17 липня 2025 рокусправа № 380/1203/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морська Галина Михайлівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і призначення на посаду;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою від 24.01.2025 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Він 10.01.2025 мобілізований до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_3 , та скерований для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 з порушенням норм чинного законодавства, оскільки на момент прийняття рішення про призов на військову службу під час мобілізації, він мав право на відстрочку відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Стверджує: «… Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, я являюсь студентом денної форми навчання Новороздільського політехнічного фахового коледжу з 03.10.2022. (додаток 2) Даний факт підтверджується також і довідкою виданою директором Новороздільського політехнічного фахового коледжу за №689 від 10.01.2025. (додаток 3) Також даний факт підтверджується і витягом із наказу директора фахового коледжу про зарахування на навчання від 03.10.2022 №121/н (додаток 4) і студентським квитком виданим 25.11.2022, термін дії якого закінчується 30.06.2025. (додаток 5) Таким чином термін мого навчання спливає 01.07.2025, а тому відповідно до норм чинного законодавства мій призов на військову службу під час мобілізації вважаю неправомірним та з грубим порушенням норм чинного законодавства… Таким чином дії уповноважених посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову на військову службу під час мобілізації мене, є протиправними, та відповідно наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову на військову службу під час мобілізації та похідний від нього наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування мене до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і призначення мене на посаду є також протиправними та підлягають скасуванню…».
Із наведених підстав просить суд задовольнити позов.
Відповідач Військова частина НОМЕР_1 надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
Відповідно до списків військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 , призваних до військової частина НОМЕР_1 від 10.01.2025 вих. №645 солдат ОСОБА_2 прибув до військової частини НОМЕР_1 . Згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) № 11 від 10.01.2025 солдата ОСОБА_3 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_5 для проходження базової та фахової підготовки зараховано до списків особового складу, постановлено на всі види забезпечення, та призначено на посаду курсанта , шпк солдат (підстава поіменний список). Отже, з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов'язаний набуває статусу військовослужбовця. Після видання командира військової частини НОМЕР_1 № 11 від 10.01.2025 виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-ХІІ та Положенням № 1153. Ці накази вже реалізовані, а тому їх скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача.
До того ж, оскаржуваний позивачем наказ в частині, що його стосується, є актом індивідуальної дії, актом одноразового застосування, при цьому, наразі вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача, зарахування його до ВЧ НОМЕР_1 , та наразі проходження військової служби, тому, наразі, між сторонами виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-ХІІ та Положенням № 1153/2008. Даними актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказів про призов та про призначення до військової частини. Ці накази вже реалізовані, а тому, їх скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан.
Із вказаних підстав поросить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 не скористався правом подання відзиву.
Суд ухвалою від 01.05.2025 зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_7 у строк до 08.05.2025 надати до суду: належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було проведено мобілізацію ОСОБА_1 ; належним чином засвідчену копію наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації; інформацію чи звертався ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою для отримання відстрочки від призову під час мобілізації у зв'язку із навчанням на денному відділенні Новороздільського політехнічного фахового коледжу (із наданням відповідних доказів).
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 на виконання ухвали суду надіслав наступні документи: корінець повістки про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідку ВЛК № 9 від 10.01.2025, витяг із наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.01.2025 № 10 про призов на військову службу позивача.
Також ІНФОРМАЦІЯ_6 надав завірену копію витягу щодо обліку усіх відстрочок від призову, наданих громадянину ОСОБА_1 за період 2023 - 2025 роки та повідомив, що під час перебування у ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянин ОСОБА_1 не заявляв про наявність права на відстрочку, відповідна заява на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходила.
Відповідач Військова частина НОМЕР_1 надіслав суду додаткові пояснення, де зазначив: «… згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.-3.2025 №90, солдат ОСОБА_4 , який 24 березня 2025 року самовільно залишив місце несення служби знятий з усіх видів забезпечення. Тобто, на даний час солдат ОСОБА_2 відсутній на військовій службі. З огляду на вищевикладене, враховуючи факт самовільного залишення військової служби та відсутності на військовій службі по теперішній час солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_3 , у командування військової НОМЕР_1 відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо звільнення його з військової служби.».
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Громадянин України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, ОСОБА_1 є студентом денної форми навчання Новороздільського політехнічного фахового коледжу з 03.10.2022.
Даний факт підтверджується також і довідкою виданою директором Новороздільського політехнічного фахового коледжу за №689 від 10.01.2025.
10.01.2025 позивач мобілізований до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_3 , та скерований для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу із наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.01.2025 № 10 позивач вважається призваним на військову службу 10.01.2025 та направлений у команду НОМЕР_1 , згідно поіменного списку №645.
Відповідно до списків військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 , призваних до військової частина НОМЕР_1 від 10.01.2025 вих. №645 солдат ОСОБА_2 прибув до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) № 11 від 10.01.2025 солдата ОСОБА_3 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_5 для проходження базової та фахової підготовки зараховано до списків особового складу, постановлено на всі види забезпечення, та призначено на посаду курсанта, шпк солдат (підстава поіменний список).
Вважаючи мобілізацію протиправно, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України 25.03.1992 року №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу".
Частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 за №389-VІІІ (далі - Закон №389) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Пунктами 1, 4 Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 №69/2022 оголошена загальна мобілізація.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 за №2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і наразі також триває.
Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення №154 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи (пункт 9 Положення №154).
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік ( пункт 11 Положення №154).
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження. Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час ( пункт 12 Положення №154).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та визначав механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних (далі військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі - державні органи), військовими комісаріатами, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Додатком 1 до Порядку визначено Правила військового обліку призовників і військовозобов'язаних, пунктом 1 яких передбачено, що військовозобов'язані повинні особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
Відтак саме на військовозобов'язаного покладено обов'язок самостійно повідомити відповідний орган, в якому така особа стоїть на військовому обліку про наявність у неї підстав для відстрочки від призову на військову службу і надати документи, які це право підтверджують. Аналогічний висновок містить Постанова КАС ВС від 9 листопада 2023 року у справі № 560/8238/22.
Також Верховний Суд дотримується послідовної позиції, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця, зокрема і у постановах від 18.01.2024 у справі №280/6033/22, від 11.04.2024 у справі №520/7954/22.
Із матеріалів справи судом встановлено, що позивач мав відстрочку від мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у періоди:
- 26.07.2023 - 26.01.2024;
- 29.01.2024 - 01.07.2024;
- 06.07.2024 - 11.08.2024.
Тобто у позивача термін відстрочки від мобілізації закінчився 11.08.2024.
Мобілізований позивач 10.01.2025.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_1 стверджує, що позивач не звертався після 11.08.2024 із документами для оформлення відстрочки від призову під час мобілізації.
Позивач також не надав суду доказів такого звернення.
Відтак суд погоджується із відповідачами, що позивач, не звернувшись до ІНФОРМАЦІЯ_2 із відповідною заявою про оформлення відстрочи та не надавши підтверджуючих документів на наявність у нього права на таку відстрочку, фактично не виявив бажання та не скористався правом оформлення відстрочки від призову під час мобілізації із 12.08.2024.
Тому відсутні підстави для визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 та скасування спірного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також позивач позовні вимоги до командира військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і призначення на посаду та зобов'язання прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 пов'язує із незаконною, на його думку, мобілізацією.
Відтак не встановивши протиправності дій та рішень ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині також.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб'єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов'язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.
За правилами ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір позивачу не відшкодовується.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна