Справа 161/14117/25
Номер провадження 2-а/161/197/25
про залишення позовної заяви без руху
18 липня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Плахтій І.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
15 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії БАД № 965850 від 19 червня 2025 року про накладення адміністративного стягнення.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
КАС України встановлено окремі спеціальні строки для оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі,протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Оскаржувана постанова винесена 19 червня 2025 року.
За таких обставин, суд констатує, що адміністративний позов подано після закінчення строків, установлених законом.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В текст позовної заяви позивач включив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, яке обгрунтував тим, що оскаржувана постанова винесена та вручена йому 19 червня 2025 року. Останнім днем звернення до суду є 30 червня 2025 року. Однак, в період строку звернення до суду з позовом про оскарження вказаної постанови, він за станом здоров?я потребував допомоги лікарів, зокрема перебував на лікуванні з діагнозом «гострий бронхіт», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного хворого. Зазначені обставини, які не залежали від його волі, унеможливили звернення до суду з позовом про оскарження зазначеної постанови, тому причини пропуску строку є поважними.
Аналізуючи матеріали справи, суд не вбачає підстав для поновлення строку, оскільки, вказані позивачем обставини, на думку суду, не є поважними.
Так, як вбачається із виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого 2326 від 11 липня 2025 року ОСОБА_1 перебував в амбулаторно-поліклінічному закладі із захворюванням у період з 26 червня 2025 року по 11 липня 2025 року, а звернувся до суду лише 15 липня 2025 року, не навівши причин щодо пропуску часу, починаючи з 11 липня 2025 року.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, суд дійшов висновку про те, що підстави, вказані позивачкем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, є неповажними.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч наведеній нормі Закону позивач до свого позову документ про сплату судового збору не додав.
Так, Верховний Суд України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) зазначив наступне: «У справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2-4 Закону України «Про судовий збір» позивач звільняється від сплати судового збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 відступила від такого правового висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов?язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позивачу належить сплатити судовий збір за позовну вимогу про скасування постанови, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн., та подати до суду оригінал вказаної квитанції або ж надати докази наявності підстав (пільг) звільнення від сплати судового збору.
З врахуванням викладеного та відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України адміністративний позов слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали.
Якщо позивач у встановлений строк усуне зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області І.Б. Плахтій