печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8925/25-к
пр. 1-кс-9880/25
01 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про скасування повідомлення про підозру від 04.11.2021 у кримінальному провадженні № 12021000000001201 від 07.10.2021, -
Адвокат ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді зі скаргою на повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України від 04.11.2021 у кримінальному провадженні № 12021000000001201 від 07.10.2021.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000001201 від 07.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
04.11.2021 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Сторона захисту об'єктивно вважає, що підозра відносно ОСОБА_4 є необґрунтованою, адже висновок про факт заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах базується лише на припущеннях органу досудового розслідування, а кваліфікація дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 190 КК України є невірною, тому що його дії не містять складу злочину, а відносяться до суто цивільно-правових відносин.
Вся підозра формується тільки на показах свідків, які знову ж таки вказують на виниклі цивільно-правові відносини, та не підтверджують наявність складу злочину за ст. 190 ККУ.
Водночас матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження факту умисного вчинення ОСОБА_4 будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства.
Так, слідчий формує підозру за кожним епізодом не на доказах, а на припущеннях, використовуючи при цьому такі обороти, як: «не маючи дійсних намірів повертати зазначені грошові кошти, однак з метою створення у потерпілого хибної уяви про його добропорядність та нібито дійсні наміри щодо їх повернення». Однак нічим це не підтверджує, хоча у даній категорії злочинів (шахрайство) це є більш ніж істотним.
Адвокат ОСОБА_3 зазначає, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, є незаконним та необґрунтованим, оскільки у діях підозрюваного відсутній склад злочину, а підозра ґрунтується лише на припущеннях органу досудового розслідування.
В судове засідання адвокат не з'явилася, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялася належним чином про причини неявки не повідомив.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд скарги у його відсутність та просив відмовити у задоволенні скарги.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що адвокат, прокурор в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду провадження повідомлялись належним чином, що є проявом принципу диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без їх участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021000000001201 від 07.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
04.11.2021 старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майором поліції ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинність, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , складено та вручено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в межах кримінального провадження №12021000000001201 від 07.10.2021.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, згідно положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Разом з тим, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, та може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Як визначено у ч.ч. 1,2 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтованість підозри, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 року, § 57).
Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру адвокат вважає те, що підозра є необґрунтованою, оскільки формулювання повідомлення про підозру не свідчить про наявність ознак інкримінованого кримінального правопорушення, у провадженні взагалі не існує доказів, які б підтверджували твердження повідомлення про підозру, а наявні у провадженні докази прямо спростовують твердження повідомлення про підозру.
За своїм змістом повідомлена 04.11.2021 ОСОБА_4 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_4 був причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
За таких обставин, скарга адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України від 04.11.2021, в межах кримінального провадження № 12021000000001201 від 07.10.2021 року, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 7, 22, 107, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про скасування повідомлення про підозру від 04.11.2021 у кримінальному провадженні № 12021000000001201 від 07.10.2021 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1