справа № 757/34997/24 головуючий у суді І інстанції Григоренко І.В.
провадження № 22-ц/824/10689/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
16 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Надточий К.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Григоренко І.В. в місті Києві, дата складення повного тексту рішення 22 січня 2025 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», про стягнення заборгованості, -
У серпні 2024 року ТОВ «ФК «Брайт-К»звернулося до суду із позовом в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1/4199746 від 01 жовтня 2021 року у розмірі 217 956,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 серпня 2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «Брайт-К» укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 2-2021. 01 жовтня 2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1/4199746, відповідно до умов якого Банк надав, а Позичальник отримав кредитні кошти у сумі 99 999,00 грн., строком на 72 місяці - з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2027 року. Згідно Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги від 05 серпня 2021 року, 15 лютого 2022 року відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 1/4199746 від 01 жовтня 2021 року, що був укладений між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 . Банк зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, та надав відповідачу кредитні кошти, у встановленому договором розмірі, проте, відповідач порушив умови Договору щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії у встановлені договором строки та порядку, у зв'язку з чим за цим договором виникла заборгованість, яка станом на дату відступлення прав вимоги (14.02.2022 року) становить 114 762,96 грн., з яких: 96 475,65 грн. - строкова заборгованість за тілом кредиту; 1 783,56 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 532,24 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредиту; 4 221,61 грн. - заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом; 2 349,98 грн. - заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості; 9 399,92 грн. - прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості. 18 лютого 2024 року ТОВ «ФК «Брайт-К» направило відповідачу повідомлення про наявність простроченої заборгованості за кредитним договором, яке залишилося не виконаним. 01 липня 2024 року ТОВ «ФК «Брайт-К» направило відповідачу вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісії, зазначену вимогу Позичальник також не виконав. Вказує, що за період часу з 15 лютого 2022 року по 01 липня 2024 року ТОВ «ФК «Брайт-К» було нараховано відповідачу 35 044,46 грн. - проценти за користування кредитом, та 68 149,42 грн. - комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Оскільки, відповідач порушив умови Договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, у нього виникла заборгованість, яка станом на 01 жовтня 2021 року становить 217 956,84 грн., з яких: 98 259,21 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 39 798,31 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 79 899,32 грн. - заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2025 року у задоволені позову ТОВ «ФК «Брайт-К» відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Брайт-К» просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ «ФК «Брайт-К»посилається на аналогічні обставини викладені у позовній заяві та вказує, що судом першої інстанції належним чином не з'ясовано обставини переходу до позивача прав вимоги до відповідача за кредитним договором.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 05 серпня 2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «Брайт-К» укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 2-2021, згідно якого АТ «Креді Агріколь Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «Брайт-К» право вимоги до боржників, а останнє набуває права вимоги АТ «Креді Агріколь Банк» за кредитними договорами та сплачує АТ «Креді Агріколь Банк» за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановленні цим Договором (а.с. 43 - 58).
01 жовтня 2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1/4199746.
Згідно розрахунку заборгованості, складеного АТ «Креді Агріколь Банк» станом на 14 лютого 2022 року заборгованість за кредитним договором становила 114 762,96 грн., з яких: 96 475,65 грн. - строкова заборгованість за тілом кредиту; 1 783,56 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 532,24 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредиту; 4 221,61 грн. - заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом; 2 349,98 грн. - заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості; 9 399,92 грн. - прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 7 від 14 лютого 2022 року, зазначеному у Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 2-2021 від 05 серпня 2021 року, ТОВ «ФК «Брайт-К» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1/4199746 від 01 жовтня 2021 року, укладеним між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 у розмірі 114 762,96 грн. (а.с. 36 - 40).
Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ФК «Брайт-К», станом на 01 липня 2024 року, за період часу з 15 лютого 2022 року по 01 липня 2024 року відповідачу було нараховано: 35 044,46 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, та 68 149,42 грн. - заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості (а. с. 10).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог, оскільки договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 2-2021 укладений 05 серпня 2021 року, а кредитний договір № 1/4199746, укладений 01 жовтня 2021 року, тобто майже на два місяці раніше.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.
Так, 05 серпня 2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «Брайт-К» укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 2-2021, за умовами якого право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора з дати підписання ними відповідного Реєстру прав вимог за зразком, наведеним в Додатку №1 до Договору, що становить його невід'ємну частину та складається з обов'язковим зазначенням інформації (реквізитів) за переліком, що містяться в Додатку № 4 до цього Договору та зарахування коштів у розмірі Ціни договору на рахунок. Первісного кредитора, після чого Новий кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей по Кредитним договорам. Разом з Правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (п. 3.1. договору).
Згідно приписів п. 3.2. Договору сторони погодили, що відступлення Прав вимоги та підписання Сторонами відповідних Реєстрів прав вимог здійснюється кожного місяця протягом одного року.
Відповідно до п.1.4. договору право вимоги означає всі права Первісного кредитора за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті сум Заборгованості за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав та/або права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно з реєстру прав вимоги № 7 від 14 лютого 2022 року, зазначеному у Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 2-2021 від 05 серпня 2021 року, ТОВ «ФК «Брайт-К» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1/4199746 від 01 жовтня 2021 року, укладеним між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 у розмірі 114 762,96 грн.
Таким чином, вбачається, що укладаючи договір відступлення прав вимоги, сторони обумовили умову, яка полягає у тому, що передача права вимоги здійснюється на підставі Реєстру прав вимог, які є невід'ємним додатком до договору відступлення прав вимоги, у якому зазначено перелік кредитних договорів та боржників за ними.
Умови зазначеного договору відступлення прав вимоги передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договору не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов'язки.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність позивачем факту відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Брайт-К».
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статями 525, 526, 546 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.
На підставі пункту першого статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до кредитного договору №1/4199745 від 01 жовтня 2021 року, АТ «Креді Агріколь Банк» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 99 999,00 гривень на строк 72 місяців з 01 жовтня 2021 року до 30 вересня 2027 року. За користування кредитом позичальник сплачує фіксовану процентну ставку в розмірі 15% річних і комісійну винагороду в розмірі 2,35% у місяць від суми кредиту.
Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Згідно розрахунку заборгованості, складеного АТ «Креді Агріколь Банк» станом на 14 лютого 2022 року заборгованість за кредитним договором становила 114 762,96 грн., з яких: 96 475,65 грн. - строкова заборгованість за тілом кредиту; 1 783,56 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 532,24 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредиту; 4 221,61 грн. - заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом; 2 349,98 грн. - заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості; 9 399,92 грн. - прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості.
Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ФК «Брайт-К», станом на 01 липня 2024 року, за період часу з 15 лютого 2022 року по 01 липня 2024 року відповідачу було нараховано: 35 044,46 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, та 68 149,42 грн. - заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості.
Контррозрахунку заборгованості, що спростовує розмір заборгованості, визначений позивачем, відповідачем не надано, як і не наданодоказів які б свідчили про виконання взятих на себе зобов'язань.
Встановивши, що відступлення (продаж) прав вимоги та майнових прав за договором про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами від 05 серпня 2021 року № 2-2021 не суперечить ст. 514 ЦК України, відповідач умови договору в частині, що стосуються його прав не оспорював, а тому права позивача є порушеними та наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 1/4199746 від 01 жовтня 2021 рокуу розмірі 217 956,84 грн.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позову, суд першої інстанції, неповно з'ясував обставини справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті вимог позивача.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі позовної заяви ТОВ «ФК «Брайт-К» сплатило судовий збір у розмірі 2 615,48 грн. При подачі апеляційної скарги ТОВ «ФК «Брайт-К»сплатило судовий збір у розмірі 3 923,22 грн., оскільки апеляційний суд приходить до висновку про задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача у розмірі 6 538,70грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» задовольнити.
Заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2025 року та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К», місце знаходження: м. Київ, вул. Якова Гніздовського, 1, ідентифікаційний номер 41874691, заборгованість за кредитним договором № 1/4199746 від 01 жовтня 2021 року у розмірі 217 956,84 (двісті сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 84 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К», місце знаходження: м. Київ, вул. Якова Гніздовського, 1, ідентифікаційний номер 41874691 судовий збір у розмірі 6 538,70 (шість тисяч п'ятсот тридцять вісім) гривень 70 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повне судове рішення складено 17 липня 2025 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.