18 липня 2025 рокуСправа №160/19903/24
Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги (з урахуванням уточненої редакції позовної заяви):
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) розрахунку при звільненні, який складається з грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2023-2024 рр., додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023-2024 рр.. щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 590% від посадового окладу за період з 15.03.2022 року по 25.04.2024 року, надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням з 01 по 25 березня 2024 року, надбавки за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням з 01 по 25. квітня 2024 року на підставі наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260, грошової допомоги на оздоровлення відповідно до розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, (із змінами), в розмірі місячного грошового забезпечення за 2023-2024 рр., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, на підставі Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МОУ від 07.06.2018 року №260 та п.6 наказу МОУ від 31.01.2022 року №30 «Про бюджетну політику МО України» за 2023-2024 рік;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): грошову компенсацію за невикористані календарні дні шорічної основної відпустки за 2023-2024 рр.; грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023-2024 рр.; шомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 590% від посадового окладу за період з 15.03.2022 року по 25.04.2024 року; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням з 01 по 25 березня 2024 року; надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням з 01 по 25 квітня 2024 року на підставі наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260; грошову допомогу на оздоровлення відповідно до розділу XXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, (із змінами), в розмірі місячного грошового забезпечення за 2023-2024 рр.; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, на підставі Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам. затвердженого наказом МОУ від 07.06.2018 року №260 та п.6 наказу МОУ від 31.01.2022 року №30 «Про бюджетну політику МО України» за 2023-2024 рік.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Відповідно п.п. "б" п.2 ч. 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" позивача звільнено з військової служби у відставку. В подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №116 від 25.04.2024 р. позивача з 25.04.2024р.року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення з 26 квітня 2024 року. Проте, станом на день видачі цього наказу відповідач не провів з позивачем всіх розрахунків, а саме грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2023-2024 рр., додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023-2024 рр.. щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 590% від посадового окладу за період з 15.03.2022 року по 25.04.2024 року, надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням з 01 по 25 березня 2024 року, надбавки за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням з 01 по 25. квітня 2024 року на підставі наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260, грошової допомоги на оздоровлення відповідно до розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, (із змінами), в розмірі місячного грошового забезпечення за 2023-2024 рр., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, на підставі Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МОУ від 07.06.2018 року №260 та п.6 наказу МОУ від 31.01.2022 року №30 «Про бюджетну політику МО України» за 2023-2024 рік. З урахуванням того, що на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу відповідач повинен був зробити повний розрахунок з ним без надання останнім будь-яких додаткових заяв чи вимог, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 року вказана позовна заява була залишена без руху та встановлено позивачеві строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: уточненої редакції позовної заяви, в якій уточнити позовні вимоги та надати копії позовної заяви для інших учасників справи.
На виконання вимог ухвали суду від 08.08.2024 року, позивачем 23.08.2024 року за допомогою засобів електронного зв'язку, з наступним наданням оригіналів до канцелярії суду26.08.2024 року, усунуто означені недоліки позовної заяви, шляхом надання уточненої редакції позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року, позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/19903/24 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
24.09.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив військової частини НОМЕР_2 на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що солдату ОСОБА_1 за період з 01 по 25 квітня 2024 року фактично було виплачено все грошове забезпечення згідно Наказу Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» було виплачено надбавку за проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 590% посадового окладу. Надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням з 01 по 25 квітня 2024 року. Також було виплачено грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за 15 діб 2023 року, 45 діб 2024 року, згідно Наказу Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», а також виплачено допомогу на оздоровлення за 2023, 2024 рік. Щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві грошову компенсацію за дні невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченою п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за 2023,2024 рік, то відповідачем наголошено, що у зв'язку з тим, що у солдата ОСОБА_1 на момент звільнення з військової служби був відсутній статус учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни (посвідчення учасника бойових дій), тому йому не було виплачено грошову компенсацію за дні невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченою п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Крім того, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань до 22.06.2023 р. солдату ОСОБА_1 повинна виплачуватися тими військовими частинами, в яких військовослужбовець перебував на обліку, тобто за місцем штатної служби (військовою частиною НОМЕР_4 ). Також матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується один раз у 2024 році за однією з визначених підстав внаслідок події, яка настала у 2024 році або у 2023 році, та за умови, що право на отримання зазначеної допомоги не було реалізовано у рік настання події.Солдат ОСОБА_1 з рапортами на ім'я командира військової частини НОМЕР_5 про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2023, 2024 рік не звертався та відповідні підстави для виплати не вказував. Також рапорті на вищевказані виплати солдата ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_5 не зареєстровані. Враховуючи вищевикладене військовою частиною НОМЕР_5 проведении повний розрахунок по всім видам забезпечення з ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 витребувано у Військової частини НОМЕР_5 додаткові докази у справі №160/19903/24, а саме:
докази виплати ОСОБА_1 :
- грошову компенсацію за невикористані календарні дні шорічної основної відпустки за 2023-2024 рр.
- грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023-2024 рр.
- шомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 590% від посадового окладу за період з 15.03.2022 р. по 25.04.2024р.
- надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням з 01 по 25 березня 2024 року.
- надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням з 01 по 25 квітня 2024 року на підставі наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260,
- грошову допомогу на оздоровлення відповідно до розділу XXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, (із змінами), в розмірі місячного грошового забезпечення за 2023-2024 рр.,
- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, на підставі Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам. затвердженого наказом МОУ від 07.06.2018 року №260 та п.6 наказу МОУ від 31.01.2022 року №30 «Про бюджетну політику МО України» за 2023-2024 рік.
Витребувано у ОСОБА_1 додаткові докази у справі №160/19903/24, а саме:
- докази наявності статусу учасника бойових дій.
- докази та/або пояснення щодо того, чи отримане ним спірне грошове забезпечення станом на цей час.
10 березня 2025 року від відповідача надійшли витребувані судом документи.
13 березня 2025 року від позивача надійшли витребувані судом документи.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить із такого.
Суд встановив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 22.06.2023 р. №18 солдат ОСОБА_1 прибув з військової частини НОМЕР_4 , на посаду робітника підсобного 1 інженерного відділення 4 інженерного взводу 1 інженерної роти військової частини НОМЕР_5 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 25.04.2024 р. №116 встановлено, що відповідно до пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу" нижчейменованих осіб рядового сержантського та старшинського складу військової частини НОМЕР_6 звільнити з військової служби у відставку за підпунктом «б" (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку).
Так пунктом 2.1. вказаного наказу передбачено, відповідно пункту 82 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (зі змінами), солдат ОСОБА_1 , водій 3 автомобільного відділення автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_5 . З 25 квітня 2024 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення з 26 квітня 2024 року.
Також встановлено виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 590% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням з 01 по 25 березня 2024 року. Виплатити на підставі наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, з урахуванням оклачу за військовим званням з 01 по 25 квітня 2024 року.
Щорічна основна відпустка за 2023 рік надавалась терміном 15 днів. Щорічна основна відпустка за 2024 рік не надавалась. Щорічна додаткова відпустка, як учаснику бойових дій, передбачена статтею 162 Закону України “Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України “Про егалус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не надавалась. Грошова компенсація за 14 діб невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2023 рік та 2024 рік не виплачувалась. Грошову допомогу на оздоровлення відповідно до розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, (зі змінами), в розмірі місячного грошового забезпечення за 2024 рік отримав в військовій частині НОМЕР_5 №103 від 08.04.2024
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, на підставі Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 та пункту 6 наказу Міністра оборони України від ЗІ січня 2022 року №30 “Про бюджетну політику МО України" за 2024 рік не виплачувалась.
Судом встановлено, що відповідно до Довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024р. по 25.04.2024 р., позивачеві було нараховано надбавку за особливості проходження служби за січень-березень 2024 року у розмірі 2648,75 грн. щомісячно та за квітень 2024 року у розмір 2207,30 грн.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_5 від 23.09.2024 року №1117 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії, солдату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було нараховано надбавку за особливості проходження служби (пп.1 п. 5 ПКМУ №704) у розмірі 65%, а саме: за червень 2023 року у розмірі 731,25 грн., за липень-вересень, листопад 2023 року у розмірі 2437,50 грн. щомісячно, грудень 2023 року у розмірі 2280,25 грн., січень-березень 2024 року у розмірі 2648,75 грн. щомісячно.
Також судом встановлено, що відповідно до Довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024р. по 25.04.2024 р., позивачеві було нараховано премію за січень-березень 2024 року у розмірі 14605,50 грн. щомісячно та за квітень 2024 року у розмір 12171,25 грн.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_5 від 23.09.2024 року №1117 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії, солдату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було нараховано премію (пп.2 п. 5 ПКМУ №704) у розмірі 590%, за червень 2023 року у розмірі 4371,90 грн., за липень-серпень, листопад 2023 року у розмірі 14573,00 грн. щомісячно, а також у розмірі 535% за січень-березень 2024 року у розмірі 14605,50 грн. щомісячно.
Довідкою про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024р. по 25.04.2024 р.передбачено, що позивачеві було нараховано надбавку за вислугу років за січень-березень 2024 року у розмірі 815,00 грн. щомісячно та за квітень 2024 року у розмір 679,17 грн.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_5 від 23.09.2024 року №1117 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії, солдату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було нараховано надбавку за вислугу років у розмірі 25%, а саме: за червень 2023 року у розмірі 225,00 грн., за липень-вересень, листопад 2023 року у розмірі 750,00 грн. щомісячно, грудень 2023 року у розмірі 701,62 грн., січень-березень 2024 року у розмірі 815,00 грн. щомісячно.
Довідкою про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 22.06.2023р. по 31.12.2023 р.передбачено, що позивачеві було нараховано грошову допомогу для оздоровлення у серпні 2023 року у розмірі 20760,50 грн.
Суд встановив, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням УБД від 07.08.2024р. № НОМЕР_7 .
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачеві всіх встановлених виплат, останній звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд враховує таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).
Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197 (далі - Порядок № 260) визначено механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Цей Порядок розроблено відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про донорство крові та її компонентів» та постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», від 15 червня 1994 року № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», від 11 серпня 1995 року № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах», від 22 грудня 1995 року № 1037 «Про надбавки до посадових окладів осіб, зайнятих на шифрувальній роботі», від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Дія цього Порядку (крім розділів II, V, VI, IX, XII, XVI-XXIV) поширюється на військовослужбовців, умови виплати грошового забезпечення для яких встановлено іншими нормативно-правовими актами.
Грошове забезпечення згідно з цим Порядком виплачується: військовослужбовцям, які проходять військову службу в апаратах Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України, Генеральному штабі Збройних Сил України, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, військовій частині НОМЕР_8 (далі - військові частини).
Розділом VI Порядку № 260 встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.
Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби у військовій частині НОМЕР_8 та підпорядкованих їй військових частинах установлюється командиром цієї частини виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі військової частини НОМЕР_8 .
Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.
Залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби збільшується на відповідний коефіцієнт від 1 до 1,55.
Розрахунковий розмір надбавки за особливості проходження служби, отриманий шляхом множення мінімального розміру щомісячної надбавки на відповідний коефіцієнт, округлюється в бік збільшення до одного знака після коми.
Військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання надбавки за особливості проходження служби за різними коефіцієнтами, ця надбавка обчислюється з урахуванням більшого коефіцієнта.
Надбавка за особливості проходження служби у встановлених розмірах виплачується щомісяця з дня вступу до виконання обов'язків за посадою, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадою, до дня звільнення від виконання обов'язків за посадою, яка передбачає цю надбавку.
У разі допущення військовослужбовця до тимчасового виконання обов'язків за посадою, яка передбачає виплату надбавки за особливості проходження служби в менших або більших розмірах, виплата такої надбавки здійснюється в розмірі, встановленому за тимчасово виконуваною посадою.
Виплата надбавки за особливості проходження служби здійснюється на підставі наказу командира про встановлення цієї надбавки.
Пунктом 1 розділу ХVI Порядку № 260 встановлено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу ХVI Порядку № 260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.
Вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
З приводу доводів відповідача про виплату коштів позивачу що позивачу було виплачено шомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 590% від посадового окладу за період з 15.03.2022 р. по 25.04.2024р., надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням з 01 по 25 березня 2024 року, надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням з 01 по 25 квітня 2024 року на підставі наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що відповідно до Довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024р. по 25.04.2024 р., позивачеві було нараховано надбавку за особливості проходження служби за січень-березень 2024 року у розмірі 2648,75 грн. щомісячно та за квітень 2024 року у розмір 2207,30 грн.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_5 від 23.09.2024 року №1117 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії, солдату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було нараховано надбавку за особливості проходження служби (пп.1 п. 5 ПКМУ №704) у розмірі 65%, а саме: за червень 2023 року у розмірі 731,25 грн., за липень-вересень, листопад 2023 року у розмірі 2437,50 грн. щомісячно, грудень 2023 року у розмірі 2280,25 грн., січень-березень 2024 року у розмірі 2648,75 грн. щомісячно.
Також судом встановлено, що відповідно до Довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024р. по 25.04.2024 р., позивачеві було нараховано премію за січень-березень 2024 року у розмірі 14605,50 грн. щомісячно та за квітень 2024 року у розмір 12171,25 грн.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_5 від 23.09.2024 року №1117 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії, солдату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було нараховано премію (пп.2 п. 5 ПКМУ №704) у розмірі 590%, за червень 2023 року у розмірі 4371,90 грн., за липень-серпень, листопад 2023 року у розмірі 14573,00 грн. щомісячно, а також у розмірі 535% за січень-березень 2024 року у розмірі 14605,50 грн. щомісячно.
Довідкою про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024р. по 25.04.2024 р.передбачено, що позивачеві було нараховано надбавку за вислугу років за січень-березень 2024 року у розмірі 815,00 грн. щомісячно та за квітень 2024 року у розмір 679,17 грн.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_5 від 23.09.2024 року №1117 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії, солдату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було нараховано надбавку за вислугу років у розмірі 25%, а саме: за червень 2023 року у розмірі 225,00 грн., за липень-вересень, листопад 2023 року у розмірі 750,00 грн. щомісячно, грудень 2023 року у розмірі 701,62 грн., січень-березень 2024 року у розмірі 815,00 грн. щомісячно.
Отже, зазначені довідки свідчать про саме нарахування, але не виплати спірних сум.
Відтак, у суду відсутні докази, що позивачу було виплачено шомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 590% від посадового окладу за період з 15.03.2022 р. по 25.04.2024р., надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням з 01 по 25 березня 2024 року, надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням з 01 по 25 квітня 2024 року на підставі наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260.
Відповідач надав лише довідки про нараховане грошове забезпечення, однак доказів виплати таких видів грошового забезпечення матеріали справи не містять.
Таким чином, суд задовольняє вказі позовні вимоги шляхом зобов'язання відповідача виплатити позивачу шомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 590% від посадового окладу за період з 15.03.2022 р. по 25.04.2024р., надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням з 01 по 25 березня 2024 року, надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням з 01 по 25 квітня 2024 року на підставі наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 з урахуванням виплачених сум.
Отже, відповідач зобов'язаний виплатити ті суми, які не були виплачені позивачу.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу ХХІІI Порядку № 260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
Довідкою про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024р. по 25.04.2024 р.передбачено, що позивачеві було нараховано грошову допомогу для оздоровлення у березні 2024 року у розмірі 21329,25 грн.
Довідкою про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 22.06.2023р. по 31.12.2023 р.передбачено, що позивачеві було нараховано грошову допомогу для оздоровлення у серпні 2023 року у розмірі 20760,50 грн.
Відтак, у суду відсутні докази, що позивачу було виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2023 - 2024 роки.
Відповідач надав лише довідки про нараховане грошове забезпечення, однак доказів виплати виплачено грошової допомоги на оздоровлення за 2023 - 2024 роки матеріали справи не містять.
Таким чином, суд задовольняє вказі позовні вимоги шляхом зобов'язання відповідача виплатити позивачу грошову допомогу на оздоровлення відповідно до розділу XXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, (із змінами), в розмірі місячного грошового забезпечення за 2023-2024 рр., з урахуванням виплачених сум.
Відповідач надав лише довідки про нараховане грошове забезпечення, однак доказів виплати таких видів грошового забезпечення матеріали справи не містять.
Отже, відповідач зобов'язаний виплатити ті суми, які не були виплачені позивачу.
Відповідно до розділу XXIV Порядку № 260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям, накази про звільнення яких підписано минулого року, але не виключеним зі списків військової частини, в поточному році не надається.
Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.
З аналізу вищевикладеного слідує, що розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань знаходиться в залежності від розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення на момент надання вказаних видів допомог.
Тобто, вище наведені норми закону чітко закріплюють саме право позивача, за наявності рапорта, на отримання матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та не ставлять у залежність від наявності підстав, на які посилається відповідач у рішенні Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд. Крім того, рішенні Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд, має нижчу юридичну силу ніж закон та інші наведені вище нормативно-правові акти.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з рапортами на ім'я командира військової частини НОМЕР_5 про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2023, 2024 рік не звертався, означене підтверджується відсутністю підтверджуючих доказів, в додатках до позовної заяви, в розумінні норм ст.ст.73, 74 КАС України, а також відповідними зауваженнями відповідача.
На підставі викладеного вище, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів щодо звернення позивача до командира військової частини НОМЕР_5 із рапортами, стосовно виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023, 2024 рік, що є обов'язковою умовою, в розумінні п.9 Порядку №260, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Відповідно до статті 4 Закону України від 05 листопада 1996 року №504/96-ВР «Про відпустки» (надалі - Закон №504/96) установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Відповідно до статті 16-2 Закону №504/96 учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Статтею 5 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (надалі - Закон №3551) передбачено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги, зокрема, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік (п. 12 ст. 12 Закону №3551).
Згідно із з п. 8 ст. 101 Закону 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. У разі якщо Законом України «Про відпустки» або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
Відповідно до абз. 4 п. 14 ст. 101 Закону 2011-XII у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів ( п. 17 ст. 101 Закону 2011-XII).
В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець ( п. 18 ст. 101 Закону 2011-XII).
Надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється ( п. 19 ст. 101 Закону 2011-XII).
У разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток у зв'язку з настанням періодів, передбачених пунктами 17 і 18 цієї статті, такі відпустки надаються у наступному році. У такому разі дозволяється за бажанням військовослужбовців об'єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна тривалість об'єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.
Статтею 1 Закону України від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надалі - Закон №3543) визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Системний аналіз змісту верховенства права, вищенаведених положень законодавства дає підстави суду для висновку, що учасники бойових дій мають право отримати додаткову відпустку із збереженням заробітної плати за певних умов.
Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року №1126-VI, постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.
Таким чином, спірні правовідносини щодо отримання грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки у зв'язку із звільненням позивача виникли в особливий період.
В особливий період з моменту оголошення мобілізації до припинення відповідного періоду надання військовослужбовцям інших видів відпусток, зокрема, додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», припиняється.
Відповідно до частини 8 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Отже, підстави та порядок надання додаткової відпустки особам, які мають статус учасника бойових дій, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Так, відповідно до частини 14 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Тому суд зазначає, що норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації
Так відповідачем у власному відзиві на позовну заяву зауважується, що у зв'язку з тим, що у солдата ОСОБА_1 на момент звільнення з військової служби був відсутній статус учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни (посвідчення учасника бойових дій), йому не було виплачено грошову компенсацію за дні невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченою п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Суд встановив, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням УБД від 07.08.2024р. № НОМЕР_7 .
Суд встановив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 22.06.2023 р. №18 солдат ОСОБА_1 прибув з військової частини НОМЕР_4 , на посаду робітника підсобного 1 інженерного відділення 4 інженерного взводу 1 інженерної роти військової частини НОМЕР_5 .
Відтак, оскільки посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_7 позивач отримав лише 07 серпня 2024 року, тобто після свого виключення зі списків особового складу, на момент звільнення він не мав підтвердженого статусу учасника бойових дій.
Відповідно, ні право на додаткову відпустку тривалістю 14 календарних днів, передбачену пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551, ні право на її грошову компенсацію у позивача не виникли.
Таким чином вказана вимога задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Решта доводів відповідача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні шорічної основної відпустки за 2023-2024 роки, шомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 590% від посадового окладу за період з 15.03.2022 р. по 25.04.2024р., надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням з 01 березня 2024 року по 25 березня 2024 року, надбавки за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням з 01 квітня 2024 року по 25 квітня 2024 року на підставі наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, грошової допомоги на оздоровлення відповідно до розділу XXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, (із змінами), в розмірі місячного грошового забезпечення за 2023-2024 роки.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані календарні дні шорічної основної відпустки за 2023-2024 роки, шомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 590% від посадового окладу за період з 15.03.2022 р. по 25.04.2024р., надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням з 01 березня 2024 року по 25 березня 2024 року, надбавки за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням з 01 квітня 2024 року по 25 квітня 2024 року на підставі наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, грошової допомоги на оздоровлення відповідно до розділу XXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, (із змінами), в розмірі місячного грошового забезпечення за 2023-2024 роки, з урахуванням фактично виплачених сум.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Савченко