18 липня 2025 р. № 400/206/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , Комісія з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ,
провизнання протиправним та скасування рішення від 03.12.2024 №14681 та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 по розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки на військову службу під час мобілізації від 03.12.2024 року №14681 про відмову ОСОБА_1 в наданні відстрочки від привозу на військову службу під час мобілізації. Зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від привозу на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Ухвалою суду від 14.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін у судове засідання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19 листопада 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із відповідною заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту першого частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII. Рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 по розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки на військову службу під час мобілізації від 03.12.2024 року №14681 відмовлено ОСОБА_1 в наданні відстрочки від привозу на військову службу під час мобілізації. Позивач вважає, що рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.12.2024 року №14681 про відмову ОСОБА_1 в наданні відстрочки від привозу на військову службу під час мобілізації є протиправним та підлягає скасуванню просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, на момент подачі заяви, а саме 19.11.2024 року, відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 05.11.2024 року №646-Л «Про результати позапланової перевірки Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» ВНЗ «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» було анульовано ліцензії на провадження освітньої діяльності.Виходячи з вищевикладеного ВНЗ «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» фактично зупинив освітню діяльність. Станом на 19.11.2024 року військовозобов'язаний позивач не був студентом вищого навчального закладу, а відтак не мав права на відстрочку. Керуючись вказаною підставою, комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період було відмовлено позивачеві в надані відстрочки за п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону, оформлено протоколом №26 від 02.12.2024 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи встановлено, що 19.11.2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із відповідною заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту першого частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII. Рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 по розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки на військову службу під час мобілізації від 03.12.2024 року №14681 відмовлено ОСОБА_1 в наданні відстрочки від привозу на військову службу під час мобілізації, не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що є загальновідомим та не потребує доказуванню, що на момент виникнення спірних правовідносин в Україні запроваджено загальну мобілізацію, у зв'язку із збройною агресією російської федерації про України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно ч.5 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Суд зазначає, що Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Суд зазначає, що статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» врегульовано питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, зокрема відповідно до п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Згідно ч.7 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (далі Порядок №560).
Відповідно до пункту 56 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Пунктом 58 Порядку №560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно пункту 60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови заформою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, чинним законодавством України встановлено чіткий порядок звернення особи за наданням відстрочки та порядок розгляду відповідної заяви.
Суд зазначає, що приписами Порядку №560 визначено, що результати розгляду заяви військовозобов'язаного про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації оформлюються рішенням у формі протоколу.
Відповідно до відомостей з Протоколу №26 від 02.12.2024 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 вирішено відмовити у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з підстав визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов'язаному, ОСОБА_1 підстава відмови у зв'язку з з навчаням у в закладі, який не має статусу вищого навчального закладу та відповідно рівень освіти не є вищий за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначений ч.2 ст.10 ЗУ «Про освіту».
У зв'язку з відмовою у наданні відстрочки складено відповідне Рішення від 03.12.2024 №14681.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що заява позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» була розглянута відповідачем та щодо неї було прийнято рішення у формі Протоколу №11 від 18.03.2025, яким позивачу відмовлено у наданні відстрочки.
Однак, суд розглянувши вказане рішення щодо відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу, повідомляє, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 року по справі № 400/11117/24 визнанно протиправним та скасовано наказ Міністерства освіти і науки України «Про результати позапланової перевірки Вищого навчального закладу «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»» від 05.11.2024 №646-л.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач не довів провомірність своїх дій
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1 Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 по розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки на військову службу під час мобілізації від 03.12.2024 року № НОМЕР_1 про відмову ОСОБА_1 в наданні відстрочки від привозу на військову службу під час мобілізації.
3. Зобов'язати Комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від привозу на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 і.п.н. НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 968,40 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник