КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/7392/24
Провадження № 6/552/147/25
14.07.2025 Київський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
секретар судового засідання - Хрипунова Т.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 02.06.2025 року,
01 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 02.06.2025 року.
Свою заяву обґрунтовує тим, у провадженні Київського районного суду м. Полтави перебувала справа № 552/7392/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням суду від 02.06.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором № 220605982 від 08 березня 2021 року у розмірі - 33 219,80 грн, на відшкодування понесених судових
витрат - 3 200,51 грн. Сукупна сума до стягнення з відповідача складає 36 420,31 грн. (тридцять шість тисяч чотириста двадцять гривень тридцять одна копійка).
ОСОБА_1 на сьогоднішній день не працює, будь-які доходи відсутні, має малолітню дитину, якій 5 років. Після народження дитини, сім'я живе на одну заробітну плату, за рахунок батька.
Ці обставини утруднюють для відповідача виконання рішення суду від 02.06.2025.
Тому заявник просила суд розстрочити виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 02.06.2025 по справі № 552/7392/24, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором № 220605982 від 08 березня 2021 року у розмірі 33219,80 грн, на відшкодування понесених судових витрат - 3200,51 грн., а всього - 36 420,31 грн. (тридцять шість тисяч чотириста двадцять гривень тридцять одна копійка) строком на 6 місяців з моменту набрання ухвалою суду законної сили.
В судове засідання учасники не з'явилися.
Представник відповідача звернулася до суду в тексті заяви з клопотанням про розгляд заяви про розстрочку виконання за її відсутності.
Представник стягувача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви, в засідання не з'явився.
Згідно ч.2 ст.435 ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Оскільки неявка сторін не перешкоджає розгляду, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності осіб, що в засідання не з'явились.
Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Полтави від 02.06.2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором № 220605982 від 08 березня 2021 року у розмірі - 33 219,80 грн, на відшкодування понесених судових витрат - 3 200,51 грн. Сукупна сума до стягнення з відповідача складає 36 420,31 грн. (тридцять шість тисяч чотириста двадцять гривень тридцять одна копійка).
Зазначене рішення набрано законної сили 03.07.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно до ч. 3 ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 ст.435 ЦПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
За змістом статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 435 ЦПК України задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає з урахуванням установлених обставин, які ускладнюють або виключають виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виходячи з вимог цивільного процесуального закону та вимог ст.435 ЦПК України надання розстрочки виконання рішення суду має винятковий характер.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Проте та обставина, що відповідач ОСОБА_1 на день подання заяви не працює і в неї відсутні будь-які доходи, має малолітню дитину, якій 5 років, після народження дитини живе на одну заробітну плату батька, не є обставинами, які в значенні ст.435 ЦПК України істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Звертаючись до суду з даною заявою, ОСОБА_1 не надала доказів, які б дозволяли надати оцінку її матеріальному становищу.
Таким чином, оскільки заявником не долучено до заяви про відстрочення виконання жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, зокрема, не додано доказів, які свідчать про її матеріальне становище, яке ускладнює або робить неможливим виконання рішення, суд приходить до висновку, що заявником не доведено обставини, на які вона посилається.
Беручи до уваги викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст.18, 435 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», - суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 02.06.2025 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний термін з дня її проголошення.
Головуючий О.А.Самсонова