15 липня 2025 року місто Київ
Справа № 369/12644/24
Апеляційне провадження № 22-ц/824/12978/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Желепи О.В., суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Горбач Ігор Володимирович, на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року про призначення експертизи (постановлено у складі судді Пінкевич Н.С., повна ухвала складена 28 травня 2025 року)
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Сади 2024», Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Сонячний 7» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками та нерухомим майном
На розгляді Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває вказаний позов.
12 травня 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Чернюк О.О., подав клопотання про призначення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи по справі. На вирішення експертизи просив поставити такі питання:
1) Чи можливе (неможливе) облаштування відмінного від наявного проїзду, проходу до земельних ділянок з кадастровими номерами 3222488200:05:006:0266 та 3222488200:05:006:0274, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням наявної забудови та суміжних земельних ділянок, що знаходяться у власності (користуванні) третіх осіб?
2) Який з можливих варіантів доступу до земельних ділянок з кадастровими номерами 3222488200:05:006:0266 та 3222488200:05:006:0274, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є найбільш оптимальним з технічної точки зору для проїзду, проходу, потребує найменшого задіяння площі, є найкоротшим та порушує права найменшої кількості власників земельних ділянок, по яким пропонується здійснювати проїзд?
3) Чи відповідають виконані Позивачем будівельні роботи, щодо будівництва гаражу на два автомобілі на земельній ділянці з кадастровим номером 3222488200:05:006:0266, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності, які будівельні норми було порушено?
4) Чи відповідають виконані Позивачем будівельні роботи, щодо будівництва тренажерної зали на земельній ділянці з кадастровим номером 3222488200:05:006:0274, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності, які будівельні норми було порушено?
5) Чи дотримані Позивачем відстані від побудованого гаражу на два автомобілі, тренажерної зали, до газопроводу середнього тиску ПЕ O 63х3,6?
6) На якій відстані розташована будівля гаражу на два автомобілі Позивача від крайньої виступаючої конструкції до межі земельної ділянки Відповідача 1 за кадастровим номером 3222488200:05:006:0277, до межі земельної ділянки суміжного землевласника за кадастровим номером 3222488200:05:006:0275 та кадастровим номером 3222488200:05:006:0277?
Клопотання мотивовано тим, що для з'ясування усіх обставин справи, з метою повного та всебічного дослідження доказів, є необхідність в оцінці можливості облаштування іншого виїзду та проходу до земельних ділянок позивача, оскільки частина виїзду станом на березень 2025 року вже існувала на земельній ділянці позивача, однак у висновку експерта, наданого позивачем, відсутні як фотографії такого виїзду, так і схематичні зображення на плані.
Важливим також є оцінка законності будівництва гаража на два автомобілі та тренажерної зали, про безперешкодний доступ до яких вимагає позивач, та відповідність виконаних робіт з будівництва указаних об'єктів вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, для чого необхідні знання у сфері іншій, ніж право.
Окрім цього, висновок , наданий позивачем викликає сумніви, оскільки він був виготовлений на замовлення для іншої справи, а саме в частині можливості встановлення сервітуту.
Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалою від 19 травня 2025 року клопотання про призначення експертизи - задовольнив частково.
На розгляд експертам поставив такі питання:
1) Чи можливе (неможливе) облаштування відмінного від наявного проїзду, проходу до земельних ділянок з кадастровими номерами 3222488200:05:006:0266 та 3222488200:05:006:0274, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням наявної забудови та суміжних земельних ділянок, що знаходяться у власності (користуванні) третіх осіб?
Проведення експертизи доручив експертам Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», попередивши їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України.
У розпорядження експертів надав матеріали цивільної справи №369/12644/24.
Зобов'язав сторін надати експерту необхідні та належні документи на вимогу експерта, забезпечити доступ до об'єкту дослідження.
Витрати по проведенню експертизи поклав на ОСОБА_2 .
Провадження по справі зупинив на час проведення експертизи.
Не погодившись з такою ухвалою, Горбач І.В. в інтересах ОСОБА_1 11 червня 2025 року через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження обставин та матеріалів справи.
Звертає увагу, що предметом позову у цій справі є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та нерухомим майном (негаторний позов), а тому позивач у цій справі має довести наявність перешкод та неможливість їх усунення іншим шляхом, ніж зазначено в позові. Натомість сторона відповідача має надати докази, що спростовують позовні вимоги. Проте суд першої інстанції поставив на вирішення експертів загальне питання, яке не відноситься до предмету доказування сторонами, оскільки облаштування відмінного від наявного проїзду, проходу до земельних ділянок позивача створюватиме додатковий непомірний тягар для позивача, оскільки потребуватиме від нього реконструкції та перебудови власного домоволодіння, що явно виходить за межі позовних вимог.
Вважає, що відповідь на поставлене експертам питання не впливає на предмет доказування у справі, оскільки не спрямоване на доведення або спростування позовних вимог щодо наявності встановлених перешкод у вигляді паркану на фактично тротуарі перекривши в'їзд та прохід з дороги загального користування до земельної ділянки позивача.
Суд фактично суб'єктивно оцінив ситуацію, поставивши експертам питання про можливість облаштування нового проходу та проїзду, не взявши до уваги того, що існує єдиний проїзд та прохід, який є облаштованим, та по якому більше 15 років здійснювався прохід та проїзд.
Київський апеляційний суд ухвалою від 18 червня 2025 року відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, надав іншим учасникам справи 5-ти денний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
У встановлений судом строк відзивів на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надійшов.
01 липня 2025 року, тобто із пропуском строку для його подання, представник ОСОБА_2 - адвокат Чернюк О.О. подав відзив на апеляційну скаргу, питання про поновлення строку для його подання не порушував, а тому колегія суддів дійшла висновку про відмову в його прийнятті.
У судовому засіданні представники позивачки - адвокати Горбач І.В. та Терпило О.І. апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, просили задовольнити її вимоги з підстав, викладених у скарзі.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Чернюк О.О. проти апеляційної скарги заперечував, просили її відхилити через безпідставність викладених у ній доводів.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином у порядку, встановленому ст. 128 ЦПК України.
З урахуванням приписів ч.2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги на ухвалу про призначення експертизи за відсутності учасників справи, що не з'явилися в судове засідання.
Заслухавши доповідь головуючого судді Желепи О. В., пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам закону ухвала суду про призначення експертизи відповідає.
Ухвала суду першої інстанції мотивована так:
- враховуючи предмет спору та характер спірних правовідносин наявні підстави часткового задоволення клопотання сторони про призначення експертизи;
- при визначенні експертної установи, суд враховує строки розгляду цивільних справ, та доручає проведення експертизи експертам Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» з попередженням останніх про кримінальну відповідальність;
- з урахуванням підстав та предмета позовних вимог, фактичних обставин справи, суд установив, що сторона відповідача не довела необхідності проведення експертизи щодо інших запропонованих питань.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За змістом частини третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Заперечуючи проти призначення судом першої інстанції експертизи скаржник указував, що поставлені на її вирішення питання, зокрема щодо можливості облаштування відмінного від наявного проїзду та проходу до земельних ділянок, виходять за межі предмета доказування.
Колегія суддів надає оцінку вказаним доводам апеляційної скарги та відхиляє їх як безпідставні й помилкові з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі позивач звернувся до суду із позовом про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками та нерухомим майном (негаторний позов).
Колегія суддів звертає увагу, що предмет доказування у негаторному позові включає не лише встановлення факту наявності перешкод у користуванні позивачем своїм майном та протиправності дій відповідача щодо створення таких перешкод, а й визначення адекватного й пропорційного способу усунення цих перешкод.
Дійсно, позивач самостійно визначає спосіб, у який він вбачає можливим усунути виявлені порушення. Разом із цим, суд, відповідно до принципу пропорційності в цивільному судочинстві, враховуючи приписи ч. 2 ст. 77 ЦПК України та завдання цивільного судочинства, має оцінити співвідношення між необхідністю поновлення прав позивача саме в обраний ним спосіб та інтересами відповідача, для якого обраний позивачем спосіб захисту свого права може бути надмірним тягарем. Тобто суд зобов'язаний установити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, а отже - і з'ясувати, чи існує менш обтяжливий, але ефективний спосіб поновлення прав позивача, ніж той, про який він просить.
Способом захисту своїх прав у цій справі позивач обрав усунення перешкод шляхом демонтажу відповідних об'єктів, які своїм розміщенням порушують його права на доступ до свого майна. Колегія суддів зазначає, що демонтаж є крайнім заходом, якому повинні передувати інші заходи реагування до порушника. Окрім цього, такий спосіб захисту права має бути єдиним можливим за обставин, що склалися, а тому перед задоволенням таких позовних вимог суд зобов'язаний упевнитися в безальтернативності застосування саме такого способу захисту прав позивача.
З огляду на викладене, обґрунтованим є поставлення на вирішення експертизи питань щодо можливості облаштування іншого проїзду / проходу до земельних ділянок позивача, оскільки в такому випадку задовольняються інтереси позивача щодо отримання доступу до свого майна та при цьому враховуються інтереси відповідачів щодо збереження своїх об'єктів нерухомості. Зміст цього запитання безпосередньо спрямований на перевірку безальтернативності демонтажу, а отже має істотне значення для оцінки обґрунтованості позовних вимог і не виходить за межі предмета доказування.
Безпідставними також є доводи апеляційної скарги, що у випадку позитивної відповіді на поставлене питання та задоволення судом позову саме таким чином, для позивача буде створено додатковий непомірний тягар щодо реконструкції власного домоволодіння, оскільки в наведеній ситуації саме відповідачі, як особи, які порушили права позивача, будуть зобов'язані здійснити за власний рахунок дії на користь позивача з метою відновлення його прав. У будь-якому випадку суд матиме оцінити та визначити справедливий баланс між тими правами позивача, що були порушені та підлягають поновленню, й способом такого поновлення.
Твердження про існування «єдиного» проходу, яким користувалися понад п'ятнадцять років, саме по собі не спростовує потреби дослідити можливість іншого, менш конфліктного рішення.
Доводи апеляційної скарги про те, що визначення експертною установою Київського відділення ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» «підриває довіру» через нібито корупційні кримінальні провадження не ґрунтуються на жодній з процесуально-правових підстав, які ст.ст. 36-39 ЦПК України передбачає для можливості відводу експерта, та які ст. 130 ЦПК України визначає для вибору експертної установи. Закон не передбачає автоматичної заборони на залучення державної акредитованої установи лише через наявність кримінальних розслідувань стосовно окремих її працівників, особливо враховуючи те, що до моменту набрання законної сили обвинувальним вироком такі розслідування не спростовують презумпцію добросовісності ні установи, ні експертів, а тому не можуть розцінюватися як «інша обставина, що викликає обґрунтований сумнів у неупередженості» в розумінні п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, тим більше, що апелянт не навів конкретних даних про безпосередню участь у справі саме тих фахівців, яким інкримінуються порушення.
Так, Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2022 року у справі № 905/1926/18 залишив без змін ухвалу апеляційного господарського суду, яка доручила проведення експертизи саме ННЦ «ІСЕ ім. М. С. Бокаріуса», визнавши бездоказовими твердження скаржника про «корупційну зацікавленість» її фахівців і нагадавши, що правомірність відводу оцінюється за критерієм того, чи можуть заявлені побоювання «бути об'єктивно виправдані».
Інші доводи апеляційної скарги є формальними, законність та обґрунтованість ухвали, а також висновків суду першої інстанції про необхідність призначення у справі експертизи не спростовують, а тому колегія суддів їх відхилила як безпідставні.
Колегія суддів, встановила, що при вирішенні клопотання про призначення експертизи суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції про призначення відповідних експертиз у цій справі.
Керуючись статтями 102-104, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Горбач Ігор Володимирович, - залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року про призначення експертизи - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 17 липня 2025 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді: Н.В. Поліщук
В.В. Соколова