печерський районний суд міста києва
Справа № 757/28661/25-к
пр. 1-кс-25283/25
26 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, щодо неповернення тимчасово вилученого майна, в межах кримінального провадження № 12023100050003834 від 07.11.2023, -
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Печерського районного суду у місті Києві зі скаргою в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, в межах кримінального провадження № 12023100050003834 від 07.11.2023.
В обґрунтування доводів та вимог скарги посилається на те, що 04.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2025 проведено обшук за адресою: м. Львів, вул. Коперніка, 10, в ході якого було вилучено речі.
Адвокат вказує, що майно повинно бути повернуто особі у якої вилучено, оскільки є тимчасово вилученим майном.
У судове засідання особа, яка подала скаргу не з'явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином.
Правило неможливості розгляду скарг в порядку ст. 303 КПК України передбачає обов'язкову участь такої особи, разом з тим, до суду адвокат ОСОБА_3 подав клопотання про розгляд скарги за його відсутності, слідчий суддя дійшов висновку про розгляд скарги за відсутності особи, яка його подала.
Слідчий не з'явився у судове засідання, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що слідчий, не з'явився в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, а відтак слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги без його участі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за скаргою дійшов наступних висновків.
У зв'язку із здійсненням досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, проведено обшук у порядку ст. 234 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Слідчий суддя враховує приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023100050003834 від 07.11.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 190 КК України КК України.
Так, 04.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2025 проведено обшук за адресою: м. Львів, вул. Коперніка, 10, в ході якого було вилучено речі та документи.
Відповідно до ст. 169 КПК України, вилучене майно є тимчасово вилученим та має бути повернуте особі, у якої вони вилучені у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 КПК України, а саме: за клопотанням слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення майна, в іншому випадку вилучене майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучено.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Разом з тим, особою, яка звернулась зі скаргою, до її матеріалів не долучено ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2025 на проведення вказаного вище обшуку.
Вказане позбавляє слідчого суддю перевірити відповідність вилученого майна вимогам ч. 7 ст. 236 КПК України, тобто чи було надано дозвіл на його відшукання та вилучення, інші доводи на існування яких він посилається в обґрунтування своїх вимог.
Крім того, доказів щодо відсутності арешту тимчасово вилученого майна, на які посилається представник володільця майна у скарзі, слідчому судді не надано.
За таких обставин вважаю, що скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 169, 167, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, щодо неповернення тимчасово вилученого майна, в межах кримінального провадження № 12023100050003834 від 07.11.2023 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1