17 липня 2025 рокуСправа №160/1722/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування аудиторського звіту, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради до Східного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати Аудиторський звіт від 11.07.2024 року за №040407-20/1а за результатами державного фінансового аудиту діяльності комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради за період з 01.01.2020 по 31.12.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що аудиторський звіт від 11.07.2024 року за №040407-20/1а за результатами державного фінансового аудиту діяльності Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради» за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2023 р. був складений без врахування коментарів, затверджених Протоколом узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності від 11.07.2024 року, а також без складання обґрунтування неврахування таких коментарів до звіту під час підписання Протоколу узгодження, що, в свою чергу, свідчить про грубе порушення відповідачем процедури прийняття спірного аудиторського звіту, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року №252 «Про затвердження Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання» (далі - Порядок №252), якою, зокрема, чітко передбачено складення обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання виключно під час підписання протоколу узгодження, чого у даному випадку зроблено не було. Таким чином, на переконання представника позивача, Аудиторський звіт від 11.07.2024 року за №040407-20/1а є незаконним, необґрунтованим та протиправним, оскільки прийнятий всупереч вимогам чинного законодавства та є таким, що прямо порушує права, свободи та інтереси Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпровської обласної ради».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року вищевказана позовна заява була залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 2422,40 грн.
На виконання вимог вказаної ухвали суду від 03.02.2025 року позивачем подано докази сплати судового збору, чим усунуто означені недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1722/25 за цією позовною заявою, а також призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 11.04.2025 року та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
03.04.2025 року до суду надійшов відзив Східного офісу Держаудитслужби на позовну заяву Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради, в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуваний Аудиторський звіт складено та підписано у визначений п.26 Порядку №252 термін, а саме: 11.07.2024р. та зареєстровано в журналі реєстрації перевірок 11.07.2024р. за №040407-20/1а (як і передбачено Порядком - протягом трьох робочих днів з дня підписання протоколу узгодження); один примірник аудиторського звіту направлено Позивачу супровідним листом від 17.07.2024 №040407-15/4257-2024 (рекомендованим листом з повідомленням АТ «Укрпошта» від 17.07.2024 р. №0404407-15/4257-2024). Також одночасно з аудиторським звітом №040407-20/1а від 11.07.2024 були направлені обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб'єкту господарювання. При цьому відповідачем зауважено, що в аудиторському звіті зазначено, що за наслідками проведеного аудиту напрацьовано пропозиції та рекомендації, які мають на меті покращення ефективності діяльності позивача, усунення недоліків та запобігання їх в подальшому, обов'язкові до розгляду об'єктом аудиту. Так, КПК «Дніпровський академічний театр опери та балету» ДОР» було рекомендовано надати детальну інформацію про стан виконання пропозицій та рекомендацій, викладених в аудиторському звіті від 11.07.2024р. №040407-20/1а, та результати їх упровадження разом з копіями підтвердних документів та управлінських рішень надіслати до Східного офісу Держаудитслужби у визначений у листі строк. На думку відповідача, з вищенаведеного слідує, що при проведення аудиту Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради» Офіс діяв, відповідно до приписів чинного законодавства. Окремо відповідач наголосив, що висновки, викладені в аудиторському звіті від 11.07.2024 р. за №040407-20/1а відображають опис виявлених аудитором порушень та носять лише інформаційний та рекомендаційний характер. З огляду на викладене, відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні та просить відмовити у задоволенні позовної заяви.
07.04.2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив є необґрунтованим та таким, що не спростовує доводів, викладених у позовній заяві, як підстави для задоволення позову. Також позивачем окремо зауважено, що у відзиві відповідач жодним чином не спростовує факту порушення строку складання Обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання, які відповідно до чинного законодавства мають оформлятися саме під час підписання протоколу узгодження, тобто у даному випадку - 11.07.2024, а не 16.07.2024, як це було здійснено відповідачем. Позивачем наголошено, що про оформлення Обґрунтування неврахованих коментарів взагалі не йшла мова ані під час обговорення та узгодження проекту аудиторського звіту 11.07.2024, ані під час підписання Протоколу узгодження звіту від 11.07.2024.
25.06.2025р. до суду від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено, що відповідно до направлення Східного офісу Держаудитслужби №187 від 17.04.2024 року відповідачем було направлено головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Міщенко Н.О. для проведення державного фінансового аудиту діяльності Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради з метою оцінки законності та ефективності використання державних та/або комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, стану внутрішнього контролю у суб'єктів господарювання, на підставі п.4.5 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на І квартал 2024 року.
27.06.2024 року Комунальне підприємство культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради отримало Проект аудиторського звіту за результатами державного фінансового аудиту діяльності комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради» за період з 01.01.2020р. по 31.12.2023р. разом із супровідним листом «Про направлення проекту аудиторського звіту» від 27.06.2024 року №040407-15/3841-2024, в якому пропонувалося у разі наявності коментарів до проекту аудиторського звіту, надіслати їх у письмовій формі на адресу Східного офісу Держаудитслужби, та запрошено представників театру на 11.07.2024 року для обговорення та узгодження проекту аудиторського звіту, складання та підписання протоколу узгодження.
10.07.2024 року Комунальне підприємство культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради, за результатами ознайомлення з проектом аудиторського звіту театр, підготувало та подало до Східного офісу Держаудитслужби обґрунтовані коментарі до проекту аудиторського звіту разом із супровідним листом від 10.07.2024 року вих. № 257.
11.07.2024 року за участі представників Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради та посадових осіб Східного офісу Держаудитслужби відбулося обговорення та узгодження проекту аудиторського звіту, в результаті чого звіт погоджено із коментарями, про що свідчить складений та підписаний Протокол узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності від 11.07.2024 року.
Судом встановлено та сторонами визнається, що Аудиторський звіт складено та підписано саме 11.07.2024р. та зареєстровано в журналі реєстрації перевірок 11.07.2024р. за №040407-20/1а.
В подальшому, 16.07.2024 року Східним офісом Держаудитслужби складено Обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності.
Один примірник аудиторського звіту направлено позивачу супровідним листом від 17.07.2024 №040407-15/4257-2024 (рекомендованим листом з повідомленням АТ «Укрпошта» від 17.07.2024 р. №0404407-15/4257-2024).
Також одночасно з аудиторським звітом №040407-20/1а від 11.07.2024 були направлені обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб'єкту господарювання.
23.07.2024 року позивачем отримано поштою підписаний відповідачем Аудиторський звіт від 11.07.2024 року за № 040407-20/1а за результатами державного фінансового аудиту діяльності Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради» за період з 01.01.2020р. по 31.12.2023р.
Як слідує зі змісту Аудиторського звіту від 11.07.2024р. №040407-20/1а, зокрема, з його Розділу IV «Пропозиції та рекомендації», контролюючим органом надано наступні пропозиції і рекомендації:
На рівні Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації:
1. Зобов'язати керівництво Театру підготувати:
- проект Порядку звільнення від податку на додану вартість операцій, пов'язаних із створенням, постачанням, просуванням, реставрацією та розповсюдженням національного культурного продукту, створеного закладами культури України для подальшого звернення до компетентних органів;
- звернення до Міністерства культури України щодо можливості забезпечення розроблення мінімальних норм участі артистів та оплату їх праці залежно від фактичного залучення їх до вистав.
2. Затвердити зміни в штатному розписі Театру з урахуванням недоліків, викладених в аудиторському звіті.
3. Вжити заходи задля раціонального та ефективного використання коштів обласного бюджету при плануванні коштів на коригування проектно-кошторисної документації по об?єкту «Капітальний ремонт системи протипожежного захисту будівлі комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери і балету» Дніпропетровської обласної ради» разом з капітальним ремонтом.
На рівні Театру:
1. Привести штатний розпис театру у відповідність до фактичної потреби та з урахуванням нормативів, визначених наказом Міністерства культури України від 27.07.2012 №798 «Про затвердження примірних штатних розписів державних та комунальних театрів», які повністю утримуються за рахунок державного або місцевого бюджету.
2. Розробити план заходів щодо усунення виявлених порушень і недоліків та надати пропозиції із зазначенням відповідальних виконавців та кінцевих термінів виконання.
3. Вжити заходи щодо забезпечення відшкодування понесених витрат Театром на понаднормове списання палива на суму 34,5 тис. грн., зайво виплачених добових відрядженим до Італійської Республіки на суму 48,9 тис. грн. та покриття витрат орендаря ФОП ОСОБА_1 на суму 3,8 тис. грн. шляхом утримання коштів із заробітної плати працівників, винної особи та ФОП ОСОБА_1 перерахування коштів на розрахунковий рахунок Театру на зазначену суму, з подальшим перерахуванням коштів у дохід обласного бюджету.
4. Визначити матеріально-відповідальних осіб службових автотранспортних засобів, для подальшого контролю його використання за основною/службовою діяльністю.
5. З метою більш ефективного використання коштів, переглянути питання щодо доцільності укладання цивільно-правових угод зі штатними працівниками та фізичними особами на роботи/послуги, які можуть виконуватись особовим складом Театру та передбачені їх посадовими обов'язками.
6. Звернутися до Дніпропетровської обласної ради, як органу управління майном, щодо списання з обліку майна (Д-2), що знаходиться в непридатному для подальшого використання, аварійному стані та щодо виділення коштів на ремонт приміщення (Г-2) виробничого корпусу, згідно Технічного звіту від 2019 року «Попередньої оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності будівельних конструкцій будівель літ. Г-2, літ. Д-2 по пр. Яворницького, 64 у м. Дніпро».
7. З метою збільшення власних доходів активізувати роботу щодо розширення видів платних послуг, які можуть надаватись Театром відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 №1183 та Статуту Театру.
8. З метою збільшення доходів врегулювати питання укладання договорів оренди нежитлових приміщень відповідно до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» з врахуванням калькуляції на всі експлуатаційні витрати.
Позивач, вважаючи, що Східним офісом Держаудитслужби порушено процедуру складання аудиторського звіту від 11.07.2024 року за №040407-20/1а, передбачену Порядком №252, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 1 Закону України від 26.01.1993 №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2939-XII) визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до статті 3 Закону №2939-XII державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.
Пунктом 6 Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 року №252 (далі - Порядок №252), передбачено, що процес аудиту складається з таких етапів:
1) планування та організація аудиту (попереднє вивчення об'єкта аудиту, складення та затвердження робочого плану та програми аудиту). Робочий план та програму аудиту складає керівник аудиту та подає на затвердження керівникові органу Держаудитслужби або одному з його заступників. Керівник аудиту подає для ознайомлення програму аудиту об'єкту аудиту одним із способів, визначених у пункті 16 цього Порядку;
2) проведення аудиторських процедур, формування і оформлення аудиторських доказів, підготовка аудиторських висновків, пропозицій та рекомендацій;
3) звітування за результатами аудиту шляхом оформлення та узгодження проекту звіту про результати аудиту (далі - звіт), підписання протоколу узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання (далі - протокол узгодження), формування, підписання та подання звіту об'єкту аудиту;
4) моніторинг виконання поданих за результатами аудиту пропозицій та рекомендацій та результатів їх впровадження.
Пунктом 23 Порядку №252 встановлено, що за результатами обговорення та узгодження проекту звіту складається протокол узгодження за формою згідно з додатком 1. Протокол узгодження підписують у день обговорення та узгодження проекту звіту керівник аудиту та керівник об'єкта аудиту по одному примірнику для органу Держаудитслужби та для об'єкту аудиту.
Згідно з пунктом 24 Порядку №252 у разі коли за результатами обговорення та узгодження проекту звіту керівник аудиту не врахував коментарів об'єкта аудиту, протокол узгодження підписується з відповідною позначкою в ньому. Обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання оформляються під час підписання протоколу узгодження у формі згідно з додатком 2 та надсилаються об'єкту аудиту разом із звітом і є його невід'ємною частиною.
За приписами п.26 Порядку №252 керівник аудиту протягом трьох робочих днів з дня підписання протоколу узгодження складає та підписує по одному примірнику звіту для органу Держаудитслужби та об'єкта аудиту. Кожен примірник звіту візує керівник аудиту на кожній сторінці із зазначенням загальної кількості сторінок на останній сторінці.
Відповідно до п.27 Порядку №252 керівник аудиту протягом трьох робочих днів з дня підписання протоколу узгодження подає відповідний примірник звіту об'єкту аудиту одним із способів, визначених у пункті 16 цього Порядку.
Пунктом 28 Порядку №252 визначено, що разом із звітом керівник аудиту подає об'єкту аудиту супровідний лист, підписаний керівником органу Держаудитслужби, із зазначенням строку інформування про виконання пропозицій та рекомендацій, поданих у ньому, та результати їх впровадження. Пропозиції та рекомендації, що містяться у звіті, обов'язкові до розгляду об'єктом аудиту.
Згідно з п.п.29-31 Порядку №252 об'єкт аудиту у строк, визначений у листі органу Держаудитслужби, зазначеному в пункті 28 цього Порядку, інформує орган Держаудитслужби про стан і результати розгляду пропозицій та рекомендацій, що містяться у звіті, заплановані та вжиті заходи, спосіб і результати впровадження пропозицій та рекомендацій. Орган Держаудитслужби проводить моніторинг стану врахування і впровадження пропозицій та рекомендацій, зазначених у звіті, та результатів їх впровадження. Керівник Держаудитслужби інформує Міністра фінансів про результати аудиту та/або стан врахування і результати впровадження пропозицій та рекомендацій об'єктом аудиту і приймає рішення про таке інформування заінтересованих органів та громадськості.
З аналізу наведених норм та змісту спірного Аудиторського звіту від 11.07.2024 №040407-20/1а очевидно слідує, що висновки, пропозиції та рекомендації, викладені в цьому аудиторському звіті, носять зобов'язальний характер, а отже можуть впливати на права та обов'язки позивача, оскільки підконтрольний суб'єкт несе відповідальність за повноту вжиття заходів.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зауважено, що висновки, викладені в аудиторському звіті від 11.07.2024р. за №040407-20/1а відображають опис виявлених аудитором порушень та носять лише інформаційний та рекомендаційний характер.
Суд не погоджується з таким твердженням відповідача, з огляду на наступне.
Вирішуючи цю справу, суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12 вересня 2024 року у справі №420/5423/23 (адміністративне провадження №К/990/24900/23), в якій Колегією суддів Верховного Суду зауважено, що справи про оскарження дій (бездіяльності) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з приводу оскарження висновків на коментарі до рекомендацій аудиторського звіту, як і висновки такого звіту, є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки зумовлюють виникнення прав та обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому можуть бути предметом спору у справах адміністративної юрисдикції (п.63 Постанови).
Також у постанові від 02.10.2020р. у справі №808/1422/17 (адміністративне провадження №К/9901/26549/19) Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати за схожих правовідносин, але в іншій сфері державного управління, визначив, що для встановлення можливості звернутися до суду за наслідками проведеної аудиторської перевірки стану фінансово-господарської діяльності відповідного об'єкту аудиту принципове значення має правовий статус позивача: або об'єкт контролю, або конкретна особа, до якої внаслідок реалізації висновків та рекомендацій оскаржуваного аудиту застосовані заходи дисциплінарної відповідальності.
У справі №808/1422/17 об'єднана палата роз'яснила, що право на звернення до суду за наслідками проведеної аудиторської перевірки суб'єктом аудиту може бути реалізоване, якщо права, свободи чи законні інтереси цього суб'єкта є порушеними. Таке право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом (право на звернення за судовим захистом) як суб'єктивне процесуальне право наявне тільки у конкретних осіб у конкретних справах за наявності відповідних передумов та умов, виходячи з того, що обов'язковою ознакою рішення суб'єкта владних повноважень, яке може бути оскаржене до суду, є те, що воно безпосередньо породжує правові наслідки для суб'єкта відповідних правовідносин і має обов'язковий характер. З метою правильного вирішення спорів цієї категорії об'єднана палата орієнтувала суди на те, що у таких випадках необхідно оцінювати реальні наслідки для підконтрольних установ, ураховуючи особливості нормативного регулювання в конкретній сфері державного управління.
На підставі наведеного об'єднана палата констатувала, що висновки на коментарі до рекомендацій аудиторського звіту, як і висновки такого звіту, є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки зумовлюють виникнення прав та обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому можуть бути предметом спору.
Ураховуючи, що судження аудиторів органу Держаудитслужби про порушення підконтрольним суб'єктом вимог законодавства є висновками тільки цього органу, зазначення яких в аудиторському звіті не суперечить чинному законодавству, але оскільки аудиторський звіт надає право вимагати від підконтрольної установи усунення встановлених органом Держаудитслужби порушень та одночасно передбачає обов'язок керівника підконтрольної установи виконати таку вимогу та забезпечити вжиття відповідних заходів реагування, направлених на усунення встановлених аудитом порушень, то, за оцінкою суду, це по суті спростовує твердження відповідача про те що вимоги аудиторського звіту є лише рекомендаціями та не підлягають обов'язковому виконанню. Викладені в аудиторському звіті вимоги є рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятим за результатами проведення аудиту та обов'язковим до виконання підконтрольним суб'єктом після доведення до уповноважених суб'єктів у встановленому законодавством порядку, оскільки набувають обов'язкових ознак офіційного документа: складені, видані чи посвідчені відповідною особою в межах її професійної чи службової компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація має юридично значущий характер підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти спричиняють чи будуть здатні спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення прав та/або обов'язків.
Таким чином, оскаржуваний аудиторський звіт є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки зумовлює виникнення прав та обов'язків для позивача, як особи, робота (діяльність) якої перевірялися, тому може бути предметом спору у справі адміністративної юрисдикції.
Щодо доводів позивача, якими обґрунтовано протиправність оскаржуваного аудиторського звіту, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, 27.06.2024 року позивачем отримано Проект аудиторського звіту за результатами державного фінансового аудиту діяльності комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради» за період з 01.01.2020р. по 31.12.2023р., на який 10.07.2024 року Комунальним підприємством культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради подано обґрунтовані коментарі до проекту аудиторського звіту разом із супровідним листом від 10.07.2024 року вих. № 257.
11.07.2024 року за участі представників Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради та посадових осіб Східного офісу Держаудитслужби відбулося обговорення та узгодження проекту аудиторського звіту, в результаті чого звіт погоджено із коментарями, про що свідчить складений та підписаний Протокол узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності від 11.07.2024 року.
Судом також встановлено та сторонами визнається, що Аудиторський звіт складено та підписано саме 11.07.2024р. та зареєстровано в журналі реєстрації перевірок 11.07.2024р. за №040407-20/1а.
В подальшому, 16.07.2024 року Східним офісом Держаудитслужби складено Обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності.
Так, відповідно до пункту 19 Порядку №252 керівник аудиту відповідно до методики проведення аудиту формує проект звіту та подає його об'єкту аудиту для ознайомлення не пізніше ніж в останній робочий день завершення строку проведення аудиту, визначеного в направленні з урахуванням продовження або скорочення такого строку, одним із способів, передбачених пунктом 16 цього Порядку.
Пунктом 20 Порядку №252 визначено, що керівник та визначені ним працівники об'єкта аудиту ознайомлюються з проектом звіту та готують (у разі потреби) обґрунтовані коментарі до нього у письмовій формі у строк, що становить не більш як десять робочих днів з дня отримання такого проекту звіту одним із способів, визначених у пункті 16 цього Порядку. Об'єкт аудиту надсилає (у разі їх наявності) органу Держаудитслужби коментарі у строк, визначений органом Держаудитслужби у супровідному листі до такого проекту звіту з урахуванням строку ознайомлення з ним об'єкта аудиту.
Згідно з приписами пунктів 21-24 Порядку №252 керівник та визначені ним працівники об'єкта аудиту разом із керівником аудиту та державними аудиторами обговорюють і узгоджують проект звіту у визначений органом Держаудитслужби у супровідному листі до такого проекту строк з урахуванням строку ознайомлення з ним об'єкта аудиту.
Під час обговорення та узгодження проекту звіту державні аудитори мають право отримувати від об'єкта аудиту додаткову інформацію, підтвердні документи та/або відповідні пояснення з метою уточнення викладених у коментарях до проекту звіту фактів.
За результатами обговорення та узгодження проекту звіту складається протокол узгодження за формою згідно з додатком 1.
Протокол узгодження підписують у день обговорення та узгодження проекту звіту керівник аудиту та керівник об'єкта аудиту по одному примірнику для органу Держаудитслужби та для об'єкта аудиту.
У разі коли за результатами обговорення та узгодження проекту звіту керівник аудиту не врахував коментарів об'єкта аудиту, протокол узгодження підписується з відповідною позначкою в ньому.
Обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання оформляються під час підписання протоколу узгодження у формі згідно з додатком 2 та надсилаються об'єкту аудиту разом із звітом і є його невід'ємною частиною.
З аналізу наведених норм Порядку №252 слідує, що протокол узгодження та обґрунтування неврахованих коментарів не можуть існувати як окремі та самостійні документи, а існують виключно у площині дії аудиторського звіту, оскільки є його невід'ємною частиною, про що прямо вказано в абз.2 п.24 Порядку №252, при цьому обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання має бути оформлене саме під час підписання протоколу узгодження, тобто ще до складання та підписання Керівником аудиту аудиторського звіту.
Натомість у справі, що розглядається, судом встановлено, що Аудиторський звіт за №040407-20/1а складено та підписано саме 11.07.2024 року та зареєстровано в журналі реєстрації перевірок 11.07.2024р. за №040407-20/1а, про що безпосередньо вказано і самим відповідачем у відзиві на позовну заяву, в той час, як Обґрунтування неврахованих коментарів до цього звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності складено та підписано лише 16.07.2024 року, тобто через 5 днів після складання та підписання аудиторського звіту, який, з у рахуванням вищенаведених приписів п.24 Порядку №252, фактично не міг та не повинен бути складений раніше таких Обґрунтувань, які повинні бути його невід'ємною частиною та, відповідно, передувати його складанню (мають бути складені ще на стадії підписання протоколу узгодження).
Вказане свідчить про грубе порушення відповідачем приписів Порядку №252, оскільки встановлене свідчить про недотримання відповідачем процедури затвердження Аудиторського звіту за № 040407-20/1а, який не міг бути затверджений без існування Обґрунтування неврахованих коментарів до цього звіту.
Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не наведено жодних підстав складення Обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності пізніше, ніж це передбачено приписами п.24 Порядку№252, тобто поза межами процедури затвердження спірного Аудиторського звіту за № 040407-20/1а.
При цьому суд акцентує увагу на тому, що доводи відповідача про дотримання норм приписів Порядку №252 спростовуються встановленими обставини справи, якими підтверджено складення Обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності - 16.07.2024 року, в той час як Аудиторський звіт за № 040407-20/1а затверджено - 11.07.2024 року, тобто не в межах відповідної процедури.
Крім того, судом встановлено та підтверджується змістом Протоколу узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності від 11.07.2024 року, що спірний Аудиторський звіт погоджено з усіма коментарями, про що свідчить відповідна примітка у Протоколі.
Однак, на переконання суду, сам факт складення та існування Обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності від 16.07.2024 року суперечить змісту Протоколу узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності від 11.07.2024 року, яким звіт затверджено з урахуванням Коментарів від 10.07.2024 року до проекту аудиторського звіту.
Більш того, суд зауважує, що Протокол узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності від 11.07.2024 року не містить будь-яких приміток та доповнень, які вказували б на майбутню наявність неврахованих коментарів до спірного звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності.
Таким чином, на переконання суду, складення відповідачем Обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту господарської діяльності 16.07.2024 року прямо суперечить його доводам та твердженням про затвердження спірного Аудиторського звіту за №040407-20/1а саме із врахуванням коментарів.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож, враховуючи зазначене, суд вказує, що спірний аудиторський звіт від 11.07.2024 № 040407-20/1а прийнятий відповідачем без дотриманням встановленої процедури.
Таким чином, враховуючи викладене у сукупності, суд вважає за необхідне вказати, що порушення процедури перевірки є самостійними підставами для визнання висновків такої перевірки необґрунтованими, що тягне за собою скасування прийнятих, за її наслідками актів індивідуальної дії, тобто в даному випадку оскаржуваного Аудиторського звіту за № 040407-20/1а від 11.07.2024 року.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №816/501/16 та у постанові від 01.06.2022 року у справі №520/7331/21.
Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Потенційний обов'язок суб'єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності.
Презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень відповідача також означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного суду від 20.02.2019 у справі №810/3212/16.
Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем не надано належних доказів на підтвердження законності спірного аудиторського звіту.
Отже, за сукупності вказаних обставин дії контролюючого органу не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, у зв'язку із чим спірний аудиторський звіт підлягає визнанню протиправними та скасуванню.
Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)
Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на таке.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у загальному розмірі 2422,40 грн., підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 246, 258, 262 КАС України, суд -
Позовну заяву Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 02226049, місцезнаходження: пр. Дмитра Яворницького, буд. 72А, м. Дніпро, 49000) до Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477689, місцезнаходження: вул. Володимира Антоновича, буд.22, корпус 2, м. Дніпро, 49101) про визнання протиправним та скасування аудиторського звіту - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати Аудиторський звіт від 11.07.2024 року за №040407-20/1а за результатами державного фінансового аудиту діяльності Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради за період з 01.01.2020 по 31.12.2023.
Стягнути зі Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477689, місцезнаходження: вул. Володимира Антоновича, буд.22, корпус 2, м. Дніпро, 49101) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства культури «Дніпровський академічний театр опери та балету» Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 02226049, місцезнаходження: пр. Дмитра Яворницького, буд. 72А, м. Дніпро, 49000) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова