Справа №751/3995/25
Провадження №2-а/751/111/25
14 липня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді Діденко А.О.,
секретаря судового засідання Овдій О.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Чернігова справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
І. Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 19.02.2025 №165, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17 000 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що 05.02.2025 позивач був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення №165 від 05.02.2025 за нібито відмову у проходженні ВЛК. Проте, він не відмовлявся від проходження військово-лікарської комісії, однак повідомив працівників ТЦК та СП про те, що має погане самопочуття, а тому просив перенести військово-лікарську комісію на інший день, тим паче, що у нього була відсутня медична картка з висновками лікарів щодо наявних захворювань. Зазначає, що направлення на проходження медичного огляду не видавалось, а тільки було видано та вручено повістку № 02/0088 від 05.02.2025, в якій було зазначено, що потрібно прибути 06.02.2025 о 09:00 для уточнення облікових даних та проходження військово-лікарської комісії. 06.02.2025 після обстеження сімейним лікарем, йому видано медичний висновок про тимчасову непрацездатність з 06.02.2025 по 10.02.2025. 07.02.205 він проінформував відповідача про неможливість з'явитися за повісткою 06.02.2025 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, а також було подано клопотання про відкладення розгляду справи стосовно винесеного протоколу. Зазначає, що з 10.02.2025 по 14.02.205 та з 14.02.2025 по 19.02.2025 включно знаходився на лікарняному. Незважаючи на все, без належного повідомлення про дату та час розгляду справи, начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 19.02.2025 було винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, якою накладено штраф у сумі 17 000 грн.
За наведених вище обставин позивач вважає постанову у справі про адміністративне правопорушення протиправною, просить її скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 07 травня 2025 року відкрив провадження у справі та призначив розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Центральний ВДВС у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою суду від 20.05.2025 розгляд справи відкладено.
27.05.2025 від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позову. Зазначили, що позивач відмовився від ВЛК за станом здоров'я, але такий аргумент спростовується тим, що позивач так і не пройшов ВЛК за станом на дату розгляду справи в суді, а тому постанова винесена законно і обґрунтовано.
03.06.2025 позивачем подано відповідь на відзив. Зазначає, що відповідач не спростував доводи, які були заявлені в позовній заяві. Таким чином, посилання відповідача про те, що ним було вчинено адміністративне правопорушення є бездоказовими та базуються лише на припущеннях та на особистому тлумаченні змісту правових норм.
Ухвалою суду від 04.06.2025 продовжено строк розгляду та відкладено розгляд справи для витребування доказів.
Ухвалою суду від 13.06.2025 продовжено строк розгляду та відкладено розгляд справи для витребування доказів повторно.
На підставі ст. 262 КАС України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
05.02.2025 о 15 год 32 хв позивач був затриманий та доставлений поліцейськими у службове приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 для припинення правопорушення, складання адміністративних матеріалів.
05.02.2025 черговим ІНФОРМАЦІЯ_5 , солдатом ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 складено протокол № 165 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що 05.02.2025 о 17 год 30 хв уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_4 було виписано направлення на проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Однак, в порушення вимог абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії (а.с. 14, 45).
Згідно протоколу ОСОБА_1 роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України, а також повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, який відбудеться об 11.00 год 10.02.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що останній поставив свій підпис.
У протоколі мається пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності «за станом здоров'я відмовився від проходження ВЛК».
05.02.2025 ОСОБА_1 видано повістку № 02/0088 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 06.02.2025 на 09:00 год для уточнення облікових даних та проходження ВЛК (а.с. 15).
07.02.2025 ОСОБА_1 звернувся з заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 про неможливість з'явитися за повісткою 06.02.2025 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, про що надав копію медичного висновку від 07.02.2025 (а.с.16, 17).
07.02.205 позивачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи за протоколом № 165, призначеного на 10.02.2025 на 11 год, у зв'язку з перебуванням на лікарняному з 06.02.2025 (а.с.11)
Згідно копій медичних висновків КНП «Чернігівська міська лікарня № 4» ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 10.02.2025 по 14.02.2025 та з 14.02.2025 по 19.02.2025 (а.с.19, 20).
Згідно листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.02.2025 № 101474, ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи відкладено на 19.02.2025 на 09 год (а.с. 71)
19.02.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 полковник ОСОБА_2 розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та виніс постанову № 165 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою наклав на позивача стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.
Як вбачається зі змісту постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 05.02.2025 о 17 год 30 хв, перебуваючи у приміщенні Чернігівського обласного мобілізаційнрого центру за адресою: АДРЕСА_1 , відмовився проходити медичний огляд для визначення працездатності до військової служби згідно з рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4 (направлення за № 2119 від 05.02.2025), чим порушив абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 12).
30.04.2025 старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 77926490 з примусового виконання постанови № 165 від 19.02.2025 (а.с.22)
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2024 № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Абзацом 5 частини 1 статті 1 вказаного Закону передбачено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ч.7 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ №154 від 23 лютого 2022 - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки координується та спрямовується Міноборони.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (зокрема ст. 210-1 КУпАП) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
Нормами абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Абзацом 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» також встановлено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ №154 від 23 лютого 2022 року передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 74 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №560 від 16 травня 2024 року, вбачається, що резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Як слідує з матеріалів справи, щодо позивача ОСОБА_1 посадовою особою відповідного органу комплектування та соціальної підтримки було виписано відповідне направлення на проходження військово-лікарської комісії щодо визначення придатності до проходження військової служби. Сторонами не оспорюється, що позивач вказав, що не відмовляється від проходження військово-лікарської комісії, однак не може її пройти за станом здоров'я та відсутністю документів, які підтверджують точний діагноз. Аналогічного змісту позиція позивача була зафіксована в його власноручному поясненні в адміністративному протоколі: «За станом здоров'я відмовився від проходження ВЛК».
На думку суду, в окремих випадках відсутність медичних документів в особи може слугувати поважною причиною для відкладення проходження військово-лікарської комісії, адже метою діяльності такої комісії є визначення об'єктивного стану здоров'я призовника чи резервіста, що не завжди є можливим виключно на підставі даних, наявних в електронних базах даних.
Водночас суд зауважує, що й відмова особи від проходження військово-лікарської комісії не завжди може мати характер прямо сформульованої лексично відмови, а може мати фактичний характер, що випливає із дій або бездіяльності особи. При цьому, не виключеним є використання особою формально поважних приводів чи обставин для того, аби фактично ухилитися від проходження військово-лікарської комісії. Така поведінка особи може мати ознаки правового явища «зловживання правом», тобто використання особою наявного у неї легального права з метою, яка змісту такого права суперечить - зокрема з метою завдання шкоди іншим особам, ухилення від виконання законних обов'язків або уникнення юридичної відповідальності.
Аналіз фактичних обставин даної справи дає підстави для висновку, що поведінка позивача була вірно кваліфікована відповідачем саме як відмова від проходження військово-лікарської комісії, з рахуванням такого.
У першу чергу суд звертає увагу на те, що повідомляючи про неможливість проходження військово-лікарської комісії за відсутності документів, що підтверджують точний діагноз та поганим самопочуттям, позивач, як це вбачається із його власноручно написаного пояснення в протоколі, не повідомляв посадових осіб територіального центру комплектування та соціальної підтримки про конкретний зміст діагнозів, які мали би бути досліджені комісією на підставі відповідних медичних документів, а також про те, які саме медичні документи планував надати позивач та про строк, який об'єктивно є необхідним для їх підготовки.
На переконання суду, у разі щирого бажання позивача надати медичні документи для вивчення членам військово-лікарської комісії, позивач мав би заявити клопотання про відкладення проведення такої комісії, та повідомити посадових осіб територіального центру комплектування та соціальної підтримки про конкретний діагноз, що потребує додаткового дослідження з урахуванням таких документів.
Крім того, як зауважує суд, у адміністративному протоколі наявні власноручно написані пояснення позивача, серед яких відсутні пояснення про те, що позивач планував надати певні документи для вивчення військово-лікарською комісією.
Таким чином, слід дійти висновку що даний аргумент позивачем було висловлено лише під час розгляду справи в суді, а не в ході відмови від проходження військово-лікарської комісії. А отже, суд такий аргумент до уваги не бере.
Також в обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що 05.02.2025 мав погане самопочуття та через цей факт не міг пройти військово-лікарську комісію. Аналогічні за змістом пояснення позивачем було наведено у протоколі про адміністративне правопорушення.
До матеріалів позовної заяви позивачем було долучено інформаційні довідки з електронної системи охорони здоров'я про тимчасову непрацездатність з 06.02.2025 по 10.02.2025, з 10.02.2025 по 14.02.205 та з 14.02.2025 по 19.02.2025.
У цій частині суд вважає за необхідне погодитися із аргументами позивача про те, що погіршення стану здоров'я є поважною причиною не проходження комісії, за умови документального підтвердження цього факту. У межах даної справи таке документальне підтвердження наявне, у той час як відкриття лікарняного листа 07.02.2025, а не 06.02.2025 є обставиною формального характеру та на висновки суду в цій частині не впливає.
Водночас щодо доводів про порушення порядку сповіщення позивача про розгляд його справи про адміністративне правопорушення, що був відкладений на 19.02.2025, суд відзначає таке.
Ухвалами суду від 04.06.2025 та від 13.06.2025 у відповідача витребовувалася низка доказів у справі про адміністративне правопорушення, зокрема й докази сповіщення позивача про розгляд його справи про адміністративне правопорушення, призначений на 19.02.2025.
На виконання даної ухвали суду було надано копію листа ІНФОРМАЦІЯ_7 від 11.02.2025 №10/474, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 було викликано для участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, що призначений на 19.02.2025 о 09.00.
Однак у матеріалах справи відсутні і позивачем не надані докази відправлення листа (чеки на підтвердження надсилання рекомендованого поштового відправлення тощо) і докази вручення такого листа ОСОБА_1 .
Сама по собі копія листа за відсутності будь-яких даних про направлення листа факт належного сповіщення особи про розгляд її справи не підтверджує.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами ( ст.251 КУпАП).
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в день винесення постанови, а саме на 19.02.2025.
Це призвело до порушення вимог ст. 277-2 КУпАП та обмежило права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
В силу принципу презумпції невинуватості, який закріплений у ст. 62 Конституції України та діє в адміністративному праві, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, що не було зроблено відповідачем, а тому наявність підстав для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності не доведена. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
На необхідність справедливого розгляду справ звертає увагу і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд звертає увагу, що процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Щодо решти наведених учасниками аргументів суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04). Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
У межах даної справи, оскільки судом було встановлено наявність поважної причини не проходження військово-лікарської комісії, а також суттєве порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності у виді відсутності доказів сповіщення особи про розгляд справи, дані обставини зумовлюють необхідність задоволення позовних вимог та не потребують детальної оцінки решти аргументів.
За положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на встановлені обставини справи суд доходить висновку, що відповідачем на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності належними допустимими доказами, які б відповідали критерію доказування «поза розумним сумнівом», а тому постанова № 165 від 19.02.2025 підлягає скасуванню за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Також, оскільки судом задоволено позовні вимоги, суд присуджує до стягнення з відповідача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 14, 19, 72, 77, 90, 139, 245, 246, 250, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову № 165 від 19.02.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 грн 60 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 14.07.2025.
Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Княжа, буд. 28, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 36931595)
Суддя А. О. Діденко