Справа № 296/6134/24
2/296/518/25
30 червня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит №00-8750540 від 12.07.2023 у розмірі 29 642,50 грн;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Качай гроші" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-8750540, який підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 8350 грн та зобов'язався його повернути і сплатити проценти за користування кредитом. Також вказує, що 10.04.2024 між ТОВ "Качай гроші" та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №1-10042024, відповідно до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги за договором кредитної лінії №00-8750540. Оскільки відповідач в повному обсязі не повернув грошові кошти для погашення заборгованості за зобов'язанням, у нього виникла заборгованість, яка становить 29 642,50 грн та складається з наступного: 8 350 грн - заборгованість за тілом кредиту; 20 875 грн -заборгованість за відсотками; 417,50 грн - заборгованість за комісією.
Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавав. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами, направлялися на адресу відповідача за зареєстрованим місцем його проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 12.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» (далі - Кредитодавець або Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено договір кредитної лінії №00-8750540, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до п.1.1. якого, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Основні умови кредитування відповідно до договору кредитної лінії №00-8750540 від 12.07.2023:
- сума кредитного ліміту складає: 8 350 грн. Тип кредиту - кредитна лінія (п. 1.2 договору);
- строк дії кредитної лінії - 120 днів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 09.11.2023 або достроково (п. 1.3 договору);
- позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 01 серпня 2023 року протягом дії кредитної лінії, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти на кожний 20-ий день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами (п. 1.3.1 Кредитного договору);
- тип процентної ставки - фіксована (п.1.4 договору);
- знижена процентна ставка становить 0,75 (нуль цілих 75 сотих) % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п. 1.3.1 даного договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, але не більше 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20-й день включно (п.1.4.1 договору);
- стандартна процентна ставка складає 2,50 (два цілих 50 сотих) % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту. Стандартна ставка застосовується з дати видачі кредиту у випадку невиконання умов п.1.4.1 договору (п.п.1.4.2, 3.2, 3.3 договору);
- за надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 5,00% від суми Кредиту, що складає: 417,50 грн (п.1.5 договору);
- дата надання/видачі кредиту - дата перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку коштів кредиту в сумі 8 767,50 грн на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 (п.2.8 договору).
Відповідно до графіку платежів (додаток № 1 до Договору) позичальник в строк до 09.11.2023 повинен був сплатити кредит у загальному розмірі 30895 грн, що складається з суми кредиту - 8350 грн, комісії за надання кредиту - 417,50 грн та процентів - 22127,50 грн.
Також 12.07.2023 ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту.
Відповідно до інформаційної довідки №647/04 від 22.04.2024, ТОВ «Платежі онлайн», як технологічний оператор платіжних послуг, через платіжний сервіс «Platon» перерахувало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 8 350 гривень за реквізитами кредитної картки № № НОМЕР_1 .
Згідно з наявним в матеріалах справи детальним розрахунком заборгованості, складеним директором ТОВ "Качай гроші", заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №00-8750540 від 12.07.2023 станом на 08.11.2023 за період з 12.07.2023 по 08.11.2023 становила 29 642,50 грн.
10.04.2024 ТОВ «Качай гроші» (Клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (Фактор) уклали договір факторингу №1-10042024.
Згідно із п.2.1 розділу 2 Договору факторингу, клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги, а фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування.
З дати відступлення прав вимоги клієнт перестає бути стороною за укладеними кредитними договорами, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру та набуває всіх прав за ним (п.2.2 розділу 2 Договору факторингу).
Фактор сплачує клієнту суму фінансування шляхом безготівкового зарахування грошових коштів в розмірі 1 168 064,68 грн (п.3.1 розділу 3 договору).
Актом приймання-передачі від 10.04.2024 до договору факторингу №1-10042024 підтверджено прийняття фактором реєстру боржників клієнта від 10.04.2024 на кількість боржників 5 897 із загальною сумою заборгованості 59 521 095,29 грн.
Реєстром боржників та витягом з реєстру боржників до договору факторингу №1-10042024 підтверджено відступлення на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №00-8750540 від 12.07.2023 на загальну суму 29 642,50 грн, яка складається з наступного: 8 350 грн - заборгованість за основним зобов'язанням; 20 875 грн -заборгованість за процентами; 417,50 грн - заборгованість за комісією.
На виконання умов договору факторингу №1-10042024, ТОВ «Факторинг Партнерс» було сплачено ТОВ «Качай гроші'кошти в сумі 1 168 064,68 грн, згідно платіжної інструкції №422780049 від 12.04.2024.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №00-8750540, складеним позивачем, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 29 642,50 грн, з якої заборгованість за тілом кредиту - 8 350 грн, заборгованість за відсотками - 20 875 грн, заборгованість за комісією - 417,50 грн. Станом на 04.06.2024 заборгованість відповідачем не погашена.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.1 ст.633 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).
Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Правовий висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) та від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що договір кредитної лінії №00-8750540 від 12.07.2023 був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Качай гроші" та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, та при його укладенні погоджено всі істотні умови кредитування. При цьому, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» №647/04 від 22.04.2024. Відомості щодо погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.
Також, згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 08.11.2023 у ОСОБА_1 була наявна заборгованість за тілом кредиту в сумі 8 350 грн, заборгованість за процентами в сумі 20 875 грн, та комісії в сумі 417,50 грн, а всього 29 642,50 грн.
Враховуючи вищевикладене, оскільки отримані за кредитним договором №00-8750540 від 12.07.2023 кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, відсотки за користування кредитними коштами нараховано в межах строку дії договору та згідно умов договору за ставкою 2,5% на день, відтак заборгованість в сумі 29 642,50 грн підлягає стягненню на користь позивача.
Отже, позов ТОВ «Факторинг Партнерс» є обгрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правової допомоги №15-02/2024 від 15.02.2024; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» №01-01/2023 від 01.11.2023; заявку на надання юридичної допомоги №101; витяг з акту №1 про надання юридичної допомоги від 03.06.2024; платіжну інструкцію №422780443 від 10.06.2024 на суму 200 000 грн з призначенням платежу «надання правової допомоги згідно договору №15-02/2024 від 15.02.2024 про надання правової допомоги».
Так, згідно наявного в матеріалах справи Договору №15-02/2024 про надання правової допомоги від 15.02.2024, між ТОВ «Факторинг Партнерс» (клієнт) та «Лігал Ассістанс», клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу, в тому числі представляти інтереси товариства в судах (розділ 1 та 2 договору).
Вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору (п.4.1 договору). Сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п.4.5 договору).
Згідно із прайс-листом АО «Лігал Ассістанс», заявкою на надання юридичної допомоги № 101 та витягом з акту №1, сторонами договору погоджено надання таких правових (юридичних) послуг: надання усної консультації з вивченням документів - вартість за 2 години 3 000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу з ОСОБА_1 для подачі до суду - вартість за 2 години 6 000 грн. Загальна сума понесених витрат за надані послуги становить 9 000 грн.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) від 5 липня 2012 року, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ч.2 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи наведені приписи, незначну складність справи, розгляд якої проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та судового/судових засідань, обсягу наданих позивачем доказів, сталої судової практики щодо розгляду справ даної категорії, cуд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн, що на думку суду, є достатнім та справедливим.
Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
ухвалив:
Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №00-8750540 від 12.07.2023 в розмірі 29 642,50 грн (двадцять дев'ять тисяч шістсот сорок дві грн 50 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім грн) судових витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн (три тисячі п'ятсот гривень).
В решті вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 30 червня 2025 року.
Суддя М. В. Петровська