Справа №463/6599/25
Провадження №1-кс/463/6546/25
18 липня 2025 року слідчий суддя - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Дрогобич, Львівської області, та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого,
Слідчий СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , як сторона кримінального провадження, звернулася з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова, яке погоджене з прокурором першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Клопотання мотивує тим, що статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Так, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05.30 год. 24.02.2022, який діє по даний час.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, оголошено та проводиться загальна мобілізація.
Пунктом 3 Указу Президента України визначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до рішення Прикордонної служби України № 23-61122/0/6/-22 від 24.02.2022, прийнятого відповідно до Указу Президента, з метою забезпечення оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, проведення своєчасної та повної мобілізації, заборонити на період дії правового режиму воєнного стану, виїзд за межі України громадян України чоловічої статті віком від 18 до 60 років.
Так, з метою перебування поза межами України на період військової агресії російської федерації проти України, у ОСОБА_7 виник намір попри встановлені режимом воєнного стану та оголошеною загальною мобілізацією заборони та обмеження перетнути державний кордон України та виїхати докраїн Євросоюзу.
В червні 2025 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , під час телефонної розмови із ОСОБА_7 , знаючи що останній є особою призовного віку та підлягає мобілізації, повідомив останньому про можливість організації переправлення ОСОБА_7 , через державний кордон України до країн Євросоюзу за грошову винагороду в розмірі 18000 доларів США, при цьому залучивши для отримання грошових коштів як посередника ОСОБА_8 .
У цей самий період часу, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України шляхом сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод з корисливих мотивів.
У свою чергу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , усвідомивши незаконність вище вказаних дій ОСОБА_4 , погодилися на пропозицію останнього щодо незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України до країн Євросоюзу та з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_4 , звернулися до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та в подальшому діяли під контролем працівників правоохоронних органів.
Під час зустрічі ОСОБА_8 і ОСОБА_4 , яка відбулась 11.07.2025 близько 15.00 год. на проспекті Свободи у м. Львові, останній повідомив ОСОБА_8 про спосіб незаконного перетину державного кордону, зазначивши при цьому, що за умови надання частини грошових коштів у розмірі 9000 доларів США, повідомить детальний алгоритм дій.
У подальшому, ОСОБА_4 , діючи умисно, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, під час попередньо домовленої, в телефонному режимі, зустрічі із ОСОБА_8 , 17.07.2025 близько 14.00 год., перебуваючи на алеї проспекту Свободи, неподалік пам'ятника Тарасові Шевченку, що у м. Львові, навпроти будинку № 3/1, отримав від ОСОБА_7 раніше обумовлену частину грошових коштів у сумі 9000 доларів США (згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 17.07.2025 становить 376 200 грн.), які були передані ОСОБА_8 , за організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 , через державний кордон України до країн Євросоюзу, шляхом оформлення документів щодо працевлаштування у дипломатичній службі в представництві Організації з безпеки і співробітництва в Європі (далі - ОБСЄ), які надають право безперешкодного перетину державного кордону України та уникнення мобілізації до Збройних сил України.
Після цього, протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена працівниками правоохоронних органів, а грошові кошти у сумі 9000 доларів США вилучені.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 - ч. 3 ст. 332 КК України: організація незаконного переправлення особи через державний кордон України, шляхом сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод з корисливих мотивів,
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, пояснив, що на його думку, необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, оскільки ОСОБА_4 , перебуваючи на волі,може продовжувати свою злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, чинити тиск на свідків, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інші кримінальні правопорушення, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 9 років, а тому в органу досудового розслідування є об'єктивні підстави вважати, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою забезпечить йому належну процесуальну поведінку та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень, що унеможливлює запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення вказаного клопотання. Просив не обирати такий суворий запобіжний захід.
Захисник заперечив проти даного клопотання, вказав, що жодні ризики,які наведені у згаданому клопотанні прокурором є не підтверджені, а відтак просив відмовити у задоволенні такого клопотання, оскільки вважає таке необґрунтованим або ж призначити альтернативу у виді застави у мінімальному розмірі.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, оглянувши і перевіривши надані матеріали клопотання, приходжу до наступного.
До Єдиного реєстру досудового розслідування внесені дані за вказаним вище злочином з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 332 КК України та розпочато кримінальне провадження № 42025140000000120 від 02.07.2025 року.
17 липня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні злочину передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 02.07.2025, 17.07.2025; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 02.07.2025, 18.07.2025; протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів та несправжніх грошових купюр (імітаційних) засобів від 17.07.2025;протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 17.07.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені злочину, який передбачає покарання до 9 років позбавлення волі. Вік та стан підозрюваного ОСОБА_4 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування, враховуючи міру покарання, яка загрожує підозрюваному в майбутньому він може переховуватись від органів досудового слідства та суду. Також підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, та вчинити новий злочин.
Слід також взяти до уваги і рішення ЄСПЛ справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування»; п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», ЄСПЛ вказує: Суд повторює, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від З0 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" (Murray v. the United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
Окрім цього, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя вважає, що прокурор на даному етапі слідства довів обґрунтованість підозри, висунутої підозрюваному.
Враховуючи наведене, з метою унеможливити переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та з метою запобігти вчиненню інших кримінальних правопорушень, а також можливості незаконно впливати на свідків даного кримінального провадження, прихожу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
З огляду на особу підозрюваного, характеризуючі дані підозрюваного, майновий стан підозрюваного та членів його сім'ї та його стан здоров'я, а також членів його сім'ї, факт утримання неповнолітньої дитини, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, в межах визначених ст. 182 КПК України, - 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 363 360 гривень.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
клопотання слідчого СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Львівській установі виконання покарань (№ 19) Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту затримання підозрюваного о 14-09 годині 17 липня 2025 року до 14-09 години 14 вересня 2025 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 120 прожиткових мінімуму для працездатних осіб в сумі 363 360 грн. ( триста шістдесят три тисячі триста шістдесят )гривень .
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_4 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на підозрюваного ОСОБА_4 покладаються такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному,захиснику,прокурору та направити у Львівську установу виконання покарань № 19 УДПтСУ у Львівській області.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1