“17» липня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч.4 ст. 296 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 серпня 2025 року включно. Визначено заставу у сумі 242240 грн, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі звільнення під заставу покладено на ОСОБА_7 обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою (залежно від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (залежно від стадії кримінального провадження); не відлучатися за межі Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду (залежно від стадії кримінального провадження); утриматись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, крім випадків участі у проведенні слідчих дій; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
На думку апелянта, не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначив, що слідчий суддя не досліджував матеріали щодо наявності у підозрюваного судимостей, оскільки такі матеріали разом з клопотанням не надавалися.
Просить врахувати, що ОСОБА_7 є багатодітним батьком, визнав вину, активно сприяє розкриттю кримінального правопорушення. Тому апелянт вважає, що визначений розмір застави фактично призвів до без альтернативності запобіжного заходу.
Встановлені слідчим суддею обставини.
СВ ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025152020000806 від 22.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
22.06.2025 ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами, зокрема, протоколом огляду місця події; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі світком ОСОБА_8 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі світком ОСОБА_11 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_12 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі потерпілою ОСОБА_12 ; протоколом затримання; протоколом огляду предмету (цифрового носія інформації) від 22.06.2025; поясненнями підозрюваного ОСОБА_7 у судовому засіданні.
Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про те, що існують заявлені ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважав, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та встановлені ризики.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу.
Підозрюваний ОСОБА_7 про дату та час апеляційного розгляду повідомлена належним чином. Заяву про бажання брати участь у апеляційному розгляді не подавала.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів встановила таке.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 1 ст. 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Ці вимоги закону враховані слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
22.06.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України. Обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування та розгляду клопотання слідчим суддею про застосування запобіжного заходу підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри. Захисник висновки слідчого судді в цій частині не оспорює.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що висновки слідчого судді в частині обґрунтування ризиків, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, є правильними.
Колегія суддів зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та у разі доведеності його вини, можливе призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Суворість передбаченого законом покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаного ризику.
Підозрюваний ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілу та свідка, оскільки обізнаний про місце роботи свідка та про місце проживання потерпілої (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення є також доведеним (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). За висновком слідчого суддя, з яким погоджується колегія суддів, на наявність цього ризику вказує, що ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Колегія суддів також враховує, що наразі досудове розслідування перебуває на початковому етапі, проводяться першочергові слідчі дії для встановлення всіх обставин кримінального провадження, що також вказує на існування встановлених ризиків.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Слідчим суддею рішення про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином вмотивовано.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ані слідчим суддею, ані колегією суддів під час апеляційного розгляду апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи вагомість наявних доказів щодо можливого вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим, дані про його особу, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що до ОСОБА_7 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Щодо доводів апелянта, що ОСОБА_7 є багатодітним батьком, визнав вину, активно сприяє розкриттю кримінального правопорушення, то ці дані не зменшують існування встановлених ризиків та не можуть слугувати безумовною підставою для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Хоча командир вч7040 у письмовому клопотанні зазначає про письмову згоду на проходження ОСОБА_7 військовій частині, але на даному етапі досудового розслідування відсутні підстави для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу.
Щодо застави.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначені вимоги слідчим суддею дотримані. Розмір застави визначений з урахуванням положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, та зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в разі внесення застави.
Ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 ч. 3, 409, 422, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_13