК України) та нетяжкий злочин (ч. 2 ст. 172 КК України), до кримінальної відповідальності притягується вперше, одружена, виховує двох дітей, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має стійкі соціальні зв'язки, усвідомлює протиправність своїх дій та повністю визнає свою винуватість у вчиненому, щиро розкаюється та не має намірів в подальшому вчиняти кримінально-карані діяння.
Судом безпосередньо досліджено письмові докази надані сторонами в обґрунтування клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, у зв'язку зі зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України, а саме: копію свідоцтва про шлюб, копії свідоцтва про народження дітей, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення ФОП ОСОБА_6 .
Встановлено, що обвинувачена ОСОБА_6 , змінила умови своєї життєдіяльності, які позитивно та суттєво вплинули на неї, і які унеможливлюють вчинення нею кримінально-караних діянь у майбутньому, тобто на час розгляду кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність.
Фактами об'єктивної зміни зовнішньої обстановки, яка оточує обвинувачену ОСОБА_6 суд визнає - припинення статусу ФОП ОСОБА_6 .
Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувачена ОСОБА_6 , враховуючи наведені вище обставини, в даному конкретному випадку внаслідок вказаної зміни обстановки вчинене обвинуваченою ОСОБА_6 діяння втратило суспільну небезпечність, а отже вона може бути звільнена з цих підстав від кримінальної відповідальності.
У свою чергу, судом взято до уваги, що потерпіла ОСОБА_5 у присутності свого законного представник ОСОБА_4 та сам представник відмовляються від обвинувачення за ч.2 ст. 125 КК України та не заперечують щодо звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , у зв'язку із зміною обстановки.
При цьому, судом встановлено, що кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , не пов'язане з домашнім насильством.
Звідси, враховуючи те, що потерпіла що потерпіла ОСОБА_5 у присутності свого законного представник ОСОБА_4 та сам представник відмовилися від обвинувачення, суд дійшов висновку, що дане кримінальне провадження підлягає безумовному закриттю, у зв'язку із відмовою потерпілої від обвинувачення у формі приватного обвинувачення, відповідно клопотання потерпілої задоволенню з цих підстав.
При ухваленні судового рішення, судом враховано висновок стосовно застосування відповідних норм права, викладений в постанові Верховного Суду, а саме правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, зокрема, викладену в постанові у справі № 487/1817/18 (провадження № 51-1960 км 21).
Враховуючи наведене, клопотання потерпілої ОСОБА_12 та законного представника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України та клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку із зміною обстановки, згідно з положеннями ст. 48 КК України, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні не застосовувався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 48 КК України, ст. 100, 128, 284, 285, 286, 350, 371, 372, 376 КПК України,
постановив:
Клопотання потерпілої ОСОБА_5 та законного представника потерпілої ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, задовольнити.
Кримінальне провадження № 12023116380001091 від 31 липня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, у зв'язку із відмовою потерпілої ОСОБА_5 та законного представника потерпілої ОСОБА_4 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, закрити.
Клопотання захисника ОСОБА_7 та обвинуваченої ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку із зміною обстановки, згідно з положеннями ст. 48 КК України, задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172 КК України, у зв'язку із зміною обстановки, згідно з положеннями ст. 48 КК України, а кримінальне провадження відносно неї за № 12023116380001091 від 31 липня 2023 року на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, закрити.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.
Речові докази: CD диск об'ємом 700 Mb з аудіо записом розмови ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , наданий потерпілою 01.11.2023 року, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити у матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області та набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя ОСОБА_13