Справа № 161/14111/25
Провадження № 2/161/4858/25
про залишення без руху
18 липня 2025 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Плахтій І.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на 1/2 частку майна,
15 липня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , відповідно до якого просить суд: встановити факт проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у період з 13 травня 2016 року до дня смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, конструкцій та інших елементів, що у своїй сукупності складають незавершене будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 0722881000:03:001:0975.
Однак, позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
В позовній заяві зазначено ціну позову 320 000 гривень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.
Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
В порушення вказаних вимог закону, в доданих до позовної заяви матеріалах відсутній документ про грошову оцінку майна, на яке позивачка просить визнати право власності, станом на дату подання позовної заяви, що в свою чергу унеможливлює визначення судом ціну позову та розмір судового збору, належного до сплати відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, позивачці необхідно надати звіт про оцінку спірного майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було заявлено 2 (дві) позовні вимоги: 1) немайнова вимога про встановлення факту проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу; 2) майнова вимога про визнання права власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, конструкцій та інших елементів, що у своїй сукупності складають незавершене будівництво житлового будинку.
Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлена у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Враховуючи вищевикладене, позивачу слід надати звіт про оцінку спірного майна та у зв'язку з цим сплатити судовий збір у відповідності до вимог ЗУ «Про судовий збір» - за позовну вимогу майнового характеру та за вимогу немайнового характеру.
Оригінал платіжного документа позивачу необхідно представити в суд.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити на наступному.
Із матеріалів справи вбачається, що при подачі позовної заяви представник позивача додала копію квитанції про сплату судового збору.
Однак, вищевказаний документ не може бути належним доказом сплати судового збору з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.
Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10 листопада 2011 року № 12-6621/11 щодо застосування ЗУ «Про судовий збір» зазначено, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до ЗУ «Про судовий збір».
За таких обставин документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Відповідний документ подається до суду тільки в оригіналі. Копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), такого документа не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Подібного висновку притримується і Верховний Суд в ухвалах від 29 жовтня 2018 року у справі № 757/7529/17-ц, від 10 серпня 2018 року у справі № 911/3416/17.
Таким чином, надана суду квитанція про сплату судового збору не відповідає зазначеним вимогам законодавства.
Таким чином, позивачу слід виправити недоліки позовної заяви, зазначені у даній ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням вищенаведеного, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на 1/2 частку майнанеобхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
При усуненні зазначених у даній ухвалі недоліків ОСОБА_1 також слід враховувати положення ч. 1 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якого позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 353 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на 1/2 частку майна - залишити без руху, і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Якщо позивач у встановлений строк усунуне зазначені в ухвалі недоліки, позов вважається поданим в день його первісного подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області І.Б. Плахтій