м. Вінниця
14 липня 2025 р. Справа № 120/4615/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,
суддів: Альчука Максима Петровича,
Бошкової Юлії Миколаївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Галюк Аліни Леонідівни,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача 1: не з'явився,
представника відповідача 2: не з'явився,
представника третьої особи 1: Друцької О.Г.,
представника третьої особи 2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Державної судової адміністрації України про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького районного суду Вінницької області (відповідач 1), Державної судової адміністрації України (відповідач 2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Вища кваліфікаційна комісія суддів України (третя особа 1), Вища рада правосуддя (третя особа 2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницького районного суду Вінницької області, Державної судової адміністрації України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Вища рада правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
20.06.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник Державної судової адміністрації України (далі також - ДСА України) заперечив проти позову. Одночасно із цим у відзиві відповідачем було заявлено клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 127/31729/13-к.
Мотивоване це клопотання тим, що Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 13 вересня 2016 року в справі №127/31729/13-к визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції станом на 11.09.2012 р.), ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції станом на 17.09.2012 р.), та призначити покарання: - за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції станом на 11.09.2012 р.) у виді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати посаду судді строком на 1 (один) рік; - за ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції станом на 17.09.2012 р.) у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому на праві власності, з позбавленням права обіймати посаду судді строком на 3 (три) роки.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26 грудня 2018 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 13 вересня 2016 року щодо ОСОБА_1 - залишено без змін.
У зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком наказом голови Вінницького районного суду Вінницької області від 16.01.20219 № 1-к/г «Про припинення трудових відносин із суддею ОСОБА_1 на підставі припинення повноважень судді у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком» припинено трудові відносини з позивачем. Також, на пiдставi наказу голови Вінницького районного суду Вінницької області від 16.01.2019 № 1-к/г Територіальним управлінням ДСА України у Вінницькій області було здiйснено повний розрaхунок та виплату вcix належних cyм.
В подальшому, ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 28 листопада 2024 року в справі № 127/31729/13-к вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 13 вересня 2016 року про визнання винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 (в редакції станом на 11.09.2012 р.), ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції станом на 17.09.2012 р.) КК України - скасовано.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 (в редакції станом на 11.09.2012 р.), ч.3 ст.368 КК України (в редакції станом на 17.09.2012 р.) КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито.
Однак, не погоджуючись з ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 28 листопада 2024 року прокурор подав касаційну скаргу на зазначене рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 28 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_1 (копія додається) та призначено розгляд касаційної скарги на 30.10.2025.
Таким чином, на переконання ДСА України вважає, що до розгляду (перегляду) справи №127/31729/13-к в касаційному порядку, питання стосовно поновлення у штаті суддів є передчасним, а провадження у даній адміністративній справі слід зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 127/31729/13-к.
В судовому засіданні 14.07.2025 позивач заперечив щодо поданого представником ДСА України клопотання про зупинення провадження у справі та просив відмовити в його задоволенні.
Представниця Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з приводу заявленого клопотання поклалась на розсуд суд.
Інші представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином, зокрема за допомогою підсистеми "Електронний суд", про що секретарем судового засідання складено відповідні довідки. При цьому, від представника Вищої ради правосуддя надійшла заява про розгляд справи без його участі
Так, вирішуючи в питання щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у даній справі із тих мотивів, які наведені представником ДСА України у поданому клопотанні, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Ця підстава виникає в процесі тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для цієї справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Отже, з огляду на зазначені вимоги для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку адміністративного судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Тобто, зупинення провадження з підстав, передбачених цією нормою, допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо, тобто коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі та рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Судом встановлено, що предметом судового дослідження у даній справі є питання правомірності відмови Вінницького районного суду Вінницької області, сформованої у листі від 03.03.2025 за №01-05/13/2025 у поновленні/зарахуванні позивача в штат суддів Вінницького районного суду Вінницької області після скасування ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 28 листопада 2024 року в справі № 127/31729/13-к вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 13 вересня 2016 року про визнання винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 (в редакції станом на 11.09.2012 р.), ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції станом на 17.09.2012 р.) КК України.
Отже, в межах даної адміністративної справи суд повинен надати правову оцінку діям відповідачів щодо відмови у поновленні ОСОБА_1 в штат суддів Вінницького районного суду Вінницької області саме станом на час формування оскаржуваної відмови. Відтак, на переконання суду, розгляд в касаційному порядку справи №127/31729/13-к, з урахуванням принципу темпоральної дії прийнятих судом рішень, не перешкоджає розгляду даної адміністративної справи.
В контексті викладено, колегія суддів також зазначає, що подане клопотання не містить переконливих аргументів про те, що зібрані у цій справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Більш того, судом враховано й те, що визначені пунктом третім частини першої статті 236 КАС України підстави для зупинення провадження у справі безпосередньо пов'язані із набранням законної сили судовим рішенням в іншій справі.
В даному випадку, судове рішення, а саме ухвала Хмельницького апеляційного суду від 28 листопада 2024 року в справі № 127/31729/13-к, в силу положень ч. 4 ст. 532 КПК України, набрало законної сили, що в цілому виключає можливість застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України до цієї обставини.
Отже, наведені у клопотанні представника відповідача 2 доводи щодо необхідності зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 127/31729/13-к є безпідставними, у зв'язку з чим таке клопотання задоволенню не підлягає.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (надалі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За правилами статті 6 КАС України та статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» норми Конвенції та практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ, Суд) є джерелами права для судів України.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (§ 124 рішення у справі “Kudla v. Poland», § 30 рішення у справі “Vernillo v. France», § 43 рішення у справі “Frydlender v. France» , § 43 рішення у справі “Wierciszewska v. Poland», § 23 рішення в справі “Capuano v. Italy» та ін.).
В даному випадку суд вважає, що оскільки об'єктивної неможливості розгляду цієї адміністративної справи наразі не існує, тому зупинення провадження у справі призведе лише до зволікання з розгляду даного спору, що в своє чергу становить порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, а відтак і підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання.
Керуючись ст.ст. 236, 248, 256 КАС України, -
В задоволенні клопотання представника Державної судової адміністрації України про зупинення провадження у справі відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя-доповідач Жданкіна Наталія Володимирівна
Судді Альчук Максим Петрович
Бошкова Юлія Миколаївна