18 липня 2025 року
м. Київ
справа №640/10556/22
адміністративне провадження № К/990/30474/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2025 року
у справі №640/10556/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентоофіс»
до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентоофіс» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управляння ДПС у м. Києві від 09 червня 2022 року №6910913/33540678 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07 лютого 2022 року №7; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентоофіс» від 07 лютого 2022 року №7 датою подання її на реєстрацію.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року позов задоволено.
В подальшому, на адресу суду першої інстанції від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат, в якій заявник просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 гривень.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2025 року, заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентоофіс» про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково; ухвалено додаткове рішення у справі № 640/10556/22, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентоофіс» витрати на правову допомогу у розмірі 7 000, 00 гривень.
17 липня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі №640/10556/22.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення, яким розглянуто справу по суті.
Тому при оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження додаткового рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі №640/10556/22, слід застосовувати такий же критерій.
Доводи про наявність виключних обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, податковий орган у касаційній скарзі належним чином не обґрунтував.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 243, 257, 328, 333, 359 КАС України, Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі №640/10556/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентоофіс» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіР.Ф. Ханова Л.І. Бившева В.В. Хохуляк