18 липня 2025 рокуСправа №160/20403/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №160/20403/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у справі № 160/20403/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 21.10.2022 за №33/24/С-8807, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 21.10.2022 за №33/24/С-8807, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у справі № 160/20403/22набрало законної сили 30.03.2023 року.
На адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій позивач просить:
- здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення від 27 лютого 2023 року у справі № 160/20403/22;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у встановлений судом строк, звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у справі №160/20403/22.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що на виконання вказаного судового рішення, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу, однак доплату за період з 01.12.2019 року по 31.08.2023 року в сумі 310 249,46 грн позивачу не виплачено. Примусове виконання судового рішення в цій частині не призвело до виконання судового рішення у повному обсязі. За викладених обставин, на переконання позивача, відповідач уникає виконання рішення суду, що є підставою для реалізації судом свого права на зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
До суду надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в яких зазначено, що в 2023 році було проведено виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили по 20.09.2020. Доплату на виконання рішення суд, буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю.
Розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов'язок. Учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно зі статтею 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2022 у справі № 120/2914/19-а зазначив, що спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень. При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю суд повинен мати обґрунтовані сумніви у належному виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення. У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому статтею 382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які би підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, у тому числі, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено позивачу перерахунок пенсії на виконання рішення суду у справі №160/20403/22, проте сума заборгованості не виплачена.
При цьому, матеріали справи свідчать, що боржником вказано, що сума донарахованих коштів по рішенню суду складає 310249,46 грн, виплата буде проведена при надходженні фінансування в порядку черговості до боржника.
Незгода позивача з невиплатою нарахованої на виконання рішення суду доплати до пенсії зумовила звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відповідно до ст. 382 КАС України.
Разом із тим, частиною першою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/20403/22.
Керуючись ст.ст. 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №160/20403/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна