про відмову в залишенні позову без розгляду
18 липня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4234/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “М ОЙЛ ТРЕЙД» до Державної митної служби України, другий відповідача Енергетична митниця, про визнання протиправними дії, визнання протиправною та скасування карки відмови.
У провадженні суду перебуває справа за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “М ОЙЛ ТРЕЙД» до Державної митної служби України, другий відповідача Енергетична митниця, про визнання протиправними дії, визнання протиправною та скасування карки відмови.
У позові позивач просить:
визнати протиправними дії Державної митної служби України щодо взяття проб товару, ввезеного за поданою товариством з обмеженою відповідальністю “М ОЙЛ ТРЕЙД» митною декларацією типу ІМ ТФ № 24UA90315000140801 від 17.04.2024, згідно акту про взяття проб (зразків) товарів від 17.04.2024 № UA903150/2024/105;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903150/2024/000112 від 20.05.2024.
Енергетичною митницею подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду.
В обґрунтування клопотання другий відповідач зазначає, що позивач просить визнати протиправними дії щодо взяття проб товару, однак позовна заява не містить обґрунтувань, які саме дії посадової особи Енергетичної митниці, не Державної митної служби України необхідно на думку позивача визнати протиправними. Жодних заперечень на дії під час проведення взяття проб зразків товару не було. Крім того, позивач в позовній заяві не виклав ні однієї підстави для скасування картки відмови, вказане прохання не несе ніякого правого підґрунтя.
Враховуючи наведене, другий відповідач вважає, що наявні підстави для залишення позову без розгляду.
Розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
За приписами ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктом 4 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява має містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно п. 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява має містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Суд зазначає, що ухвалою суду від 08.10.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Після одержання позовної заяви, судом перевірено наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених ст. 171 КАС України, та відкрито провадження у даній справі.
Наведені другим відповідачем у клопотанні обставини, на переконання суду, не свідчать про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою, яка не відповідала вимогам ст. ст. 160, 161, 172 КАС Кодексу.
При цьому, пред'явлення позовної заяви не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом не є підставою для залишення позову без розгляду, а є приводом для заміни неналежної сторони.
В даному випадку, ухвалою суду від 18.11.2024 за клопотанням Державної митної служби України залучено до участі у цій справі як другого відповідача Енергетичну митницю.
Розглядаючи подане другим відповідачем клопотання, суд також враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Європейським судом з прав людини зазначено, що “надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах “Zubac v. Croatia», “Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та “Walchli v. France», №35787/03, п. 29).
При цьому, Європейський суд з прав людини провів певну лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється “право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати “вирішення» спору судом (рішення у справі “Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має “застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа “повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах “Bellet v. France» та “Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального права (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі “Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі “Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі “Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Отже, позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 159 - 161 КАС України, а доводи наведені представником другого відповідача у клопотанні є надмірним формалізмом.
З огляду на наведене, суд вважає, що клопотання про залишення позову без розгляду є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 5, 160, 161, 240, 241, 248 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.К. Левицький