18 липня 2025 рокуСправа №160/6613/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (вул.Фізкультурна, 9, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845), в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
установив:
Позивач 28 лютого 2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову №077539 винесену 19.02.2025 року в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дмитром Дяденчуком про застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 у розмірі 51 000 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що оскаржувана постанова є протиправною та необґрунтованою та такою, що прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що було застосовано штраф саме за перевищення встановлених законодавством вагових норм, однак фактичне зважування транспортного засобу, вантажу не проводилося. Відомості про проведення габаритно-вагового контролю відсутні. Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складено без фактичного зважування ТЗ, виключно на підставі товарно-транспортної накладної, яка в розумінні ст.70 КАСУ, не може бути належним та допустимим доказом у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Крім того, цією ухвалою суду залучено в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті до участі у справі №160/6613/25, у якості другого відповідача.
20 березня 2025 року від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі Правила). Відповідно до пункту 1 Правил визначено, що вони встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цими Правилами, застосовуються правила міжнародного договору. Згідно з пунктами 2, 3 даних Правил Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Як встановлено пунктом 4 Правил рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Пунктом 25 Правил визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб. Пункт 1 Порядку № 879 визначено, що цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах. Підпунктом 5 пункту 2 Порядку № 879 передбачено, що дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов. Як слідує зі змісту підпункту 5-1 пункту 2 даного Порядку документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу. Відповідно до пункту 16 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. (В даному випадку було проведено документальний контроль, шляхом додавання маси транспортного засобу та маси вантажу, яка вказана у наданій для перевірки товарно-транспортній накладній). Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують допустимої фактичної маси для вантажного автомобіля: двохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 24 т на дорогах місцевого значення. Перевіркою зафіксовано перевищення вагових обмежень, а саме: - вага транспортного засобу становила 36,24 т, що перевищує нормативно визначені 24 т на 51 %. Враховуючи, що пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлена норма щодо граничних габаритних параметрів, то перевищення цих показників є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до абз.17 ч.1 ст. 60 Закону № 2344-III.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив таке.
Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області 27.01.2025 року проводилась рейдова перевірка на а/д С041206 Іванівка - Радісне Дніпропетровська обл., с. Радісне, вул. Гагаріна, 1 (дорога місцевого значення), в результаті якої був зупинений транспортний засіб: марки MAN вантажний тягач / WIELTON напівпричіп, державний номер НОМЕР_2 / НОМЕР_3 .
В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_1
27.01.2025 державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 064490, відповідно до якого перевіркою вказаного транспортного засобу встановлено наступні порушення: яст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив безпеку дорожнього руху, а саме:перевищення встановлених законодавством вагових норм на дорозі місцевого значення склало 51 % при нормі 24 т фактична маса брутто 36,24 т. Чим порушено вимоги п. 22.5 ПКМУ №1306 від 10.10.2001, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч. 1 абз. 17 перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 30 відсотків при перевезені подільного вантажу. Пояснення водія: по дорозі в напрямку с.Радісне з населеного пункту м.Кам'янське по маршруту не було встановлено ніяких дорожніх знаків які забороняють рух вантажному транспорту, або знаків, які обмежують рух вантажного транспорту.
19 лютого 2025 року в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Д.Дяденчук прийняв постанову №077539 про застосування адміністративногосподарського штрафу, якою постановив стягнути з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 51 000 грн. за порушення ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.
Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001, відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами (далі - Закон № 2344-III).
Згідно зі ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Згідно з п. 2 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Приписами п. 3 Порядку № 1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Відповідно до п. 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно із п. 12 - 14 Порядку №1567, рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 16 Порядку №1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю, регламентованого Порядком №879.
Пунктами 3, 4 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м.Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
За змістом пунктів 16, 18, 19 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль. За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення. Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.
Частиною третьою статті 48 Закону №2344 передбачено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Положеннями статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п.22.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі по тексту - ПДР), маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Пунктом 22.5 ПДР передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11т, здвоєні осі - понад 16т, строєні осі - понад 22т або фактичною масою понад 40т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11т, здвоєні осі - понад 18т, строєні осі - понад 24т або фактичною масою понад 44т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
При цьому, законодавством визначено граничні габаритно-вагові норми загальної маси навантаження автомобілів та навантаження на їхню строєну вісь.
Правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними:
- перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі;
- перевезення подільного вантажу не допускається взагалі.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, рейдовою перевіркою було встановлено, що водій, керуючи транспортним засобом марки MAN, здійснював перевезення вантажу згідно з товарно-транспортної накладної. Під час проведення перевірки відповідачем було проведено лише документальний габаритно-ваговий контроль на підставі вказаної товарно-транспортної накладної та встановлено, що при дозволених для доріг місцевого значення 24 т, фактична маса становить 36,24 т.
Зі змісту акту №064490 від 27.01.2025 року встановлено, що водієм були надані пояснення про причини порушень, в яких останній зазначив, що на зазначеній ділянці дороги відсутні дорожні знаки вантажопідйомності або знаки, які забороняють проїзд, а тому ним не було допущено порушення Правил дорожнього руху, оскільки перевищення транспортним засобом вагових параметрів відсутнє.
Відповідно до пункту 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Документальний габаритно-ваговий контроль передбачає визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (підпункт 5-1 пункту 2 Порядку №879).
Згідно підпункту 11 пункту 2 Порядку №879, точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.
Суд зазначає, що надана для перевірки товарно-транспортна накладна є документом, який призначений для: обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, прибуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.
Тобто, товарно-транспортна накладна, як первинний документ бухгалтерського обліку, об'єктивно підтверджує кількісні та якісні характеристики вантажу, проте такий документ не може бути єдиною підставою для визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, незважаючи на те, що такі відомості зазначаються у ній.
Суд зауважує, що в даному випадку, посадовими особами Укртрансбезпеки під час здійснення документального габаритно-вагового контролю, всупереч вимогам Порядку №879, об'єктивно не встановлено фактичну масу транспортного засобу, оскільки було встановлено лише вагу вантажу згідно наданої ТТН.
Таким чином, суд, з урахуванням наведених вище правових норм та обставин справи, вважає, що висновки контролюючого органу про перевищення транспортним засобом, який належить позивачу, нормативних вагових параметрів, не підтверджені належним чином, що виключає відповідальність на підставі ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відтак, оскаржувана постанова № 077539 від 19 лютого 2024 рок про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 51000 грн. є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Суд зазначає, що Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті не має статусу юридичної особи, та є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845).
Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.
Відповідно до вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи те, що позов поданий через підсистему «Електронний суд», тому ставка судового збору за подання позову у цій справі становить 968,96 грн. (1211,20 грн.*0,8).
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 968,96 грн.
Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (вул.Фізкультурна, 9, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845), в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №077539 від 19 лютого 2024 року винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки па транспорті.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (вул. Фізкультурна, 9, м. Київ, 03150 код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко