17 липня 2025 року
м. Київ
справа № 990/7/25
адміністративне провадження № П/990/7/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Яковенка М. М.,
суддів: Дашутіна І. В., Олендера І. Я., Желтобрюх І. Л., Шишов О. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Бугаєнко Н. В.,
представника відповідача Байдаченко О. І.,
представник третьої особи Бельський-Панасюк О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника Кабінету Міністрів України про залучення третіх осіб та витребування доказів у справі № 990/7/25 за позовом ОСОБА_1 до Президента України, треті особи: Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, про визнання протиправним та скасування в частині Указу Президента України,
06 січня 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, в якому просив визнати протиправним та скасувати Указ Президента України № 692/2024 від 05 жовтня 2024 року «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 05 жовтня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»» в частині введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 05 жовтня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а саме пункту 2 додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 05 жовтня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», відповідно до якого застосовано санкції до громадянина України ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.
Ухвалою від 13 березня 2024 року Верховний Суд залучив Раду національної безпеки і оборони України та Кабінет Міністрів України до участі у справі як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
14 липня 2025 року до Верховного Суду від представника Кабінету Міністрів України надійшла заява про залучення Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, та витребування у Національної поліції України відомостей, що ідентифікують позивача - ОСОБА_1 , як суб'єкта до якого пропонувалось застосувати санкції та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій до позивача, які в свою чергу були підставами для розроблення та прийняття Урядом України розпорядження від 04 жовтня 2024 року № 944-р «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
В обґрунтування цієї заяви зазначено, що головним розробником проекту розпорядження Кабінету Міністрів України, яким запропоновано санкції, зокрема, до позивача, є Міністерство внутрішніх справ України. Також зазначено, що розробником вказаного проєкту є Національна поліція України.
Відтак, оскільки санкції до позивача були застосовані за ініціативи двох заінтересованих органів - Міністерство внутрішніх справ України та Національної поліції України, відповідач вважає, що рішення у цій справі може вплинути на права, інтереси та обв'язки вказаних органів, а тому наявні об'єктивні підстави для залучення цих органів до участі у справі № 990/7/25 як третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Крім того Кабінет Міністрів України зазначає, що у своїй відповіді Головним слідчим управлінням Національної поліції України (лист від 27 червня 2025 року № 96267-2025) повідомлено, що ним здійснюється досудове розслідування в окремому кримінальному провадженні, у якому, серед іншого, перевіряються неправомірна діяльність афілійованих юридичних осіб ОСОБА_1 та його причетність до вчинення кримінальних правопорушень. При цьому, у вказаному листі зазначено, що зазначена інформація відноситься до категорії з обмеженим доступом, а тому надання документів, що підтверджують підстави застосування санкцій до ОСОБА_1 є неможливим.
З огляду на наведене, Кабінет Міністрів України просить суд витребувати у Національної поліції України документи на підтвердження обґрунтованості ініціювання застосування санкцій до ОСОБА_1 .
Розглянувши вказану заяву, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною четвертою статті 9 КАС України визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до приписів статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно з частиною першою статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частин третьої, шостої-восьмої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Суд враховує, що санкції до позивача були застосовані за результатами розгляду Радою національної безпеки і оборони України пропозицій Кабінету Міністрів України, розробленої Національною поліцією України, а тому з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи Суд дійшов висновку про необхідність витребування від Національної поліції України відомостей, що ідентифікують позивача - ОСОБА_1 , як суб'єкта до якого пропонувалось застосувати санкції та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій до позивача, які в свою чергу були підставами для розроблення та прийняття Урядом України розпорядження від 04 жовтня 2024 року № 944-р «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Суд звертає увагу на те, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Разом з тим, у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статей 144-149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
Водночас, проаналізувавши мотиви та обґрунтування заявленого клопотання про залучення Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина п'ята статті 49 КАС України).
Натомість, заявляючи клопотання про залучення третіх осіб, представником відповідача не зазначено на які саме права чи обов'язки Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України та яким чином може вплинути рішення Суду у цій справі.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про залучення третіх осіб як необґрунтованого.
На підставі викладеного та керуючись статтями 9, 80 КАС України, Верховний Суд
Заяву представника Кабінету Міністрів України задовольнити частково.
У залученні Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - відмовити.
Витребувати у Національної поліції України належним чином завірені копії документів, що ідентифікують позивача - ОСОБА_1 , як суб'єкта до якого пропонувалось застосувати санкції та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій до позивача, які в свою чергу були підставами для розроблення та прийняття Урядом України розпорядження від 04 жовтня 2024 року № 944-р «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Документи надати безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду протягом 10 днів з дня отримання ухвали Суду.
Копію цієї ухвали для виконання направити Національній поліції України.
У разі неможливості виконання вимог ухвали у встановлений строк письмово повідомити Суд про причини її невиконання.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М. М. Яковенко
Судді: І. В. Дашутін
І. Я. Олендер
І. Л. Желтобрюх
О. О. Шишов