18 липня 2025 р. № 400/2025/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 21 283,45 грн,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (позивач) до ОСОБА_1 ( відповідач) з позовними вимогами: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 21283,45 грн в рахунок погашення податкового боргу::податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання у сумі 2 065,05 грн. на користь зведеного бюджету Держави та Веснянської ТГ;земельного податку з фізичних осіб у сумі 8,36 грн. на користь місцевого бюджету Веснянської ТГ; військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 150,67 грн. на користь бюджету Держави; єдиного податку з фізичних осіб у сумі 37,45 грн. на користь місцевого бюджету Веснянської ТГ; податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 19 021,92 грн. на користь зведеного бюджету Держави та Веснянської ТГ.
Позивач стверджує, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 21283,45 грн, який не погашено відповідачем, тому звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2025року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.
Копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 10.03.2025 року направлено на адресу відповідача вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та була отримана відповідачем 19.03.2025 року.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , відповідно до приписів Податкового кодексу України (далі - ПК України) є платником податків. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.
У зв'язку з наявністю податкової заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб, відповідачу було виставлено податкову вимогу форми "Ф" від 20.09.2023 року № 0006686-1306-1429 на суму 21669,30 грн.
Крім того, заборгованість відповідача підтверджується: історією виникнення податкового боргу, розрахунком заборгованості, інтегрованою карткою платника податку, відповідно до яких відповідачем обліковується заборгованість по на загальну суму21 283,45 грн
Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до суду з цим позовом.
До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання:
Згідно з підпунктом 14.1.114-2 п. 14.1 статті 14 ПК України, мінімальним податковим зобов'язанням це мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/ або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.
Визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб. Мінімальне податкове зобов'язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування. (пп. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПК України).
У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов'язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо: земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі; суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції; суми сплачених податків, зборів, платежів. (пп. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПК України).
Земельний податок з фізичних осіб:
Відповідно до ст. 269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПК України).
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п.286.5 ст.286 ПК України).
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
В судовому та адміністративному порядку у встановлені чинним законодавством терміни податкові повідомлення-рішення не оскаржено, а відтак зазначена у них сума податкового зобов'язання є узгодженою і підлягає сплаті у десятиденний строк з моменту отримання згідно із п. 57.3 ст. 57 ПК України.
Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки ( п.п.14.1.162, п.14.1 ст.14 ПК України).
Згідно із пунктом 129.1. статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається:129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);129.1.2 при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
Пунктом 129.4. статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування:
Фізична особа зобов'язана представити до 1 травня року наступного за звітним, податкову декларацію про майновий стан і доходи (п.п.49.18.4 ст.49 ПК України) і до 1 серпня року, наступного за звітним, самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, вказану в податковій декларації (п. 179.7 ст.179 ПК України).
Податкові зобов'язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно із п. 56.1.1 ст. 56 ПК України.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлених цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму грошового зобов'язання.
Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, на адресу відповідача направлено податкову вимогу від 20.09.23 на суму заборгованості 21 669,30 грн.
Відповідно до п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 87.11 ст. 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем обліковується узгоджена заборгованість на загальну суму 21283,45 грн.
Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільномупорядку відповідачем не погашена, докази зворотного в матеріалах справи відсутні, а тому наявні підстави для її стягнення за рішенням суду.
Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, враховуючи ненадання відповідачем доказів відсутності або погашення ним заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень пов'язаних з залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи відсутність витрат позивача - суб'єкта владних повноважень пов'язаних з залученням свідків та проведенням експертиз, то суд не вирішує питання про їх стягнення з відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 21 283,45 грн. в рахунок погашення податкового боргу:податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання у сумі 2 065,05 грн. на користь зведеного бюджету Держави та Веснянської ТГ;земельного податку з фізичних осіб у сумі 8,36 грн. на користь місцевого бюджету Веснянської ТГ; військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 150,67 грн. на користь бюджету Держави; єдиного податку з фізичних осіб у сумі 37,45 грн. на користь місцевого бюджету Веснянської ТГ; податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 19 021,92 грн. на користь зведеного бюджету Держави та Веснянської ТГ.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник