18 липня 2025 рокусправа № 380/550/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимог, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач), в якому просить
- визнати протиправним та скасувати вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 №Ф-275-17 на суму 16194,77 грн, від 07.02.2019 №Ф-275-17 на суму 18651,95 грн, від 11.05.2019 №Ф-275-17 на суму 21406,13 грн, від 09.08.2019 №Ф-275-17 на суму 24160,31 грн, від 11.11.2019 №Ф-275-17 на суму 26914,49 грн, від 07.02.2020 №Ф-275-17 на суму 29668,67 грн, від 09.11.2020 №Ф-275-17 на суму 35963,97 грн, від 26.02.2021 №Ф-275-17 на суму 38163,97 грн.
Ухвалою від 16.01.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 30.01.2025 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 в 2014р. покинула місце свого проживання, де була зареєстрована, а саме АДРЕСА_1 .
В 2018р. отримала статус внутрішньо переміщеної особи за місцем реєстрації у смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька обл.. Із 15 грудня 2022р. адреса реєстрації тимчасового проживання: АДРЕСА_2 . У зв'язку із війною я не проживала за місцем зареєстрованого проживання і реєстрації підприємницької діяльності: АДРЕСА_1 , тому не отримала вимоги про сплату боргу (недоїмки), які ймовірно скеровувалися за цією адресою у період із 12.11.2018р. по 2021р.
Із відповіді ДПС України від 11 жовтня 2024 позивачка довідалася, що за нею облікується недоїмка із сплати єдиного внеску у сумі 38 168,97 грн. яка виникла у період із 21.07.2014р. по 19.01.2021р. та відсутні законні підстави для списання заборгованості. Мене ніхто ні яким чином не повідомляв про те, що в мене є борги (недоїмки) із сплати єдиного внеску у сумі 38 168,97 гривень.
Стверджує, що сформовані вимоги про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 211 124,26грн., що значно перевищує реальну заборгованість котра облікується відповідачем. Тобто кожна наступна вимога формувалася із однієї дати 21.07.2014р., включаючи в себе суму попередньої вимоги. У відповіді Головного управління ДПС у Донецькій області від 25.11.2024р., відсутня інформація про відкликання вимог, в даний час всі вимоги вважаються чинними і підлягають до стягнення.
Посилаючись на пункт 102.1 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України стверджує, що із дня формування останньої Вимоги про сплату боргу (недоїмки) пройшло більше як 3 роки в тому числі закінчився десятиденний строк обов'язкової сплати податкового боргу.
Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що За даними ІКС ДПС за ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску (технологічний код 71040000 «Єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність») у сумі 38 163,97 грн, яка виникла у період з 21.07.2014 по 19.01.2021. Враховуючи зазначене, відносно ОСОБА_1 ГУ ДПС у Донецькій області за увесь час зазначеного періоду були сформовані та направлені на її адресу ( АДРЕСА_1 ) вимоги про сплату боргу (недоїмки): від 12.11.2018 № Ф-275-17, що станом на 31.10.2018 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 16 194,77 грн; від 07.02.2019 № Ф-275-17, що станом на 31.01.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 18 651,95 грн; від 11.05.2019 № Ф-275-17, що станом на 30.04.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 21 406,13 грн; від 09.08.2019 № Ф-275-17, що станом на 31.07.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 24 160,31 грн; від 11.11.2019 № Ф-275-17, що станом на 31.10.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 26 914,49 грн; від 07.02.2020 № Ф-275-17, що станом на 31.01.2020 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 29 668,67 грн; від 09.11.2020 № Ф-275-17, що станом на 31.10.2020 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 35 963,97 грн; від 26.02.2021 № Ф-275-17, що станом на 31.01.2021 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 38 163,97 гривень.
На примусове виконання до органу державної виконавчої служби передані узгодженні вимоги про сплату боргу (недоїмки) на загальну (фактичну) суму заборгованості зі сплати єдиного внеску, яка обліковується за Позивачем, в розмірі 38 163,97 гривень.
Щодо посилання позивача на закінчення строку давності, визначеного пунктом 102.1 статті 102 глави 9 Податкового кодексу України, зауважимо, що відносини, які виникають під час провадження діяльності, пов'язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску, регулюються виключно Законом № 2464. Відповідно до частини шістнадцятої статті 25 Закону № 2464, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовується . Згідно з пунктом 7 статті 25 Закону № 2464 сума недоїмки не підлягає списанню .
Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 у період 2009 - 2022 здійснювала підприємницьку діяльність та була зареєстрована фізичною особою-підприємцем. Адреса АДРЕСА_1 .
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», Мар'їнський район: м, Красногорівка (Красногорівська міська рада) входять до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
16.01.2018 позивачка отримала статус внутрішньо переміщеної особи за місцем реєстрації у смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька обл.
Із 15 грудня 2022 позивачка взята на облік як ВПО за адресою проживання: АДРЕСА_2 .
За даними ІКС ДПС за ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску (технологічний код 71040000 «Єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність») у сумі 38 163,97 грн, яка виникла у період з 21.07.2014 по 19.01.2021.
ГУ ДПС у Донецькій області позивачці ОСОБА_1 були сформовані та направлені на її адресу ( АДРЕСА_1 ) вимоги про сплату боргу (недоїмки):
від 12.11.2018 № Ф-275-17, що станом на 31.10.2018 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 16 194,77 грн;
від 07.02.2019 № Ф-275-17, що станом на 31.01.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 18 651,95 грн;
від 11.05.2019 № Ф-275-17, що станом на 30.04.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 21 406,13 грн;
від 09.08.2019 № Ф-275-17, що станом на 31.07.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 24 160,31 грн;
від 11.11.2019 № Ф-275-17, що станом на 31.10.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 26 914,49 грн;
від 07.02.2020 № Ф-275-17, що станом на 31.01.2020 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 29 668,67 грн;
від 09.11.2020 № Ф-275-17, що станом на 31.10.2020 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 35 963,97 грн;
від 26.02.2021 № Ф-275-17, що станом на 31.01.2021 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 38 163,97 гривень.
Вважаючи зазначені вимоги протиправними, позивачка оскаржує їх до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін у цій справі, суд застосовує наступні правові норми.
Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску, регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464). Дія інших нормативно правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, визначені платниками єдиного внеску.
Обов'язки платників єдиного внеску регламентовано частиною другою статті 6 Закону № 2464, згідно якої платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством.
База нарахування, розмір та порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначено статтями 7-9 Закону № 2464.
Згідно з частиною дванадцятою статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з нормами Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449) - до платників, які не виконали визначені Законом № 2464 обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення. Податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС ДПС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом .
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС ДПС за формою, зокрема згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника фізичної особи).
Сформована в ІКС ДПС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи ) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові. У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Суд зауважує, що позивачка не заперечує факту її перебування у статусі ФОП у період 21.07.2014 - 19.01.2021, тобто у період, за який їх як суб'єкту підприємницької діяльності нарахований ЄСВ.
Також позивачка не надала суду доказів повідомлення податкового органу про зміну її податкової адреси.
Відповідно до пункту 6 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вважається відкликаною, якщо: … податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки).
Із матеріалів справи слідує, що останнє нарахування ЄСВ відбулось на підставі вимоги від 26.02.2021 № Ф-275-17, що станом на 31.01.2021 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 38 163,97 гривень, відтак усі попередні вимоги 12.11.2018 №Ф-275-17 на суму 16194,77 грн, від 07.02.2019 №Ф-275-17 на суму 18651,95 грн, від 11.05.2019 №Ф-275-17 на суму 21406,13 грн, від 09.08.2019 №Ф-275-17 на суму 24160,31 грн, від 11.11.2019 №Ф-275-17 на суму 26914,49 грн, від 07.02.2020 №Ф-275-17 на суму 29668,67 грн, від 09.11.2020 №Ф-275-17 на суму 35963,97 грн вважаються відкликаними.
Також позивака не надала суду доказів звернення до виконання вимог 12.11.2018 №Ф-275-17 на суму 16194,77 грн, від 07.02.2019 №Ф-275-17 на суму 18651,95 грн, від 11.05.2019 №Ф-275-17 на суму 21406,13 грн, від 09.08.2019 №Ф-275-17 на суму 24160,31 грн, від 11.11.2019 №Ф-275-17 на суму 26914,49 грн, від 07.02.2020 №Ф-275-17 на суму 29668,67 грн, від 09.11.2020 №Ф-275-17 на суму 35963,97 грн, що також підтверджує їх відкликання податковим органом.
Щодо твердження позивача про застосування до нарахованої заборгованості з ЄСВ строків давності, передбачених ст. 102 ПК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 25 Закону № 2464, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовується .
Згідно з пунктом 7 статті 25 Закону № 2464 сума недоїмки не підлягає списанню .
Враховуючи встановлені судом обставини та наведені правові норми суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання спірних вимог протиправними.
За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб'єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов'язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, розподіл судових витрат судом не проводиться.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна