18 липня 2025 рокуСправа №160/3005/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Черкіди Гната, 10, м.Хмельницьк , 29000, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення,-
установив:
03 лютого 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 21318350, вул. Чекірди Гната, 10, м. Хмельницький 29000, номер засобу зв'язку: (0382) 794774, електронна адреса: post@km.pfu.gov.ua, електронний кабінет - не відомий) щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Олексіївка Кіровоградського району Кіровоградської області, 2374260917, паспорт N? НОМЕР_2 , виданий 25.03.2019 року органом 1261, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , періодів з 20.06.1991 по 30.10.1991 на роботі по спеціальності техніком-будівельником в колгоспі імені Калініна Царичанського району Дніпропетровської області; з 31.07.2000 по 31.08.2002 роботи головою селянського (фермерського господарства) «Каскад»; з 01.10.2004 по 31.01.2007 провадження підприємницької діяльності в якості фізичної особи- підприємця; з 01.01.2012 року по 31.08.2013 року добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 21318350, вул. Чекірди Гната, 10, м. Хмельницький 29000, номер засобу зв'язку: (0382) 794774, електронна адреса: post@km.pfu.gov.ua, електронний кабінет - не відомий) від 09.01.2025 року № 046950004002 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Олексіївка Кіровоградського району Кіровоградської області, рнокпп НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 25.03.2019 року органом 1261, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, номер засобу зв'язку (067) 195 53 51, електронна адреса: 04001@dp.pfu.gov.ua, електронний кабінет - не відомий) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Олексіївка Кіровоградського району Кіровоградської області, рнокпп НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 25.03.2019 року органом 1261, EO зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 періоди: з 20.06.1991 по 30.10.1991 на роботі по спеціальності техніком-будівельником в колгоспі імені Калініна Царичанського району Дніпропетровської області; з 31.07.2000 по 31.08.2002 роботи головою селянського (фермерського господарства) «Каскад»; з 01.10.2004 по 31.01.2007 провадження підприємницької діяльності в якості фізичної особи- підприємця; з 01.01.2012 poкy по 31.08.2013 року добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Олексіївка Кіровоградського району Кіровоградської області, рнокпп НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 25.03.2019 року органом 1261, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 про призначення пенсії за віком від 03.01.2025року та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом правової оцінки.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 03.01.2025 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Однак, рішенням Головного управління ПФУ в Хмельницькій області від 09.01.2025 року № 046950004002 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач зазначає, що має достатній стаж для призначення пенсії, у зв'язку з чим просить скасувати вказане рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/3005/25.
10 березня 2025 року від позивача надійшла заява про приєднання доказів до матеріалів справи.
20 березня 2025 року від Головного управління ПФУ в Хмельницькій області надійшов відзив, в якому він заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що 03.01.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області №046950004002 від 09.01.2025 відмовлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 03.01.2025 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи (32 роки), передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV. Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 23 роки 09 місяців 21 день, що недостатньо для призначення пенсії за віком. Відповідач зазначає, що відповідно до Постанови № 794 від 04.06.1998, про затвердження Положення “Про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», страховий стаж з 01.01.1999 обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Враховуючи вищезазначене, у головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відсутні підстави для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 20.06.1991 по 30.10.1991, з 31.07.2000 по 31.08.2002, з 01.10.2004 по 31.01.2007, з 01.01.2012 по 31.08.2013, з 01.01.2024 по 31.12.2024.
20 лютого 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшла заява, в якій вони просять здійснювати розгляд вказаної позовної заяви в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 р. у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи за правилами загального провадження у справі №160/3005/25 відмовлено.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та докази, проаналізувавши зміст норм матеріального, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що 03.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління ПФУ в Хмельницькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
Рішенням Головного управління ПФУ в Хмельницькій області від 09.01.2025 року № 046950004002 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
У вказаному рішенні зазначено, що до страхового стажу позивача не враховано: - період роботи в колгоспі з 20.06.1991 по 30.10.1991 згідно з трудовою книжкою від 13.09.1983 серії НОМЕР_3 , оскільки не вказано час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні); - період роботи з 31.07.2000 по 31.08.2002 згідно з трудовою книжкою від 13.09.1983 серії НОМЕР_3 , оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України фермерським господарством «Каскад» за кожного конкретного працівника. Страховий стаж з 01.09.2002 зараховано на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. - періоди підприємницької діяльності з 01.10.2004 по 31.01.2007, з 01.01.2012 по 31.08.2013, з 01.01.2024 по 31.12.2024, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з трудовою книжкою від 13.09.1983 серії НОМЕР_3 , позивач з 20.06.1991р. по 30.10.1991р. працював у колгоспі ім.Калініна, Царичанського району, Дніпропетровської області.
Не погоджуючись з спірним рішенням відповідача, та вважаючи його протиправним позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV, в редакції чинній на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії).
Частиною 1 статті 24 вказаного Закону визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом
Так, суд зазначає, що згідно статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників був врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року №310 (далі - Основні положення).
Відповідно до пунктів 1, 2, 5, 6 Основних положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу. До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання. Всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Відповідно до пункту 8 Основних положень трудові книжки зберігаються в управлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність.
Згідно з приписами статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Отже, законодавець чітко визначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як встановлено судом, рішенням Головного управління ПФУ в Хмельницькій області від 09.01.2025 року № 046950004002 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
У вказаному рішенні, зокрема, зазначено, що до страхового стажу позивача не враховано: - період роботи в колгоспі з 20.06.1991 по 30.10.1991 згідно з трудовою книжкою від 13.09.1983 серії НОМЕР_3 , оскільки не вказано час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні).
Суд встановив, що згідно з трудовою книжкою від 13.09.1983 серії НОМЕР_3 , позивач з 20.06.1991р. по 30.10.1991р. працював у колгоспі ім.Калініна, Царичанського району, Дніпропетровської області.
Суд вважає за необхідне зазначити, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
В матеріалах справи відсутні відомості про невиконання позивачем як членом колгоспу встановленого мінімуму трудової участі без поважних причин.
Доказів, які свідчать про невиконання позивачем без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, відповідачем не надано, протилежного судом не встановлено.
При цьому, суд враховує, що під час подання документів для призначення пенсі за віком на підтвердження страхового стажу з 20.06.1991 року по 30.10.1991 року позивачем були надані: лист Архівного відділу №3 Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 19.09.2023 року № 4654/3-04-24-23 про неможливість надання інформації про встановлений мінімум вихододнів у колгоспі імені Калініна за 1989-1991, 1993-1997роки у зв?язку з відсутністю інформації; архівний витяг від 19.09.2023 року №4-653/3-04-24-23 з протоколу засідання правління колгоспу імені Калініна Царичанського району від 12.07.1991 року №9 про рекомендацію загальним зборам прийняти в члени колгоспу ОСОБА_1 .
Відтак, позивач здійснив всі можливі дії для підтвердження свого трудового стажу на зазначений період.
Отже, належними та допустимими доказами, а саме трудовою книжкою від 13.09.1983 серії НОМЕР_3 підтверджується, що позивач має право на включення до страхового стажу періодів роботи у колгоспі з 20.06.1991р. по 30.10.1991р. та підлягає зарахуванню до загального страхового стажу для призначення пенсії по віку.
При цьому, суд зобов'язує саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати спірний період, як орган, що здійснював розгляд заяви позивача.
Щодо позовної вимоги про зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача період з 31.07.2000 по 31.08.2002 роботи головою селянського (фермерського господарства) «Каскад», суд зазначає таке.
Як встановлено судом, рішенням Головного управління ПФУ в Хмельницькій області від 09.01.2025 року № 046950004002 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
У вказаному рішенні, зокрема, зазначено, що до страхового стажу позивача не враховано: період роботи з 31.07.2000 по 31.08.2002 згідно з трудовою книжкою від 13.09.1983 серії НОМЕР_3 , оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України фермерським господарством «Каскад» за кожного конкретного працівника.
Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно із статтею 20 Закону № 1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною другої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
Отже, посадові особи таких страхувальників, відповідальні за сплату страхованих внесків, в разі їх несплати, несуть передбачену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність, а пенсійний орган застосовує до страхувальників фінансові санкції та здійснює заходи щодо стягнення такої заборгованості зі сплати страхових внесків.
Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо нарахування та належної сплати страхових внесків. Наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
Таким чином, період роботи з 31.07.2000 по 31.08.2002 згідно з трудовою книжкою від 13.09.1983 серії НОМЕР_3 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
При цьому, суд зобов'язує саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати спірний період, як орган, що здійснював розгляд заяви позивача.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.01.2025 року № 046950004002 слід визнати протиправними та скасувати.
Щодо позовної вимоги про зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди: з 01.10.2004 по 31.01.2007 підприємницької діяльності, з 01.01.2012 року по 31.08.2013 року добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, суд зазначає таке.
Як встановлено судом, до страхового стажу позивача не зараховано періоди підприємницької діяльності з 01.10.2004 по 31.01.2007, з 01.01.2012 по 31.08.2013, з 01.01.2024 по 31.12.2024, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абз. 4 пп. 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Системний аналіз наведених правових норм законодавства дає суду підстави для висновку про те, що до страхового стажу зараховується період здійснення особою підприємницької діяльності, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Такий висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 жовтня 2018 року у справі №643/20104/15-а.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався до відповідачів з заявою про зарахування до його стажу певних періодів, відсутні докази надання до пенсійного фонду будь-яких документів про систему оподаткування, сплату страхових внесків, або документи, передбачені п.4 Порядку №637. Страховий стаж за період ведення підприємницької діяльності з 01.01.2004 року обчислено за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб про нарахування доходу та сплату страхових внесків.
При цьому, суд зазначає, що лист ГУ ДПС у Дніпропетровській від 20.02.2025р., який позивач надав до суду, не може бути прийнято судом як доказ правомірності позиції позивача, оскільки інформація зазначена у даному листі податкового органу свідчить про те, що позивач перебував на загальній системі оподаткування з 27.10.2004 року по 31.10.2204 року та з 01.11.2004 року по 31.01.2007 року на спрощеній системі оподаткування.
Позивачем не надано доказів про те, що будучи фізичною особою-підприємцем ним були сплачені страхові внески, а сам лише факт реєстрації позивача фізичною особою-підприємцем без підтвердження сплати ним відповідних внесків не може бути достатньою підставою для зарахування позивачу до його страхового стажу даного періоду підприємницької діяльності.
Відомості з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, є підтвердженням здійснення позивачем підприємницької діяльності, але ці документи не підтверджують факт сплати страхових внесків, облік яких ведеться пенсійним органом.
Таким чином, позовні вимоги позивача в частині, що стосуються зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській зарахувати до наявного в позивача стажу з 01.10.2004 по 31.01.2007, з 01.01.2012 року по 31.08.2013 для призначення пенсії за віком, періоди здійснення підприємницької діяльності задоволенню не підлягають.
Разом з цим, відповідач не здійснив усіх належних заходів щодо заяви позивача.
Так, відомості щодо продовження за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, строку проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, до суду не надано.
Встановивши, що поданих документів щодо підтвердження здійснення позивачем підприємницької діяльності не достатньо, відповідачу слід було продовжити строк розгляду заяви та поданих документів, а також направити відповідні запити щодо отримання відомостей та доказів сплати позивачем страхових внесків, документів про сплату єдиного податку, фіксованого податку, тощо.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
З аналізу наведених норм слідує, що у зв'язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком пенсійний орган зобов'язаний перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи, якими документами це підтверджується. У разі прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії пенсійний орган повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.
У свою чергу, предметом доказування у даній справі є встановлення, зокрема, чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Суд вважає, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений права, що стосується предмету позову через те, що відповідач не отримав (не витребовував) та не перевірив дійсної сплати позивачем страхових внесків, податків, оскільки відповідачем не було вжито всіх передбачених законодавством заходів задля повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви позивача. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
За таких обставин суд вважає висновок пенсійного органу щодо відсутності підстав для зарахування спірних періодів провадження позивачем підприємницької діяльності передчасним, що також свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.
У межах заявлених підстав позову, при розгляді цієї справи, судом надавалась оцінка лише питанню неврахування періодів стажу позивача при вирішенні питання про призначення пенсії.
Тому, з метою захисту порушених прав та інтересів позивача, Головне управління ПФУ в Хмельницькій області необхідно зобов'язати повторно розглянути заяву позивача від 03.01.2025 р. із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення та про наявність підстав для врахування періодів стажу роботи, які досліджувалися при розгляді цієї справи.
З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог відповідними доказами, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 255, 260-262 КАС України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Черкіди Гната, 10, м.Хмельницьк , 29000, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.01.2025 року № 046950004002.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до до страхового стажу ОСОБА_1 період з 20.06.1991р. по 30.10.1991р. та період з 31.07.2000 по 31.08.2002.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.01.2025 р. із урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Черкіди Гната, 10, м.Хмельницьк , 29000, код ЄДРПОУ 21318350) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко