Справа № 367/140/25
Провадження №1-кп/367/645/2025
Іменем України
11 червня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону - ОСОБА_3 у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів поза межами приміщення суду,
обвинуваченого - ОСОБА_4 у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів поза межами приміщення суду,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ірпені під час підготовчого судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 серпня 2022 року за № 62022100130000529 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -
встановив:
03 січня 2025 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 серпня 2022 року за № 62022100130000529 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Заслухавши учасників судового провадження щодо питань, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, передбачено, що у підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти одне із таких рішень, зокрема, направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності.
За правилами ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Частиною 1 ст. 34 КПК України встановлено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Підставою кримінальної відповідальності, відповідно до ч. 1 ст. 2 КК, є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Як неодноразово вказував Верховний Суд, положення норм КПК, якими врегульовано правила визначення територіальної підсудності кримінального провадження, застосовуються у взаємозв'язку із приписами статті 6 КК.
За принципами дії закону України про кримінальну відповідальність в просторі, визначеними в ст. 6 КК, кримінальне правопорушення визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України.
Отже місцем вчинення кримінального правопорушення є місце де воно було почато, продовжено, закінчено або припинено.
Загальні положення КК України визначають, що триваюче правопорушення має місце там, де протиправна діяльність триває безперервно протягом певного часу.
При триваючому злочині (проступку) особа вчиняє один раз певну дію і впродовж тривалого часу перебуває безперервно в злочинному стані. Для цього виду злочинів характерним є неспівпадіння моменту закінчення складу злочину і моменту фактичного завершення протиправних дій. У поняття «час вчинення триваючого злочину» має включатися увесь проміжок часу, протягом якого особа безперервно вчиняла триваюче діяння на стадії закінченого злочину.
Завершення триваючого злочину - це день його припинення за волею або всупереч волі винного, в тому числі викриття особи у вчиненні злочину.
Правову позицію щодо підсудності окремих військових злочинів висловив Верховний Суд у справі №204/7513/24 в ухвалі від 14 листопада 2024 року, де зазначено, що місцем вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України слід вважати місце завершення злочину.
Як видно із обвинувального акта у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 серпня 2022 року за № 62022100130000529, ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному залишенні військовослужбовцем військової частини, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за наступних обставин: ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Національної гвардії України та проходячи військову службу на посаді водія 1-ої обслуги міномета 2-го мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_1 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, із метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, за відсутності поважних причин, 01 жовтня 2022 року самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , що тимчасово знаходилася за адресою: АДРЕСА_1 , та відправився до постійного місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , де проводить час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконує.
Самовільне залишення військовослужбовцем військової частини тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, інкриміноване ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України, є триваючим кримінальним правопорушенням та його склад вважається закінченим з моменту припинення або переривання злочинного стану особи (з моменту прибуття військовослужбовця до військової частини, або затримання, або з'явлення з повинною до органу дізнання, слідчого або військового прокурора, або з'явлення до військової комендатури тощо).
Відтак, згідно зі змістом обвинувального акта, кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , припинено в м. Дубровиця, Рівненської області, що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Дубровицького районного суду Рівненської області.
Згідно із ч.3 ст.34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення правил територіальної підсудності, суд вважає за необхідне передати кримінальне провадження до Київського апеляційного суду для передачі до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання про направлення до Дубровицького районного суду Рівненської області, у межах територіальної юрисдикції якого відповідно до обвинувального акта припинено кримінальне правопорушення.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 7, 32, 34, 314 КПК України, суд, - постановив:
Передати кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 серпня 2022 року за № 62022100130000529 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, до Київського апеляційного суду для передачі до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження до Дубровицького районного суду Рівненської області за підсудністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1